Абетка демократії: Чи стануть суди колись незалежними від влади в Україні?…

Прага, 18 листопада 2003 – З давніх -давен люди потребували арбітра. Вони бачили його в старійшині, в оракулі, в крові, в тотемі; пізніше витворилася система соціального судочинства, про яку французький мислитель П’єр Буаст зауважив: “Судові місця виглядають, як колючі хащі: вівця знаходить у них схованку, але не може вийти з них, не залишивши там шмат своєї шерсті”. Тому й кажуть нині часто в Україні: “суд правий” , “суд неправий”, “пусті слова про право бідних” при телефонному праві і таке інше. Як би там не було, але діюча система судочинства, якщо вона більш-менш цивілізована, дає шанс реалізації суспільних демократичних норм серед пересічного громадянства. Однак статистика Європейського суду з прав людини свідчить, що українцям такого шансу чекати ще довго. Якщо у 2000 році до цього суду надійшло з України 1520 заяв, то цього року лише за 10 місяців понад 1730 заяв. За 2002 – понад 2540.