Нью-Йорк, 7 листопада 2003 - В урочистій обстановці президент Сполучених Штатів Джордж Буш підписав прийнятий Конгресом закон, що забороняє так звані “пізні аборти”, коли вагітність триває понад 18-20 тижнів. Одначе майже одразу після підписання федеральний суддя в штаті Небраска заборонив урядові, принаймні тимчасово, надавати чинності новому законові.
На церемонії підписання нового закону серед чотирьох сотень гостей були присутні провідні релігійні діячі, такі, як католицький кардинал, архиєпископ Нью-Йорка Едвард Іган, колишній голова Конвенції південних баптистів Ейдріан Роджерс, лідери консервативних угруповань типу Коаліції за традиційні вартості та Моральної більшості, телевізійні проповідники. Вони роками боролися за те, щоб наставити громадську думку проти штучного переривання вагітності й добитися бодай поетапного, поступового обмеження сводоби абортів. Тридцять років тому Верховний Суд Сполучених Штатів спеціальним рішенням, яке стало знаменитим, визнав відповідним до Конституції право жінки самій вирішувати – народжувати дитину чи ні. Нинішній закон про заборону пізніх абортів розглядають як спробу бодай частково підважити ухвалу найвищої юридичної інстанції країни. Але майже водночас із підписанням закону наспіло рішення федерального окружного судді у місті Лінкольн, штат Небраска, на Далекому Заході Америки. Федеральний суддя Ричард Копф якраз тоді розглядав позов групи лікарів. Ці медики вважають заборону пізніх абортів актом, що суперечить Конституції, оскільки закон не передбачає винятків, наприклад, якщо аборт є необхідним за станом здоров’я жінки, а продовження вагітності загрожує її життю. Суддя погодився з лікарями і тимчасово зупинив дію нового закону. Боротьба не припинилася. Противники абортів вважали, що їхня кампанія “розплющить очі американцям” на гріховну природу свободи абортів, як заявив Даглас Джонсон, директор Національного комітету за право на життя. Між тим, як показують опитування громадської думки, американці обстоюють свободу абортів, але у межах перших восьми тижнів. Саме у цих межах виконується 90% усіх операцій штучного переривання вагітності. Сам президент Буш заявив, що він особисто проти абортів узагалі, але, за його словами, країна ще не готова до цілковитої заборони.
На церемонії підписання нового закону серед чотирьох сотень гостей були присутні провідні релігійні діячі, такі, як католицький кардинал, архиєпископ Нью-Йорка Едвард Іган, колишній голова Конвенції південних баптистів Ейдріан Роджерс, лідери консервативних угруповань типу Коаліції за традиційні вартості та Моральної більшості, телевізійні проповідники. Вони роками боролися за те, щоб наставити громадську думку проти штучного переривання вагітності й добитися бодай поетапного, поступового обмеження сводоби абортів. Тридцять років тому Верховний Суд Сполучених Штатів спеціальним рішенням, яке стало знаменитим, визнав відповідним до Конституції право жінки самій вирішувати – народжувати дитину чи ні. Нинішній закон про заборону пізніх абортів розглядають як спробу бодай частково підважити ухвалу найвищої юридичної інстанції країни. Але майже водночас із підписанням закону наспіло рішення федерального окружного судді у місті Лінкольн, штат Небраска, на Далекому Заході Америки. Федеральний суддя Ричард Копф якраз тоді розглядав позов групи лікарів. Ці медики вважають заборону пізніх абортів актом, що суперечить Конституції, оскільки закон не передбачає винятків, наприклад, якщо аборт є необхідним за станом здоров’я жінки, а продовження вагітності загрожує її життю. Суддя погодився з лікарями і тимчасово зупинив дію нового закону. Боротьба не припинилася. Противники абортів вважали, що їхня кампанія “розплющить очі американцям” на гріховну природу свободи абортів, як заявив Даглас Джонсон, директор Національного комітету за право на життя. Між тим, як показують опитування громадської думки, американці обстоюють свободу абортів, але у межах перших восьми тижнів. Саме у цих межах виконується 90% усіх операцій штучного переривання вагітності. Сам президент Буш заявив, що він особисто проти абортів узагалі, але, за його словами, країна ще не готова до цілковитої заборони.
