Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:43

Конфлікт довкола костьолу Святого Миколая в Києві.


Тарас Марусик Конфлікт довкола костьолу Святого Миколая в Києві.

Київ, 30 вересня 2003 - Останнім часом набирає гостроти тема повернення культових споруд релігійним громадам. Саме по собі це питання вельми складне, оскільки в більшості таких будівель містяться різноманітні заклади культури, які треба кудись переселити. А для цього, як відомо, потрібні кошти і чималі. Але додаткової гостроти цьому питанню додає те, що нинішня українська держава застосовує неоднакові правила гри до різних конфесій. Як заявили на сьогоднішній прес-конференції в Києві, виконавча влада уважно прислухається до однієї конфесії – Української православної церкви Московського патріархату, що останнім часом проявилося в Національному заповіднику “Києво-Печерська Лавра” і в іншій відомій історичній перлині – Кирилівській церкві. Її настоятель отець Федір добивається одноосібного володіння церквою і планує знищити живопис Врубеля як диявольський. І це при тому, що Кирилівська церква занесена до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

А сьогоднішня прес-конференція була присвячена ситуації, що склалася довкола костьолу святого Миколая, римо-католицька громада якого вже 11 років ділить його з Національним будинком органної та камерної музики.

Костьол святого Миколая будували 10 років , з 1899 по 1909 роки. Його автором є один із найоригінальніших українських архітекторів того часу Владислав Городецький, автор будинку з левами, де нині розташований Національний художній музей, будинку з химерами, де невдовзі буде одна з резиденцій Президента України, низки інших споруд, які стали пам’ятками архітектури національного значення.

На прес-конференції йшлося про те, що спільне використання костелу органним залом і релігійною громадою у тому вигляді, як це існує зараз, призводить до порушень норм церковного канонічного права, зокрема, орган розміщений у вівтарі храму.

Говорить генеральний вікарій Києво-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні владика Станіслав Широкорадюк: “Це є божий храм, і він мусить служити перш за все для Бога, а потім звичайно для людей. Ми не виключаємо такої можливості далі продовжувати концерти органної музики. Власне всі ці відписки, які ми отримуємо, що місто не може обійтися без концертного залу, що католики зруйнують орган. Що місто не може погодитись з тим, що там багато вже віддано бюджетних коштів. Це все речі, в які ми не віримо давно . Одна причина, я вважаю,- це несправедливість, у якій ми сьогодні живемо”.

Свою думку висловила відомий архітектор, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Лариса Скорик: “Говорити про те, що передача цієї споруди церкві може якось їй зашкодити або зруйнувати культурницьку функцію, для якої вона була призначена, повірте мені, ні. Аура церкви, аура собору найбільше відповідає духовній музиці. Туди не ходять слухати світську музику в органному залі, а виключно тільки ту музику, яка для органу призначена, а вона у всі часи була виключно духовною музикою”.

Цікаво, що впродовж кількох місяців ( від травня до вересня цього року ) заступник голови Київської міської держадміністрації Михайло Поживанов надіслав громаді два взаємовиключні листи. В одному йдеться про доцільність передання в постійне користування собору римо-католицькій громаді, в іншому – про недоцільність.

Владика Станіслав Широкорадюк продовжує: “Святійшому отцю, який був на Україні, гарантували, що буде повернений. Сам Президент обіцяв, що це буде зроблено. І сьогодні, коли в Ватикані запитують, чи щось зроблено , мені соромно сказати, що ,звичайно, неможливо все зробити. Але щоб нічого неможливо було зробити, мені важко відповісти. Якщо цей храм Святого Миколая стане, не дай Боже руїною, то його зразу повернуть нам”.

Це була думка генерального вікарія Києво-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні владики Станіслава Широкорадюка.

Нещодавно в конфлікт втрутилася ще одна сторона. Говорить відомий вчений-біохімік, доктор біологічних наук, професор Тетяна Палладіна: “ Мені здається, що оця зміна у думці Михайла Поживанова та інших можновладців базується саме на тому, що влітку цього року території національної пам‘ятки архітектури,що охороняється, костелу Святого Миколая, розпочалося будівництво офісного будинку, який замовила організація “Тіко констракшн”. І мабуть цікаво, що очолює цю організацію пан Михайло Табачник, брат відомого нам віце-прем‘єра з культури. І може в цьому є відповідь на те, що сталося”.

Минулого року Тетяна Палладіна видала книжку “Римсько-Католицька Церква в Києві”.

Тетяна Палладіна продовжує: “Коли ми кажемо, що за нормами будівельними у 50-ти метровій зоні не можна нічого будувати, нам відповідають, ця зона не визначена. Як це може бути, якщо є закон, якщо є така норма, то визначати знов її немає ніякої потреби, тому що в нормальному суспільстві ніхто на неї не буде зазіхати. І от, незважаючи на всі ці протести, продовжується і продовжується будівництво. І це будівництво може скінчитись тим, що костел просто зруйнується. Тому що і так при прокладанні метро були порушені його палі, підрізані. І тому, коли проходять поїзди, костел весь час вібрує”.

Говорила доктор біологічних наук, професор Тетяна Палладіна.

До речі, про це ж ідеться і в оприлюдненому сьогодні листі римсько-католицьких парафій Києва до найвищих осіб держави. Автори листа вважають, що будівництво багатоповерхового офісного центру поблизу костелу св. Миколая створює потенційну загрозу фізичного руйнування храму.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG