Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:11

“Права людини” 1. У Львові за розповсюдження листівок правоохоронці затримали п’ятьох студентів. 2. Захист прав дитини: дискусії про запровадження в Україні ювенальних судів. 3. Продовження серії матеріалів про боротьбу киян за історичне довкілля.


Надія Шерстюк “Права людини” 1. У Львові за розповсюдження листівок правоохоронці затримали п’ятьох студентів. 2. Захист прав дитини: дискусії про запровадження в Україні ювенальних судів. 3. Продовження серії матеріалів про боротьбу киян за історичне довкілля.

Київ, 25 вересня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, мені допомагає Сергій Балабанов. Вітаю вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі:

- У Львові за розповсюдження листівок правоохоронці затримали п’ятьох студентів.

- Захист прав дитини: дискусії про запровадження в Україні ювенальних судів.

- Продовження серії матеріалів про боротьбу киян за історичне довкілля.

У неділю 21 вересня львівські правоохоронці затримали 5 молодих людей, які роздавали львів’янам передруковані із львівських газет матеріали про діяльність державної податкової адміністрації у Львівській області і про тиск податківців на підприємців.

А увечері 24 вересня трапився уже безпрецедентний випадок. Представники податкової міліції заштовхнули у машину трьох студентів Львівського інституту фізкультури, які роздавали перехожим листівки з інформацією про мітинг 25 вересня за участю Віктора Ющенка і без жодних пояснень повезли у парк на Високий замок. Подробиці – від Галини Терещук.

Галина Терещук

Одного із студентів Львівського інституту фізкультури першокурсника Юрка Юрчука я зустріла на мітингу біля приміщення обласної ради і попросила розповісти про те, що трапилося з ним та його двома знайомими увечері у центрі міста.

Юрко Юрчук

Коли ми несили грати, нас двоє чоловік в цивільному схопили за руки, а з машини вибігло 4 людини в чорному, не представившись, запхали нас в машину.

Галина Терещук

Молоді люди просили пояснити їм причину їхнього затримання, але їм у різкій формі відповіли: “Зараз все зрозумієте”. Представники податкової поліції почали допитувати: звідки у студентів листівки, скільки за це їм платять і хто.

Три години хлопців залякували, якщо вони комусь розкажуть про цей інцидент, то матимуть великі проблеми. До речі, працівники податкової міліції, тримали у руках зброю. Юрко Юрчук продовжує.

Юрко Юрчук

В руках мали, але на нас не націлювали. Просто тримали, ніби жартома, але водночас погрозливо.

Галина Терещук

Микола Величковський, член Соціал-національної партії України, вважає, що молодих людей намагаються залякати, щоб вони не брали участі у жодних акціях опозиції.

Микола Величковський, викладач інститут фізкультури, розповідає.

Микола Величковський

Після того, як один майор, намагаючись залякати одного із студентів нашого інституту, визнав свої дії незаконними (що їх затримали незаконно). Мовляв, був сигнал зверху, і вони мусили якось реагувати. Хоча при свідках він заявив, що не чинив ніякого правопорушення.

Галина Терещук

Студенти звернулися із заявами у прокуратуру та правоохоронні органи, які поки що утримуються від коментарів.

Надія Шерстюк

Україна, котра декларує свою прихильність засадам Конвенції ООН про права дитини та Загальної Декларації про права людини, робить перші кроки до вирішення проблем захисту прав дитини, так би мовити, в комплексному вигляді.

Вперше в Україні у Харкові зробили експеримент з функціонування системи ювенальної юстиції, яка покликана займатися справами неповнолітніх. З Харкова повідомляє Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Дотепер, незважаючи на ратифікацію Конвенції ООН про права дитини, існує упереджене ставлення до неповнолітніх учасників карного процесу. Іноді це має місце в період попереднього розслідування, іноді – під час судового розгляду, а у деяких випадках – і там, і там. Проте світовий досвід говорить про те, що справи у суді мають розглядатися окремо від дорослих.

Говорить Галина Овчарова, координатор програм харківського громадського центру “Молодь за демократію”.

Галина Овчарова

В демократично розвинених державах такі суди існують, бо демократично розвинута держава несе відповідальність за виховання, а не за покарання своїх громадян. А значить, в Україні, яка намагається бути такою державою, вони повинні існувати.

Вікторія Маренич

Саме громадський центр “Молодь за демократію” зініціював запровадження проекту щодо прав захисту дітей у суді та створення ювенальних судів у Харкові.

Галина Овчарова

Саме з дітьми ми вперше почали моделювати ювенальні суди. До речі сказати, коли ми запрошували на ігри спеціалістів юристів, правовиків, то для багатьох з них поняття “ювенальний суд” було не відоме.

Вікторія Маренич

До складу ювенальної юстиції входять уповноваженні державні суди та судді, державні органи, громадські організації, які застосовують свої повноваження для захисту дитини.

На думку Галини Овчарової, координуючу роль мають на себе взяти не суди, а існуючі державні структури.

Галина Овчарова

До речі, на мою думку, службу у справах неповнолітніх необхідно перейменувати в органи по захисту прав неповнолітніх, бо це є головним їхнім призначенням. А кримінальну міліцію у справах неповнолітніх - у ювенальну міліцію, бо тоді б звертали увагу не на злочин, який вчинила дитина, а саме на необхідність виховання цієї дитини з метою попередження правопорушень. Тоді б ця система носила не репресивний, а виховний характер.

Вікторія Маренич

Проблема створення ювенальної юстиції турбує не тільки громадськість. Василь Бринцев, голова Апеляційного суду Харківської області вважає, що система ювенальної юстиції добре відома ще з початку 20 століття. Саме тоді Харків став третім містом після Санкт-Петербурга та Москви, де були запроваджені ювенальні суди.

Василь Бринцев

Сьогодні перед судами постало завдання спробувати максимально використовувати навіть відносно неповнолітніх, що скоїли тяжкі злочини, весь спектр покарань не пов’язаний з позбавленням волі.

Вікторія Маренич

Проте він вважає, що відмовитися від такого покарання як позбавлення волі сьогодні неможливо, оскільки деякі неповнолітні у своєму віці встигають скоїти і друге, і третє, і навіть четверте правопорушення.

Василь Бринцев

Існування системи ювенальної юстиції допоможе нам знайти ваги, які визначать: це - можна підліткові пробачити, а це – вже ні.

Вікторія Маренич

З 1 вересня суди Харкова почали впроваджувати систему захисту прав неповнолітніх.

Василь Бринцев

Ми офіційно закріпили в районних судах офіційно досвідчених суддів за розглядом цієї категорії справ, а в апеляційній інстанції сформували спеціальну колегію, яка буде займатися в першу чергу тільки цими справами.

Вікторія Маренич

23 жовтня у Харкові відбудуться розширені громадські слухання з питання ювенальної юстиції. Організатори сподіваються направити свій проект пропозицій до Державних комітетів та Міністерств, щоб внести відповідні зміни до законів про опіку і піклування, про роботу служб неповнолітніх. Звичайно, сподіваються і на прийняття закону про ювенальну юстицію і суди в Україні.

Надія Шерстюк

Не тільки знати свої права, але й уміти захищатися від сваволі дорослих навчає юних громадян України правозахисний методичний центр “Проміння” у віддаленому від обласного центру Володимирецькому районі Рівненщини. З ініціатором цієї програми Михайлом Пікторовим розмовляла Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко

“Кризу в державі та соціальну незахищеність певних категорій населення особливо гостро відчувають діти”, - стверджує Михайло Пікторов.

У розмові зі мною він навів чимало прикладів, коли батьки, котрі усі зусилля спрямовують на заробітки, лишають дітей напризволяще. У практиці представників “Проміння” вже є чимало випадків, коли ситуацію в сім’ї вдалося стабілізувати тільки поспілкувавшись із батьками. “Однак роботи в реалізації Конвенції про права дитини – ще непочатий край”, - стверджує пан Михайло.

Михайло Пікторов

Я виховувався в державній структурі, котра називається “Інтернат і дітдом”. Там дуже часто порушувалися наші особисті права. З того часу нічого не змінилося, і дитячі права порушуються. Тому ми вирішили спочатку захищати права членів нашої організації, але побачивши, що цього замало, і внаслідок частих звернень від дітей, ми стали діяти як організація, яка захищає права дітей районі. Ми написали проект в європейське співтовариство “Про інформування дітей про Конвенцію прав дитини”, і цей проект пройшов.

Валентина Одарченко

Які права найчастіше порушуються?

Михайло Пікторов

В школі. Дуже часто дитина, прийшовши в школу у формі, змушена виконувати якусь господарську діяльність: чи яму викопувати, чи гребти, чи копати картоплю, чи розкидати каміння і т.д. Хтось використовує в своїх цілях дитячу працю.

Валентина Одарченко

Якщо дитина вже розуміє, що її права порушуються, то яким чином вона сама може себе захистити?

Михайло Пікторов

Як і в армії: спочатку виконай, а потім обжалуй. Так само і діти роблять: вони виконують ту роботу, а потім жаліються. До суду, правда, не доходить, тому що, по-перше, винуватець виправдовувався перед нами особисто... І тоді вчитель буде знати, що є така організація, яка може заступитися, яка може підняти питання про доцільність цього вчителя.

Зрозуміймо одну річ, що дитина не є меблями, не є чемоданом, який можна переставляти з місця на місце, а це – особистість, і треба поважати цю особистість!

Є діти, які вивчають право з захопленням, тому що вони розуміють, що грамотну особистість дуже важко обманути.

Ми розмовляли із представниками відділу освіти, і вони запитували, навіщо ми це пропагандуємо. На що ми відповідали: “Шановні, скажіть, будь ласка, а де в школі написано про права дітей? Є тільки обов’язки дітей написані, а про права дітей не йдеться ніде”.

Валентина Одарченко

Як зазначають самі реалізатори проекту “Проміння”, основними труднощами при його впровадженні є проблема переходу старшокласників від пасивного до активного захисту своїх прав, а ще – небажання вчителів співпрацювати у реалізації проекту, адже чимало з них вважає, що нині у молоді більше прав, ніж обов’язків.

Надія Шерстюк

Радіо “Свобода” уже неодноразово повідомляло про акції протесту, які організовували мешканці центральних кварталів Києва, щоб зупинити, у такий спосіб, руйнування історичних будівель столиці. Днями активісти громадських комітетів з порятунку історичної спадщини Києва влаштували пікет біля будівлі Київської міської держадміністрації. Розповідає Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Мешканці будинків по вулиці Володимирській, Великій Житомирській та бульвару Шевченка тримали у руках плакати “Новобудови у центрі Києва – загроза пам’яткам архітектури”, “Ні – архітектурному вандалізму”. Розповідає один з учасників пікету, студент Костянтин.

Костянтин

Нас хвилює будівництво готелю МЗС, як видно з наших плакатів, на Великій Житомирській, тому що це загрожує існуванню історичній пам’ятці. Це може призвести до його руйнування, до руйнування якогось архітектурного ансамблю. Він являє собою дуже велику історичну пам’ятку.

Богдана Костюк

За словами пані Ірини, яка проживає на бульвар Шевченка 31, цей будинок (пам’ятка архітектури) постраждав унаслідок будівництва по сусідству чергового офісного комплексу з ініціативи міського чиновництва, яке...

Пані Ірина

Наш будинок пошкодило, довело його до аварійного стану, а тепер робить все для того, щоб надати нам нерівноцінне житло. Висновків Міжвідомчої комісії не надає, тобто там, де визначено стан нашого будинку (написано, що він є непридатний до проживання). Рішення Шевченківського райвиконкому не надає. Район повинен визначити, чи відповідає будинок санітарно-технічним нормам, чи не відповідає.

Богдана Костюк

Пані Світлана проживає у сумно відомому будинку номер 37 по вулиці Червоноармійській, в якому нещодавно обвалилася стіна. За словами Світлани, незважаючи на розпорядження київського міського голови Олександра Омельченка, досі не з’ясована ні доля постраждалих, ні самої будівлі.

Пані Світлана

Ми хочемо, щоб нам підключили усі комунікації, і ми би жили у своєму будинку, у тих квартирах, які не зруйновані. Або нехай адміністрація дає нам тимчасове рівноцінне житло з подальшою купівлею для нас квартир та оплатою ремонтів.

Богдана Костюк

Пояснює позицію своєї громади Пані Світлана.

Учасники пікету зазначили, що центр Києва, який пережив кілька десятків війн, революцій, руйнацій, і дбайливо відновлювався киянами, має право залишатися таким, яким його залишила історія. Адже місто має повне право, гарантоване Конституцією України, на збереження історичних та архітектурних пам’яток.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG