Доступність посилання

ТОП новини

Шансів на перегляд закону про створення фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” сьогодні практично немає.


Надія Кандиба Шансів на перегляд закону про створення фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” сьогодні практично немає.

Німеччина, 12 листопада 2003 - Минулого тижня учасники руху жертв нацистських переслідувань громадян країн СНД та Балтії звернулися до президента США Джорджа Буша з проханням про підтримку в питанні виплати їм компенсацій. Виступаючи на прес-конференції в Києві, вони пояснили, що вимагають перерозподілити гроші, що виплачуються колишнім остарбайтерам з німецького фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”. На думку представників спілки, поза увагою залишилися інтереси цілої низки категорій колишніх жертв нацизму. Водночас у Німеччині говорять, що такі вимоги лунають занадто пізно і приречені на провал.

Акція, яку провели в Києві колишні жертви нацизму, є в першу чергу проявом невдоволення загалом усім проектом з виплати компенсацій, вважає член наглядової ради фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” Лотар Еверс. Водночас він сумнівається, що звернення з відкритим листом до президента США Джорджа Буша допоможе домогтися якихось змін в процесі виплачування грошей.

“В суперечці навколо компенсаційних виплат колишнім підневільним робітникам, яка велася в 1997 - 1998 роках, брала участь низка урядів та представників колишніх жертв нацизму. Завдяки компромісам тоді були підписані відповідні угоди. Нині завершується виплата першого траншу компенсацій для 1 мільйона 400 тисяч. Я не думаю, що тепер під час розпалу цього процесу хтось погодиться на внесення змін до закону про створення компенсаційного фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”, - сказав Лотар Еверс. Він нагадав, що нинішній закон є наслідком дуже жорсткої суперечки та протистояння в американських судах між різними групами колишніх жертв нацизму, з одного боку, та німецькими фірмами й німецькою державою - з іншого.

“Той, хто не звертався з позовами до американських судів, і таким чином не становив загрозу німецьким фірмам, практично не мав шансу на врахування своїх інтересів у цьому законі”, - пояснив Лотар Еверс. Цілком зрозуміло, що ці люди тепер висловлюють своє невдоволення, хоча національні фонди перед початком виплат компенсацій мали право на перерозподіл грошей. Цим правом скористалися й в Україні. Але дискусію про те, кому і скільки грошей виплачуватиметься та які категорії жертв нацизму слід додатково включити в список, було завершено ще два роки тому. Чи може бути тепер якась утіха для тих, хто сьогодні відчуває себе обділеним?

“Ці люди не повинні резигнувати. Вони повинні й надалі спільно висловлювати свої вимоги, навіть незважаючи на те, що матеріальної компенсації їм навряд чи вдасться домогтися”, - сказав Лотар Еверс, член наглядової ради фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG