Доступність посилання

ТОП новини

“Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Вірмени в Україні.


Сергій Грабовський “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Вірмени в Україні.

Київ, 12 грудня 2003 року.

Олекса Боярко

Добрий вечір, шановні слухачі. В ефірі програма “МИ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД: НАЦІОНАЛЬНО-ЕТНІЧНА МОЗАЇКА”. Перед мікрофоном Олекса Боярко. Ми продовжуємо цикл передач, присвячений етнонаціональному портрету України

Вірмени в Україні. Ідеться про етнос, присутність якого в Україні сягає ще княжої доби. Хто ж такі вірмени, якими є чільні риси цього етносу і чим характерна його історія, в тому числі й історія вірменських громад на українській землі? Все це є темою розповіді доцента Києво-Могилянської академії Ігоря Лосєва.

Ігор Лосєв

Вірмени разом з греками і євреями є найдавнішими етносами світу. Мова вірменів належить до індоєвропейської сім''ї але посідає там особливе становище, не входячи до складу жодної мовної групи. Це один з найдавніших християнських народів, що сповідує так звану вірмено-григоріанську віру, що тяжіє до православ''я, але не належить до нього, хоча є й групи вірменів – римокатоликів, вірменів – уніатів, протестантів та навіть мусульман (хемшини).

Вірменський народ зазнав чимало етнотравм, депортацій і геноцидів від найдавніших часів і до страхітливого геноциду початку ХХ століття, коли загинуло майже 1млн. вірменів.

Лиха історична доля призвела до масових еміграцій вірменів, до виникнення великої вірменської діаспори, що нині в кілька разів перевищує кількість громадян Республіки Вірменії. Зокрема численні й впливові вірменські громади є в США, Канаді, Франції, Німеччині, Британії, країнах Близького Сходу, Латинської Америки, Східної Європи.

Незважаючи на такі обставини, а може й завдяки цим викликам історії вірмени продемонстрували феноменальну здатність зберігати етнічну ідентичність, мову і культуру в найнесприятливіших ситуаціях. Значною мірою об''єднавчим чинником усіх вірменів у світі виступає вірмено-григоріанська церква, вірними якої є майже виключно представники цього етносу.

Вірменська присутність в Україні сягає ще княжої доби. Першими були вірменські купці. В ХІ ст. після нападу сельджуків значна частина вірменів переселилась на південь України, насамперед у Крим.

В цей же період формується вірменська колонія в Києві: “Києво-Печерський Патерик” згадує вірменського лікаря, що лікував Володимира Мономаха. Протягом ХІІІ-ХVст.ст., над усе після падіння Вірменської держави Кілікії розпочався процес інтенсивного переселення вірменів до Криму і формування там вірменських колоній, що дало підстави середньовічним хроністам називати Крим – Armenia Magna (Велика Вірменія) або Armenia Maritima (Морська Вірменія).

Найпотужніші вірменські колонії булі в Кафі, Судаку, Солхаті. Поблизу Феодосії зберігається перлина вірменської архітектури того часу – монfстир Сурб-Хач (Святий Хрест).

В цей період виникають вірменські колонії на Поділлі та Галичині. У Львові вірмени живуть з другої половини ХІІІ століття. З 1267 року Львів став релігійним осередком вірменів східного обряду, що дістали чимало привілеїв від влади.

Важливим центром вірменської коkонізації став Кам''янець (в 16-му столітті там було 300 вірменських родин). Чимало поселень вірменів було в Києві, Луцькому, Галичі, Снятині, згодом у Станиславові, Брjдах тощо.

У Львові в 1510р. вони дістали від польського короля Жигмонта І дозвіл судитися за власним правом – вірменським статутом. У Кам''янці вірмени мали свій магістрат.

На початку ХVІІ століття чимало вірменських релігійних громад почали укладати унію з Римом, то були переважно вірменські колонії Галичини і Поділля. Значна частина вірменів Західної України колонізувалась, проте львівські вірмени зберегли мову, обряд і культуру навіть в межах унії (у Львові до 1939р. існувало вірменсько-католицьке архиєпископство).

Олекса Боярко

Одним з найвідоміших серед українських вірменів залишається корінний львів’янин і багатолітній бургомістр Львова, поет та історик Йозеф Бартоломей Зіморович-Озімек. Перед мікрофоном Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Вірменин за походженням, Йозеф Бартоломей Зіморович-Озімек народився у Львові 20 серпня 1597 року. Двадцяти трьох років він написав польською мовою свою першу збірку сатиричних віршів та ліричних пісень “Життя козаків Лісовських”. Тоді ж поет став працювати у Львівському маґістраті, згодом був обраний райцею (тобто, членом Ради), отримав титул “видатний і славний пан”. 1623 року Бартоломей написав свою першу поему “Пам’ятка з турецької війни”, в якій прославив перемогу козаків у битві з турками під Хотином. А на своє весілля він отримав у подарунок від молодшого брата Шимона поетичний цикл із шістдесяти дев’яти барокових ідилій під назвою “Роксоланки, тобто руські панни”. 1648 року Зіморович був уперше обраний бурґомістром Львова і надалі ще кілька разів перемагав на виборах голови Ради міста. Він керував обороною Львова під час облоги міста козацьким військом 1655 року. Поет описав події Хмельниччини у збірці віршів “Ідилії новоруські”, яку видав того ж року під іменем брата. А 1672 року він знову організовував оборону міста – цього разу від турків і татар. Бартоломей Зіморович помер у Львові 14 жовтня 1677 року. Упродовж чотирьох десятиліть Зіморович досліджував джерела з історії Львова, зрештою узагальнивши зібрані відомості у праці латинською мовою під назвою “Потрійний Львів”. Цю першу історію Львова від 1202 до 1633 року автор присвятив “найшляхетнішим мужам, панам радним сенату Львівського”. В історії Зіморовича Львів постає як результат взаємодії і взаємозбагачення трьох культурних спільнот: руської (тобто, української), німецької та польської. За словами самого історика, у своєму творі він (цитата) “батьківщину, яку мені доля дала для народження, з цегляної літературною в міру сил своїх зробив”. Віталій Пономарьов, “Радіо Свобода”, Київ.

Олекса Боярко

Як уже було сказано, перші згадки про вірменську діаспору в Україні датовані добою Київської Русі. Про сьогодення вірменської громади розповідає віце-Президент Спілки вірмен України Ашот Ованесян.

Ашот Ованесян

Вітаю вас! Скажу, що вірмени мають значний внесок в Українську державу починаючи ще з дев’ятого – десятого сторіччя. Вірмени прийняли християнство у 301-му році; першими, хто відвідував Київську Русь, були купці і представники інших професій, яких потребувала Русь. Вважаю, що відтоді існують українсько-вірменські стосунки. Відтоді ж на теренах сучасної України мешкає вірменська діаспора. І на сьогодні практично в усіх областях працює Вірменська Апостольська Церква Української Єпархії. Плідно працює Спілка вірмен України, котру очолює народний депутат України Нвен Мхітарян.

Звичайно, маємо і проблеми, але ми намагаємося створити співвітчизникам належні умови – тобто, щоб кожен вірменин, який мешкає в Україні, мав більш-менш прийнятні умови життя. І, звичайно, одне з найважливіших завдань Спілки – зберегти національні традиції, мову, культуру. Я вдячний – і можу це сказати від імені усіх керівників Спілки вірмен України, вірменської громади – українській владі різних рівнів за підтримку нашої діяльності, культурних заходів на території України. Ми не маємо проблем національного характеру – і дай Боже, щоб ніколи їх не було. Наші традиції і звичаї ми, зрозуміло, підтримуємо. Але нині ми вважаємо себе складовою українського народу.

Олекса Боярко

І, нарешті, місцю і ролі вірменської церкви в сучасній Україні присвячений нарис Лесі Олійник.

Лесі Олійник

Духовне життя, більш, ніж півмільйонної вірменської общини в Україні центрується навколо церков та храмів.Сьогодні в київській студії "Радіо-Свобода" - Голова української єпархії Вірменської апостольської церкви, архієпископ Григоріс Буніатян.

Серпазане, як сприяє, очолювана Вами, українська єпархія Вірменської церкви відродженню вірменських общин та їх духовного життя?

Григоріс Буніатян

(переклад) Присутність церковної діяльності є дуже важливим для будь-якої общини. В Україні вірмени традиційно жили з давніх-давен, і завжди вони організовувалися в общини, які обов''язково мали церкви, де проводилися богослужіння та відбувалося релігійне виховання. З таких традиційних регіонів, де вірмени проживали у великій кількості - це Крим, Південна та Західна Україна, Тут збереглися багато церковних будівель. У Криму - понад ЗО, деякі існують ще з 12 століття. Понад 50 церков знаходяться в Західній Україні, найбільша серед яких у Львові. Але в радянські часи общинне життя було заборонене, церкви зникли, а священики зазнали екзекуцій чи були вислані.

Відродження в Україні вірменських дешеві, а отже і вірменської церкви, почалося з 1990 року. Звичайну процес повернення - довгий, дуже складний і часом конфліктний. Скажімо, у Львові він тривав майже 10 років. На нових місцях, де традиційно вірмени не проживали, але де також утворилися великі общини, там церкви будуються. Так були побудовані в 1995 році вірменська церква в Одесі, у 98 році - в Макіївці та Маріуполі, Симферополі.

Леся Олійник

А яка музика звучить у вірменських храмах?

Григоріс Буніатян

До 19 ст. у вірменській церкві традиційно зберігалися певні версії вірменської літургії. Переважно це були одноголосі піснеспіви, коріння яких сягають 4 століття. У 19 сторіччі вірменський композитор Макар Єкмалян переклав Літургію для багатоголосого змішаного хору. А на початку XX ст. вірменський архімандрит і відомий композитор Комітат обробив вірменську літургію для чоловічого хору.

У 70-х роках, в Ечмміадзині, один знавець церковної музики Хоре Механаджян збагатив Літургію народною мелодикою. Ось ці три, дуже красиві версії Вірменської літургії і виконуються в усіх вірменських церквах світу. Так само і в Україні вірменські общини, які організувалися навколо церкви, створили власні церковні хори.

Оскільки в Україні немає духовної семінарії, де могли б готувати священнослужителів, тому переважно всі священики прибули з Вірменії, де закінчили Ечміадзинську духовну академію, і ми їх призначаємо на службу в різних вірменських церквах України.

Леся Олійник

Нагадаю, що в київській студії “Радіо Свобода” був Голова української єпархії Вірменської апостольської церкви, архієпископ Григоріс Буніатян.

Олекса Боярко

А на закінчення – ще кілька штрихів до портрету вірменської діаспори в Україні. З даними Всеукраїнського перепису населення слухачів знайомить Ігор Лосєв.

Ігор Лосєв

Нині в Україні за переписом населення 2001 року нараховується 100 тисяч вірменів, їх кількість у порівнянні з переписом 1989 року збільшилась майже вдвічі. Це пов''язано з інтенсивним процесом міграції, що посилився останнім часом через політичні події в Закавказзі, зокрема вірмено-азербаджанську війну, Карабах, складну економічну ситуацію в Республіці Вірменії.

Вірменська громада України є досить зрусифікованою, 43% назвали рідною мовою російську, 50% - вірменську, і лише – 5,8% - українську. Це один з найнижчих показників серед національних меншин України.

Найбільша на сьогодні вірменська громада нараховується в Донецькій області – 15 тис. 700 осіб, збільшення в 2,5 рази в порівнянні з 1989 роком, друга за кількістю в Харківській області – 11 тисяч, збільшення в 2 рази, третя в Дніпропетровській області – збільшення в 2 рази. Але найпомітнішим зростання виявилось в Автономній республіці Крим – в 3,6 раза, хоча за абсолютними цифрами – це 8тис. 700 осіб. Вірменські громади є в Запорізькій області – 6тис. 400 осіб, Луганській – 6500, Одеській – 7400, Херсонській – 4500, в місті Києві – 4900.

Олекса Боярко

На все добре, шановні слухачі. Наступної п‘ятниці ми продовжимо розповідь про етнонаціональний портрет України. Ви слухали програму “МИ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД: НАЦІОНАЛЬНО-ЕТНІЧНА МОЗАЇКА”. Вів передачу Олекса Боярко. Говорить “Радіо Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG