Белград, 18 листопада 2003 – Светозар Марович пiд час вiзиту до Сараєва офiцiйно просив вибачення у громадян Боснiї i Герцеговинi за усе лихо, заподiяне їм громадянами Сербiї i Чорногорiї. Троє членiв Президiї Боснiї i Герцеговини мовчки слухали його слова й згодом пояснили, що вони не дiйшли згоди щодо вiдповiдi. Причина в тому, що Президiя складена на паритетнiй нацiональнiй основi так, що в нiй є один представник босняків, один серб і один хорват. Вони ухвалюють рiшення на принципi консенсусу і кожний з-помiж трьох членiв має право накласти вето. У даному випадку представник боснiйських сербiв вважав, що немає пiдстав для вибачення.
Виступ Светозара Маровича у Сараєвi коментують по-рiзному. Бiльшiсть оглядачiв зазначає, що це мужнiй жест політика, державного діяча. Iншi кажуть, що рани ще надто глибокi та що ще не настав час для справжнього примирення. Зрештою, i в Сербiї є такi, хто стверджує, що президент державного об’єднання не має права просити пробачення вiд iменi усiх громадян країни, оскiльки у вiйнах страждали i серби.
А президент Светозар Марович тим часом зробив нову несподiванку. Вiн попросив вибачення у тих громадян Чорногорiї, котрi в минулому зазнали прикрощiв через те, що вiдмовлялися брати участь у вiйнах. Марович каже, що й вiн у той час став жертвою упереджень та емоцiй і висловлює упевненiсть, що Чогногорiя спроможна зiйти зi шляху великих iдеологiй та iлюзiй і повернутися до реальностi, в котрiй повиннi переважати толерантнiсть, дiалог та розумiння. Президент державного об’єднання у зверненнi до громадян Чорногорiї жодним словом не згадав Сербiю й сербiв, очевидно, щоб останні самі переоцiнювали минуле. Оглядачi зазначають, що Марович на початку дев’яностих рокiв написав чимало статтей на пiдтримку великосербської полiтики Слободана Мiлошевича та що йому через це було нелегко висловити каяття.
Багато хто не подiляє нинiшнiх думок Маровича. Проте бiльшiсть з повагою сприйняла його слова, оскiльки на Балканах, як кажуть, важче вибачатися, анiж розпочати чергову бiйку. Зрештою, на виборах що в недiлю вiдбулися у Сербії, найбiльше голосiв здобув кандидат великосербської Радикальної партії Томислав Николич, котрий не хоче анi чути про воєннi провини сербiв та про вибачення.
Виступ Светозара Маровича у Сараєвi коментують по-рiзному. Бiльшiсть оглядачiв зазначає, що це мужнiй жест політика, державного діяча. Iншi кажуть, що рани ще надто глибокi та що ще не настав час для справжнього примирення. Зрештою, i в Сербiї є такi, хто стверджує, що президент державного об’єднання не має права просити пробачення вiд iменi усiх громадян країни, оскiльки у вiйнах страждали i серби.
А президент Светозар Марович тим часом зробив нову несподiванку. Вiн попросив вибачення у тих громадян Чорногорiї, котрi в минулому зазнали прикрощiв через те, що вiдмовлялися брати участь у вiйнах. Марович каже, що й вiн у той час став жертвою упереджень та емоцiй і висловлює упевненiсть, що Чогногорiя спроможна зiйти зi шляху великих iдеологiй та iлюзiй і повернутися до реальностi, в котрiй повиннi переважати толерантнiсть, дiалог та розумiння. Президент державного об’єднання у зверненнi до громадян Чорногорiї жодним словом не згадав Сербiю й сербiв, очевидно, щоб останні самі переоцiнювали минуле. Оглядачi зазначають, що Марович на початку дев’яностих рокiв написав чимало статтей на пiдтримку великосербської полiтики Слободана Мiлошевича та що йому через це було нелегко висловити каяття.
Багато хто не подiляє нинiшнiх думок Маровича. Проте бiльшiсть з повагою сприйняла його слова, оскiльки на Балканах, як кажуть, важче вибачатися, анiж розпочати чергову бiйку. Зрештою, на виборах що в недiлю вiдбулися у Сербії, найбiльше голосiв здобув кандидат великосербської Радикальної партії Томислав Николич, котрий не хоче анi чути про воєннi провини сербiв та про вибачення.
