Київ, 16 жовтня 2003 року.
Під час Ялтинського саміту країн-членів СНД, коли відбулося підписання угоди про створення Єдиного економічного простору, Президент України Леонід Кучма послався на дані соціологічних опитувань, згідно з якими 70% українських громадян виступають за входження держави до такого простору. Пізніше ці дані наводили інші політики та видання, які підтримують ідею створення ЄЕП. Що ж реально стоїть за цією цифрою? Чи справді громадська думка України беззастережно налаштована на користь ЄЕП?
Справді, показник 70% “за” фігурує в результатах всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Центром соціальних і політичних досліджень СОЦИС. Тільки 19% опитаних висловилися проти входження до ЄЕП, навіть у західному регіоні України кількість противників і прихильників цієї організації виявилася приблизно рівною – приблизно по 40% (інші не визначилися з вибором). Ба більше: 51% потенційного електорату Віктора Ющенка також за входження України до ЄЕП.
Проте що реально означають ці цифри? Професор Юрій Саєнко, завідувач відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України, вважає: нічого вони не значать. Говорить Юрій Саєнко: “Опитування проводилось тоді, коли не те, що населення не знало про умови вступу в ЄЕП, а не знали навіть депутати. А перша заповідь соціолога, перша засторога, що не можна запитувати населення про те, про що вони не знають. Друга засторога, що треба дотримуватися валідності, тобто запитувати те, що мається на увазі. Ну, наприклад, в наш час не можна ставити запитання “яка ваша зарплатня?”. Тому що є зарплатня в конверті, є зарплатня легітимна, є зарплатня призначена і є, отримана. А ми знаємо, яка у нас заборгованість, понад 2 мільярди гривень залишається. Тобто кожне питання має бути поставлене настільки конкретно і настільки ясно респонденту, щоб він відповідав саме на те запитання, про яке хочемо ми довідатись. І тому з точки зору наукового обґрунтування цього опитування – це абсолютне блюзнірство”.
Справді, дослідження СОЦИС‘у було проведене з 28 по 31 серпня, а перша інформація щодо конкретного змісту проекту угоди про ЄЕП з‘явилася в українській опозиційній пресі тільки на початку вересня. Тепер, коли угода вже підписана, коли інформацію про її зміст має значна частина населення, було проведене інше всеукраїнське дослідження. 16 жовтня Київський міжнародний інститут соціології та Інститут відкритої політики провели спільну прес-конференцію щодо підсумків цього опитування. Говорить керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха: “На відміну від попередніх опитувань, де запитання ставилося абстрактно, в цьому запитанні було відображено конкретний пункт угоди, що викликав найбільше суперечок, а саме: “Чи підтримуєте Ви угоду про ЄЕП, якою передбачено створення регулюючого органу, більшість голосів у якому належатиме Росії і рішення якого будуть обов’язковими для України?” Як виявилося, менше третини громадян, а саме 31% ладні підтримати таку угоду, більшість, майже 45%, заперечують можливість укладання угоди, яка призведе до делегування частини національного суверенітету. Решта не визначилась. Молодь, що не має ностальгійних радянських міркувань, категорично проти угоди в усіх без винятку регіонах України. Так само рівень неприйняття угоди зростає з рівнем освіти”.
Тим часом керівник центру СОЦИС Олександр Стегній в інтерв‘ю ВВС 28 вересня заявив, що проведене ним дослідження є, так би мовити, “пристрілочним”, і використання його вислідів Президентом Кучмою є маніпуляцією. Соціолог зауважив, що потрібно провести кілька спеціальних досліджень, у яких дати респондентам пояснення, що таке ЄЕП, яким буде керівництво ЄЕП, які права матимуть Україна та Росія і так далі. Проте вже після цієї заяви, 30 вересня, Президент Леонід Кучма знову назвав 70%-ву підтримку ЄЕП, як головний аргумент у своїй дискусії з опозицією.
Отож, на думку професора Юрія Саєнка, вкотре підтвердилася справедливість приказки “Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш”, тільки вже щодо непрофесійних дій певних соціологів.
Прихильники створення ЄЕП стверджують, що у разі проведення всенародного референдуму щодо участі України у цій організації противники ЄЕП, зокрема, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, зазнають катастрофічної поразки. А от науковці у цьому не впевнені. У разі достатньої поінформованості населення про підстави і механізми діяльності ЄЕП, на думку і керівника центру СОЦИС Олександра Стегнія і керівника наукових програм Інституту відкритого суспільства Максима Стріхи, ставлення до ідеї Єдиного економічного простору буде зовсім не однозначно схвальним. Знову слово Максиму Стрісі:
Впадає в око, що у цій ситуації жоден державний чи номінально незалежний телеканал України не надав слова Олександру Стегнію для спростування посилань політиків на проведене очолюваним ним центром СОЦИС дослідження.
Під час Ялтинського саміту країн-членів СНД, коли відбулося підписання угоди про створення Єдиного економічного простору, Президент України Леонід Кучма послався на дані соціологічних опитувань, згідно з якими 70% українських громадян виступають за входження держави до такого простору. Пізніше ці дані наводили інші політики та видання, які підтримують ідею створення ЄЕП. Що ж реально стоїть за цією цифрою? Чи справді громадська думка України беззастережно налаштована на користь ЄЕП?
Справді, показник 70% “за” фігурує в результатах всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Центром соціальних і політичних досліджень СОЦИС. Тільки 19% опитаних висловилися проти входження до ЄЕП, навіть у західному регіоні України кількість противників і прихильників цієї організації виявилася приблизно рівною – приблизно по 40% (інші не визначилися з вибором). Ба більше: 51% потенційного електорату Віктора Ющенка також за входження України до ЄЕП.
Проте що реально означають ці цифри? Професор Юрій Саєнко, завідувач відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України, вважає: нічого вони не значать. Говорить Юрій Саєнко: “Опитування проводилось тоді, коли не те, що населення не знало про умови вступу в ЄЕП, а не знали навіть депутати. А перша заповідь соціолога, перша засторога, що не можна запитувати населення про те, про що вони не знають. Друга засторога, що треба дотримуватися валідності, тобто запитувати те, що мається на увазі. Ну, наприклад, в наш час не можна ставити запитання “яка ваша зарплатня?”. Тому що є зарплатня в конверті, є зарплатня легітимна, є зарплатня призначена і є, отримана. А ми знаємо, яка у нас заборгованість, понад 2 мільярди гривень залишається. Тобто кожне питання має бути поставлене настільки конкретно і настільки ясно респонденту, щоб він відповідав саме на те запитання, про яке хочемо ми довідатись. І тому з точки зору наукового обґрунтування цього опитування – це абсолютне блюзнірство”.
Справді, дослідження СОЦИС‘у було проведене з 28 по 31 серпня, а перша інформація щодо конкретного змісту проекту угоди про ЄЕП з‘явилася в українській опозиційній пресі тільки на початку вересня. Тепер, коли угода вже підписана, коли інформацію про її зміст має значна частина населення, було проведене інше всеукраїнське дослідження. 16 жовтня Київський міжнародний інститут соціології та Інститут відкритої політики провели спільну прес-конференцію щодо підсумків цього опитування. Говорить керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха: “На відміну від попередніх опитувань, де запитання ставилося абстрактно, в цьому запитанні було відображено конкретний пункт угоди, що викликав найбільше суперечок, а саме: “Чи підтримуєте Ви угоду про ЄЕП, якою передбачено створення регулюючого органу, більшість голосів у якому належатиме Росії і рішення якого будуть обов’язковими для України?” Як виявилося, менше третини громадян, а саме 31% ладні підтримати таку угоду, більшість, майже 45%, заперечують можливість укладання угоди, яка призведе до делегування частини національного суверенітету. Решта не визначилась. Молодь, що не має ностальгійних радянських міркувань, категорично проти угоди в усіх без винятку регіонах України. Так само рівень неприйняття угоди зростає з рівнем освіти”.
Тим часом керівник центру СОЦИС Олександр Стегній в інтерв‘ю ВВС 28 вересня заявив, що проведене ним дослідження є, так би мовити, “пристрілочним”, і використання його вислідів Президентом Кучмою є маніпуляцією. Соціолог зауважив, що потрібно провести кілька спеціальних досліджень, у яких дати респондентам пояснення, що таке ЄЕП, яким буде керівництво ЄЕП, які права матимуть Україна та Росія і так далі. Проте вже після цієї заяви, 30 вересня, Президент Леонід Кучма знову назвав 70%-ву підтримку ЄЕП, як головний аргумент у своїй дискусії з опозицією.
Отож, на думку професора Юрія Саєнка, вкотре підтвердилася справедливість приказки “Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш”, тільки вже щодо непрофесійних дій певних соціологів.
Прихильники створення ЄЕП стверджують, що у разі проведення всенародного референдуму щодо участі України у цій організації противники ЄЕП, зокрема, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, зазнають катастрофічної поразки. А от науковці у цьому не впевнені. У разі достатньої поінформованості населення про підстави і механізми діяльності ЄЕП, на думку і керівника центру СОЦИС Олександра Стегнія і керівника наукових програм Інституту відкритого суспільства Максима Стріхи, ставлення до ідеї Єдиного економічного простору буде зовсім не однозначно схвальним. Знову слово Максиму Стрісі:
Впадає в око, що у цій ситуації жоден державний чи номінально незалежний телеканал України не надав слова Олександру Стегнію для спростування посилань політиків на проведене очолюваним ним центром СОЦИС дослідження.
