Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:16

Тайванці хочуть українок.


Сергій Драчук Тайванці хочуть українок.

Прага, 18 листопада 2003 – Чоловіки з Тайваню виявляють дедалі більше зацікавленості в тому, щоб одружитися з українкою – повідомлення такого змісту почали з’являтися останнім часом у засобах інформації Тайваню й країн Південно-Східної Азії. У головному місті Тайваню, Тайбеї, є вже й агентство одружень, що спеціялізується на пошукові саме українських дружин. Гроші за свої послуги воно бере чималі, але тайванців це не зупиняє.

Тайбейське агентство «Анґус», назване за ім’ям кельтського божка кохання й молодості, знамените не лише на Тайвані, про нього повідомляють уже й у сусідніх країнах. Дружини з таких далеких від Тайваню країв, як Україна, там іще не звичні – здебільшого тайванці одружувалися дотепер, скажімо, з китаянками з континенту чи й із в’єтнамками.

Річ у тім, що тайванські дівчата мають за краще виходити заміж пізно: коли вони вирішують одружитися, то їм уже за 30; мало хто з тайванських дівчат одружується до 30. Українки ж звичайно одружуються раніше – до 25 років, зауважив у інтерв’ю для радіо “Свобода” власник агентства Су Яовей: «Отож я й вирішив, що нашим чоловікам було б дуже добре знайти собі когось, а особливо ж гарну українську дівчину з вищою освітою, яка теж серйозно думає про одруження».

Комплект послуг агентства «Анґус» – а це і пошук підхожої нареченої, і організація подорожі до України для знайомства з нею, і курси китайської мови для дівчат, і весілля та оформлення документів у зв’язку з одруженням – коштує в перерахунку понад 22 тисячі доларів США. У жодному разі не йдеться про якийсь «секс-туризм», наголошує Су Яовей: клієнтів підбирають тільки на особистих співбесідах, з’ясовуючи, наскільки серйозні їхні наміри, і сама лише реєстрація в агентстві коштує майже півтори тисячі американських доларів.

Але їх це не відраджує: клієнти агентства – це люди з вищою освітою, а відтак і з вищим соціяльним статусом , майже 70 % їх мають принаймні маґістерський ступінь. Тож недарма була й згадка про вищу освіту українських дівчат , саме такі переважно в каталозі агентства, і зі спілкуванням особливих проблем немає, каже пан Су: «Українці мають дуже схожі традиції з нашою культурою, отож я й вирішив: було б дуже доброю думкою поєднати їх».

У чому ця схожість, я запитав іншого вихідця з Тайваню, який теж нині шукає собі українську дружину, тільки самостійно. «Українки близькі до того уявлення про традиційну тайванську жінку, з яким ми виростали і якого вже не існує нині на Тайвані», – каже Ши-хун Ву. Сучасний тамтешній ритм життя змушує і чоловіків, і жінок думати більше про працю, про кар’єрний успіх, ніж про родину.

Пан Ву щойно повернувся з Києва, і ось на що він звернув увагу: «Враження таке, що в Україні більше поважають традиційний родинний порядок, коли чоловіки працюють, а дружини залишаються вдома і займаються хатніми справами». Сам Ши-хун Ву також хоче, щоб його майбутня дружина займалася лише родиною.

І це ще не все, що єднає Україну й Тайвань, додає він , вони мають ще й певною мірою схожу історію й долю: так само, як Україну поросійщила Росія, і на Тайвані насаджено стандартну китайську мову, яка витісняє місцеві діялекти; і так само, як Росія прагне панувати над Україною, і континентальний Китай хоче поглинути Тайвань, каже пан Ву.

Досвід у тайванців зі східнослов’янськими жінками, нагадує він, уже є: один із президентів Тайваню, відомий як Цзян Цзінґо, – син Чан Кайши, – мав дружину-росіянку, Фаїну Вахреву, що її тайванці знають як Чан Фан-лян.

Агентство «Анґус», додам, тепер збирається поширити свою діяльність і на Росію й Білорусь.

А тайванських чоловіків непокоїть в українських наречених лише одне: вони побоюються, що після народження дитини українські жінки, як написала одна з газет, можуть «погрубшати нижче пояса»…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG