Київ, 4 грудня 2003 - У Києві відбувся черговий раунд українсько-російських переговорів з питання розмежування Азово-Керченської акваторії. Українську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик, російську – заступник глави зовнішньополітичного відомства Російської Федерації Віктор Калюжний. Перший раунд цих переговорів відбувся в Києві 5 листопада.
Відкриваючи переговори, заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик зауважив, що місяць тому в ході першого раунду російського-українських переговорів з приводу розмежування Азово-Керченської акваторії вдалося досягнути "певного прогресу". І нині так само "...делегація України настроєна конструктивно, на пошук компромісів. Виходячи з наших традиційно дружніх міждержавних стосунків, стосунків стратегічного партнерства, ми просто зобов’язані такі компроміси знайти. І я певен, що ми їх знайдемо. Наше спільне завдання, як ми його розуміємо, полягає в тому, щоб домовитися про такі принципи та норми співробітництва, які врахують інтереси обох держав, обох народів".
Слід зауважити, що попри дипломатичні реверанси з обох сторін, які мали місце і під час першого раунду переговорів, і під час другого, принципово позиція України з приводу ситуації в Керченській протоці залишилися без змін. Як зауважив місяць тому пан Моцик, Київ наполягає, що острів Коса Тузла є українським, а тому в переговори з цього приводу не вступатиме. Щодо делімітації українсько-російського кордону на Азові та в Керченській протоці, то і в цьому думка Києва не змінилася: розмежувальну лінію слід проводити по поверхні води, а не по дну, як того хоче Москва.
Дипломатичною ж мовою заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик так окреслив ситуацію, що нині склалася довкола острова Коси Тузли: "Ми пропонуємо продовжити нашу роботу з пошуку пакетного врегулювання усіх питань, що стосуються Азовського моря та Керченської протоки. Одним із елементів такого пакетного підходу ми бачимо укладання угоди про встановлення державного кордону в Азовському морі. З другого боку, дуже важливо, щоб ми домовились про інший елемент пакету, а саме: про укладання цілої низки угод, що регулюватимуть питання співробітництва у різних сферах. Зокрема морське судноплавство, його безпеку, рибальство, охорону довкілля, дослідження морського дна, природокористування тощо. Ми виходимо також із того, що Азовське море та Керченська протока мають бути внутрішніми водами України та Російської Федерації, поділеними лінією державного кордону".
Вочевидь із російського берега погляд на Тузлу та на проблему розмежування Азово-Керченської акваторії також принципово не змінився. Місяць тому в Києві заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Віктор Калюжний говорив про намір Москви використати досвід вирішення аналогічної проблеми в Каспійському регіоні, коли море з Казахстаном Росія ділила саме по дну, а не по поверхні води. В результаті чого, як повідомлялося в пресі, під російською юрисдикцією опинилися два казахські острови з потужними нафтогазовими родовищами, а також осетрові простори прикаспійської зони. То ж і нині російський дипломат розпочав свій виступ саме з нагадування про неприйнятну для України так звану "каспійську модель": "Я завжди казав і кажу на прикладі каспійського діалогу: чим частіше ми зустрічаємося, тим є ближчими до мети".
За словами заступника міністра закордонних справ Росії Віктора Калюжного, найважливіша тема російсько-українських переговорів з питання розмежування Азово-Керченської акваторії. Вона "...повинна стосуватися насамперед питання статусу, мабуть, це найголовніше. Причому ми знову ж таки вважаємо, що ні в якім разі не можна проблему ділити на дві складові. Азов і Керч – це взаємопов’язані речі, і їх слід розглядати разом. Цю пропозицію вже висловлювали, й знову про це говоримо", – зауважив російський дипломат Віктор Калюжний.
Відкриваючи переговори, заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик зауважив, що місяць тому в ході першого раунду російського-українських переговорів з приводу розмежування Азово-Керченської акваторії вдалося досягнути "певного прогресу". І нині так само "...делегація України настроєна конструктивно, на пошук компромісів. Виходячи з наших традиційно дружніх міждержавних стосунків, стосунків стратегічного партнерства, ми просто зобов’язані такі компроміси знайти. І я певен, що ми їх знайдемо. Наше спільне завдання, як ми його розуміємо, полягає в тому, щоб домовитися про такі принципи та норми співробітництва, які врахують інтереси обох держав, обох народів".
Слід зауважити, що попри дипломатичні реверанси з обох сторін, які мали місце і під час першого раунду переговорів, і під час другого, принципово позиція України з приводу ситуації в Керченській протоці залишилися без змін. Як зауважив місяць тому пан Моцик, Київ наполягає, що острів Коса Тузла є українським, а тому в переговори з цього приводу не вступатиме. Щодо делімітації українсько-російського кордону на Азові та в Керченській протоці, то і в цьому думка Києва не змінилася: розмежувальну лінію слід проводити по поверхні води, а не по дну, як того хоче Москва.
Дипломатичною ж мовою заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик так окреслив ситуацію, що нині склалася довкола острова Коси Тузли: "Ми пропонуємо продовжити нашу роботу з пошуку пакетного врегулювання усіх питань, що стосуються Азовського моря та Керченської протоки. Одним із елементів такого пакетного підходу ми бачимо укладання угоди про встановлення державного кордону в Азовському морі. З другого боку, дуже важливо, щоб ми домовились про інший елемент пакету, а саме: про укладання цілої низки угод, що регулюватимуть питання співробітництва у різних сферах. Зокрема морське судноплавство, його безпеку, рибальство, охорону довкілля, дослідження морського дна, природокористування тощо. Ми виходимо також із того, що Азовське море та Керченська протока мають бути внутрішніми водами України та Російської Федерації, поділеними лінією державного кордону".
Вочевидь із російського берега погляд на Тузлу та на проблему розмежування Азово-Керченської акваторії також принципово не змінився. Місяць тому в Києві заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Віктор Калюжний говорив про намір Москви використати досвід вирішення аналогічної проблеми в Каспійському регіоні, коли море з Казахстаном Росія ділила саме по дну, а не по поверхні води. В результаті чого, як повідомлялося в пресі, під російською юрисдикцією опинилися два казахські острови з потужними нафтогазовими родовищами, а також осетрові простори прикаспійської зони. То ж і нині російський дипломат розпочав свій виступ саме з нагадування про неприйнятну для України так звану "каспійську модель": "Я завжди казав і кажу на прикладі каспійського діалогу: чим частіше ми зустрічаємося, тим є ближчими до мети".
За словами заступника міністра закордонних справ Росії Віктора Калюжного, найважливіша тема російсько-українських переговорів з питання розмежування Азово-Керченської акваторії. Вона "...повинна стосуватися насамперед питання статусу, мабуть, це найголовніше. Причому ми знову ж таки вважаємо, що ні в якім разі не можна проблему ділити на дві складові. Азов і Керч – це взаємопов’язані речі, і їх слід розглядати разом. Цю пропозицію вже висловлювали, й знову про це говоримо", – зауважив російський дипломат Віктор Калюжний.
