Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:07

Чи дотримав слова прем’єр Янукович: ціни в Україні. Чи залежать вони від температури в коридорах влади?


Ірина Халупа, Ганна Стеців Валентина Семенюк – народний депутат України, СПУ; Володимир Майстришин - народний депутат України, фракція “Регіони України”.

Київ-Прага, 19 листопада 2003 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Говорить радіо “Свобода”!

Сьогодні 19 листопада, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. В Празі з вами Ірина Халупа, а в Києві - Ганна Стеців та наші гості. Вітаємо всіх, хто нас слухає.

Наша тема сьогодні така: “Чи дотримав слова прем’єр Янукович: ціни в Україні. Чи залежать вони від температури в коридорах влади?”

Цю тему з нами сьогодні розглянуть два народні обранці: Валентина Семенюк від СПУ, Володимир Майстришин, фракція “Регіони України”.

Сьогодні Верховний Суд визнав недійсною вимогу Державної податкової адміністрації в Печерському районі Києва до колишнього віце-прем’єр-міністра аграрної політики Л.Козаченка сплатити 584 940 000 гривень подоходного податку. Про це повідомила сьогодні прес-служба Української аграрної конфедерації.

Генеральна прокуратура звинуватила Козаченка у зловживанні службовим становищем, у сприянні експортові зерна за заниженими цінами і навмисною неорганізацією заставних закупівель зерна, а також в одержанні хабара під час перебування на посаді генерального директора компанії "Украгробізнес". Була порушена кримінальна справа з обвинуваченням в несплаті податків.

Козаченко обіймав посаду віце-прем''єра з агрополітики від червня 2001-го по листопад 2002-го.

Ім’я пана Козаченка неодноразово згадувалося наприкінці літа - на початку осені, коли вирував великий ажіотаж на зерновому ринку.

Тим часом сьогодні київський міський голова Олександр Омельченко підписав розпорядження про підвищення цін на основні види хлібобулочних виробів у Києві з 21 листопада. Таким чином хліб “Український” вагою 1 кілограм коштуватиме 1,40 грн., хліб білий - 1,52 грн., батон - 1,2 грн. Крім того, розпорядженням встановлені ціни на чотири види хлібобулочних виробів для діабетиків.

Київська влада раніше заявляла про намір компенсувати подорожчання хліба незаможним верствам населення, прибуток яких не перевищує 190 грн. на особу. Розмір компенсації - 10 грн.

Ми провели свій власний моніторинг цін основних продовольчих товарів по регіонах, оскільки останнім часом багато хто говорить про зростання цін. Розпочинаємо з Прикарпаття, де, виявляється, ціни стабільні. | Іван Костюк

Ціни на Прикарпатті на продовольчі та промислові товари, порівняно з іншими регіонами, залишаються сталими. Хліб трохи подорожчав. Його середня ціна зараз становить 1,40 грн. Молоко коштує в середньому 1, 30 грн. за літр. Відповідно, середня ціна свинини – 17 грн. за кг, а телятини – 15 грн.

Вартість проїзду в громадському транспорті також залишається незмінною впродовж кількох останніх років – 60 копійок за квиток. Ціни на різні групи промислових товарів також залишаються незмінними впродовж останнього часу.

Утримання цін, за винятком поступового підвищення цін на хліб та інші продовольчі товари, відбуваються завдяки політиці, яку проводить обласна держадміністрація.

Вже кілька разів поширювалися чутки про те, що ціни різко зростуть. Однак цього на Івано-Франківщині так і не відбулося.

Ірина Халупа

Якщо, згідно з розпорядженням київського мера, ціна на батон зросте до 1,20 грн. від 21 листопада, то у Львові вона вже давно такою є.

Галина Терещук

Поміж всіх регіонів України Львів завжди вирізнявся вищими цінами на хліб. Так сьогодні за батон, котрий коштував 90 копійок, потрібно заплатити 1,20 грн., за білий хліб – 1,45 грн., за сірий – 1,25 грн.

У середньому ціни на хліб, який випікають міські хлібокомбінати, зросли на 20 копійок, а хліб приватних мініпекарень, з різноманітними добавками, коштує від 1,60 грн. і для заможних городян – навіть 5-7 гривень, але вже з різноманітними маслинами, грибами чи горіхами.

Пакет молока Львівського молочного комбінату – 1,50 грн. Молоко, яке завезене з інших областей, переважно Волинської і Тернопільської, у Львові можна придбати за 1,60-1,65 грн.

Однак ціни на хліб у районних містечках і селах значно вищі, ніж у Львові. У карпатських селах одна буханка хліба сягає 2-х гривень. Селяни переважно печуть власний хліб.

Ціни на крупи доволі різняться. Так у крамницях, які розташовані ближче до центру і у центрі міста, кілограм гречки – 4 грн., а на гуртових ринках – 2,60 грн. Відчутна така ж різниця у ціні на цукор. Тому мешканці міст і сіл скуповуються на гуртових базарах.

Проїзд у трамваї та тролейбусі у Львові обходиться пасажирам 50 копійок, у маршрутному автобусі – 0,80 грн. Як повідомили у львівській мерії, ціни на транспорт в місті на початку наступного року не зростуть.

Щодо шкільних товарів, то наразі ціни на них не змінилися. Зошит львівського виробника – 0,48 грн., а польського – майже 2 гривні.

Ірина Халупа

На черзі наш кримський колега Володимир Притула. Там, виявляється, влада тримає ціни під міцним контролем

Володимир Притула

Минулого тижня кримський уряд подовжив до 1 лютого дію своєї липневої постанови про регулювання цін на продукти першої необхідності, яким обмежені ціни, зокрема, на кілька сортів хліба і хлібобулочних виробів, що випікаються із зерна першого ґатунку. І хоча головні виробники хліба на півострові – компанія “Кримхліб” і “Кримспоживспілка” – стверджують, що на випікання хлібобулочних виробів, що продаються за соціально захищеними цінами, йде до третини всього використаного зерна, саме цей хліб практично зник з вільного продажу.

Ірина Халупа

Якщо в Криму контролюють ціни, то на Донеччині заявляють, що більше стримувати зростання цін не будуть.

Сергій Гармаш

На Донеччині у вівторок голова обладміністрації наголосив на тому, що більше не стримуватиме ріст цін на хліб. Хоча останнім часом вони і так підвищилися. Наприклад, хліб “Бородинський” коштує 1,30-1,35 грн., білий хліб, паляниця – 1,50-1,60 грн., а в деяких районах і 1,70 грн.

Вартість борошна в середньому – 2,30 грн. Ціни на картоплю дуже різняться: від 0,80 грн. на ринках до 2-х грн. в магазинах. Цукор – 2,50. Кіло свинини, як і яловичини, на ринках Донецька можна купити за 15-16 грн. Яйця коштують від 3-х до 4,20 грн.

Проїзд в тролейбусах та трамваях в Донецьку коштує 0,40 грн., а в маршрутних таксі – 0,75 грн.

Ірина Халупа

На черзі - Луганськ. Там також ціни зростають. Наш колега Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Підвищення цін на хліб у Луганську майже збіглось із професійним святом працівників сільського господарства. Причини нової цінової політики в регіоні голова обласної адміністрації Олександр Єфремов пояснив на урочистих зборах з цієї нагоди. За його словами, деякі підприємці почали вивозити великі партії зерна і борошна за межі області.

Правда, за тиждень до підвищення цін та ж обласна влада била себе в груди і запевняла, що хліб не подорожчає, мовляв, його в області вдвічі більше, ніж необхідно. На потреби регіону вистачає 300 тисяч тонн, а зібрали 600 тисяч тонн зерна. На сьогодні вартість хліба підвищилась на 45-50% і деякі його сорти коштують майже 3 гривні. Але для малозабезпечених людей тепер випікають низькосортний хліб ціною трохи більше однієї гривні.

Таке ж розмежування спостерігається і в ціновій політиці, наприклад, на макаронні вироби. Кілограм найдешевших макаронів коштує 2 гривні 35 копійок, а ціна найдорожчих – 17 гривень і більше. На 10-20 копійок підвищились ціни на гречку, цукор та рис. М’ясо теж подорожчало в середньому на 1-2 гривні.

Раптово на Луганщині зросла ціна і на харчову соду, а в зв’язку з тим, що Лисичанський содовий завод простоює з серпня, вона взагалі стала справжнім дефіцитом. Тепер соду почали завозити з Росії.

Залишається додати, нещодавно обласна влада прозоро натякнула, що нова вартість продуктів, а особливо хліба, - це перша хвиля підвищення цін.

Ірина Халупа

Василь Соколенко з Луганська. Ми вже звикли до цього, що в житті все стає дорожчим, але ми ніколи не задумуємось над тим, наскільки воно стає дорожчим. Ось наприклад, наскільки зросли основні товари продовольчі від минулого року по сьогодні? Власне, з такими запитаннями наша колега Марина Пирожук звернулася до доктора економічних наук, директора економічних програм Центру Разумкова Володимира Сіденка.

Володимир Сіденко

Індекс споживчих цін у жовтні цього року проти грудня минулого року: вони зросли на 4,7%. Це загалом по всіх товарах. А по продовольчих товарах виглядає ситуація таким чином, що за останній рік, жовтень проти жовтня, ми маємо зниження цін на 5,4 % ,але проти грудня минулого року вони зросли на 5,5%.

Така от розбіжність, вона зумовлена дуже істотною відмінністю в динаміці цін на різні групи товарів. Якщо, наприклад, за останній рік ціни на картоплю зменшились майже вдвічі, на овочі - вони приблизно на тому ж рівні, то, скажімо, по таких ключових продуктах, як м’ясо і птиця – зростання проти грудня минулого року цін на 11,2%, на хліб і хлібобулочні вироби – на 13,2% і на крупи і бобові - на 18,3%.

Марина Пирожук

Пане Сіденко, лідер парламентської фракції Віктор Ющенко на одній зі своїх прес-конференцій прогнозував, що ціни, зокрема, на хліб можуть зрости іще більше, якщо не буде змінена державна політика на ринку зерна.

Він також стверджував, що в Україні достатньо ресурсів і що для росту цін не має підстав. Словом, що може вплинути на подальший ріст цін?

Володимир Сіденко

Скажемо так, існують певні об’єктивні чинники, які сьогодні важко передбачити. Звичайно, що погода буде несприятливою, то очікування будуть діяти в бік ще більшого зростання цін. Причому цей темп можна навіть прискорити.

Звичайно, якщо ми можемо очікувати певне сезонне зростання цін, тому що до весни ми будемо мати таку тенденцію до зростання незалежно від політики. Воно є традиційним, це зростання.

На нього впливатиме ще й те, що ,на жаль, ми сьогодні значною мірою поповнюємо запаси зерна за рахунок імпорту, а на ринку світовому є тенденція до зростання цін. Тому що неврожай не тільки в Україні, а й загалом по країнах Європи, в Китаї неврожай, і це все призвело до досить істотного зростання цін світових.

Окрім того, певним чином буде це пов’язуватись із тим, яким чином діятиме уряд. Він дуже запізніло вживав заходів щодо стабілізації цін, коли цей сплеск ми спостерігали минулого року.

Ірина Халупа

Це був Володимир Сіденко з Центру Разумкова. Пане Майстришин, Ви є головою підкомітету комітету з питань бюджету, і наскільки я розумію, там сьогодні у парламенті були запеклі бюджетні бої.

Ви останній раз були у нас в гостях, коли ми говорили про зерно. Ви були ще один раз, але в липні. Я пригадую, в нас була спеціальна передача, присвячена ажіотажу на зерновому ринку. І тоді цього ж дня у парламенті виступав прем’єр-міністр і закликав усіх бути спокійними, що за два тижні все стабілізується.

Все ж таки бачимо, що ціни зростають на основні продукти, і якщо нагадати нашим слухачам те, що підкреслив пан Сіденко, що порівняно з минулим роком ціни на м‘ясо пішли вгору на 11%, на хліб – 13%, на крупи – 18%. Чи з точки зору бюджетника, це нормальне зростання цін, чи щось тут не в порядку?

Володимир Майстришин

Добрий вечір. Ну, дійсно, це є не в порядку. І я би хотів, знаєте, зробити певний аналіз, чому це так сталося. По-перше, мабуть, це все-таки економічна позиція. Ми, знаєте, в тому році зібрали такий урожай, що не могли натішитися. А потім побачили, що щось треба з ним робити, треба вивозити. І довивозились, і дійсно тут, і уряд це визнає, що був втрачений певний контроль за реальними об‘ємами. І ще я вам скажу, є велика проблема - це наш Мінстат і таке українське хазяйнування: ага, давай я все-таки пару тонн про всяк випадок собі залишу. З одної сторони, тобто я ще раз повторюю, що була проблема отакого великого врожаю. Друга проблема, давайте не забувати, що є природні проблеми. Таке літо, складне літо, яке було у цьому році в Україні, пам‘ятають років 30 назад, я так, наскільки слідкую за цією ситуацією. І третє : я переконаний, що була дуже велика політична складова, яку треба не забувати, - це новий прем‘єр, передвиборчий рік, отримав довіру парламенту, тобто у нього є певна індульгенція, скажімо так, незняття від парламенту протягом року, тобто певні стартові позиції, які дуже було ж певним політичним силам, цікаво було якось спихнути його з цих позицій.

Ганна Стеців

Пане Майстришин, Ви ось сказали, що великий урожай був, і це було проблемою, а цього літа – поганий урожай, і це було проблемою. Може проблема все-таки у чомусь іншому?

Володимир Майстришин

Давайте все-таки проаналізуємо, що відбулося. Не в тому, що великий урожай – проблема, малий урожай – проблема. Це дійсно так, як Ви зауважили. Проблема у тому, що у нас повинна працювати зернова біржа, як працює сьогодні валютна біржа. Як це працює ця валютна біржа? Ріст долару є – Нацбанк викупляє його, долар падає – відповідно Нацбанк робить інтервенцію. Таку ж саму історію треба застосувати до зернового ринку. І є розрахунки, які показують сьогодні: 20% достатньо зв‘язати зерна, тобто поставити в амбари, і тоді можна регулювати ціноутворення на такий основний продукт.

Ганна Стеців

Що заважало уряду Януковича творити, наприклад, такі біржі, про які Ви говорите? Чому нема досі цього?

Ірина Халупа

Я би лише додала, що таке, наскільки я зрозуміла з різних публікацій, це намагався зробити пан Козаченко, і внаслідок чого він став певним таким козлом відпущення у зернових справах.

Володимир Майстришин

Давайте зважимо на те, що сьогодні у нас ще не вистачає у селян довгих кредитів. Як це я пов‘язую? Як тільки ми зібрали урожай у тому році – зразу же треба було продавати його. І тільки продали – зразу ж кудись вивозити. І його вивезли. А уряд Януковича прийшов перед Новим роком, коли вже зерна не було.

Валентина Семенюк

Я з цього приводу можу бути лише опонентом у Вас, тому що якщо подивитися 2002 рік, осінь, спеціально були в тих посередників, особливо трейдерів, які тримають ЗМІ, які фактично проінформували населення про великий врожай, а фактично то були приписки, які були зроблені під тиском обласних, районних, міських адміністрацій, керівників, які замість того, щоб показати реальну статистику про те, що сказала пані Ганна, написали великі врожаї.

Ціна на внутрішньому ринку торік літом була надто знижена. І тим самим восени скупили посередники, а весною, маючи телевізію, почали робити ажіотажі, казати, що не буде хліба, не буде того, що хліб буде підніматися в ціні, люди почали масово скуповувати. Тим самим створений був ажіотаж. І восени обкрали селян, а весною обкрали місто.

І уже навіть той самий Янукович уплинути фактично не міг на цей процес. А якщо і міг, то той клан, який сьогодні склався, і та система влади, яка була складена до нього, вона сьогодні спрацювала, тому що всі безпосередні організації, слідчі, які проводили дії і дослідження (в тому числі і Антимонопольний комітет), чому зросла ціна, вони свого висновку не могли зробити. Тому що фактично постанова Кабінету Міністрів, яка вийшла осінню, по фіксації ціни на продукцію врожаю 2002 року, була занижена в результаті приписок. А весною, уже тоді, коли в амбарах у держави не було нічого, а у посередників, у трейдерів були відповідні запаси, вони створили через телевізію, через ЗМІ ажіотаж.

Володимир Майстришин

Знаєте, я хотів би...

Валентина Семенюк

Треба говорити про систему влади, яка сьогодні править у державі.

Володимир Майстришин

Я хотів би зауважити певну проблему. Пані Ващук, коли ми були тут на ефірі, вона мені опісля сказала: “Закон в нас є, а наповнення закону оцієї зернової біржі немає”. Тобто, в чому проблема? Проблема в тому, що він не фінансується. І сьогодні, коли ми перший раз в бюджеті наступного року закладаємо певні кошти на інтервенційні заходи (тобто, що таке “інтервенція” – будуть зерно закупляти по держзамовленню і викидати на ринок тоді, коли це цього потребує), треба не просто робити закони, а ще їх наповнювати реальними коштами. В нас дуже багато гарних законів.

Ганна Стеців

Пані Семенюк ось тут сказала, що Янукович зараз впливу на ситуацію не має, але весь негатив, який скопичується в суспільстві в зв’язку з цією ситуацією, все-таки падає на нього. Чи Ви не бачите, пане Майстришин, за цим чийогось сценарію?

Володимир Майстришин

Ви знаєте, можна в нас сьогодні дуже страшні такі картини малювати. І мабуть отой телевізійний сюжет якраз продовольчу кризу, я думаю, також спровокував. Тому що, дійсно, наші квартири, особливо в містах, перетворились на продовольчі склади. І це не є правильно, коли люди замість того, щоб купити там кіло чи два кіло макаронів, купляють по 10-20 кг. Це не є правильно.

Я боюсь, щоб отакі, знаєте, наші сценарії не спровокували сьогодні таку вже політичну кризу. От я повернувся зараз з Бюджетного комітету. На жаль, вирвався...

Ганна Стеців

В гарячу пору...

Володимир Майстришин

Так, в гарячу пору. І хочу сказати, що там також дебати дуже суттєві. Якраз також пов’язано з політикою. Також політика вмішується, і видно, що це вже пішов передвиборчий рік. Пам’ятаєте, що було? Слава Богу, ми розблокували роботу трибуни ВР. А сьогодні в тому числі потрібне прийняття серйозних законів. Якщо ми сьогодні почнемо знову: “Ага, зараз я скажу, що це певний політичний сценарій на нашого Януковича...” і таке інше, то ми знову будемо у фарватері оцих політичних сподівань наших опонентів. Не треба цього робити.

Валентина Семенюк

Пані Ганно, я хочу трішечки уточнити, що Янукович як тільки прийшов осінню, він тоді не міг вплинути. А весною це вже була його відповідна робота, і він старався робити. Але йому сьогодні і не дають цього робити. Я скажу, чому. От скажіть мені ,будь ласка, як може їхати машина, яка не має двигуна і бензину в бакові? Вона не може їхати. Сьогодні закону про Кабінет Міністрів немає, і чітких повноважень немає. Сьогодні так звана Адміністрація Президента, яка є неконституційною, дає вказівки. І якщо ти їх не виконаєш, то тебе одразу знімуть з роботи.

Ганна Стеців

А чому прем’єр дозволяє, щоб йому давала Адміністрація нелегітимні вказівки?

Валентина Семенюк

Це все залежить від сили волі і від політичної підтримки, яку він повинен мати. Значить, ще він не набив собі, як кажуть “шишок”, для того, щоб стати прем’єром.

Володимир Майстришин

Пані Валентино...

Ірина Халупа

Шановні гості, можна я собі дозволю повернути, все ж таки, нашу дискусію до грошей, до бюджету, і до цін? Сьогодні блок “НУ” оприлюднив заяву, де вимагають від Кабінету Міністрів з наступного року підвищити мінімальну заробітну плату до рівня прожиткового мінімуму в розмірі 365 гривень. Кабмін у запропонованому до другого читання в Раду проекті державного бюджету на наступний рік запропонував скоротити мінімальну зарплату з 237 до 205 гривень. Якщо батон хліба коштує 1грн. 20, а 205 гривень – це менше 50 доларів, як люди мають вижити в цій державі? Пане Майстришин.

Володимир Майстришин

Давайте я все-таки підтримаю пані Валентину і їх лідера пана Олександра Мороза щодо політичної реформи. Це дійсно треба зробити. Зробити так, щоби....

Валентина Семенюк

І до виборів.

Ірина Халупа

І це піднесе прожитковий мінімум?

Володимир Майстришин

Я зараз про прожитковий мінімум все-таки скажу. Але я за політичну реформу, яка зараз дасть можливість уряду бути урядом, а парламенту бути парламентом. Тепер щодо прожиткового мінімуму. Давайте все-таки я зараз підсилю свій голос і скажу: Володимир Майстришин за те, щоб кожна людина отримувала зарплату не менше 500 (можливо, й доларів). Але давайте згадаємо той такий старий анекдот, коли дядько помирає і каже: “Я тещі заповідаю там 10 тис. доларів, стільки, стільки”.А потім порахував – треба ще пожити, тому що нема таких коштів.

Що мається на увазі? Ви не помились – 365 гривень “НУ” запропонувала?

Ірина Халупа

Так. Так написано в повідомленні.

Володимир Майстришин

Гарні сподівання. Я думаю, що сьогодні пропозиція уряду...

Ірина Халупа

Гривня на день, пане Майстришин.

Володимир Майстришин

Добре. Але ж давайте все-таки нашим слухачам скажемо, що таке “мінімальна зарплата”. Якщо сьогодні ми запровадимо 237 гривень, то в місцевих бюджетах (це хто на бюджеті сидить – лікарні, вчителі і таке інше) завтра знову ж та сама проблема – технічка і лікар будуть отримувати однакову зарплату. Не буде ніякої мотивації щодо отримання освіти. Це перше.

Друге. Все-таки, давайте ми подивимося, що запропонував уряд. Уряд запропонував 205 гривень з 1 січня, 205 гривень з 1 березня з міжпосадовими співвідношеннями. Тобто, оцієї проблеми, що буде однакова зарплата, вже не буде. І 237 гривень з 1 листопада з відповідно доплатним механізмом. Що це мається на увазі? Крім бюджетної сфери, що складає у ВВП біля третини, ще є народне господарство. Я вам хочу доповісти, що по Вінницькій області, якщо я не помиляюсь, більше 20 млн. невиплаченої зарплати ще при мінімальній зарплаті 165 гривень. Що буде, коли буде зарплата 237? Яка буде невиплата зарплати? Ми знову повернемося до ганебної практики невиплати зарплати, в тому числі й бюджетна сфера.

Валентина Семенюк

Пане Майстришин, дозвольте мені з Вами не погодитися. Перш за все, я хочу сказати так: перед початком подання бюджету урядом Соціалістична партія, в тому числі і перед вами сидячий автор (тобто я) подавала законопроект про те, що заробітна плата і бюджет йшов з розрахунку з 237 грн. Так, як було прийнято рішенням ВР при прийнятті бюджету 2003 року. І уряд обіцяв, і підтвердив, і діяв відповідно до цих розрахунків.

Що зараз пропонує уряд? Уже повернутися назад на 205 гривень при прожитковому мінімумі 362 гривні. Ви мені скажіть, будь ласка, як може людина жити, коли сьогодні прожитковий мінімум 362 гривні, а заробітна плата – 205? При чому, знову стоїть питання підняття цін на продукти харчування.

Сьогодні 75 % громадян живе за межею бідності. Сьогодні уряд тільки діє по-одному. Замість того, щоб наповнювати бюджет, піднімати заробітну плату, вони йдуть до іншого – розпродають, роздають. Це ще ми якось побудемо, а далі, після нас “кінь траву не їсть”.

От я Вам наведу приклад. Бюджет України на 1 січня 1991 року становив 95 мільярдів карбованців, або ж 87 мільярдів доларів. За період кучмівських реформ і його оточення сьогодні бюджет України становить 56 мільярдів гривень або, якщо перевести в доларовий еквівалент, це 10,7 мільярдів доларів.

Якщо порахувати, що в 1991 році боргу абсолютно не було ніякого зовнішнього і внутрішнього (там були невеличкі копійки), то зараз 10,2 мільярда доларів боргу зовнішнього. 133 мільярди гривень – це борг по внутрішніх, по заощадженнях, облігаціях, заробітній платі, по страховці і таке інше.

Ми сьогодні живемо впроголодь. В державі сьогодні залишилося 29% об’єктів державної власності, які ще наповнюють бюджет. Замість того, щоб ті підприємства, які є прибутковими, які дають в бюджет і наповнюють так, як сьогодні живе Європа, маючи казенне майно, яке дає наповнення бюджету.

Ми що робимо? Ми найбільш стратегічні об’єкти продаємо. Наповненням бюджету ніхто не займається, займаємося лише проїданням. Так ми ніколи не наповнимо. Так ми завжди будемо зменшувати мінімальну заробітну плату, ми живемо від проїдання.

Володимир Майстришин

Давайте ми для наших слухачів скажемо, що уряд сьогодні не пропонує зменшення зарплати, він декларує орієнтир : зарплата не повинна бути менша такої-то величини. А далі, все відзначається тими тарифними співвідношеннями і іншими, скажімо так, посадовими співвідношеннями. Але все-таки давайте ми звернемо увагу на цифри.

2002 рік. Ми маємо ВВП 220 мільярдів. 2003 рік - 250 мільярдів. 2004 рік – прогноз на 283 мільярди. Скажіть, це не зростання?

Ганна Стеців

А чому так бідно живуть?

Ірина Халупа

Чому тоді не зростає прожитковий мінімум?

Валентина Семенюк

Чому ми тоді міняємо зарплату? Чому ми зменшуємо заробітну плату, якщо в нас йде зростання?

Володимир Майстришин

Що значить, ми зменшуємо заробітну плату? Так от, дослухайте мене, будь ласка, уважно до кінця.

Ірина Халупа

Ми слухаємо, але щось ми не розуміємо, пане Майстришин.

Володимир Майстришин

Хвилиночку. Ми не можемо, якщо у нас 2003 рік – 255 мільярдів і 2004 рік – 283 мільярдів, то ми маємо скільки? десь 10-15 % зростання ВВП. Хвилиночку. Не можемо ми допустити, щоб зарплата зростала на 40 %. Це ми можемо призвести до того, що буде російською “расслоение”, тобто у нас буде розрив.

Ганна Стеців

Розшарування.

Володимир Майстришин

Розшарування. І в кінці-кінців я за поступове збільшення мінімальної зарплатні, як орієнтир. Інакше ми призведемо до того, що у нас будуть розриви.

Валентина Семенюк

Пане Майстришин, їсти людині треба кожен день, а не мати орієнтир. Якщо ми говоримо, що ціни на продукти харчування піднімаються в півтора рази, в 2 рази, а говоримо про те, що будемо зменшувати заробітну плату, навіть і ту, яку було прийнято ВР.

Володимир Майстришин

Що значить зменшувати? 185 гривень...

Валентина Семенюк

Почекайте. Будете зменшувати 237, те, що було записано законом “Про бюджет 2003 року”, який був затверджений, що 237 гривень іде вже введення із 1 листопада. Ви зараз хочете вже знову ставити питання зменшення. Це означає, що ціни ростуть. І вже відбувається розшарування. 5% жирує, а 95 – пропадає. Тому давайте не будемо говорити про зменшення, а про підвищення ВВП.

Люди мені завжди на окрузі (я думаю вже і Вам так само) говорять: “Не потрібно мені Вашої землі, мені треба, щоб краще було жити на цій землі”. А Ви сьогодні говорите про одне.

Володимир Майстришин

Пані Валентино, я став на захист частини своїх виборців, в тому числі і фермерів. У мене була недавно зустріч з фермерами. Вони сказали: “Ви знаєте, що буде, коли Ви зробите мінімальну зарплатню - 237 гривень?”

Ірина Халупа

Що буде?

Володимир Майстришин

“Я третину своїх робітників звільняю, тому що я не можу витримати мінімальну зарплатню в 237 гривень на селі”.

Валентина Семенюк

Я Вам ще раз хочу сказати, ми, Соціалістична фракція, і представники опозиційних фракцій запропонували наступне. Давайте будемо виходити з того, що заробітна плата в 237 гривень (це було у розрахунках Соцпартії, які ми подавали, робили при затвердженні бюджету 2004 року, де ми сказали: 237 гривень), ставимо зарплату в 237 гривень, але міняємо систему оподаткування. Що було, і що є зараз? Податок починають платити із 17 гривень.

Володимир Майстришин

Хвилиночку.

Валентина Семенюк

Ми пропонуємо із мінімальної заробітної плати.

Володимир Майстришин

Давайте я попробую... Бачите...

Ганна Стеців

Панове, мало часу. Чітка, коротка, лаконічна і ясна відповідь.

Володимир Майстришин

Лаконічна відповідь? Дуже просто. Якщо в бюджеті цього року ми маємо 51 мільярд, то бюджет 2004 року – це вже 60,7 мільярдів.

Валентина Семенюк

І рівень інфляції порахуйте.

Володимир Майстришин

Більше, ніж на 20 % зростає. Про що Ви говорите?

Валентина Семенюк

Давайте подивимося рівень інфляції. Який курс долара закладався при розрахунках бюджету 2003 року, і який сьогодні курс закладається.

Ганна Стеців

Все-таки не зрозуміло, чому, якщо бюджет збільшується, зменшується заробітна платня? Не розумію.

Володимир Майстришин

Вона не зменшується. Ми просто не хочемо довести... Сьогодні мінімальна зарплатня 185, давайте просто про це чітко...

Валентина Семенюк

А з 1-го листопада повинно бути...

Ірина Халупа

Яким методом Ви тоді намагалися її підвищити...

Валентина Семенюк

...237 гривень.

Ірина Халупа

...цим законом, який підвищив її до 237 гривень?

Володимир Майстришин

То був популістський закон прийнятий. Ви знаєте...

Валентина Семенюк

Не популістський, а закон “Про бюджет 2003-го року”. На основі цього були зроблені розрахунки. І давайте не відміняти і не підміняти поняття.

Володимир Майстришин

Був прийнятий окремий закон, який визначав зарплатню одразу після голосування по бюджету.

Валентина Семенюк

Відповідно до Бюджетного Кодексу, відповідно до Конституції...

Володимир Майстришин

Бюджетний Кодекс ми не виконали в тому плані. Давайте скажемо...

Валентина Семенюк

Перед прийняттям бюджету завжди затверджується мінімальна заробітна плата. І давайте будемо дотримуватися норм закону і норми Конституції, яка говорить, що перед прийняттям бюджету повинна бути затверджена мінімальна заробітна платня.

Володимир Майстришин

Ми перенесли дискусію ВР в ефір, і наші радіослухачі так і не зрозуміли, що відбулося.

Ірина Халупа

Вони вже довго не розуміють.

Володимир Майстришин

Так от, я хотів би чітко сказати, що пропозиція уряду сьогодні наступна. Є 185 – мінімальна, і вони сьогодні підвищили – 205, 237- до кінця року. І це є нормальна позиція, виважена з урахуванням міжпосадових співвідносин. Щоб лікар отримував пристойну зарплату по відношенню...

Валентина Семенюк

Я думаю, що уряд хоче відмінити закон України “Про бюджет 2003 року” і зменшити заробітну плату громадян до 205 гривень, замість того, що було затверджено, тобто кинути людей напризволяще. Саме така позиція сьогодні уряду.

Ірина Халупа

Шановні гості, пробачте, я вас мушу перервати. Було б гарно, якби в Україні зростав не лише ВВП, але і людські зарплати. Хай зростає, звичайно, і бюджет. Дякую вам, шановні гості. Сьогодні з нами була Валентина Семенюк від СПУ, голова спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, та Володимир Майстришин від фракції “Регіони України”. Дякую вам, шановні гості, за участь у “Вечірній Свободі”. На цьому ми закінчуємо програму. З вами прощаються в Празі Ірина Халупа, в Києві – Ганна Стеців. Слухайте “Свободу”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG