Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:22

Про українсько-російські відносини.


Віктор Березанець Про українсько-російські відносини.

Київ, 22 жовтня 2003 - В політиці, як і в інших сферах людського буття,бувають злети і падіння, бувають моменти, коли стає зрозумілим те, що ще вчора таким не було. Саме такий момент, схоже, переживає сьогодні Україна. Прикордонний конфлікт з РФ, на думку аналітиків,- подія, яка, принаймні для багатьох громадян України, підняла завісу істини. З‘явилась можливість побачити, як робиться міжнародна політика, чого вартий український суверенітет на торгах між сильними світу цього, чого варті міжнародні гарантії та міжнародні угоди. Парламентські слухання з проблем українсько-російських відносин за участю представників російської Думи багато що пояснили громадянам України. Очевидно, ще буде можливість познайомитись детальніше з тим, про що говорили парламентарії обох країн. Сьогодні пропонуємо окремі фрагменти.

Хтось з учасників дискусії зауважив, що нинішня ситуація у відносинах України з РФ була підготовлена усім ходом внутрішньо-політичних процесів, нездатністю української влади (якщо владу в Україні можна вважати українською) боронити інтереси українського суспільства чи то всередині своєї ж держави, чи то у відносинах з іншими країнами. Саме ця обставина сьогодні стає зрозумілою, як ніколи. Фрагмент виступу лідера НУ Віктора Ющенка: “Тузла стала символом системної кризи в наших двосторонніх відносинах. Причини цієї кризи – це стратегія з боку Росії, коли відверто ігноруються інтереси і державна гідність України. З іншого боку – відсутність чіткої і послідовної політики щодо Росії з боку українського керівництва. Дамба в Керченській протоці стала наслідком лакейства і васальної залежності українських кермачів. Тузла сьогодні – це не просто провокація, це попередження Європі і це вимога усвідомлення громадянами України необхідності пробудження самоповаги та констатація його відсутності у нинішнього політичного керівництва України”.

Лідер соціалістів Олександр Мороз вважає, що штучно створювані проблеми і в Україні і в РФ створюються олігархічними кланами і в інтересах кланів : “Вся справа в тому, що і економіка і політика наших країн підпорядкована інтересам паразитуючих кланів та політиків, що обслуговують ці клани. Вони насаджують режим обмеження в торгових відносинах, де більше 20 тисяч винятків з режиму вільної торгівлі. Це вони намагаються підпорядкувати стратегічні об’єкти української економіки, газотранспортну систему, НПЗ, енергоринок і т.д. Це вони зруйнували технологічні зв’язки у виробництві верстатів, комбайнів, сільськогосподарської техніки. Чому? Бо найбільші прибутки і російських, і українських кланів лежать в експорті сировини та енергії”.

Своє бачення проблем двосторонніх відносин задекларували і представники російської Думи. Голова комітету Ради федерації з питань співдружності пан Густов: “Склалось враження, що ми перестаємо чути один одного. Це дуже страшно, насправді за останні півтора року провели колосальну роботу, щоб закінчити процес розірвання шлюбу. Ви прекрасно знаєте, що Україна сьогодні робить суворішим прикордонний режим. І якщо ми за два-три місяці не примусимо виконавчу владу розробити угоду про статус прикордонних територій, ми все віддамо на кордоні “його величності сержанту чи рядовому прикордоннику”.

Переважна більшість ораторів наголошувала на тому, що альтернативи розвитку добросусідських відносин немає. З приводу цього лідер українських республіканців Анатолій Матвієнко зауважив: “Сьогодні в одній з доповідей з цієї трибуни прозвучало прекрасне гасло: “Альтернативи розвитку взаємовигідного, всебічного виробництва для України немає”. Дозволю заперечити, а хіба нинішня дійсність не альтернатива тому, що хоче український російський народ? Дозволю собі тільки перерахувати: нова стратегія з правом превентивного удару (і ядерного в тому числі), ліберальна імперія, політика мови, політика конфесійна, політика щодо інформаційного простору ЄЕП, про який сьогодні згадувалося, Одеса-Броди, консорціум і нарешті, те злополучне, про що сьогодні кожен говорить : конфлікт в Керченській протоці навколо острова Тузли. Хіба це є демонстрація, я хочу запитати, взаємовигідного співробітництва?

Вже в кулуарах народний депутат Черняк українсько-російські відносини в контексті подій навколо острова Тузли прокоментував так: “Російська дружба через дамбу прийшла в Україну нарешті. Я б сказав, що ми можемо ввести зараз у політику нове поняття “дамбізм”. Дамба, як спосіб перетворення острова на півострів і дамба, як спосіб загарбання чужих земель. Це російське ноу-хау. Складається враження, що Україні доведеться будувати дамбу від острова Тузли до Керченського півострова і побудувати розвідний міст, щоб пропускати кораблі”.

Що ж все таки спричинило азовський конфлікт ? Народний депутат Іван Заєць вважає: “Ситуація досить складна, тому що велика група влади, а це ті, хто є олігархами, вони б хотіли сьогодні під час виборчої президентської кампанії використати зовнішній фактор, зокрема Росію. І в цьому плані можуть піти навіть на торгівлю суверенітетом України, що ми спостерігаємо сьогодні на прикладі Керченської затоки. Ми бачимо, що влада зволікає із прийняттям рішучих заходів на відвернення загрози з боку РФ”.

Виходом із ситуації, на думку Івана Зайця, було б оголошення зони миру на Чорному морі.

А хіба Чорне чи Азовське море хтось оголошував зоною прикордонних конфліктів?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG