Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:13

“VITA NOVA”


Павло Вольвач “VITA NOVA”

Київ, 29 жовтня 2003 року.

Павло Вольвач

Доброго дня, шановні радіослухачі! В ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

Я не знаю, кому як, а мені страшенно кортіло б довідатися, що говорив – ну, наприклад, батько Тарас другові своєму Пантелеймонові Кулішу при їхній зустірічі, скажімо, за чаркою десь в Петербурзі. Я веду це до того, що іноді на митця хочеться поглянути не лише через монументальний фасад грубезного багатотом’я чи підручникових загальників. Майстри слова вкарбовують свій художній світ у простір тексту. А поза тим, як це не дивно, завжди існує якийсь досвід, що залишається неомовленим в жанрах і стилях офіційної культури. Прагнеться побачити митця в побуті і почути його слово, сказане не апріорі для вічності, а промовлені ніби знічев’я. Спадає на думку Целян, пам’ятаєте: “Дедалі зростаюча певність/ що все це можна сказати/ зовсім інакше”. Отже, інший погляд. Інше бачення. Інший формат. Саме таку назву має проект, започаткований івано-франківським видавництвом “Лілея-НВ” та відомим прозаїком, популярним і “непростим” Тарасом Прохаськом, котрий від “Інших днів Анни” перейшов до інших Андруховича, Лишеги, Забужко та Іздрика. Саме ці постаті скалали першу серію проекту, який, за словами самого Прохаська, передбачає хрестоматію ненаписаних текстів. “Слухаючи їхні голоси, я зрозумів, як багато найважливішого ніколи не потрапляє у книжки”, - запевняє Тарас і цілком сер’йозно сподівається, що наш світ може стати інакшим, якщо інакше говорити те, що інакше думається. Отже, серію інших голосів, записаних на диктофон і трансформованих в ошатні книжечки, Тарас Прохасько нещодавно презентував у столичній галереї “Ра”.

Тарас Прохасько

В цьому вимірі можна було людям яким пропонувалося говорити, вони переважно відомі з писання. Тобто вони є авторами таких чи інакших творів написаних.

І мені дуже цікаво було показати, як вони говорять, як вони мислять, як вони тоді, коли не пишуть, що вони не можуть. Можна так сказати, що вони не можуть написати, тому що вони говорять це і ясно, що цей перехід до писемності він щось забирає чогось додає, а чогось забирає. Дуже маю велику надію, що дуже багатьом читачам то може бути якимись може власне таким кроком до прочитання.

Павло Вольвач

Тарасе, ну я вже довідався так краєм вуха, що це не буде обмежуватися проект тільки митцями, що такий цікавий підхід, можливо, буде вихід там на села і розмова з цікавими простими людьми, які не менш цікаві ніж митці.

Тарас Прохасько

Ну, то би мало бути в ідеалі, але так, але я думаю, що то вже буде інша серія, тому що ця уже, знаєш коли починається якійсь такий проект є одні уявлення, а коли зробити хоча один, два, три уже пункти з того проекту, то тоді вже вимальовується вже зовсім інша реалістична концепція того. І тепер уже звичайно, що під назву уже під інший формат уже простих цих людей уже неможливо поєднати то всьо. Але я вірю, що Іваночко і “Лілея-НВ” спроможуться ще на якусь таку. Є уже повністю зроблені мною, але тільки не надруковані на папері. Є ректор Львівської духовної академії отець Борис Будзяк, історик зі Львова, автор критики і багатьох книжок Ярослав Грицак, поет Василь Герасимюк і інтелектуал Микола Рябчук.

Павло Вольвач

Від Тараса Прохаська ми перешли до Василя Іваночка, директора видавництва “Лілея-НВ”, яке стало співавтором Тарасового проекту.

Василь Іваночка

Виявляється, що от якщо чоловік вже в якійсь мірі став популярний можливо середовище вимагає знати про нього трошки більше ніж його романи самі прочитати. Навіть, з іншої сторони, навіть, багато людей, які не читають його романи, але хочуть довідатися, що собою з середини являє ну, українська там зірка. Внутрішній світ, так. І через то, навіть, набагато більше в нас куплялися саме ці книжки. Це якраз наштовхнуло на думку, що це ж не один Андрухович. І ми хотіли навпаки брати не тільки там поетів, письменників, а заглянути в цей світ в інший. Може я так забагато наперед роблю. Тобто ми будем різні.

Павло Вольвач

А чи не цікавіше було б брать, ну звісно, поряд з цим, ну але брать такі імена, які є певною мірою знакові і в той же час вони абсолютно не на слуху. Наприклад, там в музиці - Андрій Середа.

Василь Іваночко

Безперечно, я цілком згідний. Ну Середа, це навіть взагалі, був колись моїм кумиром, “Кому вниз”, це було супер. Але я вважаю, що чоловік не може десь там стояти на одному місці, він повинен прогресувати постійно. Скажу так, що давай подивимось чи взагалі цей нам проект вдасться чи він буде... Ми хочемо зробити десяток книжок і подивитися чи ми зможем досягти якогось результату. Я цілком розумію, що ти кажеш і там задумки ще такі стратегічніші, що просто Тарас каже, можна навіть просто піти в село і взяти з якоюсь там мудрою селянкою чи навіть це. Тобто, навіть, не те що от такі, як ти кажеш, тобто ми хочем спектр, зріз дуже великий. Тобто попробувати з того вибрати най, най, най. Взяти інтерв’ю в людей, які мають що цьому світу сказати.

Павло Вольвач

Тим більше на такому часовому вламі. От у мене передача називається “Віта Нова”, нове життя. І власне, от те, що ви робите, це теж воно має стосунок і до цієї передачі і до самої назви, до самого життя, бо справді, коли в нас звучала думка і показувався внутрішній світ простої людини, не рахуючи отих стаханівський статей про те, що збільшуються там надої і несучість яєць і таке інше.

Василь Іваночко

Ми намагаємося, так. Ну це інший формат, це інша філософія, інший погляд, інший спосіб мислення, інше уявлення про ті чи інші речі. Ну світ не закрився там, на скажем, на партії пануючій, чи там на Кучмі і компанії, скажем правильно. І вірніше вони.

Павло Вольвач

Чи на Всеукраїнському об’єднанні “Тризуб”.

Василь Іваночко

Ну може, навіть, так. Світ він інакший, світ він глибший, особливо український світ. Ці виразники про які ти говориш і я думаю, вони абсолютно не відображають внутрішній стан цієї держави Україна. І якщо нам вдасться бодай трошки наповнити якось там наблизитись, то це буде наша вкладка.

Павло Вольвач

Це був директор видавництва “Лілея-НВ” Василь Іваночко разом з яким ми вирушаємо до залу, де вже розпочалася презентація. До речі, на презентації був присутній і один з фігурантів проекту – Олег Лишега. Як і годиться, метр постав перед публікою по-буддистськи вспокоєним і доброзичливим, раз-по-раз відпиваючи з келиха добре червоне вино. Взагалі, все у той вечір видавалося доброзичливим і безпосереднім.

Голоси

А взагалі, в книжках йдеться про речі серйозні. Переповідати їхній зміст – марна річ, треба читати самому. Скажу лишень, що, наприклад, Оксана Забужко вважає, що ланшафт Києва говорить по-українському, попри те, що тутешня людність озвучена зовсім в іншій мовній акустиці. А Юрій Андрухович зізнається, що для нього, як поета, дуже суттєвим був перехід із “чорнила” на сухе вино. Та багато там всякого наговорили метри і корифеї – несподіваного, строкатого і барвистого. Цей дух, до речі, відтворював і безпосередньо сам перформенс. Останнє - не випадково, позаяк його модератором була режисер експериметнального театру “Ля Мама”, українська американка Вірляна Ткач.

Вірляна Ткач

Майже всі мої постановки є побудовані не на драмах, а радше на поезії, бо мене саме поетична не тільки мова, але взагалі поезія, як така найбільше цікавить. Як можна створити дійсно на базі поетичного слова, так що я майже виключно ставлю речі і ті оригінальні твори на базі поезії. Остання моя річ була зроблена з Олега Лишеги “Лебідь”. І в червні ми ставили в Нью-Йорку по-англійські.

Павло Вольвач

І він вже став лауреатом якоїсь дуже престижної премії.

Вірляна Ткач

Це дуже серйозна премія.

Павло Вольвач

Пані Ірино, ну от поставлю таке запитання, конкретне, може в стилі саме українського, може вам буде не звично. Що вам це дає, от конкретно цей проект? Якусь матеріальна вигода чи що?

Вірляна Ткач

Ні, мене це дуже цікавить, через то, що я всезахоплена поетами і я хочу зі своїми друзями поділитися зі своїм захопленням. Я щойно поставила нову річ і це була в північному Китаї, коло міста Гайдару. Ми створили перше дійство з евенськими в Китаї.

Павло Вольвач

А от в Україні, що буде найближчим часом?

Вірляна Ткач

Ну, я тільки тут до вівторка, так що це є. Але сподіваюся, що ми привезем нашу постановку “Лебідь” на базі Олега Лишеги на якійсь фестиваль цього року на Україні, як нас хтось запросить.

Павло Вольвач

Київському культурологу Олександру Хоменку географічно до галереї “Ра” було значно ближче, ніж пані Вірляні. Чим він і скористався.

Олександр Хоменко

Сам формат, який запропонував Тарас Прохасько, інший формат, він є до певної міри провокативним. Тобто Тарас Прохасько бере жанр інтерв’ю і показує нам, уречевлює нам ніби його зворотній бік, адже ми звикли, що жанр інтерв’ю це є атрибут офіційності.

Павло Вольвач

Так, а от на твою думку, в чому особливість, чим інтерв’ю зібрані Тарасом Прохаськом і записані, почуті ним, чим вони відрізняються від інших?

Олександр Хоменко

Ці інтерв’ю, вони дають письменника не в його офіційній статусності, не в застиглості його соціальної ролі, а в плинності його мови. Тарас Прохасько в деяких книгах його формату взагалі усуває власні свої питання до авторів. Ми маємо до діла з суцільним плином мови. І в цьому суцільному плині мови український письменник з одного боку віднаходить метафори з іншого він виходить на якісь рівні соціальності. Тобто через витонченість прози до соціальної практики. Тут можу послатися я на промовляння, сказати Оксани Забужко, на її роздуми і рефлексії про те, як ми були іншим народом. Пригадуєте її відомі рядки з її поезії: “Мої предки були народом/ Тим народом, якого нема”. От власне спроба побачити цей...

Павло Вольвач

“І моць наша була порода”.

Олександр Хоменко

Власне, ця спроба побачити інший народ і іншу явищність літератури через плинність мови.

Павло Вольвач

Як на мене жоден із авторів представлених в іншому форматі Тараса Прохацька не претендує на щось типу “как нам обустроіть Росію?”. Але тим не менше, на твою думку, чи матиме це якійсь відгомін в українському суспільстві?

Олександр Хоменко

Свого часу Дмитро Донцов сказав таку фразу: “Немає нічого нуднішого за твір, в якому розставлені всі акценти”. В цих промовляннях, в цих інтерв’ю не розставляються остаточно акценти. Ці промовляння є відкритими в простір. Тому чи буде взисканою ця література? На це питання відповісти можна і так і ні. Якщо збудеться український проект, то вона буде взискана, а якщо український проект програє, то тоді, власне, ну це все обернеться там в літературу давніх шумерів. Інший формат мови вже явлений в проекті Тараса Прохаська, хотілося б, якби був явлений інший проект української буттєвості. У нас завжди в українській історії література, поезія завжди передувала історичній по дієвості. Там хотілося, щоб там, не знаю, інші формати Тараса Прохаська якось знакували за появою іншої якості українського буття, політикуму, української візії.

Павло Вольвач

Ну, оскільки ти згадав за поезію. Вона таки і ту буде у нас передувать і завершувать нашу програму. Отже Олег Лишега. Вірш від Олега Лишеги.

Вірш

Взагалі ж, Прохасько виявився не лишень добрим літератором, але й класним барменом. І таке поєднання потепер тішить душу. Принаймні, мені. Нагадую, що в ефірі був радіожурнал “Віта Нова”. Його підготував і провів я, ведучий Павло Вольвач. Шануймося та пильнуймо себе! Говорить “Радіо Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG