Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 23:58

Про мистецьку колекцію “Градобанку”.


Тарас Марусик Про мистецьку колекцію “Градобанку”.

Київ, 12 листопада 2003 року.

Тарас Марусик

Минулої п’ятниці Верховна Рада України розглядала два законопроекти, присвячені передачі колекції образотворчого мистецтва в державну власність. Ця колекція непроста. В ній зібрані першорядні полотна західноєвропейських та українських художників. Вона колись належала акціонерному товариству “Градобанк”. Коли “Градобанк” став банкрутом, колекція була передана в заставу Національному банку України. За даними заступника голови Нацбанку Володимира Кротюка, згадана колекція нараховує 771 твір. Народний депутат України Валерія Заклунна-Мироненко, також виступаючи з парламентської трибуни, назвала трохи іншу цифру – 782 одиниці. Невеликі розбіжності були і в оцінці вартости колекції експертами.

Історія колекції образотворчого мистецтва нерозривно пов’язана з колишнім президентом акціонерного товариства “Градобанк” Віктором Жердицьким, якого за документами, поданими тодішнім Генеральним прокурором України Михайлом Потебеньком, 11 жовтня 2000 року заарештували в Ганновері під час його приватного візиту. Вибухнув міжнародний скандал, оскільки, по-перше, арештований виявився народним депутатом України, по-друге, його звинувачували в нецільовому використанні 86 мільйонів марок, які уряд ФРН спрямував на виплати компенсацій колишнім українським примусовим робітникам – жертвам нацизму.

Суд мав завершитися до грудня 2001 року, але досі крапки не поставлено, хоча з 9-и епізодів, які закидали Вікторові Жердицькому, залишився один, який не має жодного стосунку до головного пункту звинувачення. В березні цього року німецький суд повністю зняв звинувачення щодо 86 мільйонів марок. Більше того, суд встановив, що підсудний не порушував українського законодавства. І все ж Віктор Жердицький продовжує утримуватися в ув’язненні. Як написав нещодавно в парламентській газеті “Голос України” народний депутат Тарас Стецьків (цитую): “Нині маємо інформацію від політиків Німеччини, що в цій справі відбувається політичний торг між українською і німецькою прокуратурою... Я солідарний з Віктором Жердицьким, який вважає, що перебуває в німецькому полоні”.

Ключиком до розгадки може бути історія з відкритим акціонерним товариством “Миколаїв-цемент”, де одним з головних акціонерів був “Градобанк” і партнерські організації. Але на це потужне підприємство поклала око транснаціональна компанія “Лафарж”, яка й стала пізніше власником “Миколаїв-цементу” – не без втручання, про що раніше повідомляли українські засоби масової інформації, президентів Жака Ширака і Леоніда Кучми, а також тодішнього віце-прем’єра Сергія Тигипка, нинішнього голови Нацбанку. До речі, Сергій Тигипко одержав з рук Жака Ширака найвищу французьку нагороду – орден Почесного легіону.

Але повернімося до українського парламенту. Заступник голови Нацбанку Володимир Кротюк у своєму виступі в п’ятницю сказав, що з урахуванням відсотків сума заборгованости “Градобанку” перед Національним банком становить майже 9 з половиною мільйонів гривень.

Говорить голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини профільного Комітету Микола Жулинський.

Микола Жулинський

Насправді я переконаний, що ціна цієї колекції навіть по назвах художників, яким належать ті чи інші полотна, говорить про те, що її ціна набагато вища. Національний банк хотів би, я так собі думаю, цю колекцію залишити собі, знаєте, як золотий запас. Тому вони і ставлять питання про те, щоб мистецька колекція “Градобанку” залишилася у Національному банку, вони дадуть можливість там її бачити відвідувачам.

Тарас Марусик

Верховна Рада України ухвалила дві постанови про згадану колекцію. Останню – 24 травня 2001 року. Однак вона не виконується. Народний депутат України академік Микола Жулинський не бачить іншого виходу, як ухвалення окремого закону.

Співдоповідач від уряду, перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько солідаризувався з Верховною Радою.

Леонід Новохатько

Питання, по суті, просте. Різниця у законопроектах Національного банку і в законопроекті, який представлений народним депутатом Заклунною, одна: кому буде належати колекція “Градобанку”.

Я дуже хотів би, щоб в Україні не думали , що це є якась така колекція невеличка на 20-50 робіт, яку колись придбав “Градобанк”, а тепер, оскільки він збанкрутував, якесь майно треба прилаштувати. Зовсім ні. Вся суть питання полягає в тому, що колекція “Градобанку” нараховує майже 800 одиниць, і це є суперові твори. Загалом ця колекція є рівною або вищою, ніж колекція Національного художнього музею. А я сказав би, що більша, ніж колекції разом узятих музеїв Києва.

Тарас Марусик

Леонід Новохатько продовжує свою аргументацію.

Леонід Новохатько

У найбільшому Національному художньому музеї немає жодної роботи Пікасо, Модельяні і т.д. Більше того, в цій колекції є багато визнаних українських майстрів 19-20 століття: Пимоненка, Крижицького та ін. Тому замкнути таку колекцію у режимному приміщенні, яким є приміщення Національного банку, - це трошки аморально. Такою колекцією повинні опікуватися фахівці, ця колекція повинна мати наукову обробку, каталогізацію, вона повинна не експонуватися, а вона повинна зберігатися згідно з нормами музейними. Всі ці умови готовий забезпечити Національний художній музей. У нас уже відремонтоване спеціальне приміщення. Якби тільки наші законодавці, ВР, вирішили позитивно це питання в бік Національного художнього музею, то музей готовий приймати і зберігати цю колекцію.

Тарас Марусик

Леонід Новохатько сказав, що спочатку Мінкультури хоче одержати колекцію у власність, а потім, при потребі, на час реконструкції Національного художнього музею, передати частину колекції на тимчасове зберігання в Нацбанк.

Леонід Новохатько

Ми банкірам вдячні за те, що вони зберігають зараз, вони її охороняють. Треба подякувати і тим людям, що збирали цю колекцію. У всякому разі можна по-різному ставитися і до Жердицького, і до “Градобанку”, і до краху цього “Градобанку”, але мені, як представнику Міністерства культури, важлива і ще одна позиція, що ці роботи не пішли з України, що вони не були розпродані, що вони були в одному місці, їм був забезпечений належний температурно-вологий режим. Якби там не було, а тепер можна вести розмову про те, що ця колекція буде показана людям, в тому числі, я сподіваюся, і на міжнародних виставках.

Тарас Марусик

Говорив перший заступник міністра культури і мистецтв України у зв''язках з Верховною Радою Леонід Новохатько.

Долю колекції народні депутати визначатимуть 20 листопада.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG