Симферополь, 25 вересня 2003 - У Симферополі пройшли депутатські слухання, за результатами яких учасники слухань підтримали пропозицію голови кримського парламенту Бориса Дейча про створення Міжнаціональної ради Криму. Тепер відповідне рішення має ухвалити Верховна Рада автономії. Однак уже на слуханнях представники кримських татар заявили, що увійдуть до новоствореного дорадчого органу лише за певних умов.
У рекомендаціях депутатських слухань, які пройшли 24 вересня у Верховній Раді Криму і в яких ,окрім депутатів, взяли участь лідери півсотні національно-культурних організацій автономії, політики і вчені, відзначається, що створення Міжнаціональної асамблеї Криму сприятиме налагодженню діалогу між органами влади і національними об’єднаннями громадян в АРК, досягненню суспільної злагоди у підготовці і внесенні ними відповідних пропозицій в органи влади Криму, здійснення громадської експертизи проектів рішень за напрямками діяльності Асамблеї і громадського контролю за виконанням цих рішень.
З ідеєю створення Міжнаціонального консультативно-дорадчого органу при Верховній Раді Криму на початку року виступив її голова Борис Дейч. У червні спікера підтримав парламент автономії, розпорядившись провести депутатські слухання. Більшість тих, хто виступив під час цього заходу, висловилися на підтримку пропозиції Бориса Дейча, правда, порекомендувавши парламенту продумати механізм представлення в Асоціації етносів. Адже в автономії діє, як повідомили на слуханнях, понад 20 організацій, які називають себе російськими, кілька німецьких, українських, білоруських тощо.
Однак, головною проблемою, як і очікувалося, виявилася кримськотатарська, і саме вона, на думку спостерігачів, може зробити Міжнаціональну асамблею мертвонародженою затією. Каже член президії Меджлісу кримськотатарського народу, заступник голови Верховної Ради АРК Ільмі Умеров: „Виходячи із запропонованої редакції положення ( наприклад, Меджлісу як єдиному уповноваженому представляти інтереси кримськотатарського народу ),це не може увійти в Асамблею з тієї простої причини, що він (Меджліс) не є ні політичною партією, ні громадською організацією. Крім того, хотів би відзначити, що об’єднання громадян не можуть представляти народ чи національну меншину, вони можуть представляти тільки себе і своїх членів. Такими повноваженнями можуть наділятися лише виборні представницькі органи, але, на жаль, у правовому полі України не визначене місце національних представницьких органів”, - заявив Ільмі Умеров і повідомив, що кілька місяців тому на своєму засіданні 48 кримськотатарських громадських організацій ухвалили рішення : до Міжнаціональної Асамблеї Криму не входити.
І хоча Всекримське товариство „Просвіта” має намір увійти до складу цього дорадчого органу, її голова Сергій Савченко підтримав Ільмі Умерова: „Це має бути майданчик для дискусій, чим більше їх, тим краще. Але назва Міжнаціональна асамблея звучить занадто глобально. Оскільки вона об’єднуватиме лише громадські організації, які не мають права репрезентувати етнтос, а лише себе, то я пропоную Іншу назву: “Асамблея національно-культурних товариств Криму”.
Втім, як заявив Ільмі Умеров, кримські татари можуть увійти до складу Асамблеї, але лише за певних умов: „Вважаю можливою участь кримських татар у роботі цієї Асамблеї, але у тому випадку, якщо до статті 4-ї положення буде внесений підпункт такого змісту: Асамблея підтримує прагнення кримськотатарського народу до створення національно-територіальної автономії у складі України”. Що з цього вийде, покаже час, але керівництво парламенту автономії планує винести питання про створення Міжнаціональної асамблеї Криму на сесію уже у жовтні.
У рекомендаціях депутатських слухань, які пройшли 24 вересня у Верховній Раді Криму і в яких ,окрім депутатів, взяли участь лідери півсотні національно-культурних організацій автономії, політики і вчені, відзначається, що створення Міжнаціональної асамблеї Криму сприятиме налагодженню діалогу між органами влади і національними об’єднаннями громадян в АРК, досягненню суспільної злагоди у підготовці і внесенні ними відповідних пропозицій в органи влади Криму, здійснення громадської експертизи проектів рішень за напрямками діяльності Асамблеї і громадського контролю за виконанням цих рішень.
З ідеєю створення Міжнаціонального консультативно-дорадчого органу при Верховній Раді Криму на початку року виступив її голова Борис Дейч. У червні спікера підтримав парламент автономії, розпорядившись провести депутатські слухання. Більшість тих, хто виступив під час цього заходу, висловилися на підтримку пропозиції Бориса Дейча, правда, порекомендувавши парламенту продумати механізм представлення в Асоціації етносів. Адже в автономії діє, як повідомили на слуханнях, понад 20 організацій, які називають себе російськими, кілька німецьких, українських, білоруських тощо.
Однак, головною проблемою, як і очікувалося, виявилася кримськотатарська, і саме вона, на думку спостерігачів, може зробити Міжнаціональну асамблею мертвонародженою затією. Каже член президії Меджлісу кримськотатарського народу, заступник голови Верховної Ради АРК Ільмі Умеров: „Виходячи із запропонованої редакції положення ( наприклад, Меджлісу як єдиному уповноваженому представляти інтереси кримськотатарського народу ),це не може увійти в Асамблею з тієї простої причини, що він (Меджліс) не є ні політичною партією, ні громадською організацією. Крім того, хотів би відзначити, що об’єднання громадян не можуть представляти народ чи національну меншину, вони можуть представляти тільки себе і своїх членів. Такими повноваженнями можуть наділятися лише виборні представницькі органи, але, на жаль, у правовому полі України не визначене місце національних представницьких органів”, - заявив Ільмі Умеров і повідомив, що кілька місяців тому на своєму засіданні 48 кримськотатарських громадських організацій ухвалили рішення : до Міжнаціональної Асамблеї Криму не входити.
І хоча Всекримське товариство „Просвіта” має намір увійти до складу цього дорадчого органу, її голова Сергій Савченко підтримав Ільмі Умерова: „Це має бути майданчик для дискусій, чим більше їх, тим краще. Але назва Міжнаціональна асамблея звучить занадто глобально. Оскільки вона об’єднуватиме лише громадські організації, які не мають права репрезентувати етнтос, а лише себе, то я пропоную Іншу назву: “Асамблея національно-культурних товариств Криму”.
Втім, як заявив Ільмі Умеров, кримські татари можуть увійти до складу Асамблеї, але лише за певних умов: „Вважаю можливою участь кримських татар у роботі цієї Асамблеї, але у тому випадку, якщо до статті 4-ї положення буде внесений підпункт такого змісту: Асамблея підтримує прагнення кримськотатарського народу до створення національно-територіальної автономії у складі України”. Що з цього вийде, покаже час, але керівництво парламенту автономії планує винести питання про створення Міжнаціональної асамблеї Криму на сесію уже у жовтні.
