Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:25

Виїзне засідання комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.


Віктор Міняйло Виїзне засідання комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кременчук, 11 листопада 2003 року.

З 11 до 13 листопада відбувається виїзне засідання комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Члени комітету вже відвідали Полтавську та Дніпропетровську області. З ними мандрував наш кореспондент Віктор Міняйло.

Дніпра нема, а є болотні твані, А ще зелений сморід навкруги, Твої Тарасе правнуки погані Спаскудили Дніпрові береги.

І все робились ніби для добра, А вийшло ані добра, ані окраси, Нема, казав ти другого Дніпра, Не має вже і першого Тараса.


Казав поет, звертаючись до Тараса Шевченка.

Час минув і вже діти правнуків активно переймаються укріпленням дніпрових берегів. Саме це питання стало першим порядку денного виїзного засідання парламентського комітету з питань екологічної політики. Засідали депутати на риболовецьких катерах, які плавали найбільшим на Дніпрі Кременчуцьким водосховищем.

Водосховище, яке робили ніби для добра, повільно, але впевнено підмиває Дніпрові береги. За понад 40 років існування штучного моря воно з’їло понад 15 кілометрів земельних угідь. Зникає приблизно 15 метрів на рік.

За інформацією сільського голови села Пронозівка Полтавської області Івана Тишка, необхідно укріпити камінням 22 кілометри берегової смуги. Ціна таких робіт один мільйон гривень за кілометр, але працювати потрібно терміново. Адже вода вже неподалік будинків, старе кладовище змите морем, до нового, де могили 50-тих – 60-тих років, залишилося метрів 10. Якщо не вжити заходів, то вони впадуть прямо в водосховище наступного року.

За словами голови екологічного комітету ВРУ Геннадія Руденка, є кілька варіантів вирішення цієї проблеми. Зокрема, якщо знизити рівень води у Кременчуцькому водосховищі на півметра , вода відступає на 10 метрів. Ця територія швидко заростає різноманітною рослинністю.

Іншим варіантом Геннадій Руденко запропонував шукати кошти на укріплення берега. Серед можливостей заробити він назвав встановлення на березі моря вітряків – потім можна брати гроші за електроенергію. На думку Геннадія Руденка, частину коштів має виділити і Кременчуцька ГЕС.

Іншим полтавським селом, до якого завітали члени екологічного комітету, стали Бондарі. Там у криницях замість води нафта. Перетворення води на нафту стало можливим внаслідок наявності поруч з селом ставка-випаровувача Кременчуцького НПЗ. Хоча НПЗ щодня і завозить в Бондарі питну воду, це проблеми не вирішує.

Представники заводу і селяни ще не дійшли єдиної думки, як локалізувати біду. Але екологічний комітет пообіцяв тримати ситуацію на контролі. Учасники виїзного засідання погодилися в одному, що полтавські чорноземи, які під час Другої світової війни німці ешелонами вивозили до Німеччини, потрібно берегти і не руйнувати, як Кременчуцьким водосховищем так і ставком-охолоджувачем.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG