Доступність посилання

ТОП новини

Огляд західної преси: Події в Іраку.


Василь Дарчук Огляд західної преси: Події в Іраку.

Прага, 29 жовтня 2003 – У центрі уваги західної преси залишаються події в Іраку, зокрема активізація прихильників колишнього режиму, останні терористичні акції й диверсії у Багдаді та кількох інших іракських містах. Коментатори висловлюють різні, часто протилежні погляди на дальшу присутність в Іраку коаліційних сил.

У попередніх відгуках західної преси на події в Іраку ми серед іншого наводили думки частини оглядачів про потребу якнайшвидше вивести коаліційні сили з Іраку і передати владу самим іракцям. Проте чимало коментаторів вважають, що такий крок був би серйозною помилкою. Приміром, оглядач газети «Уолл стріт джорнел» Фред Кемпе застерігає від серйозних наслідків передчасного виведення коаліційних сил з Іраку. Нині мішенню терористичних атак, крім коаліційних підрозділів, стають представники невійськових міжнародних організацій, зокрема Червоного хреста й Організації Об’єднаних Націй. Хоча деякі близькосхідні оглядачі вже передбачають, за їхніми словами, «безславне виведення коаліційних сил» з Іраку, як 83-го року з Бейрута, проте, веде далі автор, цього разу ідеться про ставку значно вищу. Вакуум влади в Іраку може допровадити до громадянської війни між мусульманами-сунітами і шиїтами, а також підірвати сподівання лібералів і реформаторів на демократизацію країни. Це заохотить також ісламські збройні формування до активізації підривної діяльності.

Можливо перемога США в Іраку і не гарантуватиме прогресу й модернізації в регіоні, проте брак перемоги без сумніву підірве надію на прогрес. У час, коли прорежимні бойовики активізують терористичну діяльність, як вважає автор, про виведення військових підрозділів з Іраку не може бути мови.

Тим часом британська газета «Ґардіян» містить коментар представника Центру досліджень глобалізації Тобі Доджа, який вважає, що демократизація в Іраку повинна виходити з низів, від самих іракців. Багато іракців, союзників коаліційних сил нині підключаються до нових адміністративних структур, в тому числі до найвищого органу – урядової ради. Саме урядова рада, на думку автора, повинна переконати населення, що окупація є тимчасова і що центральні та місцеві органи влади вже переходять в руки іракців.

Автор пропонує ширшу розбудову місцевих органів, які займуться вирішенням місцевих проблем і потребами місцевого населення. Політичне представництво теж повинне починатися із провінцій. Проте форсування цього процесу, підкреслює коментатор, може лише поглибити нестабільність і насилля. Розвиток нової іракської політичної ідентичності, як підкреслює автор, потребуватиме певного часу.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG