Прага, 6 жовтня 2003 року - Рішення наглядової ради державної компанії «Укртранснафта» заповнити нафтопровід «Одеса-Броди» російською нафтою, тобто перекачувати її в реверсому (зворотному) напрямку, спричинило черговий скандал в Україні. Воно унеможливлює використання нафтопроводу для європейського ринку.
Віце-спікер Верховної Ради України Олександр Зінченко заявив, що члени наглядової ради, які проголосували за таке рішення, діяли всупереч інтересам України. За словами Зінченка, результати голосування непереконливі і суперечливі.
Подібну позицію зайняв і міністр палива й енергетики України Сергій Єрмилов. Він вважає, що наглядова рада компанії «Укртранснафта» перевищила свої повноваження. Сергій Єрмилов наголосив, що схвалювати рішення про закачування нафти у трубопровід «Одеса-Броди» є прерогативою Кабінету Міністрів. Наразі український уряд розглядає техніко-економічне обґрунтування обох варіантів використання нафтопроводу.
Прокоментувати ситуацію, що склалася, ми попросили директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Саприкіна.
Володимир Саприкін:
«По-перше, я нагадаю слухачам, що цей нафтопровід був збудований для диверсифікації джерел постання нафти до України. Проте на сьогодні майже півтора року цей нафтопровід не працює. В цих умовах, з одного боку, російська компанія ТНК виступила з певними пропозиціями щодо використання цього нафтопроводу в зворотному напрямі. З іншого боку, каспійської нафти в тих обсягах, які потрібні Україні, сьогодні не існує. Тобто, на сьогодні Україна не змогла підписати контракти на постачання каспійської нафти. Таким чином Україна опинилася перед дилемою: простоювання нафтопроводу або тимчасове використання його в реверсному режимі. Тобто, я наголошую, головна мета залишається, це транспортування каспійської нафти. Сьогодні головна проблема не в тому, чи використовувати реверс, чи ні. Мені здається, що влада вже ухвалила таке рішення попри посилання на міністра, прем’єр-міністра і так далі. Завжди в Україні була одна думка, тобто думка “Банкової”. Яке рішення буде ухвалене на Банковій, таке і виконуватимуть, попри чиїсь там думки і пропозиції. Таким чином, на мою думку, рішення вже ухвалене на користь реверсу, і сьогодні питання полягає в тому, як забезпечити справді тимчасовість цього заходу. Тобто, треба підписати саме тимчасову угоду, з можливістю повернення до базового напряму: до транспортування каспійської нафти».
Натомість Михайло Гончар, керівник апарату уповноваженого України з питань євразійського нафтотранспортного коридору з цього приводу зауважив:
“Насправді ніякого тимчасового реверсу бути не може! Це просто своєрідний маскувальний хід для того, щоб приховати ті наміри, які стоять за цим. По суті, йдеться про те, щоб отримати, як мінімум , контроль над системою «Одеса-Броди» і, як максимум , створити певні передумови для того, щоб у процесі майбутньої концесії взяти нафтопровід повністю під контроль. А ще у подальшій перспективі (оскільки в довгострокових планах приватизації фігурує також «Укртранснафта») створити певні переваги для того , щоб узяти участь у процесі приватизації. Тому сама ідея з реверсом є певним проміжним етапом для досягнення таких більш віддалених у перспективі цілей”.
За суперечкою, що виникла в Україні стосовно можливості заповнення нафтопроводу «Одеса-Броди» російською нафтою уважно спостерігає московська преса. Так, у понеділок газета «Коммерсантъ» зробила висновок, що в Києві виникли дві групи трубопровідних лобістів. Перша, опираючись на підтримку державної компанії «Нафтогаз України», лобіює реверсне прокачування нафти. А друга група, підтримувана апаратом прем’єр-міністра України, наполягає на збереженні первинної схеми використання трубопроводу, тобто перекачування каспійської нафти до Європи.
Віце-спікер Верховної Ради України Олександр Зінченко заявив, що члени наглядової ради, які проголосували за таке рішення, діяли всупереч інтересам України. За словами Зінченка, результати голосування непереконливі і суперечливі.
Подібну позицію зайняв і міністр палива й енергетики України Сергій Єрмилов. Він вважає, що наглядова рада компанії «Укртранснафта» перевищила свої повноваження. Сергій Єрмилов наголосив, що схвалювати рішення про закачування нафти у трубопровід «Одеса-Броди» є прерогативою Кабінету Міністрів. Наразі український уряд розглядає техніко-економічне обґрунтування обох варіантів використання нафтопроводу.
Прокоментувати ситуацію, що склалася, ми попросили директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Саприкіна.
Володимир Саприкін:
«По-перше, я нагадаю слухачам, що цей нафтопровід був збудований для диверсифікації джерел постання нафти до України. Проте на сьогодні майже півтора року цей нафтопровід не працює. В цих умовах, з одного боку, російська компанія ТНК виступила з певними пропозиціями щодо використання цього нафтопроводу в зворотному напрямі. З іншого боку, каспійської нафти в тих обсягах, які потрібні Україні, сьогодні не існує. Тобто, на сьогодні Україна не змогла підписати контракти на постачання каспійської нафти. Таким чином Україна опинилася перед дилемою: простоювання нафтопроводу або тимчасове використання його в реверсному режимі. Тобто, я наголошую, головна мета залишається, це транспортування каспійської нафти. Сьогодні головна проблема не в тому, чи використовувати реверс, чи ні. Мені здається, що влада вже ухвалила таке рішення попри посилання на міністра, прем’єр-міністра і так далі. Завжди в Україні була одна думка, тобто думка “Банкової”. Яке рішення буде ухвалене на Банковій, таке і виконуватимуть, попри чиїсь там думки і пропозиції. Таким чином, на мою думку, рішення вже ухвалене на користь реверсу, і сьогодні питання полягає в тому, як забезпечити справді тимчасовість цього заходу. Тобто, треба підписати саме тимчасову угоду, з можливістю повернення до базового напряму: до транспортування каспійської нафти».
Натомість Михайло Гончар, керівник апарату уповноваженого України з питань євразійського нафтотранспортного коридору з цього приводу зауважив:
“Насправді ніякого тимчасового реверсу бути не може! Це просто своєрідний маскувальний хід для того, щоб приховати ті наміри, які стоять за цим. По суті, йдеться про те, щоб отримати, як мінімум , контроль над системою «Одеса-Броди» і, як максимум , створити певні передумови для того, щоб у процесі майбутньої концесії взяти нафтопровід повністю під контроль. А ще у подальшій перспективі (оскільки в довгострокових планах приватизації фігурує також «Укртранснафта») створити певні переваги для того , щоб узяти участь у процесі приватизації. Тому сама ідея з реверсом є певним проміжним етапом для досягнення таких більш віддалених у перспективі цілей”.
За суперечкою, що виникла в Україні стосовно можливості заповнення нафтопроводу «Одеса-Броди» російською нафтою уважно спостерігає московська преса. Так, у понеділок газета «Коммерсантъ» зробила висновок, що в Києві виникли дві групи трубопровідних лобістів. Перша, опираючись на підтримку державної компанії «Нафтогаз України», лобіює реверсне прокачування нафти. А друга група, підтримувана апаратом прем’єр-міністра України, наполягає на збереженні первинної схеми використання трубопроводу, тобто перекачування каспійської нафти до Європи.
