Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:11

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Київ, 13 листопада 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії працює Надія Шерстюк, за режисерським пультом Михайло Петренко. Вітаю вас, шановні слухачі!

Сьогодні в програмі у матеріалах наших кореспондентів:

Марина Пирожук

... у Конституційному суді визнали законопроект конституційним, тобто таким, що не посягає на права громадян...

Володимир Притула

...Мустафа Джемілєв є одним з найбільш відомих діячів правозахисного руху...

Галина Терещук

...судовиконавець Галицького районного управління юстиції склала акт про невиконання міською радою постанови суду...

Надія Шерстюк

Конституційний Суд України визнав законопроект щодо політичної реформи, поданий до Верховної Ради низкою народних депутатів таким, що не суперечить Конституції України. За рішенням суду, законопроект відповідає 157 та 158 статті Конституції, які, зокрема, передбачають, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини, а також, що Верховна Рада не може протягом терміну своїх повноважень двічі змінювати одні й ті ж самі положення Основного Закону.

Суд також визнав конституційною пропозицію народних депутатів стосовно обрання Президента України парламентом. Голова Конституційного Суду Микола Селівон повідомив, що під час голосування такі висновки підтримало 11 суддів, проти проголосувало 5, а 2 судді підписали висновок з окремими застереженнями. Рішення суду слухала Марина Пирожук.

Марина Пирожук

У поданому народними депутатами законопроекті пропонується внесення змін до 28 статей Конституції, серед яких і 103 стаття, можливість внесення змін до якої викликала несхвальну реакцію серед багатьох політиків.

Представники переважно опозиційних політичних сил ще до подання цього законопроекту до Конституційного Суду заявляли, що внесення змін зокрема до 103 –ї статті є порушенням прав людини та громадян. У відповідності до чинної Конституції, ця стаття передбачає вибори Президента України громадянами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування і строком на 5 років.

Запропонований же Степаном Гавришем, Раїсою Богатирьовою, Петром Симоненком та іншими народними депутатами законопроект передбачає обрання Президента Верховною Радою.

Говорить суддя Конституційного суду Павло Євграфов.

Павло Євграфов

В законопроекті йдеться про обрання Президента парламентом у 2006-му році, а в 2004-му році, за цим законопроектом, він обирається у порядку передбаченим чинною Конституцією. Але його повноваження припиняються зі вступом на посаду Президента України обраного у 2006-му році ВР України.

Марина Пирожук

А чи можуть самі громадяни оскаржити це рішення? Адже частина народних депутатів вважає, що це все-таки порушення прав громадян.

Павло Євграфов

Тут ніякого порушення прав громадян немає. Скажімо, в Конституції України записані районні ради у містах, і коли в Києві ліквідували декілька районних рад, а в районних радах існують територіальні громади, то це не вважали порушенням прав громадян.

І тут йдеться не про те, що у народу забрали чи у громадян забрали, а комусь віддали. Ні, зовсім про інше: зміна порядку формування державного органу.

От 5 стаття дуже цікава і красива за своєю формою. По-перше, Україна є республікою, а республіканський устрій не змінюється. Україна як була республікою, так і залишилася республікою. Інша справа, якби вже був не Президент, а, скажімо, монарх чи гетьман і т.д., то от тоді це вже стосувалося зміни конституційного ладу. Виключне право змінювати конституційний лад належить народу України.

Марина Пирожук

У Конституційному Суді переважною більшістю суддів визнали запропонований народними депутатами законопроект конституційним, тобто таким, що не посягає на права громадян.

Надія Шерстюк

За коментарем ми звернулися до правозахисника, голови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова. Отже, чи обмежує рішення Конституційного Суду права громадян, зокрема, у частині, що стосується обрання Президента. Як ви вважаєте, пане Захаров?

Євген Захаров

Так, безумовно. Як на мене, це дуже негативне рішення, яке немає під собою жодних правових підстав. Оце положення, що одна і та ж особа не може бути Президентом України більше строків підряд, було вперше закріплено ще в Конституції УРСР 78-му році. Потім воно повторювалося в законі від 5 липня 91-го року “Про Президента Української РСР”, який залишається чинним, бо він не суперечить чинній Конституції.

Крім того, це положення - у частині 5-й ст. 21 Конституційного договору між ВР та Президентом України. І так само ця норма звучить у частині 3-й ст. 103 Конституції, яку, власне, і тлумачить суд. З будь-яких поглядів як не дивись, як не рахуй, але тут чітко стверджується, що одна і та ж особа не може бути більше 3-х строків підряд Президентом. І це розповсюджується на діючого Президента України Л.Д.Кучму.

Очевидно, що зараз наші провідні юристи перебувають під суттєвим пресингом влади, і є політика “нагайки і пряника”. З одного боку, він дуже суттєво підвищив зарплатню: суддя на посаді Суду Верховного і Суду Конституційного отримує приблизно в 16 разів більше, ніж суддя звичайний. До речі, це суперечить міжнародно визнаним принципам, такого не може бути. Це – пряник. А нагайка – це постійний пресинг, щоб було прийняте те рішення, яке необхідне владі. Виявилося, що цьому пресингу наші юристи не в змозі протистояти.

Надія Шерстюк

Зазначив Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи.

13 листопада виповнилося 60 років відомому правозахиснику, багатолітньому політичному в’язню радянських таборів, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. З цієї нагоди протягом кількох тижнів у Криму пройде ціла низка громадських заходів, присвячених ювілею відомого правозахисника і дисидента.

Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Мустафа Джемілєв є одним з найбільш відомих діячів правозахисного руху і кримськотатарського національного руху в колишньому СРСР. Він багато разів переслідувався радянською владою за свою діяльність та переконання. У таборах і на засланні відсидів 13 років – усе за політичними статтями.

В радянський період він був послідовним прихильником розширення зв''язків демократичного кримськотатарського національного руху з іншими національними рухами, у тому числі й українським, а також правозахисними колами Радянського Союзу. Був знайомий і дружив із Дмитром Сахаровим, Оленою Бонер, Петром Григоренком і В’ячеславом Чорноволом.

Наприкінці 80-х років минулого століття він повернувся до Криму й очолив процес репатріації на історичну батьківщину раніше депортованого кримськотатарського народу. Він каже, що головна мрія його життя – повернення на батьківську землю – збулася.

Мустафа Джемілєв

Сподівався, що наш народ повернеться, але не був упевнений, що це буде за мого життя. Сподівався тільки, що коли повертатимуться, можливо, заберуть і мій прах, але сталося так, що я вже 14 років живу на рідній землі.

Звичайно, у нас ще дуже багато проблем, дуже багато ще треба зробити для відновлення прав нашого народу, але заперечувати те, що зробили, те, що у нас уже є, буде неправильно. У цьому плані я можу назвати себе щасливою людиною. Я за життя побачив те, за що боровся.

Володимир Притула

Обраний у 1991 році національним з''їздом (Курултаєм) головою Меджлісу кримськотатарського народу, вищого єдиного повноважного представницького органу кримських татар, він очолив процес формування унікальної демократичної системи органів національного самоуправління. І хоча ця система меджлісу-Курултаю досі у повній мірі офіційно не визнана, Мустафу Джемілєва поважають й політичні опоненти.

Каже спікер кримського парламенту Борис Дейч.

Борис Дейч

У кожного народу, у кожного руху має бути лідер. Джемілєв Мустафа-ага – справжній лідер свого народу. Десь він припускається помилок, десь не все нам подобається, але яскравий представник свого народу.

Володимир Притула

Як про видатну особистість, про Мустафу Джемілєва говорить його колега по українському парламенту і Меджлісу Рефат Чубарав.

Рефат Чубарав

Якщо ми хочемо говорити про харизматичного лідера в нинішній Україні, а їх дуже-дуже мало, то одним із таких є Мустафа Джемілєв. По крайній мірі, для свого народу.

Володимир Притула

Мустафу Джемілєва справедливо вважають одним з найбільш яскравих і політично активних представників правозахисного руху радянської і пострадянської епохи. Саме тому його діяльність відзначена багатьма нагородами і почесними званнями, у тому числі міжнародною премією Верховного Комісаріату ООН зі справ біженців імені Нансена, яку пан Джемілєв витратив на благодійні цілі.

Надія Шерстюк

Радіо “Свобода” вже розповідало про конфлікт між львівським підприємством “Іскра” і міською радою. І от у суперечку між колективом львівського підприємства “Іскра” та місцевим міськвиконкомом за право власності на земельну ділянку вже втрутився господарський суд Львівської області. Він заборонив управлінню капітального будівництва львівської міськради та іншим особам проводити на ній будівельні роботи, доки суд не винесе остаточне рішення про власника землі.

Саме на цій земельній ділянці мав постати будинок для працівників заводу “Іскра”. Однак наразі міська влада намагається силою відібрати землю у підприємства. Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

Судовиконавець Галицького районного управління юстиції склала акт про невиконання міською радою постанови суду. Після відвідин судовиконавця будівельного майданчика, будівництво припинилось, але уже у вівторок зранку знову на земельній ділянці було пожвавлення. Рішення суду міськрада відверто ігнорує.

Оскільки міський голова Львова перебуває у шпиталі, то конфлікт довкола земельної ділянки коментував його перший заступник Василь Кравців. В офіційній відповіді міських чиновників керівництву “Іскри” мовиться, що земля, на яку претендує підприємство, згідно із законом, належить міськраді.

Міськрада не заперечує розпорядження 1993 року про те, що цю ділянку або її частину передають “Іскрі” для будівництва житла. Однак підприємство не переоформило землю, натомість будувало будинок, тобто вчиняла незаконні дії на землі, яка їй не належить. Ба більше того, у 2001 році ця земля ще раз була передана приватній структурі і теж незаконно.

Нині право на користування землею належить лише управлінню капітального будівництва міськради. Влітку цього року виконком відмінив незаконні розпорядження щодо права на земельну ділянку. Міськрада запропонувала “Іскрі” стати інвестором і вкласти кошти у будівництво житла, яке проводить управління капітального будівництва. На таку пропозицію дирекція підприємства не погодилась, вказавши, що бажає будувати житло для своїх працівників.

Втім, у кулуарах Ратуші можна почути про гнів міського голови Львова, викликаний інформацією, розповсюдженою директором “Іскри” у мас-медіа, що генпідрядником у будівництві виступає фірма “Юліта”, засновником якої є син Любомира Буняка.

Відтак конфлікт ще більше загострився. Цікаво, що працівники “Іскри”, окрім того, що десятиліття стоять у черзі на житло, не мають жодних гарантій, що його вони таки отримають, якщо підприємство і збудує будинок.

Втім, якщо “Іскра” і виграє усі суди, і отримає право власності на ділянку, то міськвиконком ухвалить дуже жорстке рішення щодо її використання. А саме, зобов’яже “Іскру” будувати лише житло і лише задля своїх працівників, і лише за кошти підприємства. В іншому разі, у 2005 році ця земельна ділянка перейде у власність управління капітального будівництва міськради.

Але наразі суд триває і разом з ним і будівництво на замороженій судовим рішенням ділянці.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав у київській студії Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG