Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 16:02

“Сюжети”


Надія Степула “Сюжети”

Київ, 14 листопада 2003 року.

Надія Степула

Дорогі слухачі! З вами знову радіожурнал СЮЖЕТИ і я – Надія Степула, - автор та ведуча. Вітаю вас!

Сюжетики...

Майже детективні події навколо Національної спілки письменників України то розгоряються, то вщухають. Нез’ясованими вважаються обставини нічного листопадового захоплення приміщення спілки на вулиці Банковій невідомими людьми з автоматами... Останніми трикрапками у скандалі стала ухвала Печерського районного суду Києва про визнання незаконним обрання головою спілки Наталі Околітенко замість народного депутата України Володимира Яворівського. Чи перетворяться ці трикрапки в останню крапку над “і” – довідаємося в недалекому майбутньому.

...“Казки папірусу Весткар”, “Поема про невинного страждальця”, “Пентаур”, “Пісня Дебори”, “Книги Пророків” та “Хроніки” і багато інших творів із часів, давно забутих Богом і людьми, не згубилися все ж за п’ять тисячоліть. – Відтворені у скупих копіях, вони доступні й нам, нинішнім. Іноді відлуння їх зринає у рядках новітніх поетів та літописців, нагадуючи про колообіг сюжетів і фабул у найкращому зі світів...

Цікаві взаємовпливи літератур світу зафіксовані здавна. У “Книзі добрих скарбів” Ібн-Даст у 930 році писав про народну творчість загадкових русів, засвідчивши у своєму творі наявність оригінальних культурних традицій , описавши їхні восьмиструнні лютні та сопілки. Анонімний український “Путнік о граді Ієрусалимі” – то своєрідні дорожні нариси, датовані фахівцями шістнадцятим століттям. Задовго до того, як Леся Українка писала теплі вірші в теплому Єгипті, там побували паломники Макарій і Сильвестр, а згодом – інші ченці та багато просто полювальників за незвіданим. Із плином століть східна і західна культури збагачували одна одну, – здебільшого, спонтанно і спорадично, але збагачували – новими набутками. Посередниками у цій гарній справі виступали літератори, тлумачі, вчені. Слава Богу, цей процес триває і донині... Про давню східну поезію йшлося в одному з попередніх випусків нашого радіожурналу. Сьогодні Надя Шерстюк і Віталій Пономарьов спробують з’ясувати, яким було становлення жіночої східної поезії – від найдавніших століть до теперішнього. Послухаймо їх діалог.

Надія Шерстюк

Відомостей небагато існує про жінок поетес середньовічних, східних. Я хочу розказати про одну чи не найбільш відому. Її звали Рабія, вона жила у ХІ столітті, вона була дочкою одного заморського правителя. Що відомо про Рабію? Це те, що вона писала надзвичайно чудові вірші. І навіть, батько перської поезії Рудакі високо цінував її поезію. Вона дуже часто закохувалася, і об’єкти її кохання, вона дуже часто оспівувала, таким чином народжувалися дуже талановиті вірші. Я хочу зачитати такий довільний переклад українською.

Насолод раю без тебе не хочу, У пекельний вогонь із тобою піду, Адже без тебе цукор – отрута, А гіркота із тобою – це мед.

Ти не дивись на красиве обличчя, Бо вже трохи і в гіацинтах Сховають планету Сатурн.


Віталій Пономарьов

Тобто дуже суттєвих відмінностей між чоловічою і жіночою поезією ми не спостерігаємо, бо поет, який опиняється у класичній поетичній традиції, змушений брати до уваги оцю всю відшліфовану систему образів, яка вже існувала до нього.

Я хочу навести приклад узбецької поезії. У ХІХ сторіччі було аж 4 дуже гарних поетки. У цій поезії дуже добре видно, як жінка користується всіми цими образами, які існували у класичній поезії до неї. Вона так само пише про обличчя коханого, яке вона бачить на денці фіали з вином. Вона так само пише про те, що обличчя коханого сонячне і місячне, і що коханий має срібне тіло.

Чи існують певні відмінності, скажімо, на індивідуальному рівні або на рівні часу, від чоловічої поезії?

Надія Шерстюк

Це суб’єктивна думка, тому що, як ми бачимо з цього уривку, який я щойно зачитала, якби мені сказали чи показали мені цей уривок і сказали чи це жіноча чи це чоловіча поезія. Я б напевно з точністю не зміг це сказати, тому що дійсно тут присутні ці сталі образи, як наприклад красиве обличчя, що ототожнюється з істиною, з Богом. Хіба що жіноча поезія, вона ліричніше, тепліша.

Віталій Пономарьов

Так узбецька поетка Джахан Атин Увайсі пише, що морська хвиля – це вир моїх сліз. Це для чоловічої поезії новий образ. Теж узбецька поетка Надіра пише, що я вже давно дружна з іншим, але весь цей час мене пече вогонь втрати мого попереднього коханого. Або узбецька поетка Дільшод – це все, нагадую, ХІХ сторіччя, я вперше зустрічаю у східній поезії таке самовосхваляння. Вона пише про себе: “Коли я йду, за моєю спиною пухнастяться кучері кіс, в моїх бровах злиті два світи, виблискує дзеркало моїх очей, виблискує червоний колір моїх щік, в них горить кров мучеників і вино, і всі бачать рубін моїх губ”.

Тобто це вже не зовсім чоловіча поезія.

Надія Шерстюк

Оскільки Ви зачепили ХІХ століття, я хочу згадати ще одну поетку з ХХ століття. З так званого нового стилю в перській поезії. Це Фуруг-е-Фаррохзад. Оскільки вона була представниця цього стилю, а цей стиль пропагував пошук нового, нових форм. І відхід від традиційної класичної літератури – це 60-70-ті роки. То звичайно, її вірші відрізняються, скажімо, від віршів Рабії, але якщо подивитися автентичні тексти чи переклади, то все одно там ми бачимо пристрасть, талант, дуже багато образів і сміливість.

Віталій Пономарьов

Тобто усталене поняття, про упосліджений статус жінки у східній середньовічній поезії і, зокрема, у літературі і поезії – це стереотип, який походить від незнання. Я хотів би закінчити словами поетки узбецької кінця ХІХ століття Анбар Атин, яка на цю тему пише так:

Хто законів шаріату позабув наказ – хай згине, Хто на жінку лихословить: “Волосся довге, розум короткий”, – хай згине.

Надія Степула

Не стихає відлуння тридцять третього кінофестивалю “Молодість”. Канал “Один плюс один”, який брав участь у проведенні фестивалю, встиг підготувати кінофільм “Що таке молодість?” – про зустріч неаполітанки Джованні та солдата Арно під час війни... Кохання, прощання, трагедія і тріумф життя – все у цьому фільмі є, як і має бути в кіно. А відповіддю на основне питання, яке поставили автори фільму Анатолій Єрема і Павло Овечкін, буде відповідь про те, якою є насправді роль кінофоруму “Молодість” у розвитку українського кіно, зважаючи, певна річ, і на світовий контекст.

Однак підсумки фестивалю не всі називають втішними для українського кіно. В тематичному огляді однієї з газет – “Аргументи і факти в Україні” йдеться – цитую в перекладі: “на жаль, це не результати. Це щемливий смуток. Тому що жодний український фільм не отримав жодного найскромнішого приза. Всупереч сподівань, міжнародне журі не зауважило навіть нашумілий художній фільм Олеся Саніна “Мамай”.-кінець цитати. Директор кінофестивалю “Молодість” Анатолій Халпахчі, проте, сповнений оптимізму. Він покладає великі надії, зокрема, на студентські фільми, які сприятимуть з’яві нових талановитих кіномитців:

Анатолій Халпахчі

Студентські іноді фільми більш цікаві. Завжди був герой нашого часу і в літературі і скрізь. Безумовно, він якось кристалізується в кожному суспільстві, в кожній генерації. Але все ж таки давайте не забувати, ми і не оголошуємо це в програмі нашого фестивалю і ми не можемо зробити якійсь загальний шаблон. Все ж таки – всі ми різні. І щоб там не казали, я скажу, що ми завжди намагаємося, щоб індивідуал був головним. І якщо молоді сьогодні розуміють, що так треба жити в суспільстві, вважати все, що відбувається в суспільстві і жити за його законами. Але якщо ми не будемо самостійністю, індивідуальністю нічого загального ми не зробимо.

Соціалістичне суспільство заганяло нас у шаблони. Сьогодні інша можливість, і здається, це відчулось не тільки в іноземцях, але й уже в новій українській генерації.

Надія Степула

Тимчасом у світі відбулася неабияка кінопрем’єра – відразу в шістдесяти п”яти країнах. Йдеться про третю “Матрицю”. Фільм грунтується на міфології. У ньому повно страждань, співчуття, суперечливих моментів, неоднозначних почуттів. - Віра і зневіреність, безнадія і надія, душа і бездушність... Вічні проблеми людського вибору, відчай і шанси, шанси... – Кіно, як і будь-яке інше мистецтво, мусить мати своїх жерців і своїх мучеників, - щоб допомагати людині знаходити людину в собі, напевно....

Надія Степула

Пісню “Старе кіно” на слова Костя Москальця виконав Віктор Морозов.

Відзвучав і Радіожурнал СЮЖЕТИ , дорогі слухачі, дякую за увагу. З вами була автор і ведуча – Надія Степула. Зичу вам щасливих шансів! До зустрічі на хвилях “Радіо Свобода!”

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG