Доступність посилання

ТОП новини

Законопроект про Вищу раду юстиції.


Тарас Марусик Законопроект про Вищу раду юстиції.

Київ, 15 жовтня 2003 - Сьогоднішню нашу програму розпочнемо з дуже важливого конституційного органу, який почав свою діяльність понад п’ять років тому, в березні 1998 року. Це Вища рада юстиції, яка покликана формувати суддівський корпус України. Оскільки судова система є окремою гілкою влади, за Конституцією, незалежною від будь-якої іншої, її роль у житті будь-якого суспільства, а особливо українського важко переоцінити. Вища рада юстиції - не лише юридичний орган, але й свого роду політичний, який би мав захищати суддів від зовнішнього тиску. Це в теорії. Насправді ж, за цих 5 років Вища рада юстиції таким органом не стала, свідченням чого може бути, наприклад, намагання цього органу звільнити суддю Юрія Василенка, який наважився замахнутися на святая святих – Президента України. Не в останню чергу проблеми Вищої ради юстиції пов’язані з Сергієм Ківаловим, народним депутатом України і на громадських засадах головою цього конституційного органу.

Новий поворот у справі стався нещодавно, коли у Верховну Раду України надійшов законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Вищу раду юстиції”.

Тему продовжує наш київський оглядач Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Вища рада юстиції нараховує 20 членів. Серед них – голова Верховного Суду України Василь Маляренко, Генеральний прокурор Святослав Піскун, міністр юстиції Олександр Лавринович, керівник Адміністрації Президента Віктор Медведчук, народний депутат Валерій Євдокимов, інші відомі посадовці і юристи. Авторами внесеного 19 вересня цього року законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про Вищу раду юстиції” є народні депутати Юрій Кармазин, Сергій Ківалов, Микола Оніщук і Василь Сіренко.

Про головну небезпеку законопроекту говорить член цього органу, доктор юридичних наук, заслужений юрист України Микола Мельник.

Микола Мельник

Найнебезпечнішим є те, що у випадку його прийняття буде узаконено незаконне перебування С.Ківалова на посаді, а також легітимізовано ті порушені закони, які допускалися впродовж останніх 2-х років діяльності Вищої ради юстиції. Фактично цим проектом визнається наявність цих всіх порушень, оскільки їх всіх планується узаконити: надати голові Вищої ради юстиції та іншим посадовим особам (заступнику, керівникам секцій) статус громадських (тобто перебування на громадських засадах), що сьогодні фактично має місце з головою Вищої ради юстиції. А оскільки воно не відповідає закону, так давайте не міняти ситуацію, а давайте змінимо закон під ситуацію. Це є, на мій погляд, не допустимо з точки зору закону і з точки зору права: коли закон підтасовується під інтереси конкретної особи.

Тарас Марусик

Нагадаю, що на моє запитання, яке я поставив голові Вищої ради юстиції Сергію Ківалову на прес-конференції в березні цього року, де його трудова книжка, він відповів так (цитую): “Трудова книжка моя - у Верховній Раді і там завжди була, починаючи з 1998 року, і сюди вона ніколи не переносилася, тому що постійне місце роботи в мене – Верховна Рада”.

Крім цих двох посад, Сергій Ківалов ще й президент Одеської національної юридичної академії, але дипломи студентам підписує від імені ректора, тобто, до кінця незрозуміло, чому цього не робить справжній ректор.

Член Вищої ради юстиції Микола Мельник продовжує аналізувати законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Вищу раду юстиції”.

Микола Мельник

Низка положень проекту не узгоджується з Конституцією України та суперечить іншим законам України. Зокрема, йдеться про те, що проектом пропонується наділити Вищу раду юстиції правом вносити подання про звільнення суддів з адміністративних посад, голів суддів та їх заступників. За Конституцією (ст. 131), Вища рада юстиції такого права не має.

Тарас Марусик

Це ж суперечить і рішенню Конституційного суду України від жовтня 2001 року, яке є остаточним й оскарженню не підлягає.

Микола Мельник продовжує.

Микола Мельник

Ще одна пропозиція, на мій погляд, є неприйнятною. Це позиція утворити юридичну інспекцію при Вищій раді юстиції, до складу якої будуть входити 15 інспекторів, які будуть наділені правом здійснювати перевірки діяльності суддів, знайомитися з матеріалами, в тому числі і судових справ, вносити подання про звільнення суддів за порушення присяги і вносити пропозиції щодо звільнення суддів з посад голів та заступників суддів.

Тарас Марусик

Фактично, йдеться про підпорядкування членів Вищої ради юстиції, статус яких визначений у Конституції, членам органу, який поки що не існує ні в теорії, ні на практиці.

Микола Мельник

Це є нонсенсом як з правової, так і з адміністративної точок зору. Це є недопустимим з жодної точки зору.

Тарас Марусик

Законопроект пропонує також опустити планку правочинности Вищої ради юстиції, знизивши кількість членів для кворуму на засіданнях цього органу з 14 осіб до 11, а самі рішення від імені Вищої ради юстиції можуть приймати 6 членів з 20. Здається, це юридичний прецедент, вартий занесення в книжку на кшталт рекордів Ґінесса.

Законопроектом передбачено також скасування обмеження терміну перебування на посаді голови Вищої ради юстиції. В чинному законі особа може обіймати цю посаду впродовж трьох років без права переобрання.

Микола Мельник

На мій погляд, прийняття такого законопроекту може перетворити Вищу раду юстиції в легко керований і залежний орган, орган, перед яким можна буде ставити конкретне завдання, і це завдання цей орган зможе виконувати. При формулюванні цього завдання можуть враховуватися і політичні, і економічні, і інші інтереси, інтереси корпоративні.

Проблема з функціонування Вищої ради юстиції – це більш загальна, і більш глобальна проблема. Йдеться про законні способи формування судової влади, йдеться про легітимність правосуддя, йдеться про незалежність суду, йдеться про загрозу демократичним засадам функціонування держави. Такими цінностями є конституційні права людини, адже сформовані у незаконний спосіб судова влада, судді, які призначені у спосіб не передбачений законом, вони не в праві здійснювати правосуддя. Залежність самого органу призводе до залежності судової влади.

Тарас Марусик

Член Вищої ради юстиції, доктор юридичних наук, заслужений юрист України Миколи Мельник вважає, що ухвалення цього законопроекту загрожує національній безпеці України, тому про це треба говорити гучно і зараз, щоб потім кожному членові суспільства не було визначене його місце в соціальному стійлі.

Ми пробували зв’язатися з низкою інших членів Вищої ради юстиції і, зокрема, із самим Сергієм Ківаловим, а також із головою Верховного Суду України, Генеральним прокурором, міністром юстиції, однак коментарів одержати не вдалося.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG