Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:09

Уособлення Леонідом Кучмою президентської влади в Україні.


Михайло Мигалисько Уособлення Леонідом Кучмою президентської влади в Україні.

Прага, 6 листопад 2003 - «Всупереч сподіванням багатьох, відхід президента Кучми суттєво не змінить української політики...», - такого висновку доходить американський експерт Пол Д’Ан’єрі , директор Центру Російських та східноєвропейських студій, професор політичних наук Канзаського університету. Його дослідження опубліковані в останньому номері впливового американського журналу досліджень посткомуністичного світу «Problems of Post-Communism».

Більшість експертів погоджується з тим, що дев’ять років тому президентські вибори, передача влади президентом Леонідом Кравчуком Леонідові Кучмі вказували на те, що Україна має можливості піти шляхом демократичного розвитку. Після дев’яти років керівництва країною Кучмою ці сподівання не збулися. Отже, куди прямує Україна?

«Є очевидним, що Україна прямує до більш авторитарної форми управління державою.... В порівняні із іншими державами на пострадянському просторі, крім Балтики, такий сценарій, попри деякі особливості кожної країни, є спільним для усіх. Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Росія мають аналогічну систему, яка поєднує в собі щось схоже на вибори, котрі в дійсності не є надто справедливими. Водночас в цій системі колосальна частка справжньої влади залишається в руках виконавчої влади, в руках президента».

Цю ситуацію в Україні професор Пол Д’Ан’єрі характеризує як «уособлення Леонідом Кучмою українського президентства». «Кучма створив політичну систему, в якій вибори навіть якщо не є цілковитою підробкою, то до великої міри нечесні, і в остаточному результаті вони гарантують перемогу» саме нинішнім господарям країни. Важливим на думку американського експерта є те, що Кучма зумів використати у своїх інтересах успадкований й сформований ще за радянських часів колосальний виконавчий та адміністративний апарат. Тим часом недорозвинена законодавча гілка влади не зуміла протистояти цьому й діяла в інтересах самозбереження. Як вважає американський дослідник, Кучма зумів використовувати неофіційні важелі влади, щоб досягти більше офіційних повноважень, відтак використовував новоздобуту владу, щоб знову розширювати спектр неофіційних важелів впливу. Найкращим прикладом такої схеми привласнення влади ,на думку Д’Ан’єрі, є процес формування конституції. Ухвалення конституції України 96-го року, часто оцінюється як важливий крок на шляху побудови правової держави. Але дослідник нагадує, що Кучма погрожував домогтися ухвалення конституційних положень шляхом референдуму, якщо Верховна Рада не ухвалить їх. При чому, юридичних підстав, щоб домагатися конституційних змін за допомогою референдуму, не було. Щоправда, тоді було загальноприйнятим, що популярний серед населення Кучма переможе в референдумі й розпустить і так не популярну серед населення Верховну Раду. В результаті конституція України створила найпотужнішу президентську владу у світі , вважає американський експерт.

«На мою думку, не слід припускати, що якщо хтось інший стане президентом після виборів наступного року, то справи будуть автоматично виправлені. Навпаки, навіть якщо на президентських виборах переможе кандидат – прихильник реформ, то для нього буде дуже важко провести зміни в напрямку демократизації України.

Всупереч сподіванням багатьох, відхід президента Кучми суттєво не змінить української політики... Поки Україна не створить життєздатні парламент і партійну систему, залишатиметься чинним вироблений Кучмою метод використовування демократичних прийомів у авторитарних цілях», - до такого висновку доходить американський експерт Пол Д’Ан’єрі , директор Центру Російських та східноєвропейських студій, професор політичних наук Канзаського університету.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG