Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:33

Прощальний візит Джорджа Робертсона до Києва.


Богдана Костюк Прощальний візит Джорджа Робертсона до Києва.

Київ, 20 жовтня 2003 року.

20-го жовтня у Києві перебував генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон. Він зустрівся з чільними українськими владоможцями – Президентом Кучмою, керівництвом Верховної Ради та уряду України. З низки київських заяв і виступів Джорджа Робертсона можна виділити наступні: по-перше, констатацію факту потепління стосунків між Україною і НАТО. По-друге, бажання Північно-Атлантичного альянсу бачити з боку офіційного Києва конкретні дії у напрямку євро-атлантичної інтеграції і, по-третє, небажання Альянсу втручатися в українсько-російські стосунки.

Генеральний секретар НАТО наголосив, що реальні кроки офіційного Києва на шляху демократизації – основне підгрунтя здійснення євро-атлантичної інтеграції. Поки що ж найбільш видовищними діями влади у справі “європеїзації України”, які запам’яталися Джорджеві Робертсону, стали зруйнування статуї Леніна і побудова колони Незалежності на центральному майдані української столиці. Хоча тут же пан Робертсон заявив, що у порівнянні з 1999-тим роком, коли він обійняв посаду Генсекретаря НАТО, офіційний Київ чітко визначив свою зовнішньо-політичну стратегію:

“Я маю тривалі зв’язки з Україною, і розпочалися вони до того, як я обійняв посаду Генерального секретаря НАТО, ще тоді як Україна лишень оголосила про вихід зі складу СРСР та розбудову незалежної демократичної держави. І я був свідком історичного моменту. Коли на центральній площі Києва знесли пам’ятник Леніну – тепер на його місці досить специфічний символ, монумент Незалежності. Зазначу, що ще 1999-го року у НАТО, як і у Києві, лунали запитання на кшталт: чим буде Україна – буферною зоною чи прикордонною державою? Нині подібних питань не виникає , українська влада виявилась достатньо амбіційною, щоб проголосити своїм зовнішньо-політичним пріоритетом євро-атлантичну інтеграцію і наголосити на важливості стратегічного партнерства з НАТО. День 11-го вересня 2001-го року став катарсисом для України – після того були підтримка антитерористичної операції НАТО в Афганістані та участь українських вояків у ліквідації наслідків режиму Саддама Гуссейна в Іраку, активні дії України у здійсненні програми “Партнерство задля миру”. Альянс очікує від України і справжніх кроків для демократичного розвитку держави : захисту основних прав і свобод громадян, проведення прозорих президентських виборів наступного року.

Нині Президент Кучма поскаржився на так звану “політику подвійних стандартів НАТО” стосовно України. Так, ми справді маємо два стандарти, і Україна повинна знати: як держава, що задекларувала намір стати членом НАТО, вона має особливу увагу з боку Альянсу. Усі її вчинки, дії, декларації оцінюються за більш високими критеріями, ніж дії держав, які намірів вступити до НАТО не мають”.

Він “загасив” на початку намір українських журналістів мусувати тему Тузли, коротко назвавши цю проблему “питанням двосторонніх відносин” між Україною і Росією. Натомість, Генсекретар НАТО нагадав Президентові Кучмі та керівництву Верховної Ради про їхню обіцянку ратифікувати меморандум про використання Альянсом українських літаків “Руслан”. Ратифікація парламентом України цього документа дозволить констатувати, що стосунки між Києвом і Брюсселем розвиваються у практичній площині.

Джордж Робертсон перебував у Києві з прощальним візитом: у грудні на посаді генерального секретаря НАТО його змінить голландець Яап де Гооп Схеффер. І наступну серйозну розмову між Києвом і Брюсселем - грудневе засідання “Україна – НАТО” на рівні міністрів оборони та закордонних справ, яке відбудеться у столиці Бельгії , проведе вже пан Схеффер.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG