Доступність посилання

ТОП новини

Несподіваний візит президента США Джорджа Буша до Багдада – на день Подяки.


Людмила Ваннек Несподіваний візит президента США Джорджа Буша до Багдада – на день Подяки.

Прага, 28 листопада 2003 - Навіть найзапекліші політичні противники пана Буша змушені були визнати, що цей крок президента заслуговує на пошану. Цю тему сьогодні обговорють мас-медіа в цілому світі.

Обговорюють не лише факт таємного приземлення на летовищі у Багдаді лідера, який, на думку оглядачів, наважився переконати іракський народ, що американці, як він висловився, "не втечуть".

Обговорюють і саму сцену появи президента перед військовими: "Я якраз шукав місце, де можна попоїсти гарячої їжі. Дякую Вам за запрошення на вечерю".

А перед самою появою президента на святковому зібранні на честь Дня подяки шеф американської адміністрації Пол Бремер (який чи не один на місці знав про сюрпризні плани свого шефа) попросту розіграв таку собі сценку з дійовими особами перед солдатами.

Спочатку він звернувся до присутніх із офіційною промовою: "Як ведеться, я повинен зачитати звернення президента з нагоди Свята подяки, але я не є найвищим урядовцем тут, щоб виконати таку місію".

І тут він звертається до Рікарда Санчеса – генерал-лейтенанта, командувача сухопутних військ коаліції:

"Чи це ви – той найвищий чин?" – "Ні", відповідає Санчес.

А потім до всіх далі - Бремер:

"Подивімося довкола себе, чи бодай десь тут коло нас є такий чин, який міг би зачитати послання президента?"

І на цих словах з’являється Джордж Буш під оплески всіх присутніх.

Ці кадри показують телевізійні канали від учорашнього вечора.

У тому, що президент відвідує зону конфлікту , немає нічого дивного, це не перший такий випадок. Також на день Подяки Білл Клинтон відвідав Косово у 1999-му році, у 67-му на Різдво у В"єтнамі побував Ліндон Джонсон, 2 роки пізніше у 69-му теж до В"єтнаму їздив Річард Ніксон, а раніше, у 52-му Дуайт Ейзенхауер побував на фронтах Кореї.

Ця ж подорож президента Буша була оповита чи не найбільшими заходами безпеки. ЗМІ повідомляють, що навіть дружина президента не знала, що він летить у Багдад. Мовляв, за 2 години до рейсу він просто зник. І, мовляв, те, як почувають себе солдати у небезпечному регіоні, є важливішим для президента, аніж сімейне свято з індиком.

Телеканали показують Джорджа Буша, який розрізає традиційну величезну індичку на урочистій вечері з військовими.

А також як він, промовляючи у не дуже якісний мікрофон (адже все було імпровізовано), каже під гучні оплески:

"Ми пройшли сотні миль, зазнали втрат, скинули жорстокого диктатора і звільнили 25 мільйонів людей не для того, щоб відступити перед бандою убивць і негідників".

Оглядачі кажуть, що цей візит зігрів солдатів. Зокрема, наводять слова сержанта Джеррі Голоманн, яка каже, що вже почувала себе "подавленою", але візит президента підбадьорив її.

А серед газетних публікацій можна прочитати таку думку, як от у "Вашингтон Пост":

"Судити про те, чи третій образ Буша є символом невдалої окупації чи успішної війни, буде історія, але вчора і його прибічники, і противники говорили про те, що поїздка на свято до солдатів, яких він послав у бій, була правильним кроком".

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG