Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:55

“7 днів демократії”


Ірина Перешило “7 днів демократії”

Прага, 27 вересня 2003 року.

Ірина Перешило

Сім днів демократії - це спеціальна програма на хвилях "Радіо Свобода". Перед мікрофоном у Празі ведуча Ірина Перешило. Протягом наступних 25-ти хвилин ви почуєте низку матеріалів, котрі вже звучали цього тижня у передачі "Демократія і держава".

Зокрема серед іншого ви почуєте: Європейський парламент готується до східноєвропейської навали, британська імміграційна служба таємно встановила депортаційні квоти для шукачів політичного притулку у цій країні, США також обмежили кількість осіб, котрі можуть отримати притулок в країні, угорські педагоги намагаються дати раду розростанню алкоголізму та наркоманії серед школярів. І це лише частина того, що ви почуєте у програмі. Залишайтеся з нами.

10 східноєвропейських держав у травні наступного року стануть повноправними членами ЄС. Тим часом Європейський парламент уже почав процес підготовки до участі у виборах нових депутатів-кандидатів. Адже вибори відбудуться вже у червні і слід підготовити місце для 106 нових законодавців із східноєвропейських країн. Парламентарії до однопалатного законодавчого органу обираються на прямих виборах у кожній з країн членів Союзу. І їхнім головним завданням у Страсбурзі та Брюсселі є серед іншого не лише виконувати демократичний нагляд над діяльністю ЄС, а й над його колосальним бюджетом. Продовжує Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Серед більшості мешканців євро союзного простору Європарламент привертає на себе увагу не так його діяльністю, а радше його великими витратами, зауважують спостерігачі. Адже парламентарії змушені пересуватися між двома новими штаб-квартирами, одна в Страсбурзі, а друга в Брюсселі. Також і зарплати європейських парламентаріїв не раз привертали увагу ЗМІ та громадськості. Згідно з новою пропозицією річна зарплата європейського депутата становитиме 100 тисяч євро, крім того не слід забувати і про щедрі представницькі кишенькові. Ці зарплати, щоправда, в кількакратно перевищують доходи східноєвропейських прем''єр-міністрів та президентів. Ричард Фрідмен, речник прес-служби Європарламенту пояснює: "Теперішня система встановлює, що європарламентарії отримують ту ж саму зарплату, як і їхні колеги на національному рівні і зрозуміло, що існує різке коливання між зарплатами депутатів з різних держав. Тепер найбільше заробляють італійські, а найменше іспанські законодавці. Однак є бажаним, щоб усі члени Європарламенту отримували ту ж саму зарплату, оскільки виконують ті ж самі обов''язки. Згідно з результатами дослідження в цій справі, європарламентарії повинні отримувати ту саму зарплату, яка б становила половину зарплату європейського судді, тобто 8,5 тисяч євро", зауважив Ричард Фрідмен.

Зі свого боку Пат Кокс, теперішній глава Європарламенту вважає своїм завданням підвищити рівень сприймання вагомості цієї інституції серед широких кіл, включно і в східноєвропейських держав. Великою проблемою, власне, є те, що є дуже низькою участь виборців у голосуваннях, коли йдеться про вибори до Європарламенту. Це участь в деяких країнах стає такою незначною, що практично загрожує самим демократичним постулатам парламенту. Ричард Фрідмен, речник прес-служби пояснює: "Виринув певний парадокс, чим більше владних повноважень отримав владний парламент протягом минулих років, тим меншою була участь громадян в європейських виборах. Виринає запитання, чи йдеться про те, що ЗМІ справді не викривають справжню картину вагомості Європарламенту, або ж самі депутати чи їхні уряди самі не витлумачують їхню роль достатньо. Ймовірно йдеться про поєднання одного і другого", зауважив речник Європарламенту. Як сказав в інтерв''ю "Радіо Свобода" дослідник європейських справ академії наук Угорщини, зараз у східноєвропейських державах розгорілися палкі дискусії про роль Європарламенту та про те, хто повинен представляти їхні країни в ньому: " Існує однак цікаве поєднання між внутрішньою політичною сценою та майбутнім європейської політичної арени. З одного боку, всі вдоволені участі своєю партією у виборах. Проте з іншого боку насправді добрі політики, першокласні політичні діячі, відмовляються покидати національну сцену і відходити до Брюсселя. Ставши європейським депутатом, означає покинути посаду законодавця у власній країні, що могло б означати і закінчення політичної кар''єри у власній державі", вважає Пол Тамас експерт з європарламентських справ. Михайло Мигалисько, "Радіо Свобода".

Ірина Перешило

Як стало відомо британській пресі, британська імміграційна служба таємно встановила депортаційні квоти для шукачів політичного притулку в цій країні. Орієнтир вимагає депортувати 160 прохачів притулку щомісяця. Це викриття викликало протести політиків та правозахисників. Докладніше з Лондона інформує Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Організація, що захищають права шукачів притулку в Великій Британії кажуть, що встановлення квот призведе до значного збільшення числа дітей, яких імміграційні службовці затримуватимуть і відправлятимуть до спеціальних імміграційних центрів. Один документ для внутрішнього використання британської імміграційної служби засвідчив, що між квітнем 2002 року і березнем 2003 року з Великої Британії було депортовано близько 2,5 тисяч дітей та їхніх батьків. Звіт про показники успішності роботи імміграційної служби призначений виключно для її персоналу показав, що імміграція розглядає сім''ї, як першу найлегшу мішень для депортації, поза як їх легше вистежити, між чоловіків одинаків, які становлять переважну більшість прохачів притулку у Великій Британії.

Щороку близько 16 тисяч прохачів притулку посилаються із цієї країни. Згідно з документами імміграційної служби, на березень цього року депортаційну квоту було перевершено, замість 160 родин було депортовано 171 сім''ю. Правозахисні групи різко зкритикували систему квот звинувативши уряд у тому, що він полює на найбільш вразливих. Британська газета "Індепендент енд Сандей" висвітлила випадок, коли чотирьох дітей з матір''ю імміграційні чинники понад рік протримали у депортаційному центрі у Шотландії. Нині у цьому центрі, що для нього використовується приміщення колишньої в''язниці перебуває 20 дітей. Правникам нещодавно вдалося звільнити на засадах порушення прав людини 2 сім''ї. Депутати парламенту від Шотландії закликали британського міністра внутрішніх справ дозволити дітям із депортаційного центру ходити до нормальної школи. Вони також підписали парламентську петицію з вимогою відмовитися від практики замикання у центрах сімей шукачів притулку з дітьми і вдаватися до цього лише, як найостанніший захід. Але поінформоване джерело із міністерства внутрішніх справ повідомило, що міністр Бланкет не впевнений, що дітям прохачів притулку слід дати право діставати освіту у нормальній школі. Наш головний аргумент, сказало джерело, полягає у тому, що це не було б в інтересах самої дитини, це діти яких ось-ось мають депортувати з країни, для них було б травмою, як би їх відправили до нормальної школи, а тоді раптом забрали і посадили у літак. Проте шотландський депутат парламенту каже, що нормальна освіта це ще не усе. Урядові слід припинити політику замикання людей у депортацій них центрах, вважає він. Натомість він пропонує створити систему безпечних притулків, під орудою шотландських церков і доброчинних організацій, де прохачі притулку перебували б на час розгляду їхніх клопотань. Повноважений ООН у справах втікачів також вимагає від британського уряду припинити цю практику. Олекса Семенченко, "Радіо Свобода", Лондон.

Ірина Перешило

США тим часом також обмежили кількість осіб, які можуть отримати притулок у цій країні. Кількість біженців у 2003 році становитиме лише 25 тисяч осіб. Це наполовину менше квоти підписаної президентом Бушем на поточний рік. Що спричинило ці зміни? З Вашингтона розповідає Мирослава Гонгадзе.

Мирослава Гонгадзе

50 тисяч біженців мали прийняти цього року США, але ця цифра на практиці зменшилась наполовину і імміграційні органи дають зрозуміти, що Америка готова прийняти лише 25 тисяч осіб. Адвокати називають політику боротьби з тероризмом, як одну з причин того, що біженцям відмовляють у наданні притулку. Тільки один приклад за інформацією газети "Вашингтон Таймс" 6 тисяч біженців з Афганістану, що просили притулку у США будуть репатрійовані на батьківщину. Тобто йдеться про країну, яка хоч і перебуває під контролем США, але залишається нестабільною.

Представник Держдепартаменту США, що займається міграційними питаннями каже, що програма з прийому біженців була розроблена ще у 1980 році, коли більшість шукачів притулку були з Азії та країн колишнього Радянського Союзу. Але насьогодні у світі нараховується більше 80 конфліктних зон, і існуюча програма потребує реформування. Заступник Держсекретаря з імміграційної політики Артур Девай каже, що вони зіштовхнулися з проблемами у зв''язку з тим, що зараз ведеться дуже складний відбір тих, хто може в''їхати в США і найбільше це пов''язане із питаннями безпеки.

Окрім обмеження доступу до США біженці зіштовхуються ще із проблемою дотримання своїх прав на рівні з громадянами США. Цього тижня теренами Америки стартувало ралі в якому беруть участь емігранти з різних країн, що відстоюють свої права в США. Багато протестантів перш за все дотримання їхніх прав зі сторони працедавців, а деякі з них зіштовхнулися з проблемою неможливості возз''єднання родин. Такі випадки трапляються, коли один з членів сім''ї отримує притулок, а інші вимушені чекати роками, щоб їм дали змогу приїхати до США. За інформацією дослідницького інституту Урбана, що базується у Вашингтоні у США сьогодні перебуває близько 8,5 мільйонів нелегальних мігрантів. І це також є проблемою, яку уряд мусить терміново вирішувати. Сьогодні і іммігранти і уряд розраховують на конгрес. Одні вимагають дотримання своїх прав, інші просять надання додаткових ресурсів для вирішення цих проблем. Мирослава Гонгадзе, для "Радіо Свобода", Вашингтон.

Ірина Перешило

У навчальних закладах угорської столиці триває кампанія, мета якої - вивчення настроїв і проблем старшокласників. Така робота зорганізовується для запобіганню курінню, алкоголізму та наркоманії, які стають надто популярними серед школярів. Докладніше розповідає наш будапештський кореспондент Василь Плоскіна.

Василь Плоскіна

На відміну від своїх сільських ровесників старшокласники у Будапешті більш відверто відповідали на запитання дорослих. Наприклад, 15-18-літні учні гімназій, ПТУ а також студенти технікумів не приховували, що цілком відкрито палять у туалетних приміщеннях чи навіть у коридорі навчального корпусу. Деякі сміливці ризикнули принести до школи коноплі чи марихуану. За свідченням дітей, траплялося, коли хтось із їхніх однокласників з''являвся на урок у стані алкогольного похмілля. Опитування показали, що до паління не байдужі дівчата-підлітки: у столиці палять приблизно 35 % школярок, це всього на 5% менше, ніж серед хлопчаків. Менше лають їх за куріння, ніж це було років 7-10 тому, шкільні вчителі. Тим часом кількість любителів нікотину зростає.

В одній з будапештських шкіл майже весь усі учні 11 класу (за винятком двох осіб) визнали, що принаймні один раз у цьому році смалили цигарку і вживали наркотики. В іншому місці старшокласники зізналися, що систематично пили алкогольні напої на домашніх вечірках. Так само безпроблемно вони мали можливість доступу до легких наркотиків на вечірніх дискотеках. До речі, серед опитаних школярів лиш кілька осіб чесно визнали, що часто вживають наркотики. Про решту своїх однокласників вони сказали, що деякі з них відверто брешуть.

Останнім часом не лише дорослих, але й молодих турбує та обставина, що в місцевих школярів раз-по-раз з''являються чималі суми кишенькових грошей. Йдеться не про 10 чи 15 доларів, а про значно більші кошти, які молода людина може витратити на розваги. При середній зарплаті 550-670 доларів в угорців сума у 200 доларів на молодечі потіхи може здатися завеликою, вважають педагоги.

Разом з тим серед опитаних тільки 16 % визнали, що вони бодай один раз на місяць читають якусь художню літературу, а стільки ж дітей сказали, що взагалі не беруть книжки до рук. Навіть у кіно щомісяця буває лише третина респондентів. Проте молодіжні вечірки щотижня популярні серед 21 % учнів. Практично всі опитані полюбляють проводити вільний час перед телевізором. А статеві стосунки протягом тижня мають 80% старшокласників та студентів столиці.

Звісно, угорські педагоги хотіли б активніше впливати на формування цілісного світогляду угорської молоді, адже, крім розваг, існують інші пріоритети, без яких важко обійтися в дорослому житті. Одним із них вони вважають здобуття знань. Скажімо, з усіх країн-кандидатів на вступ до ЄС найкраще вчать іноземні мови учні Словенії та балтійських країн. Угорщина наразі посідає в цьому списку останнє місце. Василь Плоскіна, для "Радіо Свобода", Будапешт.

Ірина Перешило

У ході дискусій навколо політичної реформи в Україні, питання майбутніх виборів, як на президентську посаду, так і до ВР є одним із найгостріших. Тим часом серед усіх виборів, що відбувалися в незалежній Україні найдемократичнішими були вибори до ВР, що проходили минулого року. Нагадую. Що лідером у цих перегонах став блок НУ, котрий очолює Віктор Ющенко. А найменш демократичними останні президентські вибори 1999 року. Так вважають експерти думкою яких цікавився Фонд "Демократичні ініціативи". Докладніше про роботу цього Фонду у рубриці Соціум розповідає Ірина Біла.

Ірина Біла

Фонд "Демократичні ініціативи" - одна з перших громадських організацій, що розпочала діяльність за часів незалежності. Ідея її створення виникла в середовищі Народного руху України 1992 року, - коли організація з громадської перереєстровувалася в політичну партію. Згадує директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів.

Ілько Кучерів

Я запропонував ідею, яку підтримав В''ячеслав Чорновіл і інші лідери Руху, що потрібна організація, яка б залучала інтелектуалів до роботи, тих, хто не хоче бути членами партії. Коли ми починали, мало хто знав, що таке громадські організації і навіщо вони існують, це все було дуже нове. І ми багато в чому використали голландський досвід Центру "Другий Світ" з Амстердама, який займався допомогою Валерію Марченко.

Ірина Біла

На сьогодні основна тема досліджень Фонду - громадська думка, яка, на думку Ілька Кучеріва, повинна бути аргументом в політичних дискусіях.

Ілько Кучерів

Ми проводимо дослідження про ставлення громадян, щодо різних проблем, скажімо економічного життя. А останні наші опитування - ставлення до членства в ЄС і НАТО. Потім ми кажемо, що от громадська думка є така і що це значить, наскільки громадяни розуміють цю проблему. Ми беремо ці цифри, запрошуємо експертів, проводимо круглі столи, засідання для того, щоб прояснити важливі для суспільства проблеми.

Ірина Біла

За прогнозами Ілька Кучеріва найближчим часом Фонду "Демократичні ініціативи" найактивніше доведеться працювати за двома напрямками. Перший - інтеграція України в Євросоюз та вступ держави до НАТО. А другий - вибори, під час яких "Демократичні ініціативи" традиційно входять в коаліцію громадських організацій, які займаються просвітою виборців, а також спостереженнями за тим, як ці вибори відбуваються.

Ілько Кучерів

Ми будемо проводити опитування і вже проводимо до виборів, де будемо з''ясовувати ставлення громадян до різних персоналій, до інституцій влади. Безумовно, це будуть також рейтинги. Під час виборів ми хочемо провести опитування "екзит пол".

Ірина Біла

В перекладі з англійської - EXIT - вихід, та POLL - опитування, тобто це експрес опитування виборців, котре відбувається відразу після їхнього виходу з виборчих дільниць. Саме їх Ілько Кучерів вважає найвдалішими проектами Фонду. Ілько Кучерів

Ми провели опитування під час парламентських виборів 1998 року, президентських виборів 1999 року і парламентських виборів 2002 року. Ми провели величезне опитування по всій Україні. І відразу після закриття виборчих дільниць ми оприлюднили ці результати, які потім були дуже близькими до тих результатів, які дала ЦВК. Тобто фактично ми показали результати голосування відразу після закриття виборчих дільниць. Це напевно, приклад такого найбільш успішного нашого проекту.

Ірина Біла

Слід зауважити, що "екзит пол" широко використовується в усіх демократичних країнах і є різновидом громадського контролю за чесністю виборів, який робить процес голосування значно прозорішим. Останнє наразі є актуальним, оскільки за прогнозами деяких українських політологів на майбутніх виборах Глави держави, якщо він таки продовжуватиме обиратися всенародним голосуванням, можуть застосовуватися значні фальсифікації. Ірина Біла, Український освітній центр реформ для "Радіо Свободи".

Ірина Перешило

На цьому ми завершуємо передачу Сім днів демократії. З вами була Ірина Перешило. Я дякую за увагу і до наступних зустрічей на хвилях "Радіо Свобода".

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG