Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:19

Про ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”.


Тарас Марусик Про ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”.

Київ, 27 жовтня 2003 року.

Тарас Марусик

Сьогодні ми поговоримо про один широкомасштабний народногосподарський проект, який, на думку різних фахівців, може спричинитися до унікального природно-культурного об’єкту. Мова йде про плани будівництва гідротехнічного комплексу на Південному Бузі в Миколаївській області. Здійснення цього проекту загрожує флорі і фауні регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, на території якого зустрічаються понад 900 видів рослин, 36 видів ссавців, 170 – птахів, близько тисячі видів комах. Майже 100 видів занесені до Червоної книги України. І це не вся цінність цієї заповідної території. На цьому місці українське атомне лобі хоче побудувати Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію, щоб використовувати водосховище для охолодження агрегатів Південно-Української АЕС.

У червні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про добудову Ташлицької ГАЕС до 2008 року за рахунок коштів державної компанії “Енергоатом”. Це ще радянський довгобуд з 1980 року, будівництво якого відновили за часів незалежности, але змушені були призупинити у грудні минулого року після іншої урядової постанови.

Про унікальність ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” говорить перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць.

Іван Заєць

Ми маємо справу із унікальним об’єктом. Цінність цієї території величезна як в історичному плані, так і в геологічному, в природничому. Історичному - тому що на цій території побутувало життя десятки тисяч років. Там є стоянки палеолітичного періоду, є трипільські поселення. В урочищі, яке передбачається затопити в першу чергу, знаходилася буго-дністровська козацька паланка. Тобто, ті місця пов’язані дуже тісно із славетною історією Запорізької Січі.

Тарас Марусик

Іван Заєць – про геологічну та природну цінність цієї місцевості.

Іван Заєць

Тут Буг протікає між скелями у такому глибокому каньйоні. Тут є виходи ще докембрійських порід, архей 1, архей 2, тобто тут можна простежити навіть народження, будемо говорити, землі, можна простежити, як формувалася оболонка нашої землі.

В періодичному плані ця територія практично ніколи не затоплювалася, тому тут проростає велика кількість реліктів, тобто таких рослин, які ніде в іншому кінці світу не проростають.

Тарас Марусик

Схожою до думки народного депутата Івана Зайця є й позиція члена ради Національного екологічного центру України, члена науково-методичної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, представника відомої родини Миколи Біляшівського.

Микола Біляшівський

Загрожує це втратою унікальних комплексів України. Справа в тому, що з погляду природоохоронного, заплава і каньйон річки Південний Буг, яким мають затоплювати води Олександрійського водосховища, - це біогеоценози, які представлені ендемічною і реліктовою біотою, тобто тваринний і рослинний світ там рідкісний, такий, котрий ніде не трапляється, і частина видів, значна частина видів – у “Червоній книзі України”, це понад 100 видів тварин і рослин.

Тарас Марусик

Микола Біляшівський продовжує.

Микола Біляшівський

З погляду історичного, це місце, де була Гардова паланка, найбільша в Запорозькій Січі. Збереглися автентичні, абсолютно незмінені ландшафти Запорозької Січі. А від Запорожжя пішла ж вся козаччина – покозачення України. Тобто, це такий ключ до розуміння навіть гімну нашого, що ми “козацького роду”.

Я вже не кажу, що у великому гербі України, згідно з Конституцією (20 ст.), має бути герб Війська Запорозького. А чому має бути? А тому, що треба показувати соборність держави. Те, що ми не прийняли досі цей великий герб, це показує, що ми ніяк не можемо ніяк визнати реально соборність держави своєї. Тобто, що ці терени здобуті козаками колись, вони історично наша спадщина, на яку ми маємо повне право.

Тарас Марусик

А ось що сказав народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник.

Борис Олійник

Я займався цим питанням ще з 1987 року. У мене було таке враження, що все це ми владнали. Виявляється, що зараз знову вигулькує ця проблема.

Я розумію, що і функціонерам, і господарникам треба працювати над тим, щоб населення було забезпечене і енергією, і жилося нам краще, однак є межі, які переходити не можна.

І що характерно? Що особливо тотальна атака на заповідник і взагалі на наші святині почалася, як не парадоксально, вже за наші часи суверенітету.

Допоки ми розглядатимемо, я в цьому переконаний, подібні ситуації, як локальне явище, ми ніколи не дістанемося першопричин скоординованого наступу на наші національні святині. Цей наступ в останні роки перейшов всі мислимі межі.

Тарас Марусик

Борис Олійник продовжує...

Борис Олійник

Це йде в розрізі глобалізації. А кінцева мета глобалізації – це скинути населення до одного золотого мільярда. А ми не вписуємося в їхні плани. Ми будемо їм, як слуги, так би мовити, покірливі. А щоб ми були слугами, себто біороботами, треба відбити історичну пам’ять.

Тарас Марусик

Іван Заєць вважає, що будівництво Ташлицької ГАЕС - це застарілий технологічний проект.

Іван Заєць

Сьогодні будівництво цієї ГАЕС не вирішує енергетичних проблем, про які так багато говориться. Тому сьогодні, захищаючи регіональний ландшафтний парк, ми захищаємо не просто природно-історичний унікальний об’єкт заповідний, а ми сьогодні ведемо боротьбу проти тих застарілих проектів, які можуть завдати великої шкоди як природі, так і історичній складовій нашого буття.

Немає жодної потреби в будівництві цієї ГАЕС. І так, як поводяться керівники цього об’єкту, то вони хочуть виграти час тим, щоб вийти на реалізацію проекту у повному масштабі.

Тарас Марусик

Тобто, як сказав голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць, для потреб Південноукраїнської АЕС.

За словами члена ради Національного екологічного центру України Миколи Біляшівського, ці місця пам’ятають і Геродота, і Боплана, і Богдана Хмельницького. Цікаво, як в урядових головах поєднується порив відзначити 350-річчя Переяславської Ради, безпосередньо пов’язаної з цим гетьманом, і затоплення тих місць, які пам’ятають гетьманську ходу?

І знову Борис Олійник.

Борис Олійник

Але як оптиміст, який ніколи не істерикував навіть у найскладніших умовах, я знаю, що в нас є еліта, її треба тільки об’єднати. Справжня, національна, патріотична еліта.

Тарас Марусик

Говорив народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG