Про косу Тузла біля Керчі.

Симферополь, 3 жовтня 2003 - У Керчі про плани росіян стосовно коси Тузла не чули. Цей острів, що під дією моря періодично розпадається на кілька острівців, мешканці Керчі завжди вважали своїм. Розповідає головний редактор керченської міської газети "Кєрчь- ето ми” Олександр Ткаченко: "Кожен керчанин вам скаже, що Середня коса або Тузла (або ще Чушка) є невід’ємною частиною Керчі і завжди нею була. Тому що на цій косі живуть і працюють керчани, усі ті, хто має квартири, родичів у нашому місті, це дуже легко довести. Крім цього, там бази відпочинку керченських підприємств: торгового порту, заводу „Альбатрос”, там багато споруд, які належать Керчі. І коли був вільний доступ, туди постійно ходили катери, їздили відпочивати люди з Керчі. Я дуже сумніваюсь, що хтось колись їздив туди відпочивати з російського боку”.

Коса Тузла названа за однойменним мисом Тузла, що замикає південну частину Таманського півострова в північно-західному напрямку і глибоко заходить у Керченську протоку. Відстань між краєм коси і Кримським півостровом складає сьогодні близько 4 км. Її загальна довжина разом з підводною і надводною частинами трохи більше 11 кілометрів, максимальна ширина надводної частини понад 600 метрів. На сьогоднішній день над водою піднімаються 4 частини коси. Найбільша, Середня (або Чушка), має площу близько 35 гектарів. А про історію Кримсько-Кубанської суперечки за Тузлу розповідає відомий симферопольський журналіст Микола Семена:

”Від самого початку заселення Кубані коса була предметом суперечки за володіння нею між Кримом і Кубанню. 28 листопада 1869 року приналежність коси до Кубанської області була підтверджена Указом Російського Сенату, і кордоном було запропоновано вважати середину протоки між Кримом і крайньою точкою Таманської коси. Після революції та Громадянської війни почався переділ цих територій. Постановою ВЦВК від 13.08.1922 р. коса Тузла була включена до складу Кримської області. Потім Указом Верховної Ради РРФСР у січні 1941 року було ухвалене рішення "Про причислення острова Тузла до складу Кримської АРСР". Після передачі в 1954 році адміністративний кордон між Кримською областю і Краснодарським краєм не переглядався”.

Коли цей матеріал уже був готовий до ефіру, прес-служба кримського уряду поширила заяву прем’єр-міністра Криму Сергія Куницина, який дії росіян назвав неприпустимими. За його словами, з початком земельних робіт порушений Протокол про спільний контроль акваторії Азовського моря і Керченської протоки від 27 серпня 1994 року між прикордонними військами України і Російської Федерації, згідно з яким, сторони зобов’язались здійснювати взаємне інформування про всі роботи, які проводяться в акваторії протоки, чого не було зроблено. Прискорене будівництво насипу вже призвело до порушення природної міграції риб, викликало помутніння водного басейну протоки і може стати причиною для непередбачуваних екологічних наслідків. Протягом останніх років уряди Криму та Москви, Адміністрація Краснодарського краю Росії доклали чимало зусиль для створення транспортного коридору, який перетинав би протоку і з’єднував український і російський береги. За особистої участі мера Москви Юрія Лужкова готується відкриття залізничної поромної переправи, однак останні дії в міжнародній протоці викликають відверте нерозуміння і подив, заявив Сергій Куницин. Виступаючи від імені уряду автономії, він висловив сподівання на те, що ініціатори будівництва насипу діятимуть згідно з міжнародним правом і не порушать дух угод, підписаних президентами в Ялті. До врегулювання питання на міждержавному рівні всілякі роботи в акваторії Керченської протоки мають бути негайно припинені, цитує Сергія Куницина прес-служба Ради міністрів АРК.