Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:00

“Права людини” 1. Селяни, які мешкають поблизу військового Яворівський полігону, що на Львівщині, скаржаться на стан здоров’я. 2. Вчитель з Василькова, колишній політв’язень Леонід Ковальчук вимагає відшкодування за свої незаконний арешт і засудження. 3. У Луганську викрили групу шахраїв, яка займалася нелегальним квартирним бізнесом. 4. Проблеми двох пересічних мешканок Херсонщини у традиційній рубриці “Голоси скривджених.”


Надія Шерстюк “Права людини” 1. Селяни, які мешкають поблизу військового Яворівський полігону, що на Львівщині, скаржаться на стан здоров’я. 2. Вчитель з Василькова, колишній політв’язень Леонід Ковальчук вимагає відшкодування за свої незаконний арешт і засудження. 3. У Луганську викрили групу шахраїв, яка займалася нелегальним квартирним бізнесом. 4. Проблеми двох пересічних мешканок Херсонщини у традиційній рубриці “Голоси скривджених.”

Київ, 30 вересня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі:

- Селяни, які мешкають поблизу військового Яворівський полігону, що на Львівщині, скаржаться на стан здоров’я.

- Вчитель з Василькова, колишній політв’язень Леонід Ковальчук вимагає відшкодування за свої незаконний арешт і засудження.

- У Луганську викрили групу шахраїв, яка займалася нелегальним квартирним бізнесом.

- Проблеми двох пересічних мешканок Херсонщини у традиційній рубриці “Голоси скривджених.”

На Львівщині виник міжнародний скандал. Минулого тижня радіо “Свобода” повідомляло про те, що мешканці сіл, розташованих поблизу міжнародного військового Яворівського полігону, скаржаться на стан здоров’я. Особливо вони хвилюються за дітей.

Керівництво Західного Оперативного командування і Міністерство оборони України тоді відмовились від коментарів. Однак останніми днями у шпиталь потрапили 20 дітей із села Вербляни, що поруч із полігоном. Ще 136 дітлахів мають симптоми невідомої недуги.

У понеділок мешканці села Вербляни заблокували проїзд на міжнародний військовий Яворівський полігон і не пропустили туди італійських вояків. Селяни хочуть знати про те, яку зброю використовують на навчаннях, і чому хворіють їхні діти. Галина Терещук передає з місця події.

Галина Терещук

Як тільки- но відгриміли танкові залпи, у шпиталь потрапили 7 учнів Верблянської школи, що розташована за кілька метрів від полігону. З кожним днем число хворих зростає. Уже 136 дітлахів мають симптоми наразі невідомої недуги: діти кашляють, у них висипка на тілі, висока температура. Як повідомив радіо “Свобода” начальник обласного управління охорони здоровя Віктор Кімакович, у 13 дітей виявлений вірус грипу. Інших ще обстежують.

А ось що розповіла мешканка села Вербляни Пані Тишик, у якої захворіла донька Надія:

Пані Тишик

Коли зробили аналізи, то сказали, що у дитини запальний процес нирок, а запильний процес нирок виникає у зв’язку з тим, що в дитини дуже високий РОЄ. У дитини почало віднімати ноги. Ніякого аналізу. Що в цієї дитини?

Галина Терещук

Окрім Верблян хворіють діти і у інших 5 селах, що неподалік полігону. Селяни звинувачують лише військових. У свою чергу, прес-служба Міністерства оборони України в офіційному повідомленні стверджує, що показники досліджень ґрунту та води перебувають у межах норми, а навчання на полігоні не могли спричинити масового захворювання мешканців.

Селяни ж демонструють аналізи крові дітей . Показники алергічних реакцій, запального процесу у дітей перевищують норму у кілька разів. Фахівці кажуть, що це може спричинити онкологічне захворювання.

Із мешканцями сіл розмовляв начальник Яворівського полігону, який вважає, що протест селян – це (цитую) “політика”.

Керівник полігону Володимир Андрущенко зазначив, що ніякі шкідливі речовини під час навчань іноземні вояки не використовують.

Володимир Андрущенко

Полігон існує з 1947 року. Від цього ми нікуди не діваємося. Якщо ми раніше від рубежа рухалися на протязі 700 метрів, то зараз ці машини знаходяться на віддалі до 700 метрів.

Галина Терещук

Свою зброю називають нешкідливою для здоров’я людей і італійські військові. Однак селян цікавить, чому саме в Україну приїжджають вояки з усього світу, які платять за навчання величезні кошти, перевозять сюди бойову техніку. Наприклад, до 15 жовтня на Яворівському полігоні триватимуть навчання тисячі італійських військових, які використовують 500 одиниць техінки.

Якщо вояки стріляють із нешкідливих куль, то чому не проводять тактичні навчання у себе вдома? Чому Міністерство оборони України, на рахунок якого і надходять мільйони доларів за міжнародні навчання, уникає зустрічі із місцевими мешканцями? Чому не погоджуються на проведення незалежної медичної та екологічної експертиз?

Екологи обстежили землю лише довкола полігону - на саму територію їх не впускають. Селяни уже роками домагаються незалежного медичного обстеження, але його проводять або ж військові лікарі, або львівські. Назвати їх незалежними складно. Львівські медики оглянули мешканців села Дубровиці ще у червні, але із результатами обстеження людей не ознайомили досі.

Селяни вдаються до протесту: перекривають дороги на полігон. В ночі з понеділка на вівторок українські вояки побили кількох селян, щоб утворити вільний проїзд для італійських військових із полігону. Один із мешканців Верблян зняв побої.

Надія Шерстюк

Колишній політв’язень, вчитель з Василькова Леонід Ковальчук подав позов до трьох судів: Васильківського районного, Васильківського міського, Київського обласного апеляційного, а також до Васильківської районної прокуратури та одного з Васильківських відділів міліції.

Пан Ковальчук вимагає відшкодування моральних збитків у розмірі один мільйон 70 тисяч гривень за незаконне затримання, незаконний арешт і незаконне засудження.

Нагадаємо, що у 2001 році Леоніда Ковальчука заарештували і засудили за незаконне зберігання вогнепальної зброї. Сам же пан Ковальчук вважає, що у такий спосіб Васильківська влада, а саме родина Засух, проти якої він виступав, намагалася примусити його мовчати. Верховний Суд України скасував вироки попередніх судів, і Леонід Ковальчук вийшов на волю.

А нещодавно 25 вересня у Київському міському апеляційному суді відбувся розгляд позовної заяви пана Ковальчука про відшкодування моральних збитків. Про перебіг засідання говорить Леонід Ковальчук, координатор громадської ініціативи українських політв’язнів “Українська хартія 21 століття”.

Леонід Ковальчук

Оскільки рішення Верховного Суду було скасоване, і вироки рішення Апеляційного Суду, яким вирок свого часу було залишено без змін, і я, керуючись своїм законним правом, зробив позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої мені незаконними діями міліції, суддів і прокуратури. Мені приємно відзначити, що в судовому засіданні Васильківський міськвідділ міліції і Васильківський районний суд визнали позов. На судове засідання з’явилися представники Васильківського районного суду, Васильківського міськвідділу міліції. Васильківський міський суд відмовився визнавати позов.

Надія Шерстюк

Зазначив координатор громадської ініціативи українських політв’язнів “Українська хартія 21 століття” Леонід Ковальчук. У наших наступних передачах ми знайомитемо вас з перебігом подій цієї справи.

У Луганську виявили групу шахраїв, які незаконним шляхом відбирала квартири в одиноких мешканців. До її складу, зокрема, входили співробітники правоохоронних органів. Але навіть після розкриття діяльності групи деякі обдурені луганчани не можуть повернути втрачені документи і житло.

Василь Соколенко з Луганська інформує докладніше.

Василь Соколенко

Шахраї відбирали квартири у декількох мешканців одночасно. Відбувалося це за чіткою схемою. Спочатку махінатор під виглядом дільничного міліціонера дізнавався адреси одиноких людей з квартирними боргами. Потім розпочиналися візити до майбутніх жертв і тривалі розмови за чаркою, які закінчувалися купою пропозицій. Нарешті, наставала черга викрадення або видурення паспорта та інших документів. Після цього дії шахраїв ставали блискавичними. Буквально за 1-2 дні паспорт переоформляли, квартиру приватизували і виписували документ на передачу житла третій особі. Після цього житло ще раз переоформляли і перепродували.

Валерія Теплякова, колишнього міліціонера, врятували лише те, що він був позаштатним кореспондентом багатьох видань Луганська. Журналісти з солідарності оприлюднили факти квартирного шахрайства, але не дивлячись на те, що правоохоронні органи відреагували на публікації і навіть притягнули до дисциплінарної відповідальності декількох своїх працівників, Теплякові так і не повернули документи на квартиру і паспорт. Тому так він сьогодні і не поновив свої права на житло.

Валерій Тепляков

Я став жертвою махінацій з боку державних структур: працівників міліції, паспортного столу, державної організації, яка завідує квартирами, бюро технічної інвентаризації, залогової інспекції та інших. В мене вкрали документи, мене позбавили всяких прав, а тепер документи не повертають. Працівники паспортного столу кажуть, що повинен ліквідуватися мій паспорт. Працівники слідчого відділу кажуть, що вони не можуть його ліквідувати, і ще й суд не всякий може це зробити. Вони цим загнали мене в таке коло, що я не знаю, що робити.

Василь Соколенко

Прокуратура і досі не зацікавилася особою колишнього дільничного інспектора, який, на думку громадського захисника інтересів потерпілого Валерія Жаровного, є головним ініціатором цієї шахрайської справи. Крім цього, слідчі так і не опитали ні приватного нотаріуса, яка займалася оформленням, по суті, фіктивних документів, ні працівників міліції, які мають пряме відношення до цієї справи. Ось що з цього приводу говорить Валерій Жаровний.

Валерій Жаровний

Районна прокуратура міста Луганська Ленінського району не хоче встановлювати причетність дільничого інспектора міліції, громадянина Берегового Сергія Анатолійовича до незаконно відчуженої державної квартири громадянина Теплякова. Районна прокуратура не хоче встановити причетність посадових осіб паспортного відділку до оформлення зловмисникам нових паспортів на ім’я потерпілого та його друзів. Взагалі було переоформлено паспортів на 4 громадянина. Але тільки громадянин Тепляков (ми вже це можемо підтвердити) своє житло втратив. Таким чином, на сьогодні у громадянина Теплякова зловмисники відібрали житло, а слідчий, який півроку веде розслідування, відібрав у Теплякові паспорт як речовий доказ. А тому, потерпілий на сьогодні є повноцінним бомжем.

Василь Соколенко

До речі, Валерій Жаровний відомий Луганську ще і як судовий репортер стверджує, що і в деяких випадках квартирне шахрайство закінчувалося загадковою загибеллю господарів квартир. Він заявляє, що прокуратура розділяє загибель потерпілих і вилучення їхнього житла в окремі справи, котрі, як правило, перетворюються в безкінечну тяганину.

Надія Шерстюк

Проблеми простих людей відома українська поетка Леся Українка називала “дзеркалом проблем суспільства”. Нинішні героїні рубрики “Голос скривджених” належать до пересічних українських громадян і проблеми, які змусили їх звернутися до радіо “Свобода”, типові для усього українського суспільства. Слово – Богдані Костюк.

Богдана Костюк

Валентина Ігнатенко і Надія Потяг, які мешкають на Херсонщині, пікетували у Києві будинок Верховної Ради України. Історії обох жінок подібні. Розповідає Валентина Ігнатенко.

Валентина Ігнатенко

Я втратила в 98 році дочку Наталю. Вона мала чоловіка. Він заробляв мало і вирішив поїхати на три місяці до Італії. А коли повернувся, то в них геть не заладилося сімейне життя. А потім знайшли мою дитину повішеною в парку. Слідства, як такого, не було. Просто написали – “самогубство”. Я з цим не погоджувалася. Скільки я судів обійшла, скільки я писала заяв на ту прокуратуру, що вони не порушили справи доведення до самогубства чи залишення в небезпеці, якщо вона була в якомусь неадекватному стані, то ж вона поряд з чоловіком була. Я бачила, як хоронили дитину, то в неї права рука була геть синя, здерта, на переніссі був синяк.

Я знаю, що доньку вже не підніму з того світу, розумієте. Я тільки хочу спокою своєму онуку, щоб хоча б двічі на рік бачити дитину за рішенням судді, які його батько не виконує.

Богдана Костюк

За словами Валентини Ігнатенко, вона не бачила внука майже чотири роки і сподівається, що херсонська прокуратура дозволить зустрічатися з онуком частіше. Хоча, як каже пані Валентина...

Валентина Ігнатенко

Маю відписок, якби я їх тягла за собою, то кілограм 50 було б тих бумаг. І більше нічого.

Богдана Костюк

Нічого, крім відписок, не отримала від правоохоронців Херсонщини Надія Потяг, в якої за нез’ясованих обставин вбито сина.

Надія Потяг

10 травня 1999 року вбили мого єдиного сина. Вбивця, Авгупало Микола, жорстоко вбивав мою дитину: 14 ножових ран. Я вважаю, що наміренно вбивав. Дуже багато мені довелося докласти зусиль, аби цього вбивцю знайшли, а потім, щоб його покарали. Я продала хату, щоб було за що їздити, добиватися. Пройшла всі поневіряння, оббиваючи пороги всіх владних структур. Я зробила такий висновок, що простій людині в нашій державі справедливості добитися неможливо.

Я зовсім не погоджуюся з тими відписками, в яких мені повідомляють, що бандит зловмисно ухиляється від роботи, щоб не виплачувати присуджений йому позов на мою користь в розмірі 50 000 гривень. Я зі своєї сторони розумію це так: злочинець знаходиться в місцях позбавлення волі, і хоче він чи не хоче, а мусить виконувати все, що йому наказують. Я як потерпіла мати роблю висновок, що винні у цьому владні структури нашої держави. Через неправомірні дії владних структур мені цей бандит вже відбуває покарання 2 роки у в’язниці, і він мені ще й однієї копійки не заплатив.

Богдана Костюк

Розповіла Надія Потяг.

Ці дві історії, на жаль, народних депутатів не зацікавили - вони проходили повз жінок, поспішаючи на засідання парламентської сесії, яка якраз мала ухвалювати низку рішень, що стосуються захисту прав українських громадян: таких, як Валентина Ігнатенко і Надія Потяг.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG