Київ, 4 грудня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом Михайло Петренко. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі:
Донецьк: проти журналіста Володимира Бойка знову порушено кримінальну справу.
Севастополь: нові подробиці у судовій справі редактора “Євпаторійськой нєдєлі” Володимира Лутьєва.
Київ: чи будуть реформовані військові суди? Коментар юриста Миколи Селюка.
Львівщина: кому не догодив голова Новосілківської сільської ради Володимир Яворський? Рубрика “Голоси скривджених”.
Новий Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв, який до цього обіймав посаду прокурора Донецької області, наказав відновити кримінальну справу проти донецького журналіста Володимира Бойка. Ця кримінальна справа була порушена у 2002 році за фактом несплати податків і двічі закривалась через відсутність складу злочину. Колеги Володимира Бойка пов’язують це з його критичними виступами у пресі на адресу Геннадія Васильєва.
Наш донецький кореспондент Сергій Гармаш зв’язався з паном Бойком, щоб дізнатися його реакцію на дії Генпрокуратури.
Сергій Гармаш
Донецький журналіст Володимир Бойко для читачів політичного інтернету та опозиційної преси є досить відомою фігурою. Його останні статті про життєвий шлях та бізнесові інтереси тепер вже колишнього першого віце-спікера Геннадій Васильєва викликали широкий резонанс, особливо коли Геннадій Андрійович став кандидатом у Генеральні прокурори України.
Проста логіка статей, в яких журналіст доводив, що чиновник, навіть депутат, який не займається комерцією, не може законно мати сотні тисяч доларів, щоб побудувати власну церкву, викликала питання до Г.Васильєва.
Відповідні документи В.Бойко навіть передав до парламентського Комітету по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю.
Реакція нового Генпрокурора була швидкою. В кінці минулого тижня стало відомо про відновлення вже двічі закритої кримінальної справи проти В.Бойка щодо, начебто, несплати ним податків.
В понеділок прокуратура офіційно підтвердила факт порушення такої справи. У зв’язку з цим кореспондент радіо “Свобода” зв’язався із В.Бойком телефоном. З’ясувалося, що він також отримав офіційного листа про порушення справи. Я запитав, чим прокуратура пояснює свій крок?
Володимир Бойко
Справа в тому, що прокуратура не пояснює ще, навіщо це робиться. Вони просто скасували постанову про закриття, і я автоматично став обвинуваченим. Мене ніхто не викликав, ніхто повісток не направляв, і ніяких точних дій не можна проводити.
Справа в тому, що я неодноразово прохав письмово пояснити, в чому мене обвинувачують. Ніхто пояснити не може. Ця стаття взагалі не передбачає покарань, навіть в обмеженні волі, а тільки штраф. Справа в тому, що дуже багато збігів, починаючи з 7 листопада. Я пов’язую це з появою статті “В странє нєпуганих прокуроров”, яка вийшла спочатку в газеті “Острів”, а потім була передрукована в “Україні кримінальній”.
7 листопада були погрози на мою адресу. 10 листопада дві особи міцної статури приїздили, розшукували редакцію. 12 листопада відмовилася типографія друкувати. 13 листопада був скуплений тираж газети з цією статтею. Я думаю, що це ланки одного ланцюга.
Надія Шерстюк
І ще один матеріал, що стосується теми свободи слова і прав журналістів.
У Криму триває процес за звинуваченням євпаторійського журналіста і видавця Володимира Лутьєва в організації вбивства місцевого авторитетного політика Миколи Котляревського.
Днями Володимир Лутьєв мав знову постати перед судом, але його адвокат відмовився від захисту журналіста.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Апеляційний суд Севастополя відклав розгляд справи видавця і редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва. Таке рішення суд ухвалив у зв''язку з відмовою адвоката Олександра Гнєздова представляти інтереси журналіста і видавця в суді.
Володимиру Лутьєву був наданий час для укладення договору з іншим адвокатом, оскільки судове засідання не може початися без присутності захисника.
Наступне засідання має відбутися 16 грудня. Але новий адвокат журналіста Євгенія Вєдіна заявила, що, оскільки матеріали справи містять у собі обвинувачення за серйозними статтями Кримінального кодексу і мають значний обсяг, то для детального ознайомлення з ними їй потрібно не менше одного чи навіть двох місяців. Суд не погодився з доводами адвоката і надав термін для укладення договору та ознайомлення з матеріалами справи лише два тижні.
Володимир Лутьєв був затриманий 11 листопада 2002 року за підозрою у замаху на життя місцевого депутата Миколи Котляревського. Тоді правоохоронці організували псевдо-викрадення депутата і звинуватили журналіста у тому, що той планував його вбивство. Згодом під тиском громадськості його звільнили під підписку про невиїзд.
В Євпаторії пан Лутьєв відомий як такий собі правдолюб і правдоруб, викривач зв’язків місцевої влади і правоохоронців з криміналом. Журналіст каже, що тепер криміналітет і криміналізовані чиновники намагаються йому помститися.
Водночас, в інтерв’ю радіо “Свобода” він припустив, що його адвокат Олександр Гнєздов відмовився від справи під тиском. Пан Лутьєв каже, що відмова адвоката для нього виявилася несподіваною, пан Гнєздов спершу заявив, що журналіст неправомірно і без погодження вказав у якійсь заяві домашню адресу адвоката.
Володимир Лутьєв
Таким чином 18 листопада я опинився без захисника. Стаття, яку мені інкримінують, не дозволяє мені виступати одному. Можна зобов’язати Олександра Гнєздова, щоб він і далі мене захищав. Я відмовився і сказав, що вже сам не хочу, щоб ця людина перебувала поруч.
Володимир Притула
Адвокат Олександр Гнєздов тим часом сказав кореспонденту радіо “Свобода”, що насправді причина його відмови фінансова.
Олександр Гнєздов
Ми розірвали договір на підставі Правил адвокатської етики. Це значить, що клієнт не погоджувався погашати фактичні затрати, пов’язані з наданням допомоги, а це є необхідним для подальшого виконання доручень клієнта. Тобто причина фінансова. А щодо тиску, то в жодному випадку його не було.
Володимир Притула
Водночас потерпілий депутат Микола Котляревський знову заявив на судовому засіданні, що перебування журналіста Володимира Лутьєва під підпискою про невиїзд, тобто фактично на волі, створює загрозу для його життя.
Надія Шерстюк
У Києві Товариство українських офіцерів за сприяння Верховної Ради України провели конференцію “До реформування військового судочинства”.
Наша кореспондентка Богдана Костюк зустрілася з одним з організаторів цього заходу, військовим юристом, полковником Миколою Селюком.
Богдана Костюк
Пане Миколо, чим є на сучасному етапі військове судочинство України?
Микола Селюк
Законом України “Про судоустрій” передбачено й існування системи військового судоустрою. Він дістався Україні у спадок від колишніх радянських трибуналів військових. Але ми і зараз можемо констатувати, що повноваження завдання військових суддів, які змінили назву з трибуналів на військові суди, вони не визначені законом України. Лише Цивільно-процесуальним і Кримінально-процесуальним Кодексом визначено, які справи їм піднаглядні. Обмеженість їх очевидна, бо не всі кримінально-злочинні вони розглядають.
Богдана Костюк
Чи здатні військові суди України захистити пересічних військовослужбовців?
Микола Селюк
Аналіз судових рішень ухвал і постанов судів всіх інстанцій України дає змогу мені констатувати: в жодному випадку, коли військовослужбовець сам звернувся до суду за захистом своїх прав, він не був повністю поновлений в правах. Найкращим рішенням було часткове задоволення, що, однак, не призводило до повного поновлення в правах.
Богдана Костюк
Якому напрямку має рухатися реформа військового судочинства в Україні?
Микола Селюк
Безперечно, приведення законодавства України, яке визначає повноваження завдання, задачі військових судів до Конституції України. Це внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, законів України про судоустрій, про статус суддів, дисциплінарну відповідальність суддів, кваліфікаційні комісії. І що дуже важливо, то треба визнати, що військові судді, як і взагалі судді, - це є державні службовці, і закон “Про державну службу” мав би розповсюджуватися і на них. Заняття вакантних посад суддів має бути відкритим, прозорим для суспільства. Кожний громадянин має право на участь у цьому конкурсі і стати суддею.
Що стосується військових судів, то вимоги до кандидата у військові суди надзвичайно спрощенні. Мені здається навіть дивним, бо військовим суддею може стати й випускник цивільного навчального закладу, який отримав військове звання “лейтенант” або “молодший лейтенант запасу”. Він жодного дня не служив у війську, але має 3-річний досвід у галузі права. Таким чином він не знає ні специфіки військових судів, ні суті, вже не говорячи про глибину знань військової служби.
Богдана Костюк
Пане Миколо, а чи може якось допомогти європейський досвід?
Микола Селюк
Проблема якраз в цьому і полягає, яким чином зробити так, щоб військові суди, взагалі суди загальної юрисдикції України почали застосовувати норми європейського права. Складність, начебто, невелика, оскільки стаття 11 Цивільно-процесуального кодексу України визначає, що якщо у суперечці немає закону, який регулює договірно-правові відносини, то суд може застосовувати подібні закони, норми законів інших держав. Оскільки Україна як держава ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, суди мають право в повному обсязі застосовувати норми Європейської конвенції, які визнані частиною українського законодавства в Україні.
Надія Шерстюк
Нагадаю, що це був військовий юрист, заступник голови Товариства офіцерів України Микола Селюк. З ним про реформування військових судів розмовляла моя колега Богдана Костюк.
Ми уже розповідали, що прокуратура Буського району, що на Львівщині, порушила дві кримінальні справи проти голови Новосілківської сільської ради Володимира Яворського, який нібито завдав шкоди зеленим насадженням у селі Кудрявці, а значить і навколишньому середовищу.
Чоловік може бути позбавлений волі від 5 до 8 років лише за те, що мешканці села навели лад на території біля сільської бібліотеки.
Наша колега Галина Терещук бачила це місце на власні очі. До вашої уваги її репортаж.
Галина Терещук Нагадаю, що біля сільської бібліотеки місцеві підлітки влаштували смітник. Тому селяни й вирішили навести лад біля колишнього приміщення монастиря. Вони вирубали чагарники, поприбирали сміття і ще обрізали одне старе дерево, гілляки якого зачіпали електричні дроти. До речі, кілька років тому через обірваний провід загинув школяр.
Одразу після цього у село прибула районна комісія у складі аж 15 осіб: правоохоронці, представники влади, прокуратури і районний еколог. Вони написали акт про вирубку 20 дерев.
Районна прокуратура порушила кримінальну справу щодо голови Новосілківської сільради Володимира Яворського, який нібито “зловживаючи службовим становищем, зумисне, всупереч інтересам служби, без дозволу організував вирубку зелених насаджень на суму близько 7 тисяч гривень.”
Інша кримінальна справа Буської районної прокуратури порушена проти Володимира Яворського за те, що він розтратив майно пайовиків на суму близько 22 тисяч гривень. Цікаво, що у цій справі слідчий не вказав, де саме скоєний цей злочин, жоден із пайовиків не визнаний потерпілим. Тобто в постанові немає жодного прізвища пайовика, якому нібито завдані матеріальні збитки.
Цікаво, що і Володимир Яворський і пайовики неодноразово інформували прокурора Приходька про викрадення майна, пан Приходько на це не реагував, втім, усе розграбоване добро списав на голову сільради.
Народний депутат України Олег Тягнибок у депутатському запиті на ім’я Генпрокурора України Васильєва кримінальні справи щодо голови сільради Яворського називає фальсифікацією і вимагає розслідування цієї справи працівниками Генпрокуратури.
І Олег Тягнибок, і сам Володимир Яворський переконані, що кримінальна справа - політичне замовлення з боку керівництва Буської райадміністрації на чолі з головою паном Кожушком з метою усунути Володимира Яворського з посади голови сільради. Адже він належить за своїми політичними переконаннями до опозиції. Владі напередодні президентських виборів потрібна своя людина на посаді керівника сільради.
Володимир Яворський
Були порушені дві кримінальні справи. Жодного повідомлення не було. Мені пред’являють звинувачення 24.11.03 по одній кримінальній справі по статті Кримінального кодексу 364 частина 2 “Покарання від 5 до 8 років” і 25.11.03. також по цій же самій статті, 364 частина 2, також пред’являють обвинувачення. Дві кримінальні справи по одній і тій самій статті по відношенні до однієї людини.
Галина Терещук
Селяни із 4 сіл Буського району у найближчий час мають намір влаштувати пікет під стінами обласної прокуратури і адміністрації, а ще планують перекрити Київську трасу, аби у такий спосіб продемонструвати свій протест щодо беззаконня, яке панує у Буському районі.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко.
На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом Михайло Петренко. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі:
Донецьк: проти журналіста Володимира Бойка знову порушено кримінальну справу.
Севастополь: нові подробиці у судовій справі редактора “Євпаторійськой нєдєлі” Володимира Лутьєва.
Київ: чи будуть реформовані військові суди? Коментар юриста Миколи Селюка.
Львівщина: кому не догодив голова Новосілківської сільської ради Володимир Яворський? Рубрика “Голоси скривджених”.
Новий Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв, який до цього обіймав посаду прокурора Донецької області, наказав відновити кримінальну справу проти донецького журналіста Володимира Бойка. Ця кримінальна справа була порушена у 2002 році за фактом несплати податків і двічі закривалась через відсутність складу злочину. Колеги Володимира Бойка пов’язують це з його критичними виступами у пресі на адресу Геннадія Васильєва.
Наш донецький кореспондент Сергій Гармаш зв’язався з паном Бойком, щоб дізнатися його реакцію на дії Генпрокуратури.
Сергій Гармаш
Донецький журналіст Володимир Бойко для читачів політичного інтернету та опозиційної преси є досить відомою фігурою. Його останні статті про життєвий шлях та бізнесові інтереси тепер вже колишнього першого віце-спікера Геннадій Васильєва викликали широкий резонанс, особливо коли Геннадій Андрійович став кандидатом у Генеральні прокурори України.
Проста логіка статей, в яких журналіст доводив, що чиновник, навіть депутат, який не займається комерцією, не може законно мати сотні тисяч доларів, щоб побудувати власну церкву, викликала питання до Г.Васильєва.
Відповідні документи В.Бойко навіть передав до парламентського Комітету по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю.
Реакція нового Генпрокурора була швидкою. В кінці минулого тижня стало відомо про відновлення вже двічі закритої кримінальної справи проти В.Бойка щодо, начебто, несплати ним податків.
В понеділок прокуратура офіційно підтвердила факт порушення такої справи. У зв’язку з цим кореспондент радіо “Свобода” зв’язався із В.Бойком телефоном. З’ясувалося, що він також отримав офіційного листа про порушення справи. Я запитав, чим прокуратура пояснює свій крок?
Володимир Бойко
Справа в тому, що прокуратура не пояснює ще, навіщо це робиться. Вони просто скасували постанову про закриття, і я автоматично став обвинуваченим. Мене ніхто не викликав, ніхто повісток не направляв, і ніяких точних дій не можна проводити.
Справа в тому, що я неодноразово прохав письмово пояснити, в чому мене обвинувачують. Ніхто пояснити не може. Ця стаття взагалі не передбачає покарань, навіть в обмеженні волі, а тільки штраф. Справа в тому, що дуже багато збігів, починаючи з 7 листопада. Я пов’язую це з появою статті “В странє нєпуганих прокуроров”, яка вийшла спочатку в газеті “Острів”, а потім була передрукована в “Україні кримінальній”.
7 листопада були погрози на мою адресу. 10 листопада дві особи міцної статури приїздили, розшукували редакцію. 12 листопада відмовилася типографія друкувати. 13 листопада був скуплений тираж газети з цією статтею. Я думаю, що це ланки одного ланцюга.
Надія Шерстюк
І ще один матеріал, що стосується теми свободи слова і прав журналістів.
У Криму триває процес за звинуваченням євпаторійського журналіста і видавця Володимира Лутьєва в організації вбивства місцевого авторитетного політика Миколи Котляревського.
Днями Володимир Лутьєв мав знову постати перед судом, але його адвокат відмовився від захисту журналіста.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Апеляційний суд Севастополя відклав розгляд справи видавця і редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва. Таке рішення суд ухвалив у зв''язку з відмовою адвоката Олександра Гнєздова представляти інтереси журналіста і видавця в суді.
Володимиру Лутьєву був наданий час для укладення договору з іншим адвокатом, оскільки судове засідання не може початися без присутності захисника.
Наступне засідання має відбутися 16 грудня. Але новий адвокат журналіста Євгенія Вєдіна заявила, що, оскільки матеріали справи містять у собі обвинувачення за серйозними статтями Кримінального кодексу і мають значний обсяг, то для детального ознайомлення з ними їй потрібно не менше одного чи навіть двох місяців. Суд не погодився з доводами адвоката і надав термін для укладення договору та ознайомлення з матеріалами справи лише два тижні.
Володимир Лутьєв був затриманий 11 листопада 2002 року за підозрою у замаху на життя місцевого депутата Миколи Котляревського. Тоді правоохоронці організували псевдо-викрадення депутата і звинуватили журналіста у тому, що той планував його вбивство. Згодом під тиском громадськості його звільнили під підписку про невиїзд.
В Євпаторії пан Лутьєв відомий як такий собі правдолюб і правдоруб, викривач зв’язків місцевої влади і правоохоронців з криміналом. Журналіст каже, що тепер криміналітет і криміналізовані чиновники намагаються йому помститися.
Водночас, в інтерв’ю радіо “Свобода” він припустив, що його адвокат Олександр Гнєздов відмовився від справи під тиском. Пан Лутьєв каже, що відмова адвоката для нього виявилася несподіваною, пан Гнєздов спершу заявив, що журналіст неправомірно і без погодження вказав у якійсь заяві домашню адресу адвоката.
Володимир Лутьєв
Таким чином 18 листопада я опинився без захисника. Стаття, яку мені інкримінують, не дозволяє мені виступати одному. Можна зобов’язати Олександра Гнєздова, щоб він і далі мене захищав. Я відмовився і сказав, що вже сам не хочу, щоб ця людина перебувала поруч.
Володимир Притула
Адвокат Олександр Гнєздов тим часом сказав кореспонденту радіо “Свобода”, що насправді причина його відмови фінансова.
Олександр Гнєздов
Ми розірвали договір на підставі Правил адвокатської етики. Це значить, що клієнт не погоджувався погашати фактичні затрати, пов’язані з наданням допомоги, а це є необхідним для подальшого виконання доручень клієнта. Тобто причина фінансова. А щодо тиску, то в жодному випадку його не було.
Володимир Притула
Водночас потерпілий депутат Микола Котляревський знову заявив на судовому засіданні, що перебування журналіста Володимира Лутьєва під підпискою про невиїзд, тобто фактично на волі, створює загрозу для його життя.
Надія Шерстюк
У Києві Товариство українських офіцерів за сприяння Верховної Ради України провели конференцію “До реформування військового судочинства”.
Наша кореспондентка Богдана Костюк зустрілася з одним з організаторів цього заходу, військовим юристом, полковником Миколою Селюком.
Богдана Костюк
Пане Миколо, чим є на сучасному етапі військове судочинство України?
Микола Селюк
Законом України “Про судоустрій” передбачено й існування системи військового судоустрою. Він дістався Україні у спадок від колишніх радянських трибуналів військових. Але ми і зараз можемо констатувати, що повноваження завдання військових суддів, які змінили назву з трибуналів на військові суди, вони не визначені законом України. Лише Цивільно-процесуальним і Кримінально-процесуальним Кодексом визначено, які справи їм піднаглядні. Обмеженість їх очевидна, бо не всі кримінально-злочинні вони розглядають.
Богдана Костюк
Чи здатні військові суди України захистити пересічних військовослужбовців?
Микола Селюк
Аналіз судових рішень ухвал і постанов судів всіх інстанцій України дає змогу мені констатувати: в жодному випадку, коли військовослужбовець сам звернувся до суду за захистом своїх прав, він не був повністю поновлений в правах. Найкращим рішенням було часткове задоволення, що, однак, не призводило до повного поновлення в правах.
Богдана Костюк
Якому напрямку має рухатися реформа військового судочинства в Україні?
Микола Селюк
Безперечно, приведення законодавства України, яке визначає повноваження завдання, задачі військових судів до Конституції України. Це внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, законів України про судоустрій, про статус суддів, дисциплінарну відповідальність суддів, кваліфікаційні комісії. І що дуже важливо, то треба визнати, що військові судді, як і взагалі судді, - це є державні службовці, і закон “Про державну службу” мав би розповсюджуватися і на них. Заняття вакантних посад суддів має бути відкритим, прозорим для суспільства. Кожний громадянин має право на участь у цьому конкурсі і стати суддею.
Що стосується військових судів, то вимоги до кандидата у військові суди надзвичайно спрощенні. Мені здається навіть дивним, бо військовим суддею може стати й випускник цивільного навчального закладу, який отримав військове звання “лейтенант” або “молодший лейтенант запасу”. Він жодного дня не служив у війську, але має 3-річний досвід у галузі права. Таким чином він не знає ні специфіки військових судів, ні суті, вже не говорячи про глибину знань військової служби.
Богдана Костюк
Пане Миколо, а чи може якось допомогти європейський досвід?
Микола Селюк
Проблема якраз в цьому і полягає, яким чином зробити так, щоб військові суди, взагалі суди загальної юрисдикції України почали застосовувати норми європейського права. Складність, начебто, невелика, оскільки стаття 11 Цивільно-процесуального кодексу України визначає, що якщо у суперечці немає закону, який регулює договірно-правові відносини, то суд може застосовувати подібні закони, норми законів інших держав. Оскільки Україна як держава ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, суди мають право в повному обсязі застосовувати норми Європейської конвенції, які визнані частиною українського законодавства в Україні.
Надія Шерстюк
Нагадаю, що це був військовий юрист, заступник голови Товариства офіцерів України Микола Селюк. З ним про реформування військових судів розмовляла моя колега Богдана Костюк.
Ми уже розповідали, що прокуратура Буського району, що на Львівщині, порушила дві кримінальні справи проти голови Новосілківської сільської ради Володимира Яворського, який нібито завдав шкоди зеленим насадженням у селі Кудрявці, а значить і навколишньому середовищу.
Чоловік може бути позбавлений волі від 5 до 8 років лише за те, що мешканці села навели лад на території біля сільської бібліотеки.
Наша колега Галина Терещук бачила це місце на власні очі. До вашої уваги її репортаж.
Галина Терещук Нагадаю, що біля сільської бібліотеки місцеві підлітки влаштували смітник. Тому селяни й вирішили навести лад біля колишнього приміщення монастиря. Вони вирубали чагарники, поприбирали сміття і ще обрізали одне старе дерево, гілляки якого зачіпали електричні дроти. До речі, кілька років тому через обірваний провід загинув школяр.
Одразу після цього у село прибула районна комісія у складі аж 15 осіб: правоохоронці, представники влади, прокуратури і районний еколог. Вони написали акт про вирубку 20 дерев.
Районна прокуратура порушила кримінальну справу щодо голови Новосілківської сільради Володимира Яворського, який нібито “зловживаючи службовим становищем, зумисне, всупереч інтересам служби, без дозволу організував вирубку зелених насаджень на суму близько 7 тисяч гривень.”
Інша кримінальна справа Буської районної прокуратури порушена проти Володимира Яворського за те, що він розтратив майно пайовиків на суму близько 22 тисяч гривень. Цікаво, що у цій справі слідчий не вказав, де саме скоєний цей злочин, жоден із пайовиків не визнаний потерпілим. Тобто в постанові немає жодного прізвища пайовика, якому нібито завдані матеріальні збитки.
Цікаво, що і Володимир Яворський і пайовики неодноразово інформували прокурора Приходька про викрадення майна, пан Приходько на це не реагував, втім, усе розграбоване добро списав на голову сільради.
Народний депутат України Олег Тягнибок у депутатському запиті на ім’я Генпрокурора України Васильєва кримінальні справи щодо голови сільради Яворського називає фальсифікацією і вимагає розслідування цієї справи працівниками Генпрокуратури.
І Олег Тягнибок, і сам Володимир Яворський переконані, що кримінальна справа - політичне замовлення з боку керівництва Буської райадміністрації на чолі з головою паном Кожушком з метою усунути Володимира Яворського з посади голови сільради. Адже він належить за своїми політичними переконаннями до опозиції. Владі напередодні президентських виборів потрібна своя людина на посаді керівника сільради.
Володимир Яворський
Були порушені дві кримінальні справи. Жодного повідомлення не було. Мені пред’являють звинувачення 24.11.03 по одній кримінальній справі по статті Кримінального кодексу 364 частина 2 “Покарання від 5 до 8 років” і 25.11.03. також по цій же самій статті, 364 частина 2, також пред’являють обвинувачення. Дві кримінальні справи по одній і тій самій статті по відношенні до однієї людини.
Галина Терещук
Селяни із 4 сіл Буського району у найближчий час мають намір влаштувати пікет під стінами обласної прокуратури і адміністрації, а ще планують перекрити Київську трасу, аби у такий спосіб продемонструвати свій протест щодо беззаконня, яке панує у Буському районі.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко.
На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
