Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:23

“Моніторинг тижня”. 1. Президент Буш захищає збройну інтервенцію в Іраку протягом візиту до Великобританії; 2. Україна за історією своєї миротворчої діяльності ніколи не зазнавала стількох небойових втрат, як нині в Іраку; 3. Якщо Україна та Росія шляхом мирних переговорів не залагодять проблему стосовно української коси Тузла, сторони можуть звернутися до Міжнародного суду в Гаазі; 4. Нові теракти у Стамбулі.


Наталя Мусієнко “Моніторинг тижня”. 1. Президент Буш захищає збройну інтервенцію в Іраку протягом візиту до Великобританії; 2. Україна за історією своєї миротворчої діяльності ніколи не зазнавала стількох небойових втрат, як нині в Іраку; 3. Якщо Україна та Росія шляхом мирних переговорів не залагодять проблему стосовно української коси Тузла, сторони можуть звернутися до Міжнародного суду в Гаазі; 4. Нові теракти у Стамбулі.

Прага, 22 листопада 2003 року.

Наталія Мусієнко

Говорить радіо “Свобода”. Шановні слухачі, в ефірі програма “Моніторинг тижня” з добіркою матеріалів про найважливіші та найцікавіші події у світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі – Наталія Мусієнко.

Сьогодні у програмі:

- Президент Буш захищає збройну інтервенцію в Іраку протягом візиту до Великобританії;

- Україна за історією своєї миротворчої діяльності ніколи не зазнавала стількох небойових втрат, як нині в Іраку;

- Якщо Україна та Росія шляхом мирних переговорів не залагодять проблему стосовно української коси Тузла, сторони можуть звернутися до Міжнародного суду в Гаазі;

- Нові теракти у Стамбулі.

Залишаєтеся з нами!

І насамперед – короткий огляд міжнародних подій за тиждень.

Василь Дарчук

Почнемо наш огляд від чотириденного візиту президента США Буша до Великобританії, де його у вівторок тепло привітали офіційні особи на чолі із прем’єр-міністром Тоні Блером, і де його візит протягом чотирьох днів супроводжували акції протесту проти зовнішньополітичного курсу США і конкретно проти війни в Іраку.

Із браку часу ми не будемо зупинятися на деталях візиту, тобто на офіційних зустрічах і церемоніях, зокрема на прийомі Буша з його дружиною у Букінгемському палаці у королеви Єлизавети. Коротко скажемо лише, що мета візиту Буша до Великобританії – обговорити з британськими керівниками становище в Іраку подальші спільні заходи у стабілізації становища у цій країні, а також порушити торговельні проблеми, які постали між США і їхніми європейськими союзниками.

Проте, свій візит президент Буш використав також для того, щоб роз’яснити становище США у справі Іраку і боротьби з тероризмом. Виступаючи на спільній із Тоні Блером прес-конференції після закінчення переговорів, президент Буш знову підкреслив, що воєнні операції в Іраку та Афганістані були необхідні.

“Диктаторські режими, тероризм і небезпека застосування зброї масового знищення, – підкреслив Буш, – нині створюють глобальну і найбільшу загрозу для світу. Іноді, – за його словами, – лише силою можна захистити демократію від хаосу.” Буш підтвердив наміри його Адміністрації залишати війська в Іраку аж до успішного закінчення їхньої місії.

Обидва лідери гостро осудили четвергові терористичні акти у Стамбулі і висловили тверду рішучість продовжувати глобальну боротьбу з міжнародним тероризмом.

Як уже загадано, протягом кількох днів в Лондоні тривали протести проти візиту Буша і зовнішньої політики його Адміністрації. Найбільший марш протесту, на який, за різними оцінками, зібралося до ста тисяч людей, відбувся у четвер. Хоча більшість мітингів і демонстрацій проходили спокійно, порядок на лондонських вулицях забезпечували понад 5 тисяч поліцейських.

Наступна наша тема – терористичні акти в Стамбулі. Два автомобілі з вибухівкою, якими управляли терористи-смертники, у четвер підірвано під будинками британського консульства, банку і торговельного центру. Унаслідок вибухів загинуло 27 осіб, більшість з них – британські дипломати, в тому числі генеральний консул Великобританії Роджер Шорт. Близько 450 осіб було поранено. Кілька десятків з них перебувають у тяжкому стані, тому кількість жертв протягом найближчих днів може зрости.

Відповідальність за теракти турецькі офіційні особи поклали на мережу “Аль-Каїда” і на місцевих ісламських екстремістів.

Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що його уряд докладе зусиль до того, щоб терористів знайти і поставити перед судом. Відразу ж після терористичних актів розпочато офіційне слідство, в якому бере участь група британських криміналістів. До Стамбула прибув також міністр закордонних справ Великобританії Джек Строу.

Реакція на терористичні акти у всьому світі, в тому числі у більшості арабських країн, була одностайно критична. Теракти осудив ЄС, назвавши їх “варварськими”. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію з осудом останніх четвергових і попередніх суботніх терактів. Нагадаємо, тиждень тому (тобто минулої суботи) від двох вибухів у Стамбулі загинули 25 осіб.

На закінчення коротко скажемо про ситуацію в Іраку, де протягом минулого тижня не припинялися атаки прорежимних груп на коаліційні підрозділи, на курдів, а також арабів, які співпрацюють з новою владою і коаліційним командуванням.

Згідно з повідомленнями, в атаках також беруть участь сотні терористів, які останніми місяцями прибули сюди із сусідніх арабських країн. Серед найсерйозніших з атак варто навести ракетний обстріл готелю “Палестина” і колишнього “Шератона” в Багдаді, в яких живуть іноземні журналісти, фахівці і багато членів коаліційного керівництва. Ракетами обстріляно також будинок міністерства нафтової промисловості, пожежа в якому триває й досі.

Далі – у місті Кірку на півночі Іраку, де живуть курди, під будинком партії “Патріотичний союз Курдистану” терорист-самовбивця підірвав автомашину з вибухівкою. Загинуло 4 осіб і близько 40 біли поранені. Більшість із постраждалих – це мирні жителі. Лідер цієї партії Джалал Талабані тепер ротаційно очолює урядову раду Іраку. Протягом тижня у сутичках в Багдаді та інших містах загинуло близько 20 людей.

Тим часом, коаліційні підрозділи продовжують операції проти прихильників колишнього режиму. На початку тижня у п’ятьох дільницях Багдаду американська авіація завдала ударів по об’єктах, звідки бойовики організували напади на коаліційні підрозділи.

Василь Дарчук, радіо “Свобода”.

Наталія Мусієнко

У Лондоні відбулися переговори прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера із президентом США Джорджем Бушем. Це перший державний візит американського Президента за останні 80 років. Головні теми – ситуація в Іраку і проблеми торгівлі. Перед початком переговорів Джордж Буш поклав вінок на могилу Невідомого солдата. Того ж дня, 20 листопада, у Лондоні відбулися багатотисячні демонстрації протесту.

Перед мікрофоном – Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Десятки тисяч демонстрантів сьогодні в центрі міста протестували передусім проти політики президента США в Іраку. Понад тридцять осіб затримано, після того як вони пробили поліцейський кордон перед Букінгемським палацом, де перебуває глава американської держави.

Речник активістів антивоєнної коаліції Гарда Разукі сказала радіо “Свобода”, що не буде можна проігнорувати масштаби демонстрацій.

“Цього тижня демонстрації будуть найбільшими у цій країні. Ми впевнені, що Джордж Буш знає про це й ми також переконані, що й Тоні Блер знає про це,” – запевнила Гарда Разукі.

Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер на прес-конференції після зустрічі з президентом Джорджем Бушем, заявив, що тероризм – це загроза 21-го століття й вартостей вільного світу. Блер запевнив Буша, що Великобританія стоятиме поруч зі Сполученими Штатами та союзниками у світі, щоб боротися й остаточно знищити це лихо тероризму.

Щодо антивоєнних протестів він зауважив: “Щось дивне стається довкола цих ситуацій, які мають місце, і коли люди заявляють, що вони не погоджуються з ними. Адже якби вони не мали місце, це означало б, що й далі в Афганістані були б таліби, а Саддам керував би Іраком,” – зазначив глава британського уряду.

Буш зі свого боку додав: “Люди у Багдаді, наприклад, не мали можливості ще донедавна протестувати. Також у Північній Кореї люди не можуть виступати проти теперішнього режиму. Свобода – це прекрасна річ ,і я шаную це. Я вповні розумію, що люди не погоджуються з війною. Однак я сподіваюся, вони сприймають мир, вільність і свободу,” – зауважив глава американської держави, коментуючи акції протесту.

У середу ввечері президент Буш був на державному прийомі у королеви Єлизавети II. “Шістдесят років тому Вінстон Черчілль сформулював поняття “спеціальних відносин”, щоб визначити тісну співпрацю між силами Великобританії та Сполучених Штатів, що було вирішальним у визволенні Європи від тиранства. Як особливі друзі, ми можемо говорити відкрито, час від часу не погоджуватись, навіть посваритися. Проте глибина нашого партнерства означає, що ми завжди діємо спільно на усіх рівнях,” – заявила королева Великобританії.

Михайло Мигалисько, радіо “Свобода”.

Наталія Мусієнко

В Стамбулі протягом минулого тижня було скоєно кілька терактів. Останні – 20 листопада. Принаймні 27 людей загинуло, і понад 450 було поранено внаслідок двох потужних вибухів. Після нападу на єврейські синагоги в цьому ж місті кількома днями раніше, цього разу цілями стали британські об’єкти – консульство та банк. І це якраз під час візиту президента США до Великобританії.

Фахівці вважають, що обидві серії вибухів у діловій столиці Туреччини, як і перед тим у Саудівській Аравії, це справа рук місцевих осередків всесвітньої терористичної мережі “Аль-Каїда”.

Далі – Сергій Драчук.

Сергій Драчук

Майже одночасні вибухи значно пошкодили будівлі британського консульства в Стамбулі й відділку одного з найбільших світових банків, лондонського “HSBC”. Серед принаймні 14 осіб, що загинули в консульстві, й сам британський консул Роджер Шорт. Вибухи були настільки потужні, що повибивало вікна й порозкидало уламки далеко довкола, так що спершу навіть повідомляли не про два, а про три, чотири чи й п’ять вибухів.

Дані поліції й очевидців свідчать про те, що це знову були самогубчі напади замінованими автами – так само, як і п’ять днів тому в тому-таки Стамбулі, коли було підірвано дві синагоги.

Міністр закордонних справ Туреччини Абдуллах Ґюль, що перебуває з візитом у Стокгольмі, заявив, що його країна не відступить перед терористами: “Нині ми постали перед організованими терористичними нападами. На жаль, ми втратили так багато невинних людей, але ми й далі боротимемося проти тероризму, весь час.”

А тим часом у Лондоні зустрічаються двоє головних провідників міжнародної боротьби з тероризмом: президент США Джордж Буш і британський прем’єр-міністр Тоні Блер, які знову засудили тероризм.

Джордж Буш: “Природа ворогів-терористів знову стала очевидна: ми бачимо їхнє абсолютне презирство до невинних життів.”

Тоні Блер: “І знову нам нагадують про те зло, яке чинять скрізь ці терористи невинним людям і нашому способові життя. І знову ми мусимо підтверджувати, що перед цим тероризмом неможливий відступ, компроміс, вагання в протистоянні цій загрозі, в тому, щоб напасти на неї, де й коли ми можемо, і завдати їй остаточної поразки.”

Відповідальність за напад на британські об’єкти, якраз у час перебування Буша в Британії, вже проголошено від імені “Аль-Каїди” й від імені турецького войовничого угруповання “Фронт ісламських вершників Великого Сходу”, що його тепер теж уважають за пов’язане з “Аль-Каїдою”. Про це говорять нині в Туреччині.

В Британії міністр закордонних справ Джак Строу теж висловив таку саму думку про нинішній теракт: “Боюся, що він має всі ознаки того міжнародного тероризму, що його здійснює “Аль-Каїда” та споріднені з нею організації.”

На думку Строу, все ж не доконче йдеться про удар саме по британських інтересах. І дехто з експертів із тероризму вважає, що, обираючи цілі для останнього теракту, нападники просто скористалися нагодою.

Про це говорить один із таких фахівців із Університету імені Роберта Ґордона в шотландському Абердіні Дейвид Кепітанчек: “Гадаю, що нині “Аль-Каїда” й подібні угруповання не розрізняють британське й американське, на мою думку, це для них загалом західні цілі. У певному сенсі вони просто використовують наявні можливості. Наприклад, наскільки я розумію, в британському консульстві тривали будівельні роботи, і воно могло стати значно легшою ціллю, ніж звичайно.”

Туреччину ж, на думку оглядачів, терористи обрали з двох міркувань: через те, що теракт у ній здійснити легше, ніж десь у Британії, а ще тому, що це держава переважно мусульманська і водночас союзник Заходу.

Сергій Драчук, радіо “Свобода”.

Наталія Мусієнко

Днями в Іраку в українському миротворчому батальйоні наклав на себе руки один із офіцерів. До цього ще двоє миротворців з України пішли з життя. Про це знає більше Мар’яна Драч.

Мар’яна Драч

“Україна за історію своєї миротворчої діяльності ніколи не зазнавала стількох небойових втрат, як нині в Іраку." Так заявив колишній міністр оборони, а нині народний депутат Олександр Кузьмук, коментуючи журналістам самогубство українського офіцера в Іраку. За словами Кузьмука, в українському миротворчому підрозділі відбувається "щось ненормальне." Водночас, у розмові з радіо "Свобода" колишній міністр оборони висловив впевненість, що громадськість скоро дізнається причини смерті Олексія Бондаренка.

Олександр Кузьмук

Там є і командування бригади, і представники Генеральної прокуратури. Я переконаний, що це робить і Міністерство оборони, тому що треба їх шукати в тому числі і в Києві, ті причини.

Мар’яна Драч

Перекладач з арабської Олексій Бондаренко наклав на себе руки в Іраку 18 листопада. Йому було 33. За даними Міністерства оборони, Бондаренко залишив записку, в якій просив нікого не звинувачувати в його смерті. Це третій український миротворець, який загинув в Іраку. 11 листопада смертельно поранив себе кулеметник Сергій Суслов. 30 вересня внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув старший сержант Юрій Койдан.

У середу у Верховній Раді знову поновилися розмови про виведення українських солдатів з Іраку. З такими закликами раніше виступили комуністи та представники блоку Юлії Тимошенко. Представники більшості – проти. Про це сказав радіо "Свобода" Борис Андресюк з СДПУ(О), який у середу головував на засіданні парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони.

Борис Андресюк

Ми не бачимо трагедії. Ми не бачимо поки що доцільності в цьому стосовно відкликання. Але все ж таки ми вирішили звернутися і до керівництва Міністерства оборони, і до керівництва Міністерства закордонних справ, щоб надали можливість групі депутатів, в першу чергу нашого Комітету, все ж таки поїхати і на власні очі подивитися умови перебування наших військових, умови несення служби, виконання ними своїх миротворчих функцій, з тим, щоб доповісти, принаймні, парламенту стосовно цього, оскільки існують різні думки стосовно загибелі наших миротворців.

Але сьогодні ми проводили засідання Комітету і представники Міністерства оборони запевнили нас і надали інформацію, що загибель цих трьох наших миротворців не пов’язана з військовою діяльністю, а на побутовому, соціальному ґрунті, в тому числі і останнє самогубство капітана.

Мар’яна Драч

Водночас у середу парламентський Комітет з питань національної безпеки та оборони підтримав відрядження українських солдатів до ще однієї гарячої точки – Ліберїі. П’ять депутатів, серед яких Андресюк та Кузьмук, проголосували “за”, четверо – “проти”.

Борис Андресюк

Проти голосували ліві – комуніст Сімонов, соціалісти Зубов і Бульба. І голосував проти пан Манчуленко, представник "Нашої України."

Мар’яна Драч

Остаточне слово тепер за Верховною Радою, яка вирішуватиме, чи відряджати українських миротворців до Ліберії наступного тижня. Йдеться про вертолітний загін чисельністю до 370 осіб.

Наталія Мусієнко

Україно-російські стосунки. Цієї середи, 19 листопада, ЄС оприлюднив заяву, в якій мовиться, що у випадку, якщо Україні і Росії не вдасться врегулювати проблему стосовно української коси Тузла шляхом двосторонніх переговорів, то з цією проблемою сторони можуть звернутися до Міжнародного суду в Гаазі.

Дипломати зазначають, що нинішня заява ЄС стала відповіддю на звернення українських дипломатів до керівництва ЄС вивчити проблему коси Тузла.

Про це – наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.

Славко Волинський

Варто зазначити, що напередодні нинішньої заяви ЄС стосовно коси Тузли місія України при ЄС розповсюдила серед усіх міжнародних установ Євросоюзу прес-реліз щодо становища, яке склалося в Керченській протоці. Таким чином проблема стала об’єктом уваги усього ЄС.

Роман Шпек, коментуючи заяву ЄС, відразу звернув увагу на те, що у своєму документі ЄС зазначає, що конфлікт виник у зв’язку з будівництвом російською стороною дамби в Керченській протоці до української коси Тузла. “Тобто у ЄС, – ще раз наголосив Роман Шпек, – не виникає сумніву, що коса Тузла належить Україні”. А щодо звернення сторін до Міжнародного суду в Гаазі, то глава української місії при ЄС говорить так.

Роман Шпек

Звернення в Міжнародний суд в моєму особистому сприйнятті – це як посилання на те, що тільки суд або тільки правове рішення може бути об’єктивним, а всі інші політичні, фінансові, довкола політичні, довкола фінансові, довкола виборні аспекти повинні бути відкинуті.

Я не думаю, що в Україні, або в Росії, чи тут, в Брюсселі, чекають якомога скорішої передачі справи до Гаазького Міжнародного суду. Але верховенство права повинно оволодіти умами переговорних сторін при розгляді цього питання.

Славко Волинський

На завершення Роман Шпек додав, що завтра в нього планується зустріч з послом Італії, яка нині головує в ЄС. І він від імені офіційного Києва подякує ЄС за підтримку.

Славко Волинський, радіо “Свобода”, Брюссель.

Наталія Мусієнко

22 листопада минуло 40 років з того дня, коли в Далласі, штат Техас, від кулі вбивці загинув президент Джон Кеннеді. Розповідає наш кореспондент Юрій Дулерайн із Нью-Йорку.

Юрій Дулерайн

У ці дні портрети Джона Кеннеді знову на обкладинках журналів і на екранах телевізорів. Кабельний канал “History” протягом тижня показує багатосерійний телевізійний фільм, присвячений таємниці загибелі президента.

Хоча про Кеннеді написано десятки книжок, до річниці загибелі вийшло ще кілька, включно з дослідженням про закляття, що ніби тяжіє над родиною, або, як її ще називають, династією Кеннеді, однією з найвпливовіших політичних родин Америки.

Троє з чотирьох синів загинули молодими. Кеннеді був дуже популярним у народі, герой війни, він був командиром торпедного катера, високий, ставний, гарний, з дружиною Жаклін, писаною красунею. У свої сорок з чимось років – наймолодший президент за всю історію Сполучених Штатів. Прибувши з державним візитом до Парижа, Кеннеді сказав, що його мусять упізнати, бо він – чоловік Жаклін.

Блискучий промовець, з гострим почуттям гумору. Коли профспілка докерів, протестуючи проти радянської політики, відмовилася вантажити збіжжя, закуплене Москвою, Кеннеді сказав, що “комуністів краще мати ситими, ніж голодними”. Його вислови ставали крилатими, як-от наприклад: “Перемога має багатьох батьків, зате поразка – завжди сирота”. Він говорив: “Не запитуй, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни”.

Лише тепер спливають нові подробиці життя Джона Кеннеді. Виявляється, цей ставний спортсмен потерпав від постійного болю у спині, пораненій на війні, змушений був ходити у корсеті, жменями ковтав болезаспокійливі таблетки. І не дуже героїчні подробиці: він ділив коханку з ватажком чікагських гангстерів Семом Джанканою і співаком Френком Сінатрою. Кеннеді буквально полював на жінок, щодня йому потрібна була нова. Серед тих, що були його коханками – кінозірки Мерилін Монро та Марлен Дитрих. Агенти охорони “Сікрет Сервіс” приводили вуличних путан, як то кажуть італійці, до Білого дому, не записуючи до журналу на прохідній, як вимагалося. Втім, то були інші часи, коли преса не дуже цікавилася особистим життям лідерів.

“Подумати лишень, – каже Том Брокоу, ветеран тележурналістики, – що президента міг вбити дрібний пройдисвіт з дешевої гвинтівки. Це правда – Лі Гарві Освальд купив свою гвинтівку за 15 доларів. Але й досі до кінця не вияснено, чи Освальд був єдиним, хто стріляв у Кеннеді.

Юрій Дулерайн, радіо “Свобода”, Нью-Йорк.

Наталія Мусієнко

Це було останнє повідомлення в “Моніторингу тижня” радіо “Свобода”. З вами прощається Наталія Мусієнко. Хай щастить!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG