Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:18

Що приховують українські прихильники ЄЕП?


Ірина Халупа, Данило Яневський Сергій Тигіпко - лідер політичної партії “Трудова Україна”, голова Національного банку, також колишній міністр економіки, колишній віце-прем’єр-міністр з питань економічної реформи та з питань економіки; Борис Соболєв - генеральний директор “1-ї інвестиційної групи”, президент Київського банківського союзу, колишній заступник міністра, перший заступник міністра та виконуючий обов’язки міністра зовнішніх економічних зв’язків України.

Київ-Прага, 2 жовтня 2003 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Говорить радіо “Свобода”. Сьогодні четвер, 2 жовтня, 20-та година. З Праги та Києва з вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. В Празі з вами Ірина Халупа, а в Києві – Данило Яневський та наші гості.

Сьогоднішня тема така: “Що приховують українські прихильники ЄЕП?”

Гості сьогоднішньої студії: Сергій Тигіпко, лідер політичної партії “Трудова Україна”, голова Національного банку, також колишній міністр економіки, колишній віце-прем’єр-міністр з питань економічної реформи та з питань економіки; Борис Соболєв, генеральний директор “1-ї інвестиційної групи”, президент Київського банківського союзу, колишній заступник міністра, перший заступник міністра та виконуючий обов’язки міністра зовнішніх економічних зв’язків України.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Слухачам, які забажають ставити запитання, нагадаю номер телефону київського бюро: 490-29-05.

Міністр економіки та європейської інтеграції В.Хорошковський сказав на прес-конференції минулого четверга, що створення вільної економічної зони між Україною та ЄС протягом наступних 5 років є реальною можливістю, і що це буде головним пріоритетом його відомства в наступних роках. А щодо вільної економічної зони в рамках ЄЕП, то Хорошковський сказав, що тут він бачить певні розбіжності і проблеми.

Тим часом інший міністр - Микола Азаров, міністр економіки, жодних розбіжностей у цьому не бачить. Він вважає, що можна водночас бути і в ЄС, і в ЄЕП, і в двох економічних зонах.

Пане Тигіпко, чи пан Хорошковський і пан Азаров читали ті самі документи, чи справді їх можна так тлумачити по-різному? | Сергій Тигіпко

Спочатку – всім добрий вечір. На мій погляд, дійсно, можна читати один і той самий документ, але бачити зовсім інші речі. Коли я чую це, то я можу сказати, що цей документ погано підготовлений: немає чіткості, немає однозначності. На мій погляд, тут є проблема підготовки документу.

Що стосується позиції, то моя позиція ближча до пана Азарова. Я вважаю, що таку примітивну політику “або –або” ми не повинні проводити. Ми можемо проводити політику “і-і” та знаходити свій український інтерес і в ЄЕП, і в зоні вільної торгівлі чотирьох країн. І, безумовно, треба рухатися до ЄС через зону вільної торгівлі.

Ірина Халупа

Але Ви – розумний чоловік, Ви керуєте Національним банком, як же можна підписувати погано написані документи?

Сергій Тигіпко

Ви знаєте, коли сідають двоє домовлятися, то дуже важко щось підписати і домовитися. Коли сідають четверо, то, безумовно, гарний документ підписати дуже важко, тому що кожен хоче записати щось своє в цьому документі. Тому, він може мені не подобатися, він може комусь не подобатися, але в чотирьох змогли домовитися до такого документу.

Я не бачу там якихось проблем для України, тому що там записано одне, саме головне для мене: кожна країна визначає свій рівень інтеграції. Перший рівень інтеграції – зона вільної торгівлі. Я вважаю це вигідним для України і для українців.

Данило Яневський

Це надзвичайно слушна точка зору, пане Сергію, але віце-прем’єр Азаров, якого Ви щойно цитували, з трибуни ВР сказав депутатам, що Росія перейде в стосунках з Україною на внутрішні ціни на енергоносії, а минулої п’ятниці посол РФ в Україні В.Черномирдін роз’яснив офіційну позицію Кремля щодо цієї проблеми. Він дослівно сказав таке: “Ніякого зниження цін на російські енергоносії для України в межах ЄЕП не буде. В документах, які підписали в Ялті, немає ніяких пунктів на цей рахунок. З 1 жовтня Росія перейде на світові ціни на енергоносії в торгівлі з Білоруссю”. Так повідомила “Правда України”.

Сергій Тигіпко

Так. Я чув.

Данило Яневський

Що?

Сергій Тигіпко

І те, і те.

Данило Яневський

Так що?

Сергій Тигіпко

Я вважаю, що росіяни будуть (нехай це нікого не дивує) відстоювати свою позицію, яка буде в тому, що вони хотіли б мати і зону вільної торгівлі, і митний союз, і наддержавний орган, і 80% голосів в цьому наддержавному органі, і енергоносії по світовим цінам, а своїм споживачам - енергоносії по цінах внутрішніх. Але це бажання росіян. І я їх можу зрозуміти – вони за свій інтерес борються. А є бажання українців. Якщо ми скажемо, що ми проти цього, то не буде ніякої інтеграції, і ЄЕПу теж не буде.

Данило Яневський

А Вам не здається, що Київ з Москвою грають в дві різних гри?

Я собі дозволю процитувати вислів провідного російського геополітика О.Дугіна. Ця людина дуже близька до Кремля. Він сказав, що “політика президента Путіна стосовно так званого “ближнього зарубіжжя” спрямована прямо на досягнення цієї мети (тобто відтворення Євразії)”. Він сказав, що “битва за інтеграцію пострадянського простору – це битва за Київ. Ми повинні підтримувати в Україні проросійськи налаштованих політиків”.

Я можу цитувати це і далі. Іншими словами – Київ і Москва грають в дві гри. Москва, цілком правильно обстоюючи свої інтереси, намагається відновити євразійську державу, використовуючи Київ виключно як ресурсне джерело, і правильно робить?

Сергій Тигіпко

Я розумію гру росіян. Я думаю, що якби, пане Данило, Ви були на місці Путіна, чи я був би там...

Данило Яневський

Я ніколи не служив в КДБ, перепрошую. Я скоріше був би під Путіним десь глибоко...

Сергій Тигіпко

Я маю на увазі, що теоретично. То Ви робили б те саме: Ви намагалися б свій інтерес розповсюдити як можна ширше.

Я вважаю, що ця гра – це не дві гри. Ця гра називається політика. І, на жаль, такою роботою доводиться комусь займатися. І я вважаю, що тут просто треба знаходити свій інтерес. Якщо ми не будемо грати з Росією і шукати свого інтересу, і не будемо знаходити його, то кому це потрібно. Хіба це – політика?

Ірина Халупа

А чи не в тій грі постійно виграє (і добряче виграє) Росія?

Сергій Тигіпко

Не можу цього сказати. Ми маємо спільний інтерес. І ми можемо сказати, що тут є переваги і для України, тому що ринок до нас достатньо серйозний: ми маємо 17,5% експорту до Росії (при чому, це самий кращий експорт в нас: машинобудування – на першому місці, на другому місці – переробка сільського господарства, на третьому - метал). Це не завжди беруть інші ринки. Ми маємо критичний імпорт звідти трошки дешевший як світові ціни (а це – 36,7%). Тому тут є і переваги наші.

Ірина Халупа

Дякую. Пане Соболєв, Ви почули різні думки: пана Тигіпка, російського політолога, думки міністрів Азарова і Хорошковського стосовно ЄЕП, а що Ви думаєте з цього приводу?

Борис Соболєв

Добрий вечір.

Ірина Халупа

Добрий.

Борис Соболєв

Я, як кажуть, приклав руку до того, щоб ділити СРСР, і від імені України...

Ірина Халупа

Не хочете його відновляти?

Борис Соболєв

... від імені України якраз брав участь в наднаціональному органі, який називався Міждержавна рада з обслуговування зовнішнього державного боргу та управління активами колишнього СРСР. Нас там було 17%, росіян – 62%. Це була форма цивілізованого розлучення, яка дозволила нам досить цивілізовано розійтися, хоча проблеми до цього часу залишаються. Так от з 1992 року, коли цей процес завершився, ми були свідками, і я в тому безпосередньо брав участь, підписання 430 документів, багато- і двосторонніх, в рамках СНД і на двосторонній основі, які до цього часу не діють. Якщо ми будем багато так часу витрачати на цю угоду про ЄЕП, а я думаю, що ми просто змарнуємо час цієї радіопередачі. Я особисто не вірю, що ця угода запрацює будь-коли, тому давайте поговоримо про більш якісь предметні такі речі, я думаю, що ця угода буде просто забалакала, а ви знаєте, як і всі інші.

Ірина Халупа

До речі, я хочу нагадати, може слухачі й пригадують. Одна із перших наших дискусій стосовно ЄЕПу, в нас у студії був пан Тарасюк, і, бачте, я забула, хто був другий гість. Якщо я не помиляюся, колишній посол України в Росії пан Крижанівський. І вони майже хором сказали то саме, що Ви кажете, пане Соболєв. Але давайте послухаєм слухача, вже довго чекає і висить на дроті пан В’ячеслав Білоус. Ми Вас чуємо, Ви в ефірі. Будь ласка Ваше запитання.

В’ячеслав Білоус

Добрий вечір, Українська республіканська партія “Собор”. Хочу задати таке запитання. Що зробив, власне, лідер партії пан Тигіпко, як політик і його партія взагалі для того, щоб був ратифікований в цей час підписаний Україною і Росією договір про вільну торгівлю? Тобто на рівні партій, чи вони їздили в Москву, які звернення робили, пікетували посольства Росії. Тобто, що робили для того щоб прискорити, ну каталізатором виступити ратифікації Російською Думою названого документу? Це перше питання, і друге питання. Як пояснити, що в цей час російські державні посадові особи заявляють про те, що російська мова повинна бути обов‘язковою мовою в колишніх республіках Радянського Союзу? Дуже дякую за відповідь.

Ірина Халупа

Дякую за дзвінок, пане Тигіпко, прошу.

Сергій Тигіпко

Що стосується першого запитання, то Ви знаєте, я достатньо багато свого часу займався російськими питаннями, тому що був заступником у комісії “Україна-Росія”, яку очолювали прем‘єр-міністри. З нашого боку, це був пан Пустовойтенко. Я можу сказати, що, безумовно, зона вільної торгівлі дуже вигідна Україні і, безумовно, зараз основна проблема, після ратифікації українським парламентом, на стороні Росії. Якщо ми не почнемо з такого рівня інтеграції (то я тут підтримую пана Бориса) ми далі не зрушимо з місця. І тоді буде чітка аргументація чому. Тому, що перший крок треба робити не таким широким, скажімо, як Митний союз. Але це потрібно, даже через це потрібно пройти, і це не втрата часу. Це нормальна робота. Що стосується до російської мови, то Ви знаєте, після того, як ми ратифікували Європейську хартію регіональних мов, я вважаю, що мовного питання на Україні нема. Якщо є громади, скажімо, та ж російська, і вони хотять, щоб їх діти говорили російською в школі, навчалися в вищих навчальних закладах і розмовляли з державними установами, вони можуть про це проголосувати і мати це на своїй території. І я вважаю, що єдина державна мова повинна бути все ж таки українською.

Данило Яневський

Дякую, пане Сергію. Я би хотів з Вашого дозволу повернутися до пропозиції пана Соболєва і поговорити про предметні речі. Тепер на нашому владному олімпі широко обговорюється, з подачі голови Фонду держмайна, пана Чечетова, питання про повернення державі 30% пакету Миколаївського глиноземного заводу і 68% пакету Запорізького алюмінієвого комбінату. Пан такий Єрмолаєв є у нас в країні. Він директор Центру соціальних досліджень “Софія”. Він сказав, що почалося відпрацювання механізмів усунення власників від тих підприємств, які можуть стати ланками транснаціональних корпорацій, які створюють представники України. Українські ФПГ сказав він, першими зробили спробу “обкатати” схему легітимної реприватизації, зробивши попереднє замовлення ФДМУ з приводу реприватизації МГЗ та ЗАЛК. Пане Соболєв, чи це все, я маю на увазі пропагандистську шуміху навколо ЄЕП, не прикриває витіснення українських виробників з українського виробництва, якщо можна так сказати?

Борис Соболєв

Ні, я дякую за запитання, воно справді практичне, воно стосується того, що продаючи державні активи, держава має дбати про власні інтереси і, нарешті, як кажуть, взялися до цього, але взялися, як кажуть, вибірково, лише до двох заводів. Ну нехай це буде так, зробили аналіз, зараз працює робоча група. Ви знаєте, що “Російський алюміній” через свою дочірню структуру “УкрАл” має збудувати у Харківському регіоні, у Первомайську новий завод алюмінієвий потужністю 100 тис. тонн, такої ж потужності, як і Запорізький алюмінієвий комбінат. Пройшло майже три роки і, як кажуть, “забито” лише цвяшки, навіть не закладено фундамент. І держава, нарешті дійшло, що потрібно ж запитати: панове, що ви будете робити, чи ви взагалі будете виконувати, чи ні?

А відбуваються дива дивні. Подивіться, зараз пакет того ж Запорізького алюмінієвого комбінату заставлено Внєшекономбанку російському, який надав позику маленькій структурі “Автовазінвест”, яка купила наш Запорізький алюмінієвий комбінат. Більше того, у зв‘язку з тим, що не сплачено кредит, акції перейшли до Внєшекономбанку. Я думаю, що мене Фонд держмайна зараз почує, хай перевірить, що відбувається. Але ж це не тільки по цих двох. Я переконаний, що якщо зробити ревізію по 95% підприємств, так звані інвестзобов‘язання не виконуються і ніхто їх не збирається виконувати.

Ірина Халупа

А як можна притягнути, власне, тих так званих інвесторів, щоб вони виконували ті зобов‘язання, під якими вони поставили свій підпис?

Сергій Тигіпко

Що стосується цієї справи, я можу сказати, це не нова справа, тому що свого часу віце прем‘єр-міністром, проголосувала ВР, щоб мене зняли даже з роботи за Миколаївський цементний завод де були українські інвестори, які взяли зобов‘язання, якщо я не помиляюся, близько 200 млн. гривень інвестувати в це виробництво, а самі не те що не інвестували – нормальної заробітної платні не могли сплатити. Після цього прийшов французький інвестор і перекупив. Справа може вирішуватись тільки через суд. Реприватизація – погана справа тому що, знаєте, це тільки розпочати – і воно може йти без кінця і краю.

Данило Яневський

У нас багатий досвід від 1917 року...

Сергій Тигіпко

Ламати – тут є проблема, але все ж таки закон є закон. Якщо не виконуються прямі зобов‘язання по інвестиціям – тут держава повинна бути жорсткою, забирати своє, чи заставляти інвестувати. Тому що розрахунок був такий: дешевше продаємо, але знаходимо на нових робочих місцях, знаходимо на нових податках, на нових пенсійних внесках і т.д. Але коли ми повертаємось до такої прагматичної позиції держави, то я вважаю, що це, знаєте, одне за одним тягнеться. Мало грошей на Україні у українських інвесторів, не можуть вони дозволити собі десятки, сотні мільйонів доларів вкладати. От для цього ринки гарні потрібні.

Данило Яневський

Ви дуже цікаву підняли тему. Як Ви думаєте, Сергію Леонідовичу, скільки через мережу “Вестерн Юніон” в Україну щорічно заходить грошей?

Сергій Тигіпко

Не можу сказати

Данило Яневський

600 млн. доларів, це не рахуючи того, що привозять люди в конвертах. Мінімально оцінюють люди, які на тому розуміються, в мільярд доларів, це значить 5,5 млрд. гривень, це десята частина бюджету. Плюс 2,5 млрд. як не крути, виймають тільки “гаїшники” з автолюбителів. Це означає, що українська економіка інвестується заробітчанами із Заходу і заробітчанами із Росії.

Сергій Тигіпко

Це все разом менше, ніж прибуток однієї нафтової російської компанії. Все, крапка.

Данило Яневський

Тоді до інших цифр, з Вашого дозволу. Сьогодні “Голос України“ дав декілька цифр (я повертають до того, пане Сергію, про що Ви раніше сказали): 25% українського експорту спрямовано до країн СНД. 75% - в інші країни, зокрема, 40% - в Європу. Сьогодні робота тисяч українських підприємств, пише “Голос України“, залежить на 75% від експорту не до країн СНД. І саме поза межами СНД наші ключові ринки і перспективи відкриття нових. Потенційно а Україні за кілька років можливе підвищення зарплатні громадян до 5000 грн. При чому тут ЄЕП, я хочу запитать?

Сергій Тигіпко

Якщо йде розмова про те, який ринок кращий для українських підприємств, ЄС чи ЄЕП, безумовно, я можу сказати, що уже сьогодні для нас більш важливий ринок ЕС. Тому що, я не знаю Ваших даних, я знаю дані, які отримує Нацбанк, які я аналізую. Уже сьогодні ми експортуємо в країни ЄС і десять країн-кандидатів 33,3% нашого експорту. І імпорт складає 30,3%. Тобто, безумовно, якщо говорити про перспективу, нам краще всього мати гарні стосунки з ЄС, тому що там самі багаті люди, там стабільна валюта, там зразки демократії, до яких нам треба іти, і цей ринок набагато для нас більш привабливий.

Данило Яневський

Пане Соболєв, Ваша точка зору?

Борис Соболєв

Потрібно продавати там, де платять, знаєте, і платять ціну, яку ми хочемо мати. Я тут як колишній один із керівників того відомства, яке за це відповідало якраз – експорт-імпорт, то, ви знаєте, я вважаю, що немає політичного сенсу орієнтувати, скажімо, експортерів українських, щоб продавали туди або туди. Держава має забезпечити, насамперед, економічними умовами успішної реалізації нашої продукції. Я думаю, що тут якраз це Національний банк грає відповідну роль, тобто, тому що, слава Богу, він забезпечує стабільність уже 4 рік нашої національної валюти.

Сергій Тигіпко

Пане Данило, а можна я? Я ще не відповів на Ваше запитання: а при чому тут ЄЕП? А Ви знаєте, при чому? На Україні кажуть, що “розумне теля двох маток ссе”. І якщо ми можемо знайти і там свій інтерес, і там свій інтерес, чому б не знаходити його?

Данило Яневський

Я погоджуюсь, але я ніколи не міряв IQ депутатів ВР і членів уряду, тому я не можу відповісти на Ваше запитання. Якщо Ірина, ти дозволиш, я в цьому контексті ще одне запитання додати хочу.

Ірина Халупа

Я лише хочу нагадати, що в нас два слухачі є: один прихильник... Вже один випав.

Сергій Тигіпко

Це прихильник...

Ірина Халупа

В нас є слухач, який є прихильник ЄЕП, якщо я не помиляюсь. Давайте послухаємо, а тоді продовжимо.

Данило Яневський

Давайте його послухаємо.

Ірина Халупа

Добрий вечір. Ви в ефірі.

Слухач

(переклад з російської) Добрий вечір, присутні!

Ірина Халупа

Вітання!

Слухач

(переклад з російської) Хочу задати питання. Я буду говорити по-російськи, якщо ви не проти, звичайно.

Ірина Халупа

Ну я проти, але говоріть.

Слухач

(переклад з російської) Я з меншин, які прожили все життя на Україні.

Ірина Халупа

Ясно. Будь ласка, Ваше запитання.

Слухач

(переклад з російської) Скажіть, будь ласка, чи не є створення економічного союзу черговим кроком перед виборами, політичним передвиборним кроком? Це по-перше, перше питання.

Друге питання. Чому блок Ющенко проти вступу України до економічного союзу? Це ж передбачає нашим громадянам і Україні благоустрій, прибутки, краще життя. Як відомо, союзи двічі ніколи не створювались, і зараз немає передумов для створення союзу, немає єдиної комуністичної партії та низки інших причин. Мені також не зрозуміла така ситуація. Якщо можна, дайте відповідь, будь ласка.

Ірина Халупа

Дякую. Це був слухач з певним запитанням. Я хочу лише нагадати іншим слухачам, що в ефірі “Громадського радіо”, наших колег, виступав сьогодні вранці, якщо я не помиляюся, Валерій Хорошковський, і там також його запитували: “А, може, ЄЕП – це є такий політичний передпрезидентськовиборчий хід?” Отже, будь ласка, ваші репліки, шановні гості, на цей дзвінок.

Данило Яневський

Пане Соболєв, будь ласка.

Борис Соболєв

Я коротко. Це є хід, це очевидно. Тому що у нас є більш нагальні проблеми, які потрібно вирішувати і про них треба говорити. Це, насамперед, приріст цін зараз на зерно і на хлібопродукти. Я думаю, що всі знають, що якщо в тому році було 630 (максимум) гривень за тону, то в цьому році мінімально –1150. Як ми будемо вирішувати це питання, ніхто не говорить.

Ми говоримо за ЄЕП. Навіщо? Нам потрібно про це говорити, і подумати, як ми захистимо наших пенсіонерів, 15 мільйонів.

Данило Яневський

Сергію Леонідовичу, як ми захистимо пенсіонерів?

Сергій Тигіпко

Спочатку – на ті запитання, які задавалися. Я вважаю теж, що, в принципі, це хід, який вигідний всім – і лівим, і правим, тому що це те питання, яке всіх турбує сьогодні. І можна сконцентрувати увагу електорату, так званого, людей, і можна знайти і на заході України, і всі будуть кричати: “Ні!”, а на сході і на півдні всі будуть кричати: “За!”

Тому, безумовно, тут буде гра, але не тільки українська, це і російська гра (там вибори теж на носі), погоджуємося з цим.

А що стосується “Чому?”, Ви знаєте, у мене своє бачення. Ми не тільки граємо тут в політичні ігри такі, але, тут є і певний комплекс неповноцінності у деяких з наших політиків, деяких наших адміністраторів того чи іншого рівня. Ми боїмося переговорів, ми боїмося Росії. Ми до цього часу боїмося, ми не можемо сказати, що ми гідні.

Ірина Халупа

Пане Тигіпко, а Ви особисто відчуваєте цей страх у собі?

Сергій Тигіпко

Ні. Ви знаєте, я відчуваю у себе впевненість в тому, що я перед любим чоловіком з уряду чи з Нацбанку Росії зможу відстояти інтереси України, і знайти там інтереси простих людей українських, які я бачу чітко.

Борис Соболєв

А це я можу підтвердити, тому що ми не один раз були там. Але я можу іще одне сказати, що в 95-ому році я був свідком того, як наша делегація на чолі з прем’єр-міністром прийшла до одного відомства в Москві, і нас туди не впускали. Нам охоронець сказав, що: “Ви знаєте, на вас немає замовлення.”

Представляючи Україну, я дуже частенько сидів у приймальнях. Приходячи на той час, коли мені призначали, я сам сидів в приймальнях навіть по півтори-дві години. Так того, як кажуть, вимушували те робити.

Данило Яневський

Добре. З ситуацією я погоджуюсь: надзвичайно неприємно. З вашого дозволу, ще одна цитата.

“Структурні деформації економіки України внаслідок такої єдиної інтеграційної політики знову підвищать енергомісткість українського валового продукту. Зокрема, збільшиться частка газу, що споживається в Україні. В умовах дефіциту зовнішньої торгівлі наша держава не зможе здійснювати оплату своїх імпортних зобов’язань. Коло замкнеться: Україна знову повернеться до стану боргової залежності від Росії в оплаті і забезпеченні газом та іншими енергоносіями. За цих обставин відновиться процес стрімкого зростання українського зовнішнього боргу.”

Я би ще додав – і зростання цін на хліб, і на транспорт, і на житлово-комунальні послуги і так далі, і тому подібне.

Борис Соболєв

Це хто пише?

Данило Яневський

А не має значення, я скажу пізніше. Ви погоджуєтесь з ним чи ні?

Сергій Тигіпко

Пан Данило, Ви щось позбирали тільки негатив один.

Данило Яневський

Робота у мене така! А позитив – Ірина Халупа в ефірі.

Сергій Тигіпко

Зрозуміло. Я можу сказати, що, дійсно, загроза збільшення енергомісткості є. Чому? Тому що ринок Росії, Білорусі, Казахстану не такий жорсткий, не такий конкурентний для, скажімо, нашого ж машинобудування. І, безумовно, ми там можемо вигравати, не прикладаючи таких надзусиль, які потрібно, скажімо, для нашого експорту того ж машинобудування в ЄС, де Німеччина, де Франція, де інші країни. Тому, тут є.

Що стосується оплати – ні, такого вже не буде ніколи. Чому? Тому що ніхто в борг давати просто вже не буде. І, слава Богу, сьогодні українці вже набагато краще розраховуються за енергоносії. Тому, я думаю, що це чергова “лякалка”.

Данило Яневський

Дякую. Пане Соболєв.

Борис Соболєв

Погоджуюсь. Я знаю, що ми починали з того, що вираховували ціну незалежності. Коли нас перевела Росія на світові ціни, у нас по сальдо це получалося щорічно мінус 2,5 млрд. доларів. Треба було десь шукати для того, щоб перезимувати. Тоді, як кажуть, питання не стояло як ми зменшимо енергомісткість ВВП нашого. Так? Тому що то неможливо було протягом навіть десяти років. А за існуючої у нас системи неможливо було про те говорити.

Але зараз про це треба говорити, і Ви правильно сказали. Я нещодавно був в Росії, там економісти порахували, що ЄЕП у такому “вільному” вигляді, про який тут всі “мріяли” політики, скажімо, коштуватиме Росії 7 млрд. доларів щороку. Запитайте будь-яку приватну компанію російську, скажімо, “Лукойл”, за рахунок чого вони будуть це робити.

Данило Яневський

Зрозуміло.

Сергій Тигіпко

Не будуть вони цього робити, тому не треба тішити себе ілюзіями. І, з іншого боку, не буде Росія піднімати свої внутрішні ціни. Це також авантюра, вона не може зараз втричі підвищити свої ціни, для того, щоб урівняти з нашими цінами. Це, можливо, десь в перспективі якійсь далекій.

Данило Яневський

Дякую. Я тим часом знайшов позитивний приклад. Сергій Леонідович просив, от я його наводжу. “Прес-центр фінансової установи заявляє, що з 2002 року “Кредитбанк-Україна” працює прибутково. Станом на 1 січня 2002 року банк отримав прибуток у розмірі 307,8 тисяч гривень.”

Я думаю, що тут помилка, і йдеться про 2003 рік. Це саме той банк, який “випихає” відомо хто (не будем називати прізвище) зі Львова. “Випихають”, Сергію Леонідовичу, чи ні? Скандал в парламенті: стінка на стінку іде!

Сергій Тигіпко

Я знаю, що сьогодні Ви спитаєте працівників цього банку, як себе поводить Національний банк в такій ситуації, і що казав голова Національного банку, перебуваючи у Львові...

Данило Яневський

Так Ви скажіть нам.

Сергій Тигіпко

Я вам можу всім сказати, що претензій від Національного банку до цього банку немає ніяких. Банк працює абсолютно стабільно, і ми проти якихось політичних моментів, які можуть виникнути у банківській системі. Тому, будь ласка, тут питання не до нас.

Данило Яневський

Безперечно. Питання тільки одне, чому Ви ще не вступили в “Нашу Україну”, бо вони говорять, що це питання абсолютно заполітизоване...

Сергій Тигіпко

Ми не можемо розібратися, кому в “Трудову”, чи в “Нашу”, поки що сперечаємося.

Ірина Халупа

Шановні гості, я повинна зробити маленьку паузу і нагадати нашим слухачам, а також нагадати Вам, що просить, щоб ми послухали його запитання пан Леонід з Дніпропетровська. А в ефірі “Вечірня Свобода”. Наші гості сьогодні – це лідер політичної партії “Трудова Україна”, голова Національного банку Сергій Тигіпко та генеральний директор “1-ї інвестиційної групи”, президент Київського банківського союзу Борис Соболєв.

Пане Леоніде з Дніпропетровська, Вам слово, прошу.

Слухач

Добрий вечір.

Ірина Халупа

Добрий вечір

Слухач

Я би хотів запитати у пана Тигіпка таке: чому він хоче розрахуватися з МВФ, говорячи, що Україна має резерви для цього, а не розрахуватися з вкладниками Збербанку, котрі були свого часу обікрані Росією? І друге питання. Чому пан Тигіпко вносить в роботу Національного банку політику? Я маю на увазі заміну гривні. У мене все.

Ірина Халупа

Заміну гривні? Добре, пане Леоніде. Пане Тигіпку?

Сергій Тигіпко

По двом питанням чітко. Стосовно МВФ. Безумовно я за те, щоб ми повернули борги МВФ, у нас є для цього можливості. Чому неможливо повертати? Тому, що ми ці гроші нікуди не можемо по погодженню з МВФ нікуди використати. Ми не можемо виплатити пенсії, ми не можемо надати кредити українським підприємствам, банкам, громадянам. Ми можемо їх використовувати тільки як валютні резерви. Коли у нас погіршиться зовнішня торгівля, тоді ми можемо взяти ці гроші і підтримати стабільність, скажімо, тієї ж гривні. Але ці гроші працюють сьогодні під 0,9% річних, тому що ми можемо їх розмістити в самих надійних банках, а там така ставка. А платимо ми за це 2,9%. Тому я хочу, щоб Україна заробляла, а не втрачала. І ще один аргумент. Брати гроші в кредит треба тоді, коли погана ситуація, коли падіння ВВП і так далі. Відпрацювати програму змін, а коли покращення ситуації, а у нас уже 4-ий рік починається економічне зростання, хоча і ситуація гірша, от в такі часи треба розраховуватися по боргах. Тому, я не хотів би, щоб дітям українським, нашим дітям, залишилися ці борги. Це раз.

По-друге. Стосовно гривні. Це питання не до мене. В 99 році Віктор Андрійович Ющенко підписав наказ, що будемо міняти гроші, сказав який колір, який розмір, і коли це потрібно робити. Після цього продовжив цю роботу Володимир Семенович Стельмах, а тепер Тигіпко завершує її. Я вважаю, що найближчим часом ви отримаєте дуже захищенні, гарні українські нові гроші. Пройде це все спокійно, без заміни...

Борис Соболєв

Сергію Леонідовичу, я вибачаюсь. Не лякайте ж людей. Банкноти, а не нові гроші. Мова йде про форму, про папірець.

Сергій Тигіпко

Я, якраз хотів добавити, що...

Ірина Халупа

Я сама налякалася.

Данило Яневський

Всі зараз побіжать міняти.

Борис Соболєв

Ви що? Голова Нацбанку оголошує, що нові гроші будуть.

Сергій Тигіпко

Ви мене попереджаєте, тому що я хотів сказати, що всі банкноти, які до цього були надруковані, всі в обігу, всі приймаються всіма магазинами, комерційними банками, Національним банком і так далі. Тому нічого тут страшного немає. Одні гроші просто зношуються, їх треба замінити, захистити більше, тому що вони підробляються більше. Воно пройде так, що люди цього і не помітять. Від цього ніхто не втратить.

Ірина Халупа

Коли можна очікувати ці нові купюри?

Борис Соболєв

Я вибачаюсь.

Нова 20-гривнева купюра вже з’явиться протягом місяця. І ми всіх повідомимо, покажемо, яка вона буде, що вона собою буде представляти. А 50-гривнева...

Ірина Халупа

П’ятдесятка.

Сергій Тигіпко

П’ятдесятка з’явиться десь під кінець року.

Борис Соболєв

З приводу першого питання. Я хотів би лише побажати одного, щоб між урядом і Національним банком була все ж таки певна злагода, тому що лише вчора уряд позичив 200 мільйонів доларів на 10 років під досить таки високий відсоток, який набагато більший того, про який Сергій Леонідович щойно сказав. Мова іде про те, що наступного року у нас буде також досить високе боргове напруження. Депутати, як кажуть, рвуть і приймають доходну частину, приймають дефіцитний бюджет. Це в умовах економічного зростання. Я тут підтримую Сергія. Я думаю, що неможливо в умовах економічного зростання приймати дефіцитний бюджет, але приймають. В цей час ми не маємо достатнього валютного резерву для забезпечення критичного імпорту. Він у нас, поки що, недостатній. Це має бути, як мінімум, 4 місяці критичного імпорту для України. Я не вважаю, що він є достатнім. І це буде знак, який дуже, дуже погано сприйметься в очікуванні, дуже серйозному очікуванні сплеску інфляції. Я думаю, що зараз потрібно, я хотів би всім слухачам попросити спокійно до цього віднестися, тому що це дуже, дуже серйозна справа.

Сергій Тигіпко

Я хотів би додати

Ірина Халупа

Чи можна вважати зерно, яке тепер Україна буде купувати, чи вже закупили, тим критичним імпортом, про який Ви говорите, пане Соболєв?

Борис Соболєв

Так. Є певні, як кажуть, державні позиції, які стосуються всіх і кожного. Держава має гарантувати своїм громадянам, навіть, як кажуть, в найскрутніший час ( це і енергетика, і так далі), ми маємо забезпечити, як мінімум, 4 місяці. Це беремо 4 на 4 – 16 тижнів, у нас зараз є на 9,2. Так чи ні, Сергію?

Сергій Тигіпко

Все не так, на жаль.

Ірина Халупа

А як?

Сергій Тигіпко

Що стосується запозичень уряду, то гроші, які ми використовуємо, які ми накопичуємо для валютних резервів, уряд не має права використовувати. І ми їх ніколи не дамо уряду. Це абсолютно інші гроші. Вони запозичають для фінансування бюджету. Тому, просто говорити про різну ціну цих грошей ми не можемо. Що стосується критичного імпорту, то межа, яку ми обговорювали з МВФ, складає 3 місяці. І сьогодні ми маємо більше 13 місяців...

Борис Соболєв

Тижнів.

Сергій Тигіпко

...тижнів імпорту. Тому ми вже вийшли на той рівень. І якщо повертати спокійно, без фанатизму, а ми в середньому в місяць купляємо десь 250 мільйонів доларів в валютні резерви, то цього ніхто не побачив би, відверто кажучи. Але я проти того, щоб ми вели цю дискусію, тому що, дійсно, ми дали свої пропозиції, зараз хай уряд вирішує. Вони ведуть переговори з МВФ від держави Україна.

Ірина Халупа

В нас залишається дуже мало часу. Я маю коротке запитання до Вас, пане Соболєв. Ви - колишній представник України на переговорах з Паризьким та Лондонським Клубами кредиторів, Ви - економіст-міжнародник. Пан Азаров минулого тижня сказав, що між Україною і Росією є великий негативний торгівельний баланс, і, він вважає, що саме ЄЕП створить торгівельний баланс між Україною і Росією добрий. Отже, Ви вже вважаєте, що цей ЄЕП нічого не вартий. Але що потрібно, щоб був позитивний торгівельний баланс між Україною і Росією? Чи залежить це від України? Чи це, скоріше всього, залежить від Росії?

Борис Соболєв

Перше, ми це вже обговорили, це переспоживання енергоресурсів і переспоживання енергоносіїв. Як тільки навчимося економити...

Ірина Халупа

І це лише на цьому лежить?

Борис Соболєв

В тому числі на тому, щоб ефективніше використовувати всередині України ресурси, особливо імпортні. Пам’ятайте, що кожного зимового дня Україна спалює 8 мільйонів доларів.

Сергій Тигіпко

Я хотів би додати, якщо можливо.

Ірина Халупа

Прошу.

Сергій Тигіпко

Ви знаєте, є ще один аспект. Ми забуваємо, що Україна може і сама видобувати нафту і газ. І ми маємо тут надзвичайно серйозні резерви. Якщо туди інвестувати, ми маємо можливість повністю себе забезпечити всіма енергоносіями.

Данило Яневський

Дякуємо Вам.

Ірина Халупа

Це дуже добре звучить, пане Тигіпко. Сподіватимемося, що Україна реалізуватиме такий свій потенціал. Дякуємо вам, шановні гості. На жаль, у нас немає більше часу. Я дякую панові Тигіпкові і панові Соболєву за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”. На черзі передача “Права людини: українська реальність”. А взагалі передачі української “Свободи” тривають до 23 години. Отож, залишайтеся з нами, шановні слухачі, з радіо “Свобода”. З вами прощаються Ірина Халупа з Праги і Данило Яневський з Києва. Шануймося.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG