Прага, 6 жовтня 2003 року - Результати президентських виборів у Чечні, які організувала офіційна Москва, мало кого здивували. За офіційними даними, у виборах взяли участь понад 80 % виборців, і з них понад 80 % проголосували за ставленика Москви Ахмада Кадирова.
«Москва інсценує вибори» - це заголовок статті у німецькій газеті «Berliner Zeitung», яка звертає увагу на те, що Москва підготувала перемогу для свого ставленика Ахмада Кадирова, який міг вважати себе переможцем ще до підрахунку голосів виборців.
Рада Європи, як і російські правозахисні організації, відмовилися посилати на вибори своїх спостерігачів, пише «Berliner Zeitung», зауважуючи, що це було розумне рішення, бо в Чечні у минулі вихідні були не вибори, а лише інсценування їх.
А вже інша німецька газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» зауважує, що з моменту вторгнення російських військ до Чечні в 1999 році і російські війська, і чеченські бійці перебувають у кривавій безвихідній ситуації.
«Голосування без вибору» - заголовок редакційної статті американської газети «The Wall Street Journal», яка звертає увагу на те, що безпосереднім поштовхом до виборів у Чечні стало наближення виборів у самій Росії: парламентських – у грудні цього року , президентських – у березні наступного. «Володимир Путін дуже хоче, щоб чеченська «проблема» зникла до цих виборів. Він знає, що багато росіян пам’ятають про його обіцянку за кілька тижнів розгромити чеченських повстанців і відновити контроль над бунтівною республікою...».
Друга чеченська кампанія є ще жорстокішою, ніж перша. Але вона привертає до себе менше уваги в самій Росії і загалом у світі. Бо Володимир Путін зробив так, щоб журналісти практично не мали можливості активно висвітлювати цю війну, а контроль Кремля над основними телевізійними каналами означає, що до новин потрапляють лише «препаровані» версії подій, наголошує газета «The Wall Street Jornal».
Зрозуміло, що смішно називати Агмада Кадирова, призначеного Кремлем, легітимним кандидатом. Задовго до виборів зі списків кандидатів зникли усі, хто міг становити для нього серйозну конкуренцію, зазначає американська газета «The Wall Street Jornal».
А вже британська «The Financial Times» у сьогоднішньому числі згадує застереження однієї з лондонських правозахисних організацій, яка минулого тижня заявила, що обрання Ахмада Кадирова несе у собі ризик розв’язання громадянської війни і дестабілізації реґіону.
Подібне застереження висловлює і британська газета «Daily Telegraph»: «Після вчорашніх нечесних виборів президента Чечні російські військові побоюються відновлення кровопролиття», - мовиться у статті.
Можливість виникнення громадянської війни заперечує зі свого боку чеченський лідер Аслан Масхадов, якого було обрано президентом у 1997 році. Французька газета «Le Monde» опублікувала інтерв’ю з Масхадовим. Ще у вересні йому були передані запитання, а згодом редакція отримала аудіокасету з відповідями. Серед іншого, Масхадов сказав: «Путін глибоко помиляється, якщо думає, що зможе спровокувати тут (у Чечні) громадянську війну. Там, де відбувається іноземна агресія, не буває громадянської війни. Ми звільнимо нашу країну від окупантів... яким би важким не було це завдання», - заявив Аслан Масхадов французькій газеті «Le Monde».
«Москва інсценує вибори» - це заголовок статті у німецькій газеті «Berliner Zeitung», яка звертає увагу на те, що Москва підготувала перемогу для свого ставленика Ахмада Кадирова, який міг вважати себе переможцем ще до підрахунку голосів виборців.
Рада Європи, як і російські правозахисні організації, відмовилися посилати на вибори своїх спостерігачів, пише «Berliner Zeitung», зауважуючи, що це було розумне рішення, бо в Чечні у минулі вихідні були не вибори, а лише інсценування їх.
А вже інша німецька газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» зауважує, що з моменту вторгнення російських військ до Чечні в 1999 році і російські війська, і чеченські бійці перебувають у кривавій безвихідній ситуації.
«Голосування без вибору» - заголовок редакційної статті американської газети «The Wall Street Journal», яка звертає увагу на те, що безпосереднім поштовхом до виборів у Чечні стало наближення виборів у самій Росії: парламентських – у грудні цього року , президентських – у березні наступного. «Володимир Путін дуже хоче, щоб чеченська «проблема» зникла до цих виборів. Він знає, що багато росіян пам’ятають про його обіцянку за кілька тижнів розгромити чеченських повстанців і відновити контроль над бунтівною республікою...».
Друга чеченська кампанія є ще жорстокішою, ніж перша. Але вона привертає до себе менше уваги в самій Росії і загалом у світі. Бо Володимир Путін зробив так, щоб журналісти практично не мали можливості активно висвітлювати цю війну, а контроль Кремля над основними телевізійними каналами означає, що до новин потрапляють лише «препаровані» версії подій, наголошує газета «The Wall Street Jornal».
Зрозуміло, що смішно називати Агмада Кадирова, призначеного Кремлем, легітимним кандидатом. Задовго до виборів зі списків кандидатів зникли усі, хто міг становити для нього серйозну конкуренцію, зазначає американська газета «The Wall Street Jornal».
А вже британська «The Financial Times» у сьогоднішньому числі згадує застереження однієї з лондонських правозахисних організацій, яка минулого тижня заявила, що обрання Ахмада Кадирова несе у собі ризик розв’язання громадянської війни і дестабілізації реґіону.
Подібне застереження висловлює і британська газета «Daily Telegraph»: «Після вчорашніх нечесних виборів президента Чечні російські військові побоюються відновлення кровопролиття», - мовиться у статті.
Можливість виникнення громадянської війни заперечує зі свого боку чеченський лідер Аслан Масхадов, якого було обрано президентом у 1997 році. Французька газета «Le Monde» опублікувала інтерв’ю з Масхадовим. Ще у вересні йому були передані запитання, а згодом редакція отримала аудіокасету з відповідями. Серед іншого, Масхадов сказав: «Путін глибоко помиляється, якщо думає, що зможе спровокувати тут (у Чечні) громадянську війну. Там, де відбувається іноземна агресія, не буває громадянської війни. Ми звільнимо нашу країну від окупантів... яким би важким не було це завдання», - заявив Аслан Масхадов французькій газеті «Le Monde».
