Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:52

Українська культурна спадщина: її стан на сьогоднішній день.


Ірина Халупа, Ганна Стеців Сергій Шевчук - народний депутат України (НДП), був 11 листопада доповідачем з питань української культурної спадщини у ВР України; Микола Жулинський - народний депутат України від блоку “Наша Україна”, доповідач на тему культурної спадщини у ВР цього ж дня, голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Київ-Прага, 11 листопада 2003 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Говорить радіо “Свобода”.

Сьогодні 11 листопада, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. В Празі з вами Ірина Халупа, а в Києві – Ганна Стеців та наші гості-експерти.

Сьогоднішня тема така: “Українська культурна спадщина: її стан на сьогоднішній день”. Як повернути культурну спадщину України з закордону? І як зберегти те, що є в Україні? Чи існують на це правові засади?

Цю тему з нами сьогодні обговорять наші гості: Сергій Шевчук, народний депутат України (НДП), він сьогодні був доповідачем з питань української культурної спадщини у ВР України; Микола Жулинський, народний депутат України від блоку “Наша Україна”, доповідач на тему культурної спадщини у ВР сьогодні, він також голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Вітаємо вас, шановні гості, і дякуємо за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Наших слухачів запрошуємо долучитися до дискусії. Питання культурної спадщини також торкається питання церковного майна, а це не лише храми Божі, це також культурні пам’ятки.

І сьогодні ми хочемо, дорогі слухачі, щоб ви сказали своє слово: котра з церков в Україні має найбільше право бути власником храмів та церковного майна? Оскільки Президент України підписав указ про передачу храмів церковним громадам.

Якщо ви вважаєте, що це має бути Українська православна церква Київського патріархату, то телефонуйте за таким номером: 490-29-00. Якщо ви вважаєте, що це має бути Українська греко-католицька церква, то телефонуйте за таким номером: 490-29-07. Українська автокефальна православна церква – 490-30-75. Якщо це має бути Українська православна церква Московського патріархату, тоді телефонуйте за номером 490-30-82.

Шановні слухачі, дзвоніть і голосуйте.

[ новини 10 хвилин ]

Ірина Халупа

Я хочу передати слово Ганні Стеців, яка розкаже, як ми залучаємо участь наших слухачів сьогодні до нашої теми, оскільки культурна спадщина також стосується і церков. Правда, Ганно? | Ганна Стеців

Ірино, ти знаєш, ми вже маємо перші дзвінки, є перші результати. До нас вже задзвонило 47 наших слухачів, які вважають, що якби церковне майно було передано у власність громад, то найбільше право для цього мав би КП УПЦ. 6 слухачів задзвонило на користь УГКЦ. 7 – на користь УАПЦ. І 9 слухачів задзвонило на користь УПЦ МП.

Сьогодні відбувся День уряду. Такі дні проходять раз на місяць, а гостроактуальних питань в українському суспільстві набралося чимало. Тому й було запропоновано на нинішньому засіданні розглянути три питання. Перше із них стосується сучасного стану та перспектив охорони об''єктів культурної спадщини, а також пам''яток історії та культури українського народу, що знаходяться за її межами.

Тема охорони культурної спадщини залишається однією з ключових і водночас однією з найуразливіших у культурній галузі. І не лише тому, що на це хронічно не вистачає коштів, але й через надзвичайно часте порушення відповідного закону, який Верховна Рада ухвалила понад три роки тому, а також через відсутність підзаконних актів, що їх готує або не готує Кабінет Міністрів, які є фактично невід’ємною частиною законів.

Закон “Про охорону культурної спадщини” стосується, зокрема, нерухомих пам’яток. Це, передовсім, об’єкти архітектури, містобудування, історії. Цей закон охороняє так само пам’ятки археології, які при дослідженні руйнуються, як, наприклад, кургани, і перетворюються в низку окремих рухомих об’єктів.

Тему продовжує мій колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Доповідач від уряду, перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько зазначив, що під охороною держави в Україні перебуває понад 130 тисяч нерухомих пам''яток, понад 11 мільйонів одиниць музейного фонду. В державі функціонує майже 400 музеїв та 61 історико-культурний заповідник, 31 з яких створений за роки незалежності.

Ось що сказав в інтерв’ю радіо “Свобода” Леонід Новохатько:

Леонід Новохатько

В нас близько 200 пам’яток архітектури національного значення потребують негайної реставрації. Багато дерев’яних церков у Прикарпатському, Карпатському регіоні, в Закарпатті вимагають негайної реставрації вже сьогодні. Це величезні кошти. Це проблема, в принципі, європейська і світова. Ми в якійсь мірі пасемо задніх, а в якомусь смислі і ні, тому що і в інших країнах Європи (я бував, я бачив) не вистачає грошей на ці дуже затратні роботи.

Тарас Марусик

Леонід Новохатько повідомив також, що Міністерство культури разом із Національною комісією в справах ЮНЕСКО вже ініціювало на останній генеральній конференції ЮНЕСКО в Парижі внесення від України проекту "Дерев''яні церкви ХV-ХVIII століття Карпатського регіону України". Урядовець сподівається, що це допоможе легше одержати фінансування від цієї міжнародної організації і легше буде залучити експертів, які мають великий міжнародний досвід в цій справі.

Леонід Новохатько сказав, що уряд вніс на розгляд парламенту законопроект, яким стимулюватиметься ввезення в Україну культурних цінностей. І хоча, на думку Леоніда Новохатька, цей закон запізнився років на десять...

Леонід Новохатько

Я сподіваюся, що ВР підтримає цей законопроект, хоча є люди у фінансових колах, які проти, які кажуть, що це втрата бюджету. На мій погляд, це не зовсім патріотична позиція.

Тарас Марусик

У співдоповідача, голови підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Миколи Жулинського, інша думка. З парламентської трибуни він заявив, що ситуація зі збереженням історико-культурної спадщини катастрофічна. Так думає не лише Микола Жулинський.

На моє прохання висловити свою думку щодо виступів низки депутатів про те, що робота уряду з охорону культурної спадщини варто визнати незадовільною, Леонід Новохатько сказав наступне:

Леонід Новохатько

Першим це висловив Микола Григорович Жулинський, людина, яку я щиро шаную, яка зробила багато для культури української. Але не можна не згадати, що він двічі був віце-прем’єром, і багато проблем він тоді міг вирішити (наприклад, по острову Хортиця) набагато простіше, ніж сьогодні, бо саме він керував цією галуззю. Ви знаєте, критикувати легше, але я не сказав би, що робота Кабінету Міністрів незадовільна.

Тарас Марусик

Говорив перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько.

Цікаво, що і голова Верховної Ради України Володимир Литвин покритикував уряд за погану підготовку цього питання. “Треба серйозніше готуватися до проведення днів уряду”, - сказав він.

Відповідно до проекту постанови Верховної Ради, запропоновано (цитую): “Визнати діяльність Кабінету Міністрів України в здійсненні державної політики щодо виконання Закону України "Про охорону культурної спадщини" недостатньою, а по відношенню до Національного заповідника “Хортиця” і Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – незадовільною. Рекомендувати Кабінетові Міністрів України створити єдиний центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, передавши йому функції Державної служби охорони культурної спадщини, відповідні функції Державного комітету з будівництва та архітектури, інших центральних органів виконавчої влади.

Цікаво, що створення єдиного органу Верховна Рада добивається від Президента і Кабінету Міністрів щонайменше 6 років, але віз і нині там. А, як відомо, у семи няньок дитина голодна.

Ірина Халупа

Шановні гості, перше запитання до Вас обох, власне, про створення окремого органу. Ми бачимо в Україні останніми роками, що дуже часто міністерства раптом переформуються і стають державними комітетами, деякі державні комітети підвищуються у званні і стають міністерствами. Чи суть лише у організації? Чи ,може, проблема полягає в тому, що українська культурна спадщина – це не пріоритет №1 української влади? Як Ви думаєте, пане Жулинський?

Микола Жулинський

Я висунув цю ідею тому, що я переконався, що державна служба з охорони культурної спадщини, яка створена у нас начебто, але вона, по суті, діє неефективно, вона не забезпечена ні матеріально, ні відповідним статусом. І навіть ці служби, які повинні бути в областях ( і то не в кожній області створені, здається тільки в 16 областях є відповідні люди)... Але я мав на увазі, що ця державна служба повинна бути незалежною, вона повинна фінансуватися окремим рядком із державного бюджету, і ці люди, які здійснюють контроль за охороною культурної спадщини, повинні бути справді незалежними людьми.

Ви подивіться, здається все на перший погляд нормально: ухвалений закон “Про охорону культурної спадщини”, створено багато історико-культурних заповідників (їх у нас функціонує 61) до складу заповідників входять цілі комплекси, 13 заповідникам наданий статус національних. Але подивіться, в кожному з них, із тих національних навіть заповідників, що там робиться. Біда в тому, що сьогодні найсерйознішою проблемою є проблема землі і власності. Тому що на ці, навіть на державні історико-культурні заповідники, претендують будь-хто. І люди, які зацікавлені в тому, щоб захопити цю землю чи ці будівлі, по суті неконтрольовані, їх не можна навіть притягнути до кримінальної відповідальності.

Ганна Стеців

І власне, питання землі і власності сьогодні, Ви, пане Шевчук, порушували на ВР. Зокрема, про власність тих же церков. До речі, нам дзвонять, у нас цілий шквал дзвінків. І вже маємо величезну кількість, ми пізніше оголосимо.

Але спочатку, пане Шевчук, властиво, що тут вирішує питання власності, питання належності культурної спадщини, зокрема, церков?

Сергій Шевчук

Відомий є указ Президента України, який зобов’язує передавати майно, яке раніше було в комунальній власності, державним, церковним громадам, конфесіям. І цей указ виконується в певній мірі. Але сьогодні на слуханнях виникло інше питання. А що робити із історико-культурними цінностями, які мають величезну історичну і художню цінність? Чи варто їх передавати церковній громаді?

Ми проаналізували це питання і ми побачили, що в колекції Національного Київського-Печерського історико-культурного заповідника, Музею волинської ікони, Львівському музеї історії релігії та багатьох інших близько 80% складають пам’ятники культурного характеру. І масове передавання їх релігійним громадам може привести до фактичного закриття цих унікальних музейних закладів, це з одного боку, а з іншого боку, це поставить питання про збереження, про реставрацію, про цілісність цих унікальних культурних споруд.

Ганна Стеців

Тобто, Ви вважаєте, що поки що не можна це передавати?

Сергій Шевчук

Безумовно, не тільки я, багато депутатів вважає, що тут якраз повинна держава відіграти свою роль і зайнятись серйозно питанням охорони культурної спадщини.

Щодо першого питання, яке виникало, щодо системи охорони. То дійсно, зараз складається ситуація, коли Міністерство культури не може суттєво вплинути на це питання, коли Держбуд перетягує на себе ковдру, і хоче, щоб під його керівництвом була система охорони. А державні адміністрації в областях, взагалі інколи ігнорують. Є такий приклад по Івано-Франківську. В жовтні 2002 року було створено Службу охорони пам’яток, а в вересні 2003 року було її ліквідовано. Це в той час, коли наша держава пропонує ЮНЕСКО включити до спадщини ЮНЕСКО дерев’яні церкви в карпатському регіоні, в тому числі на Івано-Франківщині.

Микола Жулинський

До речі, я хочу сказати і підтримати тут Сергія Володимировича, мого колегу. Йде мова про безоплатне користування культовими будівлями і спорудами. Але про художні, мистецькі цінності, якими є ікони, розписи і т.д. – над ними повинна здійснювати контроль саме держава. А ми сьогодні маємо у практиці просто кричущі факти, коли замальовуються унікальні фрески, знімаються, перемальовуються ікони, перебудовуються церкви. Або, наприклад, дерев‘яна архітектура, про яку ми повинні сьогодні кричати криком, тому що ми маємо унікальні цінності на території України. Дерев‘яна архітектура, вона протягується, зустрічаються її зразки аж у французькій провінції Шампень і на Слобожанщині. А Україна має до тисячі дерев‘яних церков, тоді як інші країни, наприклад, Словаччина, Румунія чи Польща , то там збереглися дерев‘яні церкви передусім в колишніх українських селах. Так от там -то вони зберігаються, а в нас сьогодні є факти, коли передають цю церкву, наприклад, церковній громаді, а та церкву або руйнує, бо, мовляв, вона не відповідає, ми побудуємо цегляну, красиву, або, наприклад, починають її оббивати бляхою і т.д. Хіба ми повинні бути байдужими до цих фактів? Це ж унікальна цінність – дерев‘яні церкви, яким аналогу не найдеш у світі.

Ірина Халупа

Шановні гості, а як бути з тим, до чого ще не докопалися або докопалися? Я маю на увазі речі, пам‘ятки, цінності, які в українській землі. Я хочу нагадати нашим слухачам, і Ви напевне, шановні гості, чули. Відбувався касетний скандал, мова йшла про те, що якийсь ходак прийшов до Президента України і подарував йому скіфську пектораль. Щось останнім часом в Києві говорять, що відома співачка знялася у кліпі, і їй також дружина одного високопоставленого українського політика позичила пару сережок із скіфського золота. Отже, не всі кургани в Україні розкопані, але як можна зібрати це все докупи, бо це теж державна власність, чи не так, пане Шевчук?

Сергій Шевчук

Я не хотів би користуватися неперевіреними джерелами. Було б добре, якби Ви сказали, яка співачка і хто, власне, приносив…

Ірина Халупа

Казали мені, що це була Софія Ротару, що в неї якийсь дуже гарний кліп і вона мала скіфські кільчики. Цього я не бачила, так що я не можу сказати. Але просто скіфського золота багато в Україні є.

Сергій Шевчук

В Україні є дуже багато всіляких історичних пам‘яток, і тим вона відрізняється, скажімо, від США чи Канади, бо у них там нема на дві країни 130 тисяч нерухомих пам‘яток. А що має Україна? Безумовно, наша справа зберегти ці пам‘ятки , розкопати і зберегти те, що, як Ви кажете, знаходиться в землі.

Дійсно, мають місце факти так званої “чорної археології”, коли знавці цієї справи розкопують і пізніше продають (очевидно, за півціни) в Україну. І пізніше вони перепродаються за межі нашої держави. І от якраз сьогоднішнє слухання і наштовхнуло депутатів на те, що треба змінити цілий ряд законодавчих актів, в тому числі і Кримінальний кодекс, в тому числі Кодекс про адмінправопорушення.

Я думаю, що одним із позитивних результатів цих слухань буде не лише те, як ми дамо оцінку – “незадовільно” чи “достатньо” (від цього не зміниться стан справ), а що зроблять депутати для того, щоб виправити ситуацію.

Ірина Халупа

Ось Ви сказали, що робота Кабінету Міністрів, зокрема, коли мова йде про Національний заповідник “Хортиця” і Києво-Печерський історико-культурний заповідник, є незадовільною. Чи можете Ви сказати нашим слухачам про що конкретно йдеться? Що було зроблено не так? Пане Жулинський, і Ви теж, пане Шевчук.

Микола Жулинський

Якщо Ви дозволите, я скажу кілька слів. Тому що Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України спеціально виїздив не один раз на територію Києво-Печерського історико-культурного заповідника і намагався якось розібратися в тій ситуації. Ця ситуація надзвичайно складна, тому що за період з 2000 до першої половини 2003 року представниками Української православної церкви Московського патріархату самовільно було захоплено приміщення на території Нижньої Лаври загальною площею майже 7 тис. кв. метрів. І уявіть собі, що звідси були насильно витіснені підрозділи заповідника, зокрема музейні фонди заповідника, матеріальний склад, майстерня художника, бой

лерна і так далі; були нанесені відповідні матеріальні пошкодження. І, виявляється, що ні прокуратура, ні міліція не могли нічого тут зробити. На сьогоднішній день цей конфлікт є гарячим і нерозв’язаним.

Але йде мова про Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, який внесений до переліку об’єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. І якщо 12 приміщень на території Києво-Печерської лаври заповідника раніше були захоплені Українською православною церквою Московського Патріархату, це про щось говорить? Безперечно. А ми не маємо сьогодні відповідного правового врегулювання таких спірних питань. Я вже не кажу, що там є інші орендарі, які також користуються майном Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (до речі, не платять за комунальні послуги). І що виходить? Виходить, що держава навіть утримує сьогодні ці корпуси за свій рахунок, в яких перебувають...

Ганна Стеців

Але нам продовжують дзвонити наші слухачі і телефони наші вже “гарячі”. 119 наших слухачів вважають, що якби церковне майно (про що Ви тут, пане Жулинський, теж згадували) належало передати громадам, то найбільше прав мала б Українська православна церква Київського патріархату. 46 слухачів вважають, що найбільше прав мала б греко-католицька церква. 42 слухачі вважають, що найбільше прав мала б автокефальна церква. 14 наших слухачів вважають, що Українська православна церква Московського патріархату мала б найбільше прав.

Пане Шевчук, Ви хочете щось додати, напевно, до цих результатів?

Сергій Шевчук

Так, я хочу прокоментувати їх. Я думаю, що це аналіз слухачів – прихильники якої конфесії слухають радіо “Свободу”, і не більше.

Ганна Стеців

Це теж цікаво.

Сергій Шевчук

Так. Але я хотів би, користуючись випадком, звернутись до цих слухачів. Шановні слухачі, зараз Кабінет Міністрів затвердив комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини на 7 років – з 2003 по 2010 роки. Це надзвичайно велика робота, копітка робота. І я б не хотів, щоб цю роботу виконували чисто бюрократи і прагнули якнайшвидше її завершити і рапортувати до столиці.

Я б хотів звернутись до вас, користуючись цією нагодою, щоб місцеві краєзнавці, щоб усі небайдужі люди підказали місцевим керівникам управління культури, які історичні місця, які цвинтарі, які пам’ятки, які церкви, які каплички, які інші місця, пов’язані з історією, збереглися, або які можна відновити, з тим, щоб вони ввійшли в цю комплексну програму паспортизації. Щоб вони, борони Боже, колись не були приватизовані і зроблений був ремонт на якісь зовсім інші цілі.

Ірина Халупа

Так.

Микола Жулинський

До речі, я хотів, якщо можна, додати до того, що сказав Сергій Володимирович. Безперечно, тут роль краєзнавців дуже велика і громадськості також надзвичайно велика. Ви подивіться, які були протести громадськості щодо забудови історичного середовища міста Києва. Але ж і сьогодні продовжуються ці проблеми. Зокрема, це будівництво поруч з Миколаївським костелом по вулиці Червоноармійській 75. Там восьмиповерхове офісне приміщення мають будувати. Чи, наприклад, будівництво великого офісного центру в археологічно найціннішій частині Київського акрополя княжої доби в Києві.

Я хотів сказати, що потрібно, мабуть, готувати закон про збереження історико-культурного середовища міста Києва. І ця проблема, я переконаний, стосується дуже багатьох міст, містечок, і можливо, навіть сіл.

Ганна Стеців

А не запізно? Київ вже настільки знищений. Така еклектика страшна, що мені здається, вже ніякий закон тут не допоможе.

Микола Жулинський

Ні. Я розумію, що сьогодні ми маємо складні проблеми в місті Києві, але, як кажуть, ніколи не пізно боротися і ніколи не пізно зберігати те, що можна зберегти. Ми сьогодні бачимо, що ми говоримо тут про історико-культурну спадщину, але ми не торкаємося проблеми природних заповідників, проблем екології, знищення сьогодні малих річок, знищення лугів і так далі, і так далі.

Як наприклад, я сьогодні говорив, що був Державний природний заповідник Конча-Заспа. Раптом чомусь він пропадає, і на цьому місці сьогодні насипають пісок, будують котеджі, знищують фауну і флору. І це нікому не можна ні до кого “достукатись”. І люди сьогодні повинні піднімати голос, бо інакше ми втрачаємо те нормальне природне середовище, в якому повинні жити українські люди.

Ганна Стеців

А Ви, як колишній віце-прем’єр, зверталися до віце-прем’єра з питань цих відповідно?

Микола Жулинський

Я звертався. До речі, тут мене покритикував перший заступник Міністра культури і мистецтв...

Ірина Халупа

Пан Новохатько, так.

Микола Жулинський

...так я хотів сказати, що якраз у той період, коли я був в уряді, ми дуже контролювали передачу культових споруд і церковного майна, незважаючи на те, що був Указ Президента і бували навіть конфлікти з ситуаціями в тому, що не треба поспішати – треба знати, кому ми передаємо, на яких умовах, і чи ми будемо мати можливість контролювати. Тому проблема Хортиці,яка якраз під час перебування мого в уряді була визнана національним заповідником. І тому це є дуже й дуже серйозні проблеми. Їх можна проаналізувати.

Ірина Халупа

В Києві 20 година 35 хвилин. В ефірі “Вечірня Свобода”. Наші гості сьогодні: народний депутат Сергій Шевчук, НДП, і ще один народний обранець - блок “Наша Україна”, Микола Жулинський. Наша тема – “Культурна спадщина України”.

Шановні гості, серед питань, які були порушені сьогодні: ввезення і вивезення культурних пам’яток, зокрема пам’яток, які мають стосунок до української історії, українського народу, але перебувають вони закордоном, в інших державах. У зв’язку з цим, я хочу нагадати, що не все так страшно і погано, бо нещодавно Україні повернули фрески Михайлівського Золотоверхого Собору.

Колись директор Ермітажу сказав, що ніколи цього не буде зроблено, що Україна не отримає це назад. А ось такий Сергій Кот знайшов документи, які довели, як ті фрески були вивезені, і сьогодні є щось, з приводу чого можна і радіти, оскільки вони повернулися до свого дому, так би мовити. Отже, це така одна окрема історія.

А от ми тут говоримо, як погано зберігається те, що є на території України. Чи варто тоді порушувати це питання, щоб повертати речі назад в Україну, як ми не можемо дати раду з тим, що вже є в Україні, пане Шевчук? Може, там його збережуть краще?

Сергій Шевчук

Ні, безумовно. Нам треба робити все для того, щоб повернути наші національні цінності в нашу державу. І те, що Ви сказали, що повернуто, це, безумовно, лише маленька частинка з усіх багатств, які розміщені в Росії, в Німеччині, в Туреччині, в Узбекистані і в інших країнах. Питання непросте.

Сьогодні представник Міністерства культури відверто визнав з трибуни ВР, що Міністерство культури не має можливості доказати в багатьох випадках, що саме ці цінності вивезені з України. Мені здається, що саме після цих парламентських слухань декілька комітетів ВР профільних повинні зібратися і виробити якусь методологію за участю наших дипломатів, за участю правників, за участю істориків, яким чином серйозно зайнятися цим питанням.

Бо до цього часу, слід відверто визнати, що не хотіли наші дипломати дратувати ту чи іншу країну ще якимись там культурними цінностями. Сьогодні ми бачимо, що немає дрібниць в історії, немає дрібниць в політиці, і потрібно відстоювати надбання нашої історичної спадщини.

Ганна Стеців

Пане Шевчук, Ви говорили сьогодні на ВР про культурні цінності кримських татар, про їх повернення. Про що тут йдеться?





Сергій Шевчук

Ви знаєте, я вважаю, що взагалі Крим – це ще “терра інкогніта”, для України перш за все. Хто був у Бахчисараї, він не міг не здивуватися унікальності цього міста. Мабуть, ще Єрусалим можна порівняти чи поставити на перше місце, звичайно. Бахчисарай, де віками існувало 3 релігії, мирно співіснували: це мусульманство, це православна релігія і караїмська релігія, як частина іудаїзму.

І до цього часу збереглися ці речі. На жаль, дуже багато з Бахчисарая було вивезено. І от у нас є дані, що багато кримськотатарських рукописів і книг із фондів бахчисарайського історико-археологічного музею було вивезено як в радянські часи, так і до революції.

Вивезено в Німеччину, вивезено в Туреччину, є цінності і в Узбекистані. І безумовно, що це вже є інтерес не лише кримськотатарського народу, а й усієї України.

Ганна Стеців

А чи є ці факти доведені? От Ірина згадувала про те, що експерти наші сильні, а Ви кажете, що часом не можна довести. Чи це доведені вже факти, про які Ви говорите?

Сергій Шевчук

Розумієте, ми можемо вважати, що ці факти доведені, інша сторона буде потребувати більш сильних доводів.

Це процес переговорів. Але в даному випадку, що стосується цінностей кримськотатарських, то дійсно переконливі аргументи є.



Микола Жулинський

Я хотів додати. Щоб не виглядало, що я хвилююся, але саме, коли я був віце-прем’єр-міністром в уряді Леоніда Кучми, ініціював створення державної служби про вивезення, яка працювала над вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей.

Її тоді ще очолював Олександр Федорук, і вона, як бачите, вже працює майже 10 років. За той час ми пройшли дуже великий і складний шлях, уклали угоди між урядом України і урядом Республіки Польщі, урядом Угорської Республіки, є концепція співробітництва українсько-німецького.

Ганна Стеців

Чи є з Росією така угода?

Микола Жулинський

З Росією такої угоди немає тому, що Росія поставила питання, що вона нічого не збирається віддавати. В них є особливо дискусійні проблеми між Росією і Німеччиною. Про це можна дуже багато говорити, я не буду цього торкатися. Але ми зробили вже величезні кроки для того, щоб повернути дуже багато того цінного, що було вивезено за різних часів з території України, особливо під час Другої світової війни.

Тому, я вважаю, що ця проблема повноважень щодо спадщини закордоном є на сьогодні дуже актуальною. На жаль, в положенні про державну службу в Україні охорони культурної спадщини, яке діє сьогодні при Міністерстві культури, навіть і згадки немає про це.

Ми сьогодні можемо сказати, що ті цінності, які повернулися, вони унікальні, вони зберігаються в Інституті літератури, в багатьох музеях. Але я стояв і стою на тому питанні, що нам потрібно в Києві створити музей української діаспори.

Ми повинні подбати сьогодні про те, щоб був реєстр, який був би опублікований, всього, що було вивезено, особливо під час Другої світової війни. Тому, що були вивезені цілі музеї із обласних міст. Ми це знаємо, і описи залишаються. Але їх відшукати сьогодні, ці цінності художні, надзвичайно складно і надзвичайно непросто.

Ганна Стеців

Ірино, я зроблю короткий підсумок голосів наших слухачів.

Ірина Халупа

Голосування.

Ганна Стеців

Всього до нас на цю хвилину задзвонило 317 наших слухачів. 201 слухач вважає, що найбільші права на храми і інші цінності, якби ці цінності були передані церковним громадам, має УПЦ КП, 51 слухач вважає, що греко-католики мають найбільше прав, 50 слухачів – що УАПЦ має найбільше прав, 15 слухачів вважає, що УПЦ МП має найбільше прав. Пане Шевчук, Ви хочете щось додати?

Сергій Шевчук

Так. Я хочу відповісти на ту тезу, яку Микола Григорович шановний сказав, що треба створювати в Києві музей української діаспори. Можливо. Але якщо був би вибір з наших невеликих коштів, що робити, я б все-таки пропонував створювати інформаційно-культурні центри України в інших державах (і в Канаді, і в Польщі, і в Німеччині, в інших державах).

Так, як це роблять ті країни. Тому що, створивши, скажімо, у нас в Києві Гете- інститут, Британську раду, Польський інститут і інші культурні центри (Французький культурний центр), вони виконують роль не лише інформативну про свою державу.

Вони вивчають, яка культурна спадщина знаходиться тут, в Україні. І це якраз є тим способом вивчення і залучення наших співгромадян на теренах інших держав з тим, щоб повернути нашу спадщину.

Микола Жулинський

Сергій Володимирович, ось я Вам показую доручення Президента України, до речі, від 8 червня 2000 року, де на нашу ініціативу (ініціативу мою і уряду Віктора Ющенка) він доручив оголосити конкурси на розробку кращого проекту міжнародного культурно-інформаційного центру “Шевченківський дім”, щоб він постав в Києві як матка, від якої потім повинні виростати отакі міжнародні українські культурно-інформаційні центри.

Ганна Стеців

Але, наскільки я знаю, ще Павличко хотів створити в Польщі такий центр, але гроші ніхто йому не дав.

Микола Жулинський

Так. Грошей немає. Це не є в програмі діяльності наших урядів. До речі, як немає державної програми щодо трансляції наших культурних цінностей в світ .

Ірина Халупа

Шановні гості, пробачте, я вас мушу перебити, оскільки наш час, на жаль, вичерпаний. Дякую вам за плідну розмову. З нами сьогодні про українську культурну спадщину дискутували 2 народні обранці: Сергій Шевчук від НДП і Микола Жулинський від блоку “НУ”. На цьому завершуємо цей випуск “Вечірньої Свободи”. З вами прощається Ірина Халупа в Празі, і Ганна Стеців – в Києві. Слухайте “Свободу”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG