Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 21:01

Українські святині можуть втратити статус ЮНЕСКО.


Леся Олійник Українські святині можуть втратити статус ЮНЕСКО.

Київ, 16 грудня 2003 року – Три пам’ятки культури України занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова. Але, як виявилося, не досить увійти до престижного Списку, а треба ще й виконувати міжнародні норми, передбачені відповідною Конвенцією. На останньому засіданні Національної комісії України у справах ЮНЕСКО одне з основних питань саме цьому і було присвячене.

Україна, яка має на сьогодні лише три офіційні пам’ятки світового значення, ні в яке порівняння не може іти щодо цього з іншими країнами. Скажімо, в Іспанії таких культурних осередків 37. Але, як виявилося, навіть ці три українські святині опинилися під критичним прицілом міжнародної громадськості та загрозою позбавлення їх статусу ЮНЕСКО. За умовами Конвенції, включені до списку ЮНЕСКО пам”ятки, потребують особливого догляду та пильної уваги з боку Держави. Ось що сказав з приводу цього Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Анатолій Орел: “Коли ми подавали ці об”єкти, ми підписали Конвенцію з охорони культурної спадщини. Ця конвенція – складова частина нашого законодавства. Ми передали фактично всьому світу, і вони зараз за цим стежать. Тому казати, що це ми нікого ніколи не переконаємо, тому що треба було думати раніше, включати чи ні. Коли включили, всі казали: “Ура, ура! Давайте включати якомога швидше!” А зараз що? Тобто, тут шлях, спрямований на те, що ми не так тлумачимо, це шлях нікуди. Треба виконувати те, що вони кажуть. І вони мають рацію, тому що в усьому світі так є, і ми не можемо робити інакше”.

За рішенням Міжурядового комітету Всесвітньої спадщини, до 1 лютого 2004 року Україна має підготувати звіт про будівельні роботи, що виконувалися на території Софії Київської. Мова йде насамперед про несанкціоноване будівництво на території заповідника престижного фітнесклубу.

Особливі нарікання викликає ситуація з історичним центром Львова, його забудовою сучасними будівлями, які порушують історичний архітектурний ансамбль.

Продовжує Анатолій Орел: “Складною залишається ситуація зі збереженням історичного центру Львова. Це питання розглядалося в рамках засідання Міжурядового комітету всесвітньої спадщини у червні цього року в Парижі. Спорудження об’єктів та будівельні роботи мають бути узгоджені з ЮНЕСКО, згідно з Конвенцією охорони культурної спадщини. Коли ми будуємо, і потім кажемо, що в нас немає грошей, ви знаєте дуже важко з ними розмовляти і дуже важко розмовляти з місцевою владою, коли немає такого розуміння. Експерти ЮНЕСКО мають відвідати Львів на початку наступного року. Невиконання положень конвенції може привести до виключення Львова зі списку всесвітньої спадщини, що з політичної точки зору може мати негативний вплив на міжнародний імідж нашої держави, як країни, яка не спроможна зберегти свою культурну спадщину та виконати свої міжнародні зобов’язання у цій сфері. До речі, ми ці зобов’язання взяли на себе добровільно, ніхто нас не спонукав до цього. Крім того, не існує прецедентів відновлення в списку вилучених об’єктів культурної та природної спадщини. І коли нас виключать, це буде позор на весь світ. А справа якраз іде саме до цього. Львів зараз отримав такий резонанс негативний, що фактично зараз імідж України залежить від того, як міська влада Львова спрацює”.

У чергу до внесення у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стоять ще сім українських пам’яток: Бахчисарайський палац, заповідник Асканія Нова, Херсонес Таврійський, Кам’янець Подільський, історичний центр міста Чернігів, парк “Софіївка” під Уманню та могила Тараса Шевченка у Каневі. Але виникає логічне питання, чи варто збільшувати число претендентів, якщо Україна не може дати раду навіть тим трьом, які вже зараховані до Всесвітнього реєстру пам’яток?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG