Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:39

“Економічний журнал”


Михайло Мигалисько “Економічний журнал”

Прага, 16 листопада, 2003 року.

Михайло Мигалисько

Вітаю Вас, шановні слухачі, на хвилях радіо «Свобода». В ефірі «Економічний журнал».

Російсько - український прикордонний конфлікт довкола Тузли й цього тижня був в центрі уваги Києва, Москви та і Брюсселя. Виринула низка питань про наслідки цієї справи на нещодавно підписаний договір про Єдиний економічний простір. Президент України Леонід Кучма заперечує вплив українсько-російського прикордонного конфлікту на участь України в Єдиному економічному просторі з Росією Казахстаном і Білоруссю. Перед мікрофоном Мар’яна Драч.

Мар’яна Драч

У середу на прес-конференції у Києві президент країни заявив:

Леонід Кучма

Я б не пов’язував проблеми кордонів і проблеми Єдиного економічного простору. Ми зацікавлені у якнайглибшій співпраці, насамперед з Російської Федерацією і в тому числі, з Білоруссю, Казахстаном та і іншими країнами СНД.

Мар’яна Драч

Але минулого тижня під час візиту до Казахстану міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко говорив про Тузлу зовсім інакше. Пригадаємо його слова.

Костянтин Грищенко

Для того, щоб рухатися вперед в реалізації будь-якого серйозного проекту, передусім, потрібне довір’я. Довір’я було підірване тим, що несподівано для нас велося будівництво, яке важко пояснити якими-небудь міркуваннями логічними. Звісно, якщо питання довкола Тузли не буде врегульоване, то виникає абсолютно інша ситуація. Не можливо жити відразу у двох вимірах: співпраця в економіці та серйозні розбіжності в політичних питаннях.

Мар’яна Драч

У середу, обґрунтовуючи потребу розвивати відносини з Росією президент України нарікав на те, що Україні дуже важко продавати свої товари у Європі.

Леонід Кучма

Чого я мотаюсь по всьому світу? Сьогодні при тих темпах росту економіки української і, на великий жаль, звуженим нашим внутрішнім ринком нам украй потрібні ринки збуту, бо якщо їх не буде, всі розмови про економічне зростання і що цьому сприяє ринкова економіка - блеф. Ви добре розумієте, що Європейський Союз - це елітна закрита організація і яку б ти продукцію найвищого рівня не робив, її не пустять чи, дай Бог, дадуть квоту, так би мовити. І вчора чи позавчора комісар Європейської Комісії Паттен заявив про це на конференції, що не очікуйте, що ми будемо Вам давати якісь компенсації за те, що Ви втратите ринок сталі і так далі. Ми готові Вам допомогти у облаштуванні кордонів. Ну, і за це спасибі. Тому не до жиру буть без жиру.

Мар’яна Драч

Як підрахували експерти міжнародного центру перспективних досліджень у Києві втрати України від розширення ЄС уже наступного року становитимуть 320-340 мільйонів доларів. Але невже картина настільки сумна? Чи існує якийсь шлях для України пробитися на західні ринки? Це запитання до економіста центру Тетяни Щербакової.

Тетяна Щербакова

Наш аналіз також показує, що у середньостроковому періоді - це п’ятий та шостий рік, Україна може виграти від розширення ЄС. Виграш України залежить перш за все від зовнішньоторговельної політики України. Дуже важливим чинником є гармонізація законодавства Українського з законодавством ЄС. По-друге, велике значення мають стандартизація українських продуктів, зокрема, тієї ж сільськогосподарської продукції відповідно до стандартів ЄС. Третім важливим чинником є вступ України до СОТ. Тобто, якщо Україна спромогнеться вступити до СОТ у 2004-2005 році - це допоможе мінімізувати негативні наслідки розширення ЄС, це посилить позицію України у торговельних суперечках, а до того ж розширить квоти та дозволить ефективніше боротися з антидемпінговими та спеціальними розслідуваннями.

Мар’яна Драч

Отже, як вважають експерти, Україна відчує на собі негативні наслідки від розширення Євросоюзу вже наступного рок, але згодом картина може змінитися.

Тепер вістка з Брюсселя. Європейський Союз і надалі занепокоєний Керченським конфліктом. Про це заявив 13 листопада у Брюсселі речник комісара Євросоюзу зовнішніх відносин Кріса Паттена, комісара, який цього тижня побував у Києві. Ось що сказав Дієго де Охєда.

Дієго де Охєда

Не знаю чи варто й казати, що Європейський Союз підтримує не лише незалежність України, а її територіальну цілісність. У зв’язку з цим трохи дивує, що так скоро після підписання планів започаткувати Єдиний економічний простір між Україною, Росією та ще двома державами, одна з сторін вдається до односторонніх дій, що їх інша сторона сприйняла, як загрозу.

Мар’яна Драч

Водночас, речник комісара Євросоюзу заявив, що в Брюсселі і далі ставляться до українсько-російської суперечки, як до двостороннього конфлікту.

Михайло Мигалисько

Останнім часом влада України досить критично висловлюється стосовно відносин з ЄС. Зокрема президент Кучма і прем’єр – міністр України Янукович нарікають на ЄС, що Євросоюз зволікає з наданням Україні статусу країни з ринковою економікою. Причини такого зволікання спробував з’ясувати у представників Європейської комісії наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.

Славко Волинський

Запитуючи у речника Єврокомісії у справах зовнішньої політики Дієго де Охєди, що стоїть на перешкоді надання Україні статусу держави з ринковою економікою, я також поцікавився, чи немає тут подвійних стандартів з боку Євросоюзу щодо України, адже Румунія і Болгарія, приміром, одержали такий статус автоматично, без жодних переговорів на цю тему, такого статусу набула й Росія і також без тривалих процедур.

На це речник Єврокомісії відповів: «Надання Україні статусу країни з ринковою економікою інтенсивно обговорювалось з українською стороною під час нещодавнього візиту комісара ЄС Кріса Паттена до України 10 та 11 жовтня. Ми ще раз чітко пояснили нашу позицію, що це питання носить технічний характер. І найкращий спосіб, щоб гарантувати надання українській економіці ринковий статус, - відповісти на ті запитання, які надіслав українському уряду комісар ЄС у справах економіки Паскаль Ламі. І це все. Тут немає подвійних стандартів. Усі такі питання проходять відповідну процедуру. І як тільки ми одержимо відповіді на поставлені комісаром Ламі запитання, Європейський Союз відразу відповідно відреагує».

Я спробував з’ясувати, чи немає тут якихось політичних факторів у розв’язанні проблеми надання Україні статусу держави з ринковою економікою? Представник Єврокомісії Дієго де Охєда відповів категорично: «Ні!»

Михайло Мигалисько

Російські підприємці, західні інвестори й владні представники демократичних країн уважно стежать за перебігом справи Михайла Ходорковського, колишнього голови російського нафтового гіганта «ЮКОС».

Заступник Генерального прокурора Російської Федерації Володимир Колєсніков під час круглого столу у Державній Думі Росії зазначив, що підприємець Михайло Ходорковський може знаходитися під вартою набагато більше, ніж два місяці. З подробицями наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

Заступник генерального прокурора Російської Федерації Володимир Колєсніков говорить про те, що його відомство має намір розслідувати справу Михайла Ходорковського в оптимальний термін для цього, тобто, впродовж двох місяців. Однак, якщо обсяг робіт виявиться набагато масштабнішим Михайло Ходорковський перебуватиме під вартою до 12 місяців і навіть до 2 років. Володимир Колєсніков впевнений, що Ходорковський має залишатися під вартою:«Кажуть, що Ходорковський нікого не вбивав, не виходив на великий шлях для цього. Це дійсно так. Однак, потрібно інакше дивитися на ситуацію - подивитися як живе більшість населення Російської Федерації в умовах, коли незначна частина цього населення має величезні прибутки». І звичайно ж Володимир Колєсніков розповів, якою є мінімальна заробітна плата в Росії - близько 600 російських рублів, а тепер треба мільярд доларів Михайла Ходорковського розкласти на російські рублі. Володимир Колєсніков вважає, що саме росіяни не отримали цього мільярда доларів Михайла Ходорковського. Колєсніков говорив і про безпритульних дітей, і про тих, хто отримує мінімальну пенсію у 1600 рублів... І в результаті віце-спікер нижньої палати російського парламенту Володимир Жириновський запропонував не розстрілювати і не випускати Михайла Ходорковського, а засудити його на довічне ув’язнення. У відповідь на це заступник генерального прокурора РФ Володимир Колєсніков сказав, що згідно з звинуваченнями Ходорковському загрожує максимум до 10 років позбавлення волі. «Більше, на жаль, ми дати не можемо, - сказав представник російської Генеральної прокуратури.

Михайло Мигалисько

Тим часом Російський президент Володимир Путін обіцяє підприємцям, що повернення до минулого не буде. Таку заяву Путін зробив на з''їзді Російської спілки підприємців. Наш московський кореспондент Віталій Портников продовжує.

Віталій Портников

Поява президента Російської Федерації Володимира Путіна на з’їзді Російської спілки підприємців викликала підвищену увагу спостерігачів і всіх, хто причетний до російського бізнесу у зв’язку з справою компанії «ЮКОС» та арешту Генеральною прокуратурою колишнього керівника цієї компанії, найбагатшої людини Росії Михайла Ходорковського. Звичайно ж від Володимира Путіна очікували пояснень, як він надалі вважає буде розвиватися російська економіка. І президент зазначив, що до минулого повернення вже не буде.

Володимир Путін

Будь-яка справа, яка розпочинається проти бізнесу викликає занепокоєння і тривогу, бо всі відразу ж задаються питанням: а чи не буде повороту до минулого? Не буде! Це не можливо.

Віталій Портников

Віце-президент спілки Ігор Юргенс закликав президента Путіна «простягнути бізнесу руку» і зазначив, що Путін це зробив. «Росія - країна, яка живе по особливих традиціях: якщо руку простягають, по ній не б’ють. Простягають свою руку у відповідь», - сказав віце-президент Російської спілки підприємців у кулуарах з’їзду цієї громадської організації вже після того, як Володимир Путін виступив на з’їзді. Заява пана Юргенса продемонструвала, що серед підприємців є люди, які досі сподіваються, що ситуація поліпшиться і що вони знайдуть спільну мову з владою, адже Ігор Юргенс назвав Володимира Путіна «модернізатором і людиною, яка думає про майбутнє». «Він продемонстрував, що ми маємо за нього боротися з тими силами, які в його оточенні борються за інші цілі», - зазначив віце-президент Російської спілки підприємців. Таким чином він дав зрозуміти, що у найближчому оточенні президента Російської Федерації є сили зацікавлені у зовсім іншому стані російської економіки, у боротьбі з російськими підприємцями і що ці сили мають певний вплив на президента Росії.

Таке трактування ситуації в Росії вже викликала певні проблеми і серед самих підприємців. Ігор Юргенс визнає, що у їхньому середовищі є різні думки щодо нинішньої ситуації. Треба зазначити, що вже сьогодні стало відомо, прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який перебуває зараз у Ніжнє-Вартовську, сказав, що він звернувся до керівника Міністерства природничих ресурсів РФ не нагнітати атмосферу загроз навколо компанії «ЮКОС» і здійснювати її перевірку у плановому режимі. Нагадаю, що кілька днів тому це міністерство вирішило спеціально перевірити надра, які зараз використовуються компанією «ЮКОС». В російських спостерігачів з’явилося побоювання, що цих надр компанія буде позбавлена ще до судового процесу над Михайлом Ходорковським. Михайло Мигалисько

Українці є нацією, котра пишається своєю культурною спадщиною, але держава, як це не парадоксально, майже нічого не робить для того, аби про її унікальний спадок довідався світ, бодай з ілюстрацій.

Видавництво та часопис «Родовід» є одними з небагатьох, які взялися виправити ситуацію. Докладніше про них в рубриці «Власна справа» розповідає Ірина Біла.

Ірина Біла «Рід. Родина. Народження. Відродження. Спільна коренева енергія цього ряду найближча до задуму часопису «Родовід». Головна програма «Родоводу» - етнографічних, археологічних, фольклорних, історичних, мистецтвознавчих записок - досліджувати й описувати родовідну української культури. Родовідну сіл, ремесел, архітектурних стилів, музичних жанрів... Мета «Родоводу» - до зернини збирати наявний і віднаходити втрачений цінний матеріал з історії української культури, аби частинкою корисної праці прилучитися до нового процесу реабілітації, оновлення, реконструкції національної культури, розробки її наукової концепції», – так розпочинається перше число часопису «Родовід», яке побачило світ у 1991 році. Про те, як все починалося, згадує головний редактор і засновник журналу Лідія Лихач. Лідія Лихач Я працювала в Черкасах у «Молодіжній газеті». У 1991 році, коли можна було щось засновувати газети, або видавництво, тобто коли впав комуністичний поділ світу, тоді відразу я заснувала журнал «Родовід» - наукові записки до історії і культури України. Це було дуже такою цікавою справою, тому що більшість молодих науковців, котрі працювали на обласному рівні в музеях, в якихось наукових закладах, в педінституті, у мене було таке враження, що все що вони досліджують, це просто для статистики і коли вже є друкований орган, є зовсім інша мета твоєї дослідницької і, взагалі, твоєї роботи як такої.

Ірина Біла

Більшість публікацій потребували ширшого дослідження, адже теми, які висвітлювали науковці, були глибокими і на журнальних шпальтах їм було вже затісно. Відтак виникла ідея створення власного видавництва, де можна було би видавати ґрунтовніші дослідження з історії української культури. Водночас, перебуваючи у справах за кордоном і заходячи в тамтешні книгарні, Лідія Лихач не могла знайти видань, котрі б розповідали про Україну взагалі і про її культуру зокрема.

Лідія Лихач

Ми дуже багато говоримо, яка в нас велика, неповторна, оригінальна спадщина, але просто говоримо і нам це ніби достатньо. Мені доводиться часто бувати в Америці і я бачила, що, скажемо, в книжкових американських крамницях просто не присутні українські книжки, особливо альбоми, які гарно показують багату українську спадщину. І десь з 1992-1993 року я друкую такі книжки і альбоми українською і англійською мовами.

Ірина Біла

Видавництво «Родовід» вже видало близько 20 цікавих видань, з них - 6 ілюстрованих альбомів. Серед останніх – «Ікони Шевченкового краю», «Українська старовина», «Вишивка козацької старшини ХУ11-ХУШ століть», «Писанки», «Мальоване дерево».

Кожне видання «Родоводу», на думку Лідії Лихач, є унікальним. Загалом, реалізація мрій і усвідомлення того, що твоя праця є суспільно необхідною і до того ж знаходить вдячний відгук у читачів, приносить видавцеві неабияке задоволення.

Лідія Лихач

Останнє, справді я боюся це сказати, я просто щаслива, це мені дуже подобається, це дає мені таке натхнення, ці кольори. Скажемо, остання книжка «Мальоване дерево», котра показує український наївний живопис з ХІХ початку ХХ століття. Ці кольори, ці гарні фарби, ці мисники, ці скрині мальовані... Ця книжка найбільш вдала, бо скажемо у нас було «Ікони Шевченкового краю», це також примітив, але ікони є ікони, вони трошки спеціальні і на конкретніших людей. А «Вишивка козацької старшини» також розкішна, також свій читач. Але «Мальоване дерево» - це та безпосередність, та щирість кожної сторінки подобається всім.

Ірина Біла

Знайти у барвах мальовничого дерева українського родоводу власний відтінок, що відповідає твоєму покликанню і твоєму призначенню, вдається далеко не кожному. Лідія Лихач належить до тих, хто зміг його впізнати, і, що не менш важливо, втілити в палітру дійсності.

Михайло Мигалисько

У рубриці «Українські підприємців історії» ми вже розповідали про підприємців Львова, завдяки яким це місто було багатонаціональним упродовж усієї своєї історії. Іноземні купці охоче приїздили до Львова у справах, а дехто з них оселявся там до кінця свого життя, як, приміром, грек Костянтин Корнякт чи угорець Георгій Боїм. Про родину львівських підприємців, лікарів, діячів магістрату і меценатів Боїмів розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Угорський купець і лікар Дьєрдь (або Георгій) Боїм приїхав до Львова близько 1590 року на запрошення короля Речі Посполитої Стефана Баторія. Він сповідував протестантську віру, проте невдовзі перейшов у католицтво і вже через рік одружився з донькою бурмистра маґістрату Вольфа Шольця Катериною-Ядвігою.

Згодом Баторій надав Боїму шляхетську гідність і титул королівського секретаря, однак і після цього він продовжував займатися торгівлею та лихварством. Пізніше Боїм був обраний райцею (тобто, членом ради магістрату) і отримав почесний титул «Видатний і славний пан». Відтак, він був звільнений від податків на нерухомість – як королівських, так і міських, а також від натуральних повинностей на користь міста, зокрема, від обов’язку надавати гостьові кімнати.

Син Боїма Павло отримав добру освіту, став доктором медицини і філософії і так само займався підприємництвом. Про розмах бізнесу Боїма-молодшого свідчить хоча би факт закупівлі ним – спільно з Мельхіором Шольцем, – у вересні 1600 року на ярмарку у Луцьку (цитата) «двохсот сорока пар юхти московської». З часом Павло теж був обраний до маґістрату райцею, а незабаром став війтом.

1609 року на цвинтарі довкола кафедрального костьолу Георгій Боїм розпочав будівництво родинної усипальниці-каплиці. За переказами, на бажання замовника вона була виконана у вигляді у 100 разів збільшеної копії його малахітової шкатулки. 1617 року багате оздоблення каплиці у стилі ренесанс було завершене. А наступного року Георгій помер і був, як і Ядвіга та Павло, похований у каплиці.

Один з нащадків Георгія Боїма – Михайло Боїм, – теж був лікарем і як єзуїт-місіонер двічі відвідав Китай. Повернувшись до Львова, він 1656 року видав першу в Європі книгу про рослини Далекого Сходу під назвою «Фауна і флора Китаю» та медичний трактат «Лікування по-китайськи».

1765 року цвинтар навколо Латинського собору, зважаючи на санітарні вимоги, був перенесений до передмістя, натомість каплиця Боїмів так і залишилася у центрі Львова. І вже майже 4 століття на ліхтарі її купола прочитуються написані латиною слова: «Перехожий, стань і подумай, чим страждання твої більші мого».

Михайло Мигалисько

Це було останнє повідомлення у передачі «Економічний журнал» Я, Михайло Мигалисько, прощаюсь з Вами. На все добре! Залишаєтесь на хвилі «Свободи».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG