Київ, 1 листопада 2003 року.
Володимир Ляшко
Говорить радіо “Свобода”!
В ефірі черговий випуск радіожурналу “Тиждень регіонів”. З київської студії вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
Головні теми радіожурналу такі:
- Острів Тузла: що ж криється за містечковим рішенням краснодарців будувати дамбу до українського кордону?
- Усі громадські заходи з участю лідера блоку “НУ” В.Ющенка супроводжуються неймовірними труднощами і провокаціями. Роботу з’їзду блоку “НУ” в Донецьку в п’ятницю зірвано!
- У Дніпропетровську закладено перший камінь першого у Східній Європі музею голокосту.
У ці дні українське керівництво змушене всілякими засобами пригашувати той негативний резонанс, котрий викликало в суспільстві будівництво російської дамби в бік українського кордону. Впродовж півмісяця на українські звертання (пояснити, де вона повинна закінчитися) ніхто не відповідав: ні Краснодар, ні Москва.
Тепер же Москва заспокоює: дамба – суто наша справа, і вона покликана розв’язати низку господарських і екологічних проблем Таманського півострова та Азовського узбережжя.
Тим часом в інтерв’ю газеті “День” директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента України А.Гальчинський висловив думку, що однією із ймовірних причин, які мотивують “агресивність російської сторони” в питанні належності острова Коса Тузла, є намагання Москви “за будь-якої ціни” унеможливити процес євроатлантичної інтеграції України.
За його словами, у стратегічному вимірі ця проблема вкрай важлива, бо регламентні документи НАТО вимагають від країн, які прагнуть вступити до Альянсу, врегульованості зовнішніх територіальних суперечок.
У цій ситуації, як прогнозує А.Гальчинський, штучно сфабрикована проблема щодо приналежності острова Коса Тузла, ймовірно, буде “розігруватися” російською стороною впродовж багатьох років. Він підкреслив, що уряд України має враховувати можливості і такого сценарію перебігу подій.
А.Гальчинський звернув увагу на “небезпечну” тезу , яка фігурує в російських ЗМІ про те, що Росія у своєму територіальному вимірі є наступницею не СРСР, а Російської імперії в її кордонах 1917 року, звідки робиться висновок про фактичну необґрунтованість та історичну несправедливість зменшення території Росії під час розпаду СРСР.
Гальчинський звернув увагу на те, що “тузлинська провокація” (його вислів) почалася за тиждень до Ялтинського самміту “Україна-ЄС”, який однозначно підтвердив незмінність євроінтеграційної, в тому числі й євроатлантичної, стратегії України. Самміт у Ялті відбувся 7-8 жовтня, а будівництво дамби російська сторона розпочала 29 вересня.
Перебуваючи на Хмельниччині з робочим візитом 30 жовтня, Президент України Леонід Кучма зазначив, що Україна діятиме виключно в своїх національних інтересах; ситуація довкола острова Коса Тузла, на превеликий жаль, не пішла на користь українсько-російським відносинам, але (цитую) “трагедії я прошу не робити”. Президент підкреслив, що “ми (тобто Росія і Україна) подібні один одному, і рішення буде знайдене”.
Що ж сьогодні відбувається на Тузлі? Про це – у матеріалі Володимира Притули.
Володимир Притула
Як виглядає, ситуація в Керченській протоці остаточно стабілізувалася. Українські прикордонники посилено облаштовуються на Косі Тузлі і, схоже, не збираються її покидати. Розповідає начальник прес-центру Державної прикордонної служби України полковник Анатолій Самарченко.
Анатолій Самарченко
Обстановка на острові спокійна. Прикордонники несуть планову службу по охороні державного кордону. Зараз готуються до зими: завезли теплі речі. Тобто обстановка після того, як вони закінчили будівництво дамби в бік України, протягом цього тижня, ми вважаємо, як стабільна.
Володимир Притула
Полковник Самарченко повідомив, що прикордонники чекають на початок будівництва на острові стаціонарної застави, яке за розпорядженням Президента України візьме на себе Міністерство транспорту. Поки що ж прикордонники живуть у наметах і літніх будиночках пансіонату “Два моря”.
Окрім бійців нової застави, там же перебувають військовослужбовці кількох підрозділів загону спеціального призначення прикордонної служби. Так само без змін і на прикордонному посту, який розміщений на двох понтонах, що встановлені посередині Тузлинської промоїни.
Що ж стосується російських будівельників, то вони так і не припинили роботу на дамбі. Розповідає Анатолій Самарченко.
Анатолій Самарченко
Російські будівельники зупинилися на відстані 152 метрів від українського державного кордону, і роботи в бік України не продовжуються. Проте вони дамбу постійно укріплюють з боків. Зараз шторм у морі (десь 4 бали), але вони, не дивлячись на це, роботи по укріпленню дамби не зупинили.
Володимир Притула
Це був начальник прес-центру Державної прикордонної служби України полковник Анатолій Самарченко.
Після кількох днів перебування у Москві, Краснодарі і Києві до Сімферополя повернувся кримський прем’єр Сергій Куницин. Однак, виконуючи вказівку президентської адміністрації, він відмовився спілкуватися з журналістами на цю тему й урядову нараду, де розглядалася і проблема Тузли, зробив закритою для преси.
Тим часом на цю тему своєрідно відгукнувся посол Великобританії в Україні Роберт Брінклі, який у ці дні перебуває у Севастополі, куди з дружнім візитом зайшов ескадрений міноносець Королівських військово-морських сил "Йорк". Тож західний дипломат заявив, що не слід пов’язувати візит британського корабля до Севастопольської бухти з ситуацією у Керченській протоці.
Володимир Ляшко
Охорона Віктора Ющенка докладає неймовірних зусиль з метою уникнення ексцесів, які переслідують усі масові заходи з участю лідера блоку “НУ”.
А те, що відбувалося 1 листопада у Львові, де буде проходити форум демократичних сил з участю В.Ющенка, теж готуються масові провокації. Про це заявили народні депутати , активісти блоку “НУ”. Зі Львова повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук Із кожного обласного центру у Львів 1 листопада мають прибути по 300 осіб для організації масових провокацій. Про це повідомив журналістів керівник регіонального представництва блоку “Наша Україна” на Львівщині народний депутат України Петро Олійник. Така інформація надходить щодня у львівський штаб “Нашої України” з усіх областей. Особливо ретельно “нашоукраїнцям” доведеться перевіряти приміщення львівського велотреку, де має відбутися форум демократичних сил. Його господарі, військові, дозволили зібрання за участю лише тисячі осіб, а не 4, як цього просили політики.
Тим часом нещодавно на велотреці відбувся концерт групи “Океан Ельзи”, на якому були присутні 6 тисяч осіб, а також з’їзд свідків Єгови за участю 4 тисяч людей. Тому служба безпеки “Нашої України” перевірить кожен куточок велотреку, аби запобігти будь-яким провокаціям з боку політичних недоброзичливців.
Не приховують побоювань напередодні форуму і чиновники львівської обладміністрації. Народний депутат України Петро Олійник.
Петро Олійник
Провокація сьогодні постійно на Львівщині надходить від СДПУ(о). В мене є дані, що сьогодні з багатьох областей України формуються так звані бойові загони, які повинні приїхати у Львів і створити протистояння демократичним силам.
Галина Терещук
Якщо у Львові трапиться кровопролиття, то політики звинуватять у цьому голову обласної держадміністрації, який не зумів забезпечити порядку, піддавшись на тиск з Києва.
За словами народного депутата України Ярослава Кендзьора, на Львівську область керівництво СДПУ(о) виділило величезні кошти саме для організацій провокацій під час проведення форуму демократичних сил.
Своєрідною репетицією назвали народні депутати “Нашої України” акцію протесту, організовану СДПУ(о) під стінами облради у четвер.
Ярослав Кендзьор
Сьогоднішнє пікетування є фрагментом цієї підготовки. Ви сьогодні були серед тих пікетуючи і бачили, яка публіка бідна там. Ви, напевне, маєте інформацію, з яких районів, зокрема із Жидачівського, знято із занять ціле ПТУ, посаджено на автобуси, на машини і привезені сюди. Заздалегідь підготовлені і написані плакати. Кожен учасник сьогоднішнього дійства отримав по 50 гривень
Галина Терещук
Народний депутат України, член СДПУ(о) Ігор Шурма відкинув усі звинувачення на адресу партії. На так зване віче з районів області були доставлені автобусами майже 1500 молодих людей, учнів ПТУ, безробітних. Вони скандували.
Я поцікавилась у молодих людей, чому вони приїхали до Львова і що вимагають. І почула наступне:
Мітингуючий
Я проти.
Галина Терещук
Як проти?
Мітингуючий
Подивитися.
Галина Терещук
Ви протестуєте проти чогось?
Мітингуючий
Ми прийшли просто подивитися.
Галина Терещук
А ви не вчитеся, не працюєте?
Мітингуючий
Ні.
Галина Терещук
Скажіть, будь ласка, чому ви тут?
Мітингуючий 2
Цікаво. Багато людей.
Галина Терещук
А взагалі чого ви хочете?
Мітингуючий 2
Щоб не підвищували ціни на ліки, на комунальні послуги.
Галина Терещук
І саме тому ви сюди прийшли?
Мітингуючий 2
Так.
Галина Терещук
А чи ви десь працюєте?
Мітингуючий 2
На даний момент я безробітний.
Галина Терещук
А як живе ваша сім’я тоді?
Мітингуючий 2
Так і виживає, як всі зараз живуть.
Мітингуючий 3
...ще коли Польща була, а коли Польщу закрили, то й нам шляхи перекрили. Я проти того, що СДПУ(о), чи якось там називається... Подивіться: дві лікарні, там немає, де лягти. А вони мають такі вілли...
Мітингуючий 4
Тільки за те, щоб було в нашій області, як говориться, добро, мир, щоб людям було добре.
Галина Терещук
Відтак день першого листопада у Львові обіцяє бути політично гарячим і насиченим подіями.
Володимир Ляшко
Тим часом опозиція звертає увагу на те, що уряд нещодавно значно підвищив зарплату керівному складу структур МВС. Міліції відводиться ударна роль в сучасному політичному моменті.
Газета “Вєчєрніє вєсті” в п’ятничному номері оприлюднила ставки офіцерів МВС, які значно вищі від тих, котрі мають офіцери ЗСУ і СБУ. Так майор міліції одержує 1 455 гривень, майор армії – 1 311, а СБУ – 1 030.
Ще більша різниця в оплаті діяльності підполковників. Полковник міліції (здебільшого саме вони очолюють райвідділи) одержує 3 369 гривень, в армії – 2429, а в СБУ – 1 809 гривень.
Ще більш вражаюча різниця в оплаті генерал-майорів, які здебільшого очолюють обласні структури. В МВС генерал-майор одержує 4 569 гривень, в армії - 2 807, а в СБУ – 2 210 гривень.
“Коли генерал-майор одержує на дві третини більше, ніж його армійський колега за званням, стає очевидним, - пише газета “Вєчєрніє вєсті”, - що мова йде про поліцейську державу. Не державу захищає влада, а себе”.
До інших тем і подій...
29 жовтня у Дніпропетровську урочисто заклали перший камінь першого у Східній Європі музею голокосту. Розповідає Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
У світі не так багато музеїв, експозиція яких розповідає про історію нищення цілих народів, історію геноциду. Найвідоміший з них - музей Яд Вашем у Єрусалимі, де увічнена пам''ять жертв голокосту - нищення євреїв підчас Другої Світової війни. Є музей геноциду кхмерів у Камбоджі, у музеях Сполучених Штатів є експозиції, присвячені індіанській культурі, які теж певним чином пов''язані з нищенням індіанців.
Не пошанована належним чином пам''ять мільйонів жертв голодомору в Україні, жертв етнічних воєн в Африці, індіанців Гватемали, курдів Курдистану тощо. Історія геноциду на нашій планеті досі не узагальнена і належним чином не написана.
Між тим вивчення історії, ідеології і проявів геноциду, корені якого занурені у темні кути людської психології, у ксенофобію, расизм, релігійний і політичний фанатизм, допомагає зрозуміти суть цього явища, і якщо не знайти ліки від нього, то застерегти людство від повторення трагічних сторінок історії.
Музей голокосту, який буде побудований у Дніпропетровську, стане ще одним центром вивчення історії геноциду і застереженням для майбутніх поколінь, місцем, де люди зможуть наочно побачити наслідки плекання антилюдських теорій і забобонів.
У церемонії закладення ніпропетровського Музею голокосту взяли участь численні гості з України і з закордону. Серед них - міністр держави Ізраїль у справах Єрусалима і діаспори Натан Щаранський, Надзвичайний і Повноважний посол Ізраїлю в Україні і Молдові пані Наомі Бен Амі, заступник міністра науки і освіти України Василь Ткаченко, голова товариства "Україна - Ізраїль" Лариса Скорик, голова Дніпропетровської облдержадміністрації Володимир Яцуба, міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко, голови низки представництв всесвітнього єврейського агентства "Сохнут", керівники і директори програм єврейської об''єднаної розподільчої ради "Джойнт", головний рабин Ізраїлю рав Йона Менгер і рабини з України і Ізраїлю, представники посольств Великої Британії і США в Україні, голова директорату музею "Яд Вашем" пан Авнер Шалев, інші провідні діячі світових і українських єврейських організацій, вчені-історики зі Сполучених Штатів, Ізраїлю, Канади, Білорусі, України, Росії.
Перед початком церемонії закладення наріжного каменю дніпропетровського Музею голокосту генеральний директор ізраїльського Музею борців та героїв гетто пан Симха Штайн сказав кореспондентові радіо “Свобода”:
Симха Штайн
Я вважаю, що цей музей стане початком, першою стадією побудови, першим містком до розуміння того, що сталося під час голокосту. Прийшов час нам, євреям і неєвреям, подивитися собі в обличчя, у люстро, і сказати собі, що ми можемо зробити, щоб наступні покоління не допустили повторення такої катастрофи у майбутньому. Закладення цього музею є наріжним каменем у цьому просвітництві.
Я вважаю, що у 21-му столітті ми зрозуміємо необхідність побудови для наших дітей кращого світу.
То ж, як сказав єврейський письменник Хаїм Нахман Бялик, "хай не згасає полум''я і вічним буде вогонь". Хай вічним буде вогонь пам''яті про мільйонні жертви голокосту і голодомору, масові жертви тоталітарних режимів у СРСР, Німеччині і Кампучії, братовбивчих воєн у Африці, Азії, Європі і Америці, хай людство дивиться у люстро і будує кращий світ для своїх дітей.
Геннадій Сахаров
Наріжний камінь Музею голокосту у Дніпропетровську закладений. Черга за музеєм пам''яті жертв голодомору, який потрібний Україні для усвідомлення масштабів національної трагедії, співмірної з голокостом, пам''ять про яку не мусить зникнути.
Володимир Ляшко
22 листопада українці в усьому світі влаштовуватимуть пам’ять жертв голодомору в Україні в 1932-33 роках. Палата представників конгресу США, нижня палата парламенту, ухвалила резолюцію, в якій визнає голодомор в Україні 1932-33 років масовим вбивством. “Офіційне визнання голодомору українським урядом і ВР свідчить про важливий крок у відновленні української національної ідентичності,” – зазначає палата представників.
Раніше з осудом голодомору виступили парламенти Канади і Аргентини. Визнати голодомор актом геноциду має намір і сенат конгресу США.
У Золочеві, неподалік від Львова. Мешкає 85-літня Килина Обнюх, яка добре пам’ятає страшні 30-ті роки. Тоді вона жила на межі Черкащини і Київщини. З нею зустрілася наша колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Світлий і пронизливий розум Килини Обнюх подивляє. Навіть важко збагнути, скільки болю зазнала у минулому ця жінка. У 1933 їй було 14 років. Разом зі своєю родиною Килина Обнюх мешкала у селі Ріпки Лисинського району, тоді це була Київщина, нині - Черкащина.
Мама пані Килини померла, коли їй був рік. Дівчинка була наймолодшою серед п’яти дітей. Невдовзі батько знову оженився. У мачухи були своїх 6 дітей. Після голодомору з рідних братів і сестер у Килини ніхто не залишився живими.
Послухайте, що розповіла мені Килина Обнюх про страшні часи 1932-1933років.
Килина Обнюх
Ходили хата від хати, забирали, штиками кругом кололи, де хто щось закопав, і там діставали і забирали.
Галина Терещук
А хто ходив?
Килина Обнюх
Комсомольці, партійці. Ті, хто мав корову, той ще якось жив, а хто не мав, той вмирав, як муха. Стирали все з лиця Землі, все забирали, розбирали все собі партійні і комсомольці. Я пам’ятаю ще такий приклад, коли недалекий наш сусід відібрав корову собі, яка давала 3 відрі молока в день, то вона до року в нього здохла – такий був хазяїн.
Чим рятувалися, дитинко, чим могли рятуватися? Мололи і сушили траву і тирсу... Я не дуже пухла, а мої брат з сестрою повмирали.
Галина Терещук
А багато в селі людей тоді вмерло?
Килина Обнюх
Ой, дитиночко, не питай! Не було такої хати, щоб 3-4 чоловіки не вмерло. І то вмирали найздоровіші люди, які потребували їжі. Мій брат був дуже міцний, він міг би тепер взяти машину на спину і нести. Донечко, самі здорові люди повмирали! А барахло, пшикало таке мале або непотрібне всталося.
Галина Терещук
Селян, котрі вмирали, спеціальними машинами вивозили далеко за село і скидали у спільну яму. У Ріпках були три сім’ї, які поїли своїх дітей. Їх потім забрали, і більше ніхто й не бачив.
Пані Килина зі сльозами згадує, яким великим і гарним було її рідне село, усе на весні заквітчане цвітом вишні, а влітку - соняхами. Ріпки налічували понад 700 дворів.
У 1942 році Килину Обнюх забрали на роботу до Німеччини, в Україну вона повернулась у 1945. Тоді Килина подалась за своєю тіткою у Західну Україну.
Нині 85- літня жінка не може змиритися з думкою, що їй зараз забороняють рідні працювати. Вона не звикла жити, нічого не роблячи.
Я попросила Килину, Наумову доньку, як на неї казали у селі, згадати пісні, які співали у її рідних Ріпках. Але жінка посоромилась, мовляв голос не годиться до співу. І просто прочитала кілька рядків пісні.
Володимир Ляшко
Минулого тижня в Україні дехто згадував 85-у річницю з часу створення ВЛКСМ – Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді.
Відзначали подію доволі стримано. У Запоріжжі резонансними стали три події, учасники яких так чи інакше були причетними до історії комсомольського руху. Розповідає Леся Кленович.
Леся Кленович
Урочистий мітинг біля пам’ятника “Тривожна молодість” і не менш урочистий бенкет за участю колишніх комсомольських ватажків Запоріжжя відбулись у найкращих традиціях ВЛКСМу.
А от зустріч молодіжних лідерів регіону з ветеранами комсомольського руху за “круглим столом”, традиційним символом примирення, навряд чи назвеш миролюбною.
Поміркованості забракло, насамперед, представникам комсомолу сучасного, який на Запоріжжі відродився у січні поточного року. Один із лідерів відродженого комсомолу Олександр Зубчевський розпочав свою промову звинуваченням на адресу старших товаришів, котрим на початку 90-х ніби-то не вистачило мужності для спасіння місцевих осередків ВЛКСМ.
Не таємниця, що саме вони, колишні комсорги, вчасно переорієнтувались і стали керманичами нової, демократичної системи управління. “А відтак, нинішнім комсомольцям з ними вже не бути пліч-о-пліч,” - вважає Олександр Зубчевський.
Олександр Зубчевський
Звісно, ми відверто заявляємо, що ми – в опозиції до нинішньої влади. А, отже, ми не маємо таких можливостей, як нинішні молодіжні об’єднання. Однак, я переконаний, що нас зарано намагаються скинути з рахунків! І ми ще заявимо про себе вголос найближчім часом!
Леся Кленович
Що ж, охочім до гучних промов комсоргам голосно заявити про своє існування не проблема. Інша річ – спонукати сучасну молодь прислухатись до дзвінких голосів комсомольців.
Наразі спроби пропагувати діяльність нео-ВЛКСМ серед студентства зазнали поразки. Так, більшість з 10-ти тисяч комсомольських листівок, що їх поширювали у закладах вищої школи Запорізького регіону, потрапили до смітників. “А усні згадки про ВЛКСМ викликали хіба що єхидні посмішки з боку “несвідомої молоді”, - зізнався Зубчевський. На його думку, винна у цьому сучасна система освіти, насамперед – автори підручників з історії.
Олександр Зубчевський
У цих так званих підручниках немає згадки ані про комсомол, ані про його роль!
Леся Кленович
У будь-якому разі дискутувати на теми минулого, що його намагаються відродити у колишньому вигляді, справа невдячна.
Дипломатичніше зізнатись, як це зробив заступник голови облради Олександр Бережний, що комсомол – це факт, відхреститися від якого не вдасться, а реанімувати його не варто.
Олександр Бережний
У кожної людини в житті є те, що вона готова на першу сторінку газети надати; те, що готова на другу сторінку; те, що готова розмістити в рубриці “Анекдоти”; те, що готова поставити в рубрику “Вони ганьблять наше місто”. Це – життя. Всього в комсомолі було.
Леся Кленович
“Було” не дорівнює “має бути”. У цьому переконані лідери Запорізького обласного комітету молодіжних організацій. Їхні думки узагальнив заступник голови ЗОКМО Роман Дригинич.
Роман Дригинич
За визнанням, нині не може бути й близької подоби за чисельністю, за завданнями, за діяльністю у незалежній Україні організації, аналогічної комсомолу. Насамперед, тому що інтереси надто різні зараз у молоді. І створити таку собі мега-організацію в принципі не можливо: ані ідеологічно, ані фінансово, ані з будь-яких інших міркувань.
Леся Кленович
На думку Дригинича, варто врахувати позитивні, прогресивні моменти, притаманні ВЛКСМ, і використовувати їх у нинішній діяльності молодіжних організацій. Звісно, без революційної гіперболізації та ідеологічного захоплення.
Володимир Ляшко
На цьому ми завершуємо передачу “Тиждень регіонів”. У київській студії радіо “Свобода” над нею працювали журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
Бажаємо вам приємних вихідних і всіляких гараздів. До зустрічі в ефірі!
Володимир Ляшко
Говорить радіо “Свобода”!
В ефірі черговий випуск радіожурналу “Тиждень регіонів”. З київської студії вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
Головні теми радіожурналу такі:
- Острів Тузла: що ж криється за містечковим рішенням краснодарців будувати дамбу до українського кордону?
- Усі громадські заходи з участю лідера блоку “НУ” В.Ющенка супроводжуються неймовірними труднощами і провокаціями. Роботу з’їзду блоку “НУ” в Донецьку в п’ятницю зірвано!
- У Дніпропетровську закладено перший камінь першого у Східній Європі музею голокосту.
У ці дні українське керівництво змушене всілякими засобами пригашувати той негативний резонанс, котрий викликало в суспільстві будівництво російської дамби в бік українського кордону. Впродовж півмісяця на українські звертання (пояснити, де вона повинна закінчитися) ніхто не відповідав: ні Краснодар, ні Москва.
Тепер же Москва заспокоює: дамба – суто наша справа, і вона покликана розв’язати низку господарських і екологічних проблем Таманського півострова та Азовського узбережжя.
Тим часом в інтерв’ю газеті “День” директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента України А.Гальчинський висловив думку, що однією із ймовірних причин, які мотивують “агресивність російської сторони” в питанні належності острова Коса Тузла, є намагання Москви “за будь-якої ціни” унеможливити процес євроатлантичної інтеграції України.
За його словами, у стратегічному вимірі ця проблема вкрай важлива, бо регламентні документи НАТО вимагають від країн, які прагнуть вступити до Альянсу, врегульованості зовнішніх територіальних суперечок.
У цій ситуації, як прогнозує А.Гальчинський, штучно сфабрикована проблема щодо приналежності острова Коса Тузла, ймовірно, буде “розігруватися” російською стороною впродовж багатьох років. Він підкреслив, що уряд України має враховувати можливості і такого сценарію перебігу подій.
А.Гальчинський звернув увагу на “небезпечну” тезу , яка фігурує в російських ЗМІ про те, що Росія у своєму територіальному вимірі є наступницею не СРСР, а Російської імперії в її кордонах 1917 року, звідки робиться висновок про фактичну необґрунтованість та історичну несправедливість зменшення території Росії під час розпаду СРСР.
Гальчинський звернув увагу на те, що “тузлинська провокація” (його вислів) почалася за тиждень до Ялтинського самміту “Україна-ЄС”, який однозначно підтвердив незмінність євроінтеграційної, в тому числі й євроатлантичної, стратегії України. Самміт у Ялті відбувся 7-8 жовтня, а будівництво дамби російська сторона розпочала 29 вересня.
Перебуваючи на Хмельниччині з робочим візитом 30 жовтня, Президент України Леонід Кучма зазначив, що Україна діятиме виключно в своїх національних інтересах; ситуація довкола острова Коса Тузла, на превеликий жаль, не пішла на користь українсько-російським відносинам, але (цитую) “трагедії я прошу не робити”. Президент підкреслив, що “ми (тобто Росія і Україна) подібні один одному, і рішення буде знайдене”.
Що ж сьогодні відбувається на Тузлі? Про це – у матеріалі Володимира Притули.
Володимир Притула
Як виглядає, ситуація в Керченській протоці остаточно стабілізувалася. Українські прикордонники посилено облаштовуються на Косі Тузлі і, схоже, не збираються її покидати. Розповідає начальник прес-центру Державної прикордонної служби України полковник Анатолій Самарченко.
Анатолій Самарченко
Обстановка на острові спокійна. Прикордонники несуть планову службу по охороні державного кордону. Зараз готуються до зими: завезли теплі речі. Тобто обстановка після того, як вони закінчили будівництво дамби в бік України, протягом цього тижня, ми вважаємо, як стабільна.
Володимир Притула
Полковник Самарченко повідомив, що прикордонники чекають на початок будівництва на острові стаціонарної застави, яке за розпорядженням Президента України візьме на себе Міністерство транспорту. Поки що ж прикордонники живуть у наметах і літніх будиночках пансіонату “Два моря”.
Окрім бійців нової застави, там же перебувають військовослужбовці кількох підрозділів загону спеціального призначення прикордонної служби. Так само без змін і на прикордонному посту, який розміщений на двох понтонах, що встановлені посередині Тузлинської промоїни.
Що ж стосується російських будівельників, то вони так і не припинили роботу на дамбі. Розповідає Анатолій Самарченко.
Анатолій Самарченко
Російські будівельники зупинилися на відстані 152 метрів від українського державного кордону, і роботи в бік України не продовжуються. Проте вони дамбу постійно укріплюють з боків. Зараз шторм у морі (десь 4 бали), але вони, не дивлячись на це, роботи по укріпленню дамби не зупинили.
Володимир Притула
Це був начальник прес-центру Державної прикордонної служби України полковник Анатолій Самарченко.
Після кількох днів перебування у Москві, Краснодарі і Києві до Сімферополя повернувся кримський прем’єр Сергій Куницин. Однак, виконуючи вказівку президентської адміністрації, він відмовився спілкуватися з журналістами на цю тему й урядову нараду, де розглядалася і проблема Тузли, зробив закритою для преси.
Тим часом на цю тему своєрідно відгукнувся посол Великобританії в Україні Роберт Брінклі, який у ці дні перебуває у Севастополі, куди з дружнім візитом зайшов ескадрений міноносець Королівських військово-морських сил "Йорк". Тож західний дипломат заявив, що не слід пов’язувати візит британського корабля до Севастопольської бухти з ситуацією у Керченській протоці.
Володимир Ляшко
Охорона Віктора Ющенка докладає неймовірних зусиль з метою уникнення ексцесів, які переслідують усі масові заходи з участю лідера блоку “НУ”.
А те, що відбувалося 1 листопада у Львові, де буде проходити форум демократичних сил з участю В.Ющенка, теж готуються масові провокації. Про це заявили народні депутати , активісти блоку “НУ”. Зі Львова повідомляє Галина Терещук.
Галина Терещук Із кожного обласного центру у Львів 1 листопада мають прибути по 300 осіб для організації масових провокацій. Про це повідомив журналістів керівник регіонального представництва блоку “Наша Україна” на Львівщині народний депутат України Петро Олійник. Така інформація надходить щодня у львівський штаб “Нашої України” з усіх областей. Особливо ретельно “нашоукраїнцям” доведеться перевіряти приміщення львівського велотреку, де має відбутися форум демократичних сил. Його господарі, військові, дозволили зібрання за участю лише тисячі осіб, а не 4, як цього просили політики.
Тим часом нещодавно на велотреці відбувся концерт групи “Океан Ельзи”, на якому були присутні 6 тисяч осіб, а також з’їзд свідків Єгови за участю 4 тисяч людей. Тому служба безпеки “Нашої України” перевірить кожен куточок велотреку, аби запобігти будь-яким провокаціям з боку політичних недоброзичливців.
Не приховують побоювань напередодні форуму і чиновники львівської обладміністрації. Народний депутат України Петро Олійник.
Петро Олійник
Провокація сьогодні постійно на Львівщині надходить від СДПУ(о). В мене є дані, що сьогодні з багатьох областей України формуються так звані бойові загони, які повинні приїхати у Львів і створити протистояння демократичним силам.
Галина Терещук
Якщо у Львові трапиться кровопролиття, то політики звинуватять у цьому голову обласної держадміністрації, який не зумів забезпечити порядку, піддавшись на тиск з Києва.
За словами народного депутата України Ярослава Кендзьора, на Львівську область керівництво СДПУ(о) виділило величезні кошти саме для організацій провокацій під час проведення форуму демократичних сил.
Своєрідною репетицією назвали народні депутати “Нашої України” акцію протесту, організовану СДПУ(о) під стінами облради у четвер.
Ярослав Кендзьор
Сьогоднішнє пікетування є фрагментом цієї підготовки. Ви сьогодні були серед тих пікетуючи і бачили, яка публіка бідна там. Ви, напевне, маєте інформацію, з яких районів, зокрема із Жидачівського, знято із занять ціле ПТУ, посаджено на автобуси, на машини і привезені сюди. Заздалегідь підготовлені і написані плакати. Кожен учасник сьогоднішнього дійства отримав по 50 гривень
Галина Терещук
Народний депутат України, член СДПУ(о) Ігор Шурма відкинув усі звинувачення на адресу партії. На так зване віче з районів області були доставлені автобусами майже 1500 молодих людей, учнів ПТУ, безробітних. Вони скандували.
Я поцікавилась у молодих людей, чому вони приїхали до Львова і що вимагають. І почула наступне:
Мітингуючий
Я проти.
Галина Терещук
Як проти?
Мітингуючий
Подивитися.
Галина Терещук
Ви протестуєте проти чогось?
Мітингуючий
Ми прийшли просто подивитися.
Галина Терещук
А ви не вчитеся, не працюєте?
Мітингуючий
Ні.
Галина Терещук
Скажіть, будь ласка, чому ви тут?
Мітингуючий 2
Цікаво. Багато людей.
Галина Терещук
А взагалі чого ви хочете?
Мітингуючий 2
Щоб не підвищували ціни на ліки, на комунальні послуги.
Галина Терещук
І саме тому ви сюди прийшли?
Мітингуючий 2
Так.
Галина Терещук
А чи ви десь працюєте?
Мітингуючий 2
На даний момент я безробітний.
Галина Терещук
А як живе ваша сім’я тоді?
Мітингуючий 2
Так і виживає, як всі зараз живуть.
Мітингуючий 3
...ще коли Польща була, а коли Польщу закрили, то й нам шляхи перекрили. Я проти того, що СДПУ(о), чи якось там називається... Подивіться: дві лікарні, там немає, де лягти. А вони мають такі вілли...
Мітингуючий 4
Тільки за те, щоб було в нашій області, як говориться, добро, мир, щоб людям було добре.
Галина Терещук
Відтак день першого листопада у Львові обіцяє бути політично гарячим і насиченим подіями.
Володимир Ляшко
Тим часом опозиція звертає увагу на те, що уряд нещодавно значно підвищив зарплату керівному складу структур МВС. Міліції відводиться ударна роль в сучасному політичному моменті.
Газета “Вєчєрніє вєсті” в п’ятничному номері оприлюднила ставки офіцерів МВС, які значно вищі від тих, котрі мають офіцери ЗСУ і СБУ. Так майор міліції одержує 1 455 гривень, майор армії – 1 311, а СБУ – 1 030.
Ще більша різниця в оплаті діяльності підполковників. Полковник міліції (здебільшого саме вони очолюють райвідділи) одержує 3 369 гривень, в армії – 2429, а в СБУ – 1 809 гривень.
Ще більш вражаюча різниця в оплаті генерал-майорів, які здебільшого очолюють обласні структури. В МВС генерал-майор одержує 4 569 гривень, в армії - 2 807, а в СБУ – 2 210 гривень.
“Коли генерал-майор одержує на дві третини більше, ніж його армійський колега за званням, стає очевидним, - пише газета “Вєчєрніє вєсті”, - що мова йде про поліцейську державу. Не державу захищає влада, а себе”.
До інших тем і подій...
29 жовтня у Дніпропетровську урочисто заклали перший камінь першого у Східній Європі музею голокосту. Розповідає Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
У світі не так багато музеїв, експозиція яких розповідає про історію нищення цілих народів, історію геноциду. Найвідоміший з них - музей Яд Вашем у Єрусалимі, де увічнена пам''ять жертв голокосту - нищення євреїв підчас Другої Світової війни. Є музей геноциду кхмерів у Камбоджі, у музеях Сполучених Штатів є експозиції, присвячені індіанській культурі, які теж певним чином пов''язані з нищенням індіанців.
Не пошанована належним чином пам''ять мільйонів жертв голодомору в Україні, жертв етнічних воєн в Африці, індіанців Гватемали, курдів Курдистану тощо. Історія геноциду на нашій планеті досі не узагальнена і належним чином не написана.
Між тим вивчення історії, ідеології і проявів геноциду, корені якого занурені у темні кути людської психології, у ксенофобію, расизм, релігійний і політичний фанатизм, допомагає зрозуміти суть цього явища, і якщо не знайти ліки від нього, то застерегти людство від повторення трагічних сторінок історії.
Музей голокосту, який буде побудований у Дніпропетровську, стане ще одним центром вивчення історії геноциду і застереженням для майбутніх поколінь, місцем, де люди зможуть наочно побачити наслідки плекання антилюдських теорій і забобонів.
У церемонії закладення ніпропетровського Музею голокосту взяли участь численні гості з України і з закордону. Серед них - міністр держави Ізраїль у справах Єрусалима і діаспори Натан Щаранський, Надзвичайний і Повноважний посол Ізраїлю в Україні і Молдові пані Наомі Бен Амі, заступник міністра науки і освіти України Василь Ткаченко, голова товариства "Україна - Ізраїль" Лариса Скорик, голова Дніпропетровської облдержадміністрації Володимир Яцуба, міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко, голови низки представництв всесвітнього єврейського агентства "Сохнут", керівники і директори програм єврейської об''єднаної розподільчої ради "Джойнт", головний рабин Ізраїлю рав Йона Менгер і рабини з України і Ізраїлю, представники посольств Великої Британії і США в Україні, голова директорату музею "Яд Вашем" пан Авнер Шалев, інші провідні діячі світових і українських єврейських організацій, вчені-історики зі Сполучених Штатів, Ізраїлю, Канади, Білорусі, України, Росії.
Перед початком церемонії закладення наріжного каменю дніпропетровського Музею голокосту генеральний директор ізраїльського Музею борців та героїв гетто пан Симха Штайн сказав кореспондентові радіо “Свобода”:
Симха Штайн
Я вважаю, що цей музей стане початком, першою стадією побудови, першим містком до розуміння того, що сталося під час голокосту. Прийшов час нам, євреям і неєвреям, подивитися собі в обличчя, у люстро, і сказати собі, що ми можемо зробити, щоб наступні покоління не допустили повторення такої катастрофи у майбутньому. Закладення цього музею є наріжним каменем у цьому просвітництві.
Я вважаю, що у 21-му столітті ми зрозуміємо необхідність побудови для наших дітей кращого світу.
То ж, як сказав єврейський письменник Хаїм Нахман Бялик, "хай не згасає полум''я і вічним буде вогонь". Хай вічним буде вогонь пам''яті про мільйонні жертви голокосту і голодомору, масові жертви тоталітарних режимів у СРСР, Німеччині і Кампучії, братовбивчих воєн у Африці, Азії, Європі і Америці, хай людство дивиться у люстро і будує кращий світ для своїх дітей.
Геннадій Сахаров
Наріжний камінь Музею голокосту у Дніпропетровську закладений. Черга за музеєм пам''яті жертв голодомору, який потрібний Україні для усвідомлення масштабів національної трагедії, співмірної з голокостом, пам''ять про яку не мусить зникнути.
Володимир Ляшко
22 листопада українці в усьому світі влаштовуватимуть пам’ять жертв голодомору в Україні в 1932-33 роках. Палата представників конгресу США, нижня палата парламенту, ухвалила резолюцію, в якій визнає голодомор в Україні 1932-33 років масовим вбивством. “Офіційне визнання голодомору українським урядом і ВР свідчить про важливий крок у відновленні української національної ідентичності,” – зазначає палата представників.
Раніше з осудом голодомору виступили парламенти Канади і Аргентини. Визнати голодомор актом геноциду має намір і сенат конгресу США.
У Золочеві, неподалік від Львова. Мешкає 85-літня Килина Обнюх, яка добре пам’ятає страшні 30-ті роки. Тоді вона жила на межі Черкащини і Київщини. З нею зустрілася наша колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Світлий і пронизливий розум Килини Обнюх подивляє. Навіть важко збагнути, скільки болю зазнала у минулому ця жінка. У 1933 їй було 14 років. Разом зі своєю родиною Килина Обнюх мешкала у селі Ріпки Лисинського району, тоді це була Київщина, нині - Черкащина.
Мама пані Килини померла, коли їй був рік. Дівчинка була наймолодшою серед п’яти дітей. Невдовзі батько знову оженився. У мачухи були своїх 6 дітей. Після голодомору з рідних братів і сестер у Килини ніхто не залишився живими.
Послухайте, що розповіла мені Килина Обнюх про страшні часи 1932-1933років.
Килина Обнюх
Ходили хата від хати, забирали, штиками кругом кололи, де хто щось закопав, і там діставали і забирали.
Галина Терещук
А хто ходив?
Килина Обнюх
Комсомольці, партійці. Ті, хто мав корову, той ще якось жив, а хто не мав, той вмирав, як муха. Стирали все з лиця Землі, все забирали, розбирали все собі партійні і комсомольці. Я пам’ятаю ще такий приклад, коли недалекий наш сусід відібрав корову собі, яка давала 3 відрі молока в день, то вона до року в нього здохла – такий був хазяїн.
Чим рятувалися, дитинко, чим могли рятуватися? Мололи і сушили траву і тирсу... Я не дуже пухла, а мої брат з сестрою повмирали.
Галина Терещук
А багато в селі людей тоді вмерло?
Килина Обнюх
Ой, дитиночко, не питай! Не було такої хати, щоб 3-4 чоловіки не вмерло. І то вмирали найздоровіші люди, які потребували їжі. Мій брат був дуже міцний, він міг би тепер взяти машину на спину і нести. Донечко, самі здорові люди повмирали! А барахло, пшикало таке мале або непотрібне всталося.
Галина Терещук
Селян, котрі вмирали, спеціальними машинами вивозили далеко за село і скидали у спільну яму. У Ріпках були три сім’ї, які поїли своїх дітей. Їх потім забрали, і більше ніхто й не бачив.
Пані Килина зі сльозами згадує, яким великим і гарним було її рідне село, усе на весні заквітчане цвітом вишні, а влітку - соняхами. Ріпки налічували понад 700 дворів.
У 1942 році Килину Обнюх забрали на роботу до Німеччини, в Україну вона повернулась у 1945. Тоді Килина подалась за своєю тіткою у Західну Україну.
Нині 85- літня жінка не може змиритися з думкою, що їй зараз забороняють рідні працювати. Вона не звикла жити, нічого не роблячи.
Я попросила Килину, Наумову доньку, як на неї казали у селі, згадати пісні, які співали у її рідних Ріпках. Але жінка посоромилась, мовляв голос не годиться до співу. І просто прочитала кілька рядків пісні.
Володимир Ляшко
Минулого тижня в Україні дехто згадував 85-у річницю з часу створення ВЛКСМ – Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді.
Відзначали подію доволі стримано. У Запоріжжі резонансними стали три події, учасники яких так чи інакше були причетними до історії комсомольського руху. Розповідає Леся Кленович.
Леся Кленович
Урочистий мітинг біля пам’ятника “Тривожна молодість” і не менш урочистий бенкет за участю колишніх комсомольських ватажків Запоріжжя відбулись у найкращих традиціях ВЛКСМу.
А от зустріч молодіжних лідерів регіону з ветеранами комсомольського руху за “круглим столом”, традиційним символом примирення, навряд чи назвеш миролюбною.
Поміркованості забракло, насамперед, представникам комсомолу сучасного, який на Запоріжжі відродився у січні поточного року. Один із лідерів відродженого комсомолу Олександр Зубчевський розпочав свою промову звинуваченням на адресу старших товаришів, котрим на початку 90-х ніби-то не вистачило мужності для спасіння місцевих осередків ВЛКСМ.
Не таємниця, що саме вони, колишні комсорги, вчасно переорієнтувались і стали керманичами нової, демократичної системи управління. “А відтак, нинішнім комсомольцям з ними вже не бути пліч-о-пліч,” - вважає Олександр Зубчевський.
Олександр Зубчевський
Звісно, ми відверто заявляємо, що ми – в опозиції до нинішньої влади. А, отже, ми не маємо таких можливостей, як нинішні молодіжні об’єднання. Однак, я переконаний, що нас зарано намагаються скинути з рахунків! І ми ще заявимо про себе вголос найближчім часом!
Леся Кленович
Що ж, охочім до гучних промов комсоргам голосно заявити про своє існування не проблема. Інша річ – спонукати сучасну молодь прислухатись до дзвінких голосів комсомольців.
Наразі спроби пропагувати діяльність нео-ВЛКСМ серед студентства зазнали поразки. Так, більшість з 10-ти тисяч комсомольських листівок, що їх поширювали у закладах вищої школи Запорізького регіону, потрапили до смітників. “А усні згадки про ВЛКСМ викликали хіба що єхидні посмішки з боку “несвідомої молоді”, - зізнався Зубчевський. На його думку, винна у цьому сучасна система освіти, насамперед – автори підручників з історії.
Олександр Зубчевський
У цих так званих підручниках немає згадки ані про комсомол, ані про його роль!
Леся Кленович
У будь-якому разі дискутувати на теми минулого, що його намагаються відродити у колишньому вигляді, справа невдячна.
Дипломатичніше зізнатись, як це зробив заступник голови облради Олександр Бережний, що комсомол – це факт, відхреститися від якого не вдасться, а реанімувати його не варто.
Олександр Бережний
У кожної людини в житті є те, що вона готова на першу сторінку газети надати; те, що готова на другу сторінку; те, що готова розмістити в рубриці “Анекдоти”; те, що готова поставити в рубрику “Вони ганьблять наше місто”. Це – життя. Всього в комсомолі було.
Леся Кленович
“Було” не дорівнює “має бути”. У цьому переконані лідери Запорізького обласного комітету молодіжних організацій. Їхні думки узагальнив заступник голови ЗОКМО Роман Дригинич.
Роман Дригинич
За визнанням, нині не може бути й близької подоби за чисельністю, за завданнями, за діяльністю у незалежній Україні організації, аналогічної комсомолу. Насамперед, тому що інтереси надто різні зараз у молоді. І створити таку собі мега-організацію в принципі не можливо: ані ідеологічно, ані фінансово, ані з будь-яких інших міркувань.
Леся Кленович
На думку Дригинича, варто врахувати позитивні, прогресивні моменти, притаманні ВЛКСМ, і використовувати їх у нинішній діяльності молодіжних організацій. Звісно, без революційної гіперболізації та ідеологічного захоплення.
Володимир Ляшко
На цьому ми завершуємо передачу “Тиждень регіонів”. У київській студії радіо “Свобода” над нею працювали журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.
Бажаємо вам приємних вихідних і всіляких гараздів. До зустрічі в ефірі!
