Київ, 1 листопада 2003 року.
Ірина Перешило
"Сім днів демократії" - це спеціальна програма на хвилях "Радіо Свобода". Перед мікрофоном у Празі ведуча - Ірина Перешило. Протягом наступних 25 хвилин ви почуєте низку матеріалів, котрі вже звучали цього тижня у передачі "Демократія і держава".
Зокрема серед іншого Ви почуєте:
- Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про добудову Ташлицької ГАЕС, реалізація цього проекту може завдати великої шкоди унікальному ландшафтному парку "Гранітно-степове Побужжя".
- Депутати німецького Бундестагу занепокоєні погіршенням ситуації, щодо прав людини у Білорусії.
- У Росії відзначили день політичних репресій.
- Британія запроваджує нові заходи для обмеження припливу до країни іммігрантів.
Це лише частина того, що Ви почуєте у програмі. Залишайтеся з нами.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про добудову широкомасштабного народногосподарського проекту котрий, як вважають фахівці може завдати серйозної шкоди унікально природно-культурному парку "Гранітно-степове Побужжя", на території котрого зустрічаються понад 900 видів рослин, 36 видів ссавців, 170 - птахів. Майже 100 видів занесені до Червоної книги України. І це не вся цінність цієї заповідної території. На цьому місці українське атомне лобі хоче побудувати Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію, щоб використовувати водосховище для охолодження агрегатів Південно-Української АЕС.
Тарас Марусик
У червні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про добудову Ташлицької ГАЕС до 2008 року за рахунок коштів державної компанії "Енергоатом". Це ще радянський довгобуд з 1980 року, будівництво якого відновили за часів незалежности, але змушені були призупинити у грудні минулого року після іншої урядової постанови.
Про унікальність ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" говорить перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць.
Іван Заєць
Ми маємо справу із унікальним об''єктом. Цінність цієї території величезна як в історичному плані, так і в геологічному, в природничому. Історичному - тому що на цій території побутувало життя десятки тисяч років. Там є стоянки палеолітичного періоду, є трипільські поселення. В урочищі, яке передбачається затопити в першу чергу, знаходилася буго-дністровська козацька паланка. Тобто, ті місця пов''язані дуже тісно із славетною історією Запорізької Січі.
Тарас Марусик
Іван Заєць - про геологічну та природну цінність цієї місцевості.
Іван Заєць
Тут Буг протікає між скелями у такому глибокому каньйоні. Тут є виходи ще докембрійських порід, архей 1, архей 2, тобто тут можна простежити навіть народження, будемо говорити, землі, можна простежити, як формувалася оболонка нашої землі.
В періодичному плані ця територія практично ніколи не затоплювалася, тому тут проростає велика кількість реліктів, тобто таких рослин, які ніде в іншому кінці світу не проростають.
Тарас Марусик
Схожою до думки народного депутата Івана Зайця є й позиція члена ради Національного екологічного центру України, члена науково-методичної ради Українського товариства охорони пам''яток історії та культури, представника відомої родини Миколи Біляшівського.
Микола Біляшівський
Загрожує це втратою унікальних комплексів України. Справа в тому, що з погляду природоохоронного, заплава і каньйон річки Південний Буг, яким мають затоплювати води Олександрійського водосховища, - це біогеоценози, які представлені ендемічною і реліктовою біотою, тобто тваринний і рослинний світ там рідкісний, такий, котрий ніде не трапляється, і частина видів, значна частина видів - у "Червоній книзі України", це понад 100 видів тварин і рослин.
Тарас Марусик
Микола Біляшівський продовжує.
Микола Біляшівський
З погляду історичного, це місце, де була Гардова паланка, найбільша в Запорозькій Січі. Збереглися автентичні, абсолютно незмінені ландшафти Запорозької Січі. А від Запорожжя пішла ж вся козаччина - покозачення України. Тобто, це такий ключ до розуміння навіть гімну нашого, що ми "козацького роду".
Я вже не кажу, що у великому гербі України, згідно з Конституцією (20 ст.), має бути герб Війська Запорозького. А чому має бути? А тому, що треба показувати соборність держави. Те, що ми не прийняли досі цей великий герб, це показує, що ми ніяк не можемо ніяк визнати реально соборність держави своєї. Тобто, що ці терени здобуті козаками колись, вони історично наша спадщина, на яку ми маємо повне право.
Тарас Марусик
А ось що сказав народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник.
Борис Олійник
Я займався цим питанням ще з 1987 року. У мене було таке враження, що все це ми владнали. Виявляється, що зараз знову вигулькує ця проблема.
Я розумію, що і функціонерам, і господарникам треба працювати над тим, щоб населення було забезпечене і енергією, і жилося нам краще, однак є межі, які переходити не можна.
І що характерно? Що особливо тотальна атака на заповідник і взагалі на наші святині почалася, як не парадоксально, вже за наші часи суверенітету.
Допоки ми розглядатимемо, я в цьому переконаний, подібні ситуації, як локальне явище, ми ніколи не дістанемося першопричин скоординованого наступу на наші національні святині. Цей наступ в останні роки перейшов всі мислимі межі.
Тарас Марусик
Борис Олійник продовжує...
Борис Олійник
Це йде в розрізі глобалізації. А кінцева мета глобалізації - це скинути населення до одного золотого мільярда. А ми не вписуємося в їхні плани. Ми будемо їм, як слуги, так би мовити, покірливі. А щоб ми були слугами, себто біороботами, треба відбити історичну пам''ять.
Тарас Марусик
Іван Заєць вважає, що будівництво Ташлицької ГАЕС - це застарілий технологічний проект.
Іван Заєць
Сьогодні будівництво цієї ГАЕС не вирішує енергетичних проблем, про які так багато говориться. Тому сьогодні, захищаючи регіональний ландшафтний парк, ми захищаємо не просто природно-історичний унікальний об''єкт заповідний, а ми сьогодні ведемо боротьбу проти тих застарілих проектів, які можуть завдати великої шкоди як природі, так і історичній складовій нашого буття.
Немає жодної потреби в будівництві цієї ГАЕС. І так, як поводяться керівники цього об''єкту, то вони хочуть виграти час тим, щоб вийти на реалізацію проекту у повному масштабі.
Тарас Марусик
Тобто, як сказав голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць, для потреб Південноукраїнської АЕС.
За словами члена ради Національного екологічного центру України Миколи Біляшівського, ці місця пам''ятають і Геродота, і Боплана, і Богдана Хмельницького. Цікаво, як в урядових головах поєднується порив відзначити 350-річчя Переяславської Ради, безпосередньо пов''язаної з цим гетьманом, і затоплення тих місць, які пам''ятають гетьманську ходу?
І знову Борис Олійник.
Борис Олійник
Але як оптиміст, який ніколи не істерикував навіть у найскладніших умовах, я знаю, що в нас є еліта, її треба тільки об''єднати. Справжня, національна, патріотична еліта.
Тарас Марусик
Говорив народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник. Тарас Марусик, "Радіо Свобода", Київ.
Ірина Перешило
Цього тижня до Білорусії з черговим візитом приїхала депутат німецького Бундестагу Ута Цапф, яка очолює спеціальну робочу групу з питань Білорусії парламентської асамблеї ОБСЄ. Приїзд Ути Цапф спричинений погіршенням ситуації в Білорусії. Напередодні Верховний суд країни ліквідував незалежний правозахисний центр "Вясна". З Мінська інформує наш кореспондент Юрій Свірко.
Юрій Свірко
Як повідомив офіс ОБСЄ в Мінську, мета візиту Ути Цапф дати оцінку ситуації в Білорусії, в контексті ставлення країни до виконання своїх зобов''язань ОБСЄ та обговорити перспективи подальшого розвитку співробітництва між організацією та білоруською владою. ОБСЄ занепокоєно тим, що в Білорусії триває процес ліквідації правозахисних структур. Після того, як суд нещодавно закрив одну з таких неординарних організацій під назвою "Правова допомога населенню", вже цього тижня аналогічне рішення про закриття було схвалено стосовно правозахисного центру "Вясна".
Керівник офісу ОБСЄ в Мінську Єбергарт Гайкен в інтерв''ю "Радіо Свобода" заявив: (переклад) "Хочу запевнити, що офіс ОБСЄ впродовж кількох тижнів робив спроби вплинути на те, щоб цього не сталося. я вивчав претензії, що їх висунула влада "Вясні". Не можу собі уявити правомірності цієї ліквідації".
Нагадаю, що Міністерство юстиції Білорусії звинуватило правозахисний центр "Вясна" у фальшуванні документів, які було представлено ще 1999 року для реєстрації цього центру. Мінюст стверджував, що "Вясна" не спромоглася підтвердити свій республіканський статус, мовляв, це організація лише столична, мінська. А інше обвинувачення формулювалося так: "Вясна" захищає громадян, які не входять до цієї організації". Тобто за такою логікою правозахисники мають захищати лише правозахисників і нікого більше.
ОБСЄ та ЄС з приводу позову білоруського Міністерства юстиції проти "Вясни" робили заяви, в яких ішлося про заклопотаність репресіями, що тривають у Білорусії проти громадянського суспільства та незалежних ЗМІ. Але офіційний Мінськ цих заяв не почув. Адже тепер правозахисна організація "Міжнародна амністія" заявила, що засуджує закриття "Вясни" та розцінює це, як продовження переслідування правозахисників. "Міжнародна амністія" наголошує, що рішення Верховного суду Білорусії про ліквідацію "Вясни" члени цієї організації зустріли мирним протестом, але їх відразу затримала міліція. Наступного дня правозахисників покарали значнішими штрафами. На думку "Міжнародної амністії" Верховний суд закрив "Вясну" з дуже сумнівних приводів, але прихована причина судового рішення є очевидною. Нагадаю, що всі звинувачення з боку Міністерства юстиції білоруський Верховний суд не підтримав, окрім одного, що "Вясна" порушила виборче законодавство 2001 року, коли під час президентських виборів нібито незаконно висунула своїх спостерігачів на виборчі дільниці.
Міжнародна спільнота зазначає, що в серпні цього року окрім організації "Правова допомога населенню" були ліквідовані також регіональні громадські центри "Ратуша" та "Громадянські ініціативи". Міністерство юстиції також офіційно попередило білоруський "Гельсінкський комітет" за, те, що той неправильно друкував знаки пунктуації, а саме лапки на своїх бланках.
Тим часом у міському суді Мінська розпочався процес ліквідації незалежного товариства правових досліджень. Цю справу ініціювало управління юстиції мінського виконкому, оскільки це товариство захищало в судах інші неурядові організації. Розповідає голова товариства Олена Толкачова: (переклад) "Наша активність у судах за справами про ліквідацію громадських організацій була дуже високою. Ми вказували на порушення законодавства, оприлюднювали інформацію про дії певних осіб, котрі запускали цей маховик репресій проти організацій, тому ми стали для Міністерства юстиції дуже незручними", - казала "Радіо Свобода", голова незалежного товариства правових досліджень. Юрій Свірко для "Радіо Свобода", Мінськ.
Ірина Перешило
Цього тижня у Росії відзначали день політичних репресій. На Луб''янську площу у російській столиці до Соловецького каменю прийшли правозахисники і жертви комуністичних репресій. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.
Віталій Портников
Соловецький камінь встановлено біля резиденції колишнього КГБ Радянського Союзу. Так, так, того самого Комітету державної безпеки, який у продовж багатьох десятиріч був центром комуністичних репресій проти народів об''єднаних у імперію Радянський Союз. Тепер немає Радянського Союзу, резиденцію КГБ займає ФСБ РФ. Отак як і завжди правозахисники і жертви сталінських і інших комуністичних репресій збираються біля Соловецького каменю, щоб згадати про тих, хто загинув у таборах.
Серед тисяч людей, які прийшли до Соловецького каменю можна було побачити людей, яких шанують у всьому світі, як тих, хто сьогодні виступає з справедливими оцінками того, що відбувається у російському політичному і громадському житті. Це, насамперед, відомий правозахисник і депутат Державною думи РФ Сергій Ковальов, директор державного музею історії ГУЛАГу Антон Антонов-Овсієнко, голова правозахисного центру "Меморіал" Олег Орлов.
Ці люди підкреслювали, що колишнім політв''язням треба забезпечити гідне існування у теперішній Росії. Однак, було б важливим сказати, що і у російських регіонах відбуваються відзначення Дня політв''язня. І в кожному регіоні є власна специфіка. Так, скажімо, у красноярському культурно-історичному музейному комплексі у рамках програми заходів "Пам''ять серця" відкрилась спеціальна виставка, яка присвячена історії козацького опору більшовицькій владі. Як відомо козацький опір був відчайдушним. Козаки робили все можливе, щоб людиноненависницький режим під червоним прапором не прийшов, однак програли і були репресовані.
Спеціаліст комітету по справах архівів адміністрації Красноярського краю Тетяна Мірошникова підкреслювала, що у радянські часи величезна кількість козаків була репресована і про них варто не забувати сьогодні.
Відзначення Дня політв''язня відбулося і у інших регіонах РФ. В деяких з них, навіть, згадували про соціальну частину цього свята. А в Новосибірську відкрили пам''ятник жертвах політичних репресій. Віталій Портников, "Радіо Свобода", Москва.
Ірина Перешило Світовий досвід засвідчив, що найефективніший господар на селі - фермер. Ця форма господарювання виявила себе най життєздатнішою і на Україні. Скажімо, якщо минулого року показник загальної збитковості сільгосппідприємств та інших форм господарювання на селі перевищив 60%, то фермерських господарств лише 15%. Показники нинішнього року, за прогнозами, не надто відрізнятимуться від минулорічних, і виглядатимуть як співвідношення 70% і 20%. Про те, як сьогодні почувається український фермер в рубриці "Соціум" розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Нинішній фермерський рух в Україні розвивається не завдяки підтримці держави, а радше всупереч. Не зважаючи на численні перепони, українські фермери намагаються довести, що ця форма господарювання на селі має право на існування, і є достатньо прогресивною. Аби захистити свої інтереси фермери та приватні землевласники об''єдналися в Асоціацію. Говорить Голова Асоціації, народний депутат України Іван Томич: "Ця організація природньо виникла з появою фермерських господарств в Україні, які природно зрозумілі, що для того, щоб вигравати приватний успіх треба вигравати. Це не було так, як сьогодні робиться, під якусь політичну силу чи під особистість, а під потреби". Нині організація нараховує близько 45 тисяч фермерських і 600 тисяч одноосібних господарств. І кількість тих, хто шукає захисту і підтримки в Асоціації постійно збільшується. Серед найголовніших причин, що не дають розвиватися фермерському рухові Іван Томич називає хаос, що відбувається в ціновій політиці: "Найбільш сьогодні проблема - це цінова анархія або нестабільність цінової політики на ринку сільськогосподарської продукції. Від цього не можна будувати свій бізнес і його реалізовувати. Я думаю, що тут не варто говорити, коли протягом року ціни на зерно, ми маєм свідками, де змінились із 300 гривнів до 1200 гривнів. Де ціни на молоко змінювались від 1-1,10 гривнів до 25 копійок. І таких прикладів по цілому спектру сільськогосподарських культур. Це є центральне питання проблем для фермерських господарств інших форм господарювання". Великою проблемою для фермерів є також нестабільність податкової політики. Тільки-но розпочалися впроваджуватися прозорі схеми взаємин між державою і сільгоспвиробниками через впровадження фіксованого податку, як відразу ж активізувалися пропозиції про його відміну. Постійні перегляди, розмови й дискусії навколо цього питання лише дестабілізують ситуацію в і так складних умовах. Ще одним болючим питанням для фермерів Іван Томич називає відсутність розвитку інфраструктури аграрного ринку. Фермер - це ринкова структура сільськогосподарського виробництва. І вона не може функціонувати в напівадміністративній системі. На сьогодні ж сфера послуг, що повинна надаватися сільгосптоваровиробнику зведена до мінімуму. Не маючи налагодженої системи збуту сільгосппродукції, селянам часто доводиться йти на не зовсім вигідні для пропозиції, не маючи права вибору. І четвертою головною перепоною на шляху розвитку фермерського руху є невизначеність із власністю на землю. Це заважає в повній мірі використати основне багатство - земельний ресурс як умову стабільності і умову залучення фінансових ресурсів, передусім інвестиційних і кредитних.
Загалом же, підсумовуючи все вищезгадане, Іван Томич робить доволі невтішні висновки: “В Україні немає комплексної, продуманої , науково обґрунтованої концепції розвитку аграрного сектора економіки в Україні. І це є надзвичайно важливе питання. Давайте проаналізуєм 12 років реформ в українському селі. Це "Крок вперед, два назад". Це наштовхування на проблеми, а після цього спроба аналізувати відступи. Це у значній мірі нерішучість і не радикальність, невідповідальність за дії, які здійснюються в реформуванні українського села, направленні на стабілізацію продовольчої безпеки в Україні. Тому, як наслідок - сесія розпочиналася з дня продовольчої безпеки України слухання в ВР на дні уряду",
Нинішня економічна нестабільність, непродуманість державної політики щодо здійснення реформ на селі гальмує розвиток приватного підприємництва. Але не менш важливим, на думку голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України Івана Томича є й моральний бік цієї проблеми: "Сьогодні надзвичайно не проста ситуація і неординарна. Але я б відмежував саме основне, питання не економічне, а питання моралі, питання устрою, тому що ці всі аргументи зводяться до вбивання тих паростків про які ще на теренах Радянського Союзу, тепер ще будемо говорити, сміливі люди підняли: це приватний устрій, це фермерський устрій, це фермерське господарство. Сьогодні вбивається ідеологія приватного устрою в сільському господарстві".
Українська історія вже має сумний досвід ігнорування приватного господаря на селі. До чого це призвело - відомо всім. Схоже, і уроки минулого і недавня продовольча криза не спонукали до певних висновків. Але ж давно відомо: тому, хто не навчається на власних помилках, немає сенсу їх робити. Ірина Біла, Український освітній центр реформ для "Радіо Свобода".
Ірина Перешило
Британський уряд оголосив про запровадження нових заходів для припливу до країни іммігрантів. Міністр внутрішніх справ Великобританії Девід Бланкет виступив із пропозиціями, що покликані зменшити можливості для одержання тут політичного притулку. З Лондона інформує Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Консультативний документ, що його у понеділок презентував міністр внутрішніх справ Великої Британії Девід Бланкет містить пропозиції до нового закону про політичний притулок. Офіційно цей законопроект у листопаді оголосить для розгляду на наступній сесії парламенту британська королева Єлизавета ІІ. Пропозиції уряду передбачають судове переслідування шукачів політичного притулку у Великій Британії, якщо ті прибуватимуть до країни без документів, що засвідчують їхню тотожність. Річ у тім, що під сучасну пору більшість прохачів притулку звертаються до імміграційної служби попередньо знищивши всі документи з яких можна визначити країну їх походження. Цей трюк розрахований на використання лазівки в чинному законі, яка унеможливлює депортацію шукача притулку, навіть, якщо його клопотання не має правових підстав. Зрозумілою, що для того, аби вислати когось із дому треба знати, де він, той дім.
План уряду Великої Британії також передбачає суттєве обмеження права на апеляцію кандидатів у емігранти, що їхнє оригінальне клопотання про притулок було відхилено. Нинішня британська система апеляцій є надзвичайно складною і багаторівневою. Невдаха Азелян може по черзі звертатися до інстанцій різних рівнів. Цей процес може тривати багато місяців і навіть років, протягом яких іноземець перебуває на повному утриманні держави, тобто британських платників податків. За новим законом процес апеляцій має бути прискорено.
Міністр внутрішніх справ Девід Бланкет звернув увагу на діяльність несумлінних юридичних консультантів, що радять прохачам притулку, куди і як саме апелювати, хоча знають, що ці апеляції не можуть мати жодних шансів на успіх. Усе це робиться з метою одержати від держави кошти за правову допомогу шукачам притулку на яку ті мають право. Тепер уряд запровадить єдиний рівень апеляційного процесу, тобто за апеляцією можна буде звертатися лише один раз. А спеціальному наглядовому органові за системою притулку буде надано нові повноваження, які навіть унеможливлять судове переслідування юридичних консультантів, що радять шукачам притулку, як обдурити систему.
Цікаво, що пропозиції, щодо нових більш жорстких кроків в системі імміграції оприлюднено лише за кілька днів потому, як уряд оголосив найбільшу в історії Великої Британії імміграційну амністію. У п''ятницю 50 тисяч іноземців, що їх клопотання про політичний притулок розглядалося понад 3 роки одержали постійне проживання у Великій Британії. Згідно з урядом така легалізація зніме значний фінансовий тягар з системи соціально забезпечення. Одначе речник у внутрішніх справах третьої завбільшки парламентської партії країни - Ліберально-демократичної Маак Оутен вбачає у нових пропозиціях уряду сенс паніки. "У п''ятницю вони проявили м''якість, тож у понеділок хотіли показати жорсткість для рівноваги" - сказав пан Оутен. “Але те чого політика у ділянці притулку насправді потребує - це твердої і справедливої послідовності, що ґрунтується на принципах права і потребах економічної міграції. Замість цього уряд подає нам політику, що базується на заголовках бульварної преси”. Олекса Семенченко, "Радіо Свобода", Лондон.
Ірина Перешило
На цьому ми завершуємо передачу "Сім днів демократії". З вами була Ірина Перешило. Я дякую за увагу, і до наступних зустрічей на хвилях "Радіо Свобода".
Ірина Перешило
"Сім днів демократії" - це спеціальна програма на хвилях "Радіо Свобода". Перед мікрофоном у Празі ведуча - Ірина Перешило. Протягом наступних 25 хвилин ви почуєте низку матеріалів, котрі вже звучали цього тижня у передачі "Демократія і держава".
Зокрема серед іншого Ви почуєте:
- Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про добудову Ташлицької ГАЕС, реалізація цього проекту може завдати великої шкоди унікальному ландшафтному парку "Гранітно-степове Побужжя".
- Депутати німецького Бундестагу занепокоєні погіршенням ситуації, щодо прав людини у Білорусії.
- У Росії відзначили день політичних репресій.
- Британія запроваджує нові заходи для обмеження припливу до країни іммігрантів.
Це лише частина того, що Ви почуєте у програмі. Залишайтеся з нами.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про добудову широкомасштабного народногосподарського проекту котрий, як вважають фахівці може завдати серйозної шкоди унікально природно-культурному парку "Гранітно-степове Побужжя", на території котрого зустрічаються понад 900 видів рослин, 36 видів ссавців, 170 - птахів. Майже 100 видів занесені до Червоної книги України. І це не вся цінність цієї заповідної території. На цьому місці українське атомне лобі хоче побудувати Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію, щоб використовувати водосховище для охолодження агрегатів Південно-Української АЕС.
Тарас Марусик
У червні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про добудову Ташлицької ГАЕС до 2008 року за рахунок коштів державної компанії "Енергоатом". Це ще радянський довгобуд з 1980 року, будівництво якого відновили за часів незалежности, але змушені були призупинити у грудні минулого року після іншої урядової постанови.
Про унікальність ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" говорить перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць.
Іван Заєць
Ми маємо справу із унікальним об''єктом. Цінність цієї території величезна як в історичному плані, так і в геологічному, в природничому. Історичному - тому що на цій території побутувало життя десятки тисяч років. Там є стоянки палеолітичного періоду, є трипільські поселення. В урочищі, яке передбачається затопити в першу чергу, знаходилася буго-дністровська козацька паланка. Тобто, ті місця пов''язані дуже тісно із славетною історією Запорізької Січі.
Тарас Марусик
Іван Заєць - про геологічну та природну цінність цієї місцевості.
Іван Заєць
Тут Буг протікає між скелями у такому глибокому каньйоні. Тут є виходи ще докембрійських порід, архей 1, архей 2, тобто тут можна простежити навіть народження, будемо говорити, землі, можна простежити, як формувалася оболонка нашої землі.
В періодичному плані ця територія практично ніколи не затоплювалася, тому тут проростає велика кількість реліктів, тобто таких рослин, які ніде в іншому кінці світу не проростають.
Тарас Марусик
Схожою до думки народного депутата Івана Зайця є й позиція члена ради Національного екологічного центру України, члена науково-методичної ради Українського товариства охорони пам''яток історії та культури, представника відомої родини Миколи Біляшівського.
Микола Біляшівський
Загрожує це втратою унікальних комплексів України. Справа в тому, що з погляду природоохоронного, заплава і каньйон річки Південний Буг, яким мають затоплювати води Олександрійського водосховища, - це біогеоценози, які представлені ендемічною і реліктовою біотою, тобто тваринний і рослинний світ там рідкісний, такий, котрий ніде не трапляється, і частина видів, значна частина видів - у "Червоній книзі України", це понад 100 видів тварин і рослин.
Тарас Марусик
Микола Біляшівський продовжує.
Микола Біляшівський
З погляду історичного, це місце, де була Гардова паланка, найбільша в Запорозькій Січі. Збереглися автентичні, абсолютно незмінені ландшафти Запорозької Січі. А від Запорожжя пішла ж вся козаччина - покозачення України. Тобто, це такий ключ до розуміння навіть гімну нашого, що ми "козацького роду".
Я вже не кажу, що у великому гербі України, згідно з Конституцією (20 ст.), має бути герб Війська Запорозького. А чому має бути? А тому, що треба показувати соборність держави. Те, що ми не прийняли досі цей великий герб, це показує, що ми ніяк не можемо ніяк визнати реально соборність держави своєї. Тобто, що ці терени здобуті козаками колись, вони історично наша спадщина, на яку ми маємо повне право.
Тарас Марусик
А ось що сказав народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник.
Борис Олійник
Я займався цим питанням ще з 1987 року. У мене було таке враження, що все це ми владнали. Виявляється, що зараз знову вигулькує ця проблема.
Я розумію, що і функціонерам, і господарникам треба працювати над тим, щоб населення було забезпечене і енергією, і жилося нам краще, однак є межі, які переходити не можна.
І що характерно? Що особливо тотальна атака на заповідник і взагалі на наші святині почалася, як не парадоксально, вже за наші часи суверенітету.
Допоки ми розглядатимемо, я в цьому переконаний, подібні ситуації, як локальне явище, ми ніколи не дістанемося першопричин скоординованого наступу на наші національні святині. Цей наступ в останні роки перейшов всі мислимі межі.
Тарас Марусик
Борис Олійник продовжує...
Борис Олійник
Це йде в розрізі глобалізації. А кінцева мета глобалізації - це скинути населення до одного золотого мільярда. А ми не вписуємося в їхні плани. Ми будемо їм, як слуги, так би мовити, покірливі. А щоб ми були слугами, себто біороботами, треба відбити історичну пам''ять.
Тарас Марусик
Іван Заєць вважає, що будівництво Ташлицької ГАЕС - це застарілий технологічний проект.
Іван Заєць
Сьогодні будівництво цієї ГАЕС не вирішує енергетичних проблем, про які так багато говориться. Тому сьогодні, захищаючи регіональний ландшафтний парк, ми захищаємо не просто природно-історичний унікальний об''єкт заповідний, а ми сьогодні ведемо боротьбу проти тих застарілих проектів, які можуть завдати великої шкоди як природі, так і історичній складовій нашого буття.
Немає жодної потреби в будівництві цієї ГАЕС. І так, як поводяться керівники цього об''єкту, то вони хочуть виграти час тим, щоб вийти на реалізацію проекту у повному масштабі.
Тарас Марусик
Тобто, як сказав голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць, для потреб Південноукраїнської АЕС.
За словами члена ради Національного екологічного центру України Миколи Біляшівського, ці місця пам''ятають і Геродота, і Боплана, і Богдана Хмельницького. Цікаво, як в урядових головах поєднується порив відзначити 350-річчя Переяславської Ради, безпосередньо пов''язаної з цим гетьманом, і затоплення тих місць, які пам''ятають гетьманську ходу?
І знову Борис Олійник.
Борис Олійник
Але як оптиміст, який ніколи не істерикував навіть у найскладніших умовах, я знаю, що в нас є еліта, її треба тільки об''єднати. Справжня, національна, патріотична еліта.
Тарас Марусик
Говорив народний депутат України, голова Українського фонду культури, академік Борис Олійник. Тарас Марусик, "Радіо Свобода", Київ.
Ірина Перешило
Цього тижня до Білорусії з черговим візитом приїхала депутат німецького Бундестагу Ута Цапф, яка очолює спеціальну робочу групу з питань Білорусії парламентської асамблеї ОБСЄ. Приїзд Ути Цапф спричинений погіршенням ситуації в Білорусії. Напередодні Верховний суд країни ліквідував незалежний правозахисний центр "Вясна". З Мінська інформує наш кореспондент Юрій Свірко.
Юрій Свірко
Як повідомив офіс ОБСЄ в Мінську, мета візиту Ути Цапф дати оцінку ситуації в Білорусії, в контексті ставлення країни до виконання своїх зобов''язань ОБСЄ та обговорити перспективи подальшого розвитку співробітництва між організацією та білоруською владою. ОБСЄ занепокоєно тим, що в Білорусії триває процес ліквідації правозахисних структур. Після того, як суд нещодавно закрив одну з таких неординарних організацій під назвою "Правова допомога населенню", вже цього тижня аналогічне рішення про закриття було схвалено стосовно правозахисного центру "Вясна".
Керівник офісу ОБСЄ в Мінську Єбергарт Гайкен в інтерв''ю "Радіо Свобода" заявив: (переклад) "Хочу запевнити, що офіс ОБСЄ впродовж кількох тижнів робив спроби вплинути на те, щоб цього не сталося. я вивчав претензії, що їх висунула влада "Вясні". Не можу собі уявити правомірності цієї ліквідації".
Нагадаю, що Міністерство юстиції Білорусії звинуватило правозахисний центр "Вясна" у фальшуванні документів, які було представлено ще 1999 року для реєстрації цього центру. Мінюст стверджував, що "Вясна" не спромоглася підтвердити свій республіканський статус, мовляв, це організація лише столична, мінська. А інше обвинувачення формулювалося так: "Вясна" захищає громадян, які не входять до цієї організації". Тобто за такою логікою правозахисники мають захищати лише правозахисників і нікого більше.
ОБСЄ та ЄС з приводу позову білоруського Міністерства юстиції проти "Вясни" робили заяви, в яких ішлося про заклопотаність репресіями, що тривають у Білорусії проти громадянського суспільства та незалежних ЗМІ. Але офіційний Мінськ цих заяв не почув. Адже тепер правозахисна організація "Міжнародна амністія" заявила, що засуджує закриття "Вясни" та розцінює це, як продовження переслідування правозахисників. "Міжнародна амністія" наголошує, що рішення Верховного суду Білорусії про ліквідацію "Вясни" члени цієї організації зустріли мирним протестом, але їх відразу затримала міліція. Наступного дня правозахисників покарали значнішими штрафами. На думку "Міжнародної амністії" Верховний суд закрив "Вясну" з дуже сумнівних приводів, але прихована причина судового рішення є очевидною. Нагадаю, що всі звинувачення з боку Міністерства юстиції білоруський Верховний суд не підтримав, окрім одного, що "Вясна" порушила виборче законодавство 2001 року, коли під час президентських виборів нібито незаконно висунула своїх спостерігачів на виборчі дільниці.
Міжнародна спільнота зазначає, що в серпні цього року окрім організації "Правова допомога населенню" були ліквідовані також регіональні громадські центри "Ратуша" та "Громадянські ініціативи". Міністерство юстиції також офіційно попередило білоруський "Гельсінкський комітет" за, те, що той неправильно друкував знаки пунктуації, а саме лапки на своїх бланках.
Тим часом у міському суді Мінська розпочався процес ліквідації незалежного товариства правових досліджень. Цю справу ініціювало управління юстиції мінського виконкому, оскільки це товариство захищало в судах інші неурядові організації. Розповідає голова товариства Олена Толкачова: (переклад) "Наша активність у судах за справами про ліквідацію громадських організацій була дуже високою. Ми вказували на порушення законодавства, оприлюднювали інформацію про дії певних осіб, котрі запускали цей маховик репресій проти організацій, тому ми стали для Міністерства юстиції дуже незручними", - казала "Радіо Свобода", голова незалежного товариства правових досліджень. Юрій Свірко для "Радіо Свобода", Мінськ.
Ірина Перешило
Цього тижня у Росії відзначали день політичних репресій. На Луб''янську площу у російській столиці до Соловецького каменю прийшли правозахисники і жертви комуністичних репресій. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.
Віталій Портников
Соловецький камінь встановлено біля резиденції колишнього КГБ Радянського Союзу. Так, так, того самого Комітету державної безпеки, який у продовж багатьох десятиріч був центром комуністичних репресій проти народів об''єднаних у імперію Радянський Союз. Тепер немає Радянського Союзу, резиденцію КГБ займає ФСБ РФ. Отак як і завжди правозахисники і жертви сталінських і інших комуністичних репресій збираються біля Соловецького каменю, щоб згадати про тих, хто загинув у таборах.
Серед тисяч людей, які прийшли до Соловецького каменю можна було побачити людей, яких шанують у всьому світі, як тих, хто сьогодні виступає з справедливими оцінками того, що відбувається у російському політичному і громадському житті. Це, насамперед, відомий правозахисник і депутат Державною думи РФ Сергій Ковальов, директор державного музею історії ГУЛАГу Антон Антонов-Овсієнко, голова правозахисного центру "Меморіал" Олег Орлов.
Ці люди підкреслювали, що колишнім політв''язням треба забезпечити гідне існування у теперішній Росії. Однак, було б важливим сказати, що і у російських регіонах відбуваються відзначення Дня політв''язня. І в кожному регіоні є власна специфіка. Так, скажімо, у красноярському культурно-історичному музейному комплексі у рамках програми заходів "Пам''ять серця" відкрилась спеціальна виставка, яка присвячена історії козацького опору більшовицькій владі. Як відомо козацький опір був відчайдушним. Козаки робили все можливе, щоб людиноненависницький режим під червоним прапором не прийшов, однак програли і були репресовані.
Спеціаліст комітету по справах архівів адміністрації Красноярського краю Тетяна Мірошникова підкреслювала, що у радянські часи величезна кількість козаків була репресована і про них варто не забувати сьогодні.
Відзначення Дня політв''язня відбулося і у інших регіонах РФ. В деяких з них, навіть, згадували про соціальну частину цього свята. А в Новосибірську відкрили пам''ятник жертвах політичних репресій. Віталій Портников, "Радіо Свобода", Москва.
Ірина Перешило Світовий досвід засвідчив, що найефективніший господар на селі - фермер. Ця форма господарювання виявила себе най життєздатнішою і на Україні. Скажімо, якщо минулого року показник загальної збитковості сільгосппідприємств та інших форм господарювання на селі перевищив 60%, то фермерських господарств лише 15%. Показники нинішнього року, за прогнозами, не надто відрізнятимуться від минулорічних, і виглядатимуть як співвідношення 70% і 20%. Про те, як сьогодні почувається український фермер в рубриці "Соціум" розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Нинішній фермерський рух в Україні розвивається не завдяки підтримці держави, а радше всупереч. Не зважаючи на численні перепони, українські фермери намагаються довести, що ця форма господарювання на селі має право на існування, і є достатньо прогресивною. Аби захистити свої інтереси фермери та приватні землевласники об''єдналися в Асоціацію. Говорить Голова Асоціації, народний депутат України Іван Томич: "Ця організація природньо виникла з появою фермерських господарств в Україні, які природно зрозумілі, що для того, щоб вигравати приватний успіх треба вигравати. Це не було так, як сьогодні робиться, під якусь політичну силу чи під особистість, а під потреби". Нині організація нараховує близько 45 тисяч фермерських і 600 тисяч одноосібних господарств. І кількість тих, хто шукає захисту і підтримки в Асоціації постійно збільшується. Серед найголовніших причин, що не дають розвиватися фермерському рухові Іван Томич називає хаос, що відбувається в ціновій політиці: "Найбільш сьогодні проблема - це цінова анархія або нестабільність цінової політики на ринку сільськогосподарської продукції. Від цього не можна будувати свій бізнес і його реалізовувати. Я думаю, що тут не варто говорити, коли протягом року ціни на зерно, ми маєм свідками, де змінились із 300 гривнів до 1200 гривнів. Де ціни на молоко змінювались від 1-1,10 гривнів до 25 копійок. І таких прикладів по цілому спектру сільськогосподарських культур. Це є центральне питання проблем для фермерських господарств інших форм господарювання". Великою проблемою для фермерів є також нестабільність податкової політики. Тільки-но розпочалися впроваджуватися прозорі схеми взаємин між державою і сільгоспвиробниками через впровадження фіксованого податку, як відразу ж активізувалися пропозиції про його відміну. Постійні перегляди, розмови й дискусії навколо цього питання лише дестабілізують ситуацію в і так складних умовах. Ще одним болючим питанням для фермерів Іван Томич називає відсутність розвитку інфраструктури аграрного ринку. Фермер - це ринкова структура сільськогосподарського виробництва. І вона не може функціонувати в напівадміністративній системі. На сьогодні ж сфера послуг, що повинна надаватися сільгосптоваровиробнику зведена до мінімуму. Не маючи налагодженої системи збуту сільгосппродукції, селянам часто доводиться йти на не зовсім вигідні для пропозиції, не маючи права вибору. І четвертою головною перепоною на шляху розвитку фермерського руху є невизначеність із власністю на землю. Це заважає в повній мірі використати основне багатство - земельний ресурс як умову стабільності і умову залучення фінансових ресурсів, передусім інвестиційних і кредитних.
Загалом же, підсумовуючи все вищезгадане, Іван Томич робить доволі невтішні висновки: “В Україні немає комплексної, продуманої , науково обґрунтованої концепції розвитку аграрного сектора економіки в Україні. І це є надзвичайно важливе питання. Давайте проаналізуєм 12 років реформ в українському селі. Це "Крок вперед, два назад". Це наштовхування на проблеми, а після цього спроба аналізувати відступи. Це у значній мірі нерішучість і не радикальність, невідповідальність за дії, які здійснюються в реформуванні українського села, направленні на стабілізацію продовольчої безпеки в Україні. Тому, як наслідок - сесія розпочиналася з дня продовольчої безпеки України слухання в ВР на дні уряду",
Нинішня економічна нестабільність, непродуманість державної політики щодо здійснення реформ на селі гальмує розвиток приватного підприємництва. Але не менш важливим, на думку голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України Івана Томича є й моральний бік цієї проблеми: "Сьогодні надзвичайно не проста ситуація і неординарна. Але я б відмежував саме основне, питання не економічне, а питання моралі, питання устрою, тому що ці всі аргументи зводяться до вбивання тих паростків про які ще на теренах Радянського Союзу, тепер ще будемо говорити, сміливі люди підняли: це приватний устрій, це фермерський устрій, це фермерське господарство. Сьогодні вбивається ідеологія приватного устрою в сільському господарстві".
Українська історія вже має сумний досвід ігнорування приватного господаря на селі. До чого це призвело - відомо всім. Схоже, і уроки минулого і недавня продовольча криза не спонукали до певних висновків. Але ж давно відомо: тому, хто не навчається на власних помилках, немає сенсу їх робити. Ірина Біла, Український освітній центр реформ для "Радіо Свобода".
Ірина Перешило
Британський уряд оголосив про запровадження нових заходів для припливу до країни іммігрантів. Міністр внутрішніх справ Великобританії Девід Бланкет виступив із пропозиціями, що покликані зменшити можливості для одержання тут політичного притулку. З Лондона інформує Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Консультативний документ, що його у понеділок презентував міністр внутрішніх справ Великої Британії Девід Бланкет містить пропозиції до нового закону про політичний притулок. Офіційно цей законопроект у листопаді оголосить для розгляду на наступній сесії парламенту британська королева Єлизавета ІІ. Пропозиції уряду передбачають судове переслідування шукачів політичного притулку у Великій Британії, якщо ті прибуватимуть до країни без документів, що засвідчують їхню тотожність. Річ у тім, що під сучасну пору більшість прохачів притулку звертаються до імміграційної служби попередньо знищивши всі документи з яких можна визначити країну їх походження. Цей трюк розрахований на використання лазівки в чинному законі, яка унеможливлює депортацію шукача притулку, навіть, якщо його клопотання не має правових підстав. Зрозумілою, що для того, аби вислати когось із дому треба знати, де він, той дім.
План уряду Великої Британії також передбачає суттєве обмеження права на апеляцію кандидатів у емігранти, що їхнє оригінальне клопотання про притулок було відхилено. Нинішня британська система апеляцій є надзвичайно складною і багаторівневою. Невдаха Азелян може по черзі звертатися до інстанцій різних рівнів. Цей процес може тривати багато місяців і навіть років, протягом яких іноземець перебуває на повному утриманні держави, тобто британських платників податків. За новим законом процес апеляцій має бути прискорено.
Міністр внутрішніх справ Девід Бланкет звернув увагу на діяльність несумлінних юридичних консультантів, що радять прохачам притулку, куди і як саме апелювати, хоча знають, що ці апеляції не можуть мати жодних шансів на успіх. Усе це робиться з метою одержати від держави кошти за правову допомогу шукачам притулку на яку ті мають право. Тепер уряд запровадить єдиний рівень апеляційного процесу, тобто за апеляцією можна буде звертатися лише один раз. А спеціальному наглядовому органові за системою притулку буде надано нові повноваження, які навіть унеможливлять судове переслідування юридичних консультантів, що радять шукачам притулку, як обдурити систему.
Цікаво, що пропозиції, щодо нових більш жорстких кроків в системі імміграції оприлюднено лише за кілька днів потому, як уряд оголосив найбільшу в історії Великої Британії імміграційну амністію. У п''ятницю 50 тисяч іноземців, що їх клопотання про політичний притулок розглядалося понад 3 роки одержали постійне проживання у Великій Британії. Згідно з урядом така легалізація зніме значний фінансовий тягар з системи соціально забезпечення. Одначе речник у внутрішніх справах третьої завбільшки парламентської партії країни - Ліберально-демократичної Маак Оутен вбачає у нових пропозиціях уряду сенс паніки. "У п''ятницю вони проявили м''якість, тож у понеділок хотіли показати жорсткість для рівноваги" - сказав пан Оутен. “Але те чого політика у ділянці притулку насправді потребує - це твердої і справедливої послідовності, що ґрунтується на принципах права і потребах економічної міграції. Замість цього уряд подає нам політику, що базується на заголовках бульварної преси”. Олекса Семенченко, "Радіо Свобода", Лондон.
Ірина Перешило
На цьому ми завершуємо передачу "Сім днів демократії". З вами була Ірина Перешило. Я дякую за увагу, і до наступних зустрічей на хвилях "Радіо Свобода".
