Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:54

У Сербiї триває передвиборча кампанiя. Президентськi вибори призначені на 16 листопада. Бiльшiсть опозицiйних партiй заявляє про намiр бойкотувати голосування.


Михайло Рамач У Сербiї триває передвиборча кампанiя. Президентськi вибори призначені на 16 листопада. Бiльшiсть опозицiйних партiй заявляє про намiр бойкотувати голосування.

Белград, 2 жовтня 2003 – Правляча коалiцiя на посaду президента балотувала Драґолюба Мичуновича, одного з ветеранiв полiтичних баталiй у Сербiї. Наприкiнцi вісімдесятих рокiв Мичунович, разом iз Зораном Джинджичем та Воїславом Коштуницею, був засновником й головою Демократичної партiї, першої опозицiйної партiї в республiцi. Наразi Мичунович – спiкер парламенту державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя. Вiн зважений полiтичний дiяч, якого поважають і полiтичнi опоненти. Лiдери правлячої коалiцiї на вимогу Мичуновича пiдписали угоду про припинення усiх суперечок та про те, що в передвиборчiй кампанiї, незважаючи на рiзницi, виступатимуть як єдиний полiтичний блок. Попри це окремi з них вiдмовляють у пiдтримцi Мичуновичу.

Лiдери партiй демократичної опозицiї Воїслав Коштуниця й Миролюб Лабус, якi торiк балотувалися на пост президента, заявили про намiр бойкотувати вибори. На їхню думку, спершу необхiдно ухвалити нову конституцiю, а вiдтак згiдно з нею обирати президента. Вибори бойкотуватимуть і Соцiалiстична партiя колишнього президента Слободана Милошевича та Сербський рух оновлення Вука Драшковича.

Ультранацiоналiстична Радикальна партiя балотувала Томислава Николича, заступника лiдера партiї Воїслава Шешеля, який на початку цього року здався Мiжнародному трибуналовi у Гаазi. Окремi неурядовi органiзацiї вимагають вiд Виборчого комiтету вiдкинути кандидатуру Николича на пiдставi Закону про люстрацiю оскiльки вiн, на їхню думку, в минулому порушував права людини.

Полiтологи зазначають, що одна третина виборцiв нiколи не бере участi у виборах. Згiдно з опитуваннями, щонайменше одна третина пiдтримує тi партiї, якi бойкотуватимуть вибори. Через це оглядачi роблять висновок, що Сербiя i пiсля 16 листопада не матиме президента. Щоб вибори було визнані дiйсними, необхiдно, щоб на виборчi дiльницi в першому турi вийшло бiльше половини електорату. А громадяни ще менше, як минулого року, зацiкавленi обирати президента, який, згiдно з чинною конституцiєю, має обмеженi повноваження i який через це неспроможний впливати на розв’язання полiтичної й економiчної кризи. Упродовж наступних шести тижнiв правляча коалiцiя мала б докласти надзвичайних зусиль, якщо бажає переконати виборцiв, що Сербiї потрiбний президент.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG