Париж, 21 листопада 2003 року.
Тарас Марусик
Сьогодні у французькій столиці розпочалися Дні пам’яті голодомору в Україні. На міжнародну конференцію у Сорбонському університеті Парижа зібралися провідні вчені. З Києва прибула урядова делегація на чолі з віце-прем’єром Дмитром Табачником, були присутні також посли України у Франції та Франції в Україні.
За годину до початку колоквіуму Дмитро Табачник провів прес-конференцію для журналістів, більшість з яких прибули з України. Прикметно, що жоден український телеканал не надіслав своїх кореспондентів. Віце-прем’єр повідомив, що на засіданні оргкомітету у середу уряд дав доручення керівникам українських дипломатичних місій повернутися до тексту нещодавно ухваленої 25 державами-членами ООН заяви. Як відомо, Україна погодилася на зниження рівня документа з резолюції до заяви і вилучила з нього слово «геноцид».
Відповідаючи на запитання радіо «Свобода», скільки може тривати цей процес, Дмитро Табачник сказав, що уряд Вірменії добивається визнання геноциду свого народу вже 90 років, Україна ж добиватиметься цього стільки, скільки потрібно, щоб відповідний документ був ухвалений.
А от що сказав Дмитро Табачник, виступаючи на колоквіумі:
Дмитро Табачник
Голодомор 1933 року - це наша розрита могила, бо мільйони людей не поховані за християнським обрядом. А відтак маємо насамперед визнати їх жертвами політичного геноциду і терору, щоб у храмах священики мали змогу поминати їх належним церковним обрядом. Сперечатися про кількість полеглих, ніби на аукціоні, на мою думку, не коректно, бо життя кожної людини безцінне.
Тарас Марусик
У колоквіумі взяли участь чимало відомих дослідників голодомору, серед них і Джеймс Мейс. У своєму виступі він зазначив, що визнання голодомору геноцидом важливе з погляду історичної справедливості. «Україна належить до націй, - сказав Джеймс Мей, - історичний розвиток яких був перерваний. Політика нового режиму полягала не лише в тому, щоб позбавити населення їжі, але і боротися проти того, що називали націоналізмом». Саме цим, на думку Джеймса Мейса, пояснюється нинішня ситуація в Україні, оскільки це постгеноцидне суспільство. «Коли нація є інвалідом, людство позбавлене внеску, який ця нація могла покласти в його скарбницю. Сьогодні Україна перебуває у стані одужання. Якщо ми визнаємо український геноцид, - сказав Джеймс Мейс, - ми підтримаємо цей процес, а також усе людство».
Інший відомий історик француз Стефан Куртуа, один з авторів «Чорної книги комунізму», свій виступ розпочав з першого голодомору 1921-1923 років. Він зазначив, що той голодомор не був випадковим, а результатом більшовицького режиму. Всю вину за створення системи нищення людей він поклав на Леніна, а Сталін був лише його послідовником, хоча його методи були надзвичайно ефективними.
Стефан Куртуа
За 10 років до відкриття табору в Аушвітці (Освенцим) Сталін вбив 7 мільйонів осіб: чоловіків, жінок, дітей - за 10 місяців. Я думаю, що ніхто цього краще не зробив ні до нього, ні після нього.
Тарас Марусик
Дні пам’яті у французькій столиці продовжаться у суботу і неділю. Завтра, зокрема, на площі Трокадеро будуть зачитувати прізвища померлих українців, а під Тріумфальною аркою будуть покладені вінки від уряду і від української діаспори. В неділю в Соборі Паризької Богоматері відбудеться служба в пам’ять за замученими українцями.
Тарас Марусик
Сьогодні у французькій столиці розпочалися Дні пам’яті голодомору в Україні. На міжнародну конференцію у Сорбонському університеті Парижа зібралися провідні вчені. З Києва прибула урядова делегація на чолі з віце-прем’єром Дмитром Табачником, були присутні також посли України у Франції та Франції в Україні.
За годину до початку колоквіуму Дмитро Табачник провів прес-конференцію для журналістів, більшість з яких прибули з України. Прикметно, що жоден український телеканал не надіслав своїх кореспондентів. Віце-прем’єр повідомив, що на засіданні оргкомітету у середу уряд дав доручення керівникам українських дипломатичних місій повернутися до тексту нещодавно ухваленої 25 державами-членами ООН заяви. Як відомо, Україна погодилася на зниження рівня документа з резолюції до заяви і вилучила з нього слово «геноцид».
Відповідаючи на запитання радіо «Свобода», скільки може тривати цей процес, Дмитро Табачник сказав, що уряд Вірменії добивається визнання геноциду свого народу вже 90 років, Україна ж добиватиметься цього стільки, скільки потрібно, щоб відповідний документ був ухвалений.
А от що сказав Дмитро Табачник, виступаючи на колоквіумі:
Дмитро Табачник
Голодомор 1933 року - це наша розрита могила, бо мільйони людей не поховані за християнським обрядом. А відтак маємо насамперед визнати їх жертвами політичного геноциду і терору, щоб у храмах священики мали змогу поминати їх належним церковним обрядом. Сперечатися про кількість полеглих, ніби на аукціоні, на мою думку, не коректно, бо життя кожної людини безцінне.
Тарас Марусик
У колоквіумі взяли участь чимало відомих дослідників голодомору, серед них і Джеймс Мейс. У своєму виступі він зазначив, що визнання голодомору геноцидом важливе з погляду історичної справедливості. «Україна належить до націй, - сказав Джеймс Мей, - історичний розвиток яких був перерваний. Політика нового режиму полягала не лише в тому, щоб позбавити населення їжі, але і боротися проти того, що називали націоналізмом». Саме цим, на думку Джеймса Мейса, пояснюється нинішня ситуація в Україні, оскільки це постгеноцидне суспільство. «Коли нація є інвалідом, людство позбавлене внеску, який ця нація могла покласти в його скарбницю. Сьогодні Україна перебуває у стані одужання. Якщо ми визнаємо український геноцид, - сказав Джеймс Мейс, - ми підтримаємо цей процес, а також усе людство».
Інший відомий історик француз Стефан Куртуа, один з авторів «Чорної книги комунізму», свій виступ розпочав з першого голодомору 1921-1923 років. Він зазначив, що той голодомор не був випадковим, а результатом більшовицького режиму. Всю вину за створення системи нищення людей він поклав на Леніна, а Сталін був лише його послідовником, хоча його методи були надзвичайно ефективними.
Стефан Куртуа
За 10 років до відкриття табору в Аушвітці (Освенцим) Сталін вбив 7 мільйонів осіб: чоловіків, жінок, дітей - за 10 місяців. Я думаю, що ніхто цього краще не зробив ні до нього, ні після нього.
Тарас Марусик
Дні пам’яті у французькій столиці продовжаться у суботу і неділю. Завтра, зокрема, на площі Трокадеро будуть зачитувати прізвища померлих українців, а під Тріумфальною аркою будуть покладені вінки від уряду і від української діаспори. В неділю в Соборі Паризької Богоматері відбудеться служба в пам’ять за замученими українцями.
