Прага, 4 грудня 2003 року.
"Такого ніколи ще не було, нормальна людина не може собі цього уявити.
Я буду стежити за цим випадком і просто дивитися на людей, як вони реагують", - так (чи трохи інакше) кажуть свідки процесу, який почався у середу в німецькому місті Касселі.
Йдеться не про типовий процес, а про такий, який навіть не стоїть у кримінальній практиці.
Канібалізм. Це явище, що ось вже 2 роки поспіль є темою розмов у Німеччині.
У середу почався процес у справі 42-х літнього Арміна Майєвса, якого звинувачують у канібалізмі. Іншими словами, у тому, що він 2 роки тому убив і з’їв берлінця, який, за твердженням підсудного, сам попросив його про це.
Оголошення берлінець дав у інтернеті на одній зі сторінок для тих, хто "хоче бути з’їденим або попоїсти людського м’яса".
Все це не з фільму жахів, а з судового процесу, що потрясає присутніх не тільки жорстокістю підсудного, який, між іншим, і посміхається, описуючи в деталях меню своєї вечері та інші нюанси того, як і що він робив із жертвою.
Потрясає ще й те, що адвокати канібала вимагають для нього статті, за якою він може відсидіти найбільше 5 років.
Звинувачення вимагає пожиттєвого ув’язнення.
Однак, адвокат Гаралд Ермель стверджує, що процедура цього злочину – це зовсім не злочин, а лише акт незаконної евтаназії (допомоги померти тому, хто цього потребує).
Говорить адвокат Ермель в інтерв’ю німецьким мас-медіа: "За висновками фахівців, які займаються цим процесом, одне є очевидним: все робилося на прохання і згоду обох задіяних осіб. І берлінський задіяний (у даному разі йдеться про жертву) свідомо знав, що робить , він відповідав за свої вчинки. Він уже від 1999-го року шукав когось, хто б йому відрізав геніталії і зарізав його. Тобто, він зовсім не був жертвою. Це ще від його юності тривало і до того дня, 9 березня 2001-го року, коли це можна було здійснити".
В іншому інтерв’ю німецьким мас-медіа той же адвокат Гаральд Ермель стверджує:
"Вищий місцевий суд визнає, що це не було вбивство, а смертельний удар. Ми ж наполягаємо, що це ані вбивство, ані удар, а смерть за бажанням".
Однак такий погляд не може розділити німецький експерт з питань кримінології Артур Кройцер:
"Захист каже: смерть за бажанням означає, що жертва мала бажання померти. А я б не обмежувався щодо виконавця тим, що у нього якісь садистичні збочення, а щодо жертви, що у нього - садомазохістські, або соціальні".
Судовий процес, який потряс не лише Німеччину, триватиме до кінця січня. Свідчення даватимуть понад 40 свідків. Допитуватимуть також відвідувачів інтернет-сайтів.
Велику увагу приділятимуть висновкам лікарів-психіатрів.
"Такого ніколи ще не було, нормальна людина не може собі цього уявити.
Я буду стежити за цим випадком і просто дивитися на людей, як вони реагують", - так (чи трохи інакше) кажуть свідки процесу, який почався у середу в німецькому місті Касселі.
Йдеться не про типовий процес, а про такий, який навіть не стоїть у кримінальній практиці.
Канібалізм. Це явище, що ось вже 2 роки поспіль є темою розмов у Німеччині.
У середу почався процес у справі 42-х літнього Арміна Майєвса, якого звинувачують у канібалізмі. Іншими словами, у тому, що він 2 роки тому убив і з’їв берлінця, який, за твердженням підсудного, сам попросив його про це.
Оголошення берлінець дав у інтернеті на одній зі сторінок для тих, хто "хоче бути з’їденим або попоїсти людського м’яса".
Все це не з фільму жахів, а з судового процесу, що потрясає присутніх не тільки жорстокістю підсудного, який, між іншим, і посміхається, описуючи в деталях меню своєї вечері та інші нюанси того, як і що він робив із жертвою.
Потрясає ще й те, що адвокати канібала вимагають для нього статті, за якою він може відсидіти найбільше 5 років.
Звинувачення вимагає пожиттєвого ув’язнення.
Однак, адвокат Гаралд Ермель стверджує, що процедура цього злочину – це зовсім не злочин, а лише акт незаконної евтаназії (допомоги померти тому, хто цього потребує).
Говорить адвокат Ермель в інтерв’ю німецьким мас-медіа: "За висновками фахівців, які займаються цим процесом, одне є очевидним: все робилося на прохання і згоду обох задіяних осіб. І берлінський задіяний (у даному разі йдеться про жертву) свідомо знав, що робить , він відповідав за свої вчинки. Він уже від 1999-го року шукав когось, хто б йому відрізав геніталії і зарізав його. Тобто, він зовсім не був жертвою. Це ще від його юності тривало і до того дня, 9 березня 2001-го року, коли це можна було здійснити".
В іншому інтерв’ю німецьким мас-медіа той же адвокат Гаральд Ермель стверджує:
"Вищий місцевий суд визнає, що це не було вбивство, а смертельний удар. Ми ж наполягаємо, що це ані вбивство, ані удар, а смерть за бажанням".
Однак такий погляд не може розділити німецький експерт з питань кримінології Артур Кройцер:
"Захист каже: смерть за бажанням означає, що жертва мала бажання померти. А я б не обмежувався щодо виконавця тим, що у нього якісь садистичні збочення, а щодо жертви, що у нього - садомазохістські, або соціальні".
Судовий процес, який потряс не лише Німеччину, триватиме до кінця січня. Свідчення даватимуть понад 40 свідків. Допитуватимуть також відвідувачів інтернет-сайтів.
Велику увагу приділятимуть висновкам лікарів-психіатрів.
