Єрусалим, 17 грудня 2003 року.
З Ізраїлю надійшла сенсаційна звістка про замах на Саддама Гусейна, що планувався 11 років тому. Після арешту Саддама Гусейна ізраїльська цензура зняла заборону на інформацію про запланований Ізраїлем теракт. Він не був виконаний тільки через так звану “виробничу аварію” на останньому етапі підготоки операції. Вчора вечірнья ізраїльська газета “ Мааріф ” оприлюднила подробиці цієї засекреченої операції.
Замах на Саддама Гусейна 11 років тому мав бути виконаний у дусі голлівудських фільмів з Сильвестром Сталоне або Чаком Норісом. Якщо Саддама було б вбито, то це був би історичний поворот, зроблений завдяки небагатьом, глобальні наслідки якого могли би бути значними. Проблемою операції залишалась ідентифікація Саддама через те, що він мав кількох двійників.
Ізраїльські спецслужби уважно стежили за станом здоров’я тестя Саддама Гусейна Кіралли, який хворів діабетом. Вони були впевнені, що Саддам з’явиться на його похорон на кладовищі біля міста Тікрит. Було також встановлено, що Саддам одягає військову уніформу, яка має трохи світліший колір від звичайної іракської уніформи. Були спроектовані дві спеціальні ракети, які реагували на постать Саддама, і випущені в його напрямку, влучили б в нього.
Ізраїльський спецназ мав висадитися на відстані 12 кілометрів від кладовища, і коли там з’явився б Саддам, направити ракету. Інший підрозділ спецназу мав підготовити неподалік невелике літовище, звідки ізраїльські солдати мали б повернутися додому. Для операції були відібрані добровольці, які готові були у разі потреби битися до останнього, бо шансів на успішне повернення було мало.
Автором операції був колишній начальник генштабу Ізраїлю Ехуд Барак. А дозвіл на її проведення дав її колишній прем’єр Іцхак Рабін. Він вирішив знищити Саддама не тільки через те, що той обстріляв Ізраїль ракетами “Скад” 1991 року, але й тому, що режим Саддама ніс собою постійну загрозу застосування неконвенціональної зброї проти Ізраїлю.
Операція зірвалася в останній момент. 5 листопада 1992 року командування армії оборони Ізраїлю зібралося на військовий полігон Це Елім у пустелі Негеф, щоб побачити генеральну репетицію операції. На полігоні був точно відтворений терен кладовища біля міста Тікрит, а 5 ізраїльських солдатів грали роль Саддама та його оточення. Всі вони були вбиті ізраїльської ракетою, яка планувалася для Саддама, бо через помилку на полігоні замість холостого заряду ракети був поставлений справжній.
Внаслідок трагедії операція була відмінена. Втім, через кілька тижнів Саддам особисто, як і передбачалось, взяв участь у церемонії похорону свого тестя.
Колишній прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заявив вчора, що він ніколи не дав би дозволу на таку операцію, бо Ірак міг би застосувати у відповідь біологічну зброю проти Ізраїлю. Одначе ізраїльські генерали твердять, що операція була доцільна, бо в будь-якому разі режим Іраку не вагався б у справі застосування такої зброї.
Місцеві коментатори вважають, що у разі успіху операції останнє десятиріччя на Близькому Сході виглядало б інакше, і друга війна у Перській затоці була б не потрібна.
З Ізраїлю надійшла сенсаційна звістка про замах на Саддама Гусейна, що планувався 11 років тому. Після арешту Саддама Гусейна ізраїльська цензура зняла заборону на інформацію про запланований Ізраїлем теракт. Він не був виконаний тільки через так звану “виробничу аварію” на останньому етапі підготоки операції. Вчора вечірнья ізраїльська газета “ Мааріф ” оприлюднила подробиці цієї засекреченої операції.
Замах на Саддама Гусейна 11 років тому мав бути виконаний у дусі голлівудських фільмів з Сильвестром Сталоне або Чаком Норісом. Якщо Саддама було б вбито, то це був би історичний поворот, зроблений завдяки небагатьом, глобальні наслідки якого могли би бути значними. Проблемою операції залишалась ідентифікація Саддама через те, що він мав кількох двійників.
Ізраїльські спецслужби уважно стежили за станом здоров’я тестя Саддама Гусейна Кіралли, який хворів діабетом. Вони були впевнені, що Саддам з’явиться на його похорон на кладовищі біля міста Тікрит. Було також встановлено, що Саддам одягає військову уніформу, яка має трохи світліший колір від звичайної іракської уніформи. Були спроектовані дві спеціальні ракети, які реагували на постать Саддама, і випущені в його напрямку, влучили б в нього.
Ізраїльський спецназ мав висадитися на відстані 12 кілометрів від кладовища, і коли там з’явився б Саддам, направити ракету. Інший підрозділ спецназу мав підготовити неподалік невелике літовище, звідки ізраїльські солдати мали б повернутися додому. Для операції були відібрані добровольці, які готові були у разі потреби битися до останнього, бо шансів на успішне повернення було мало.
Автором операції був колишній начальник генштабу Ізраїлю Ехуд Барак. А дозвіл на її проведення дав її колишній прем’єр Іцхак Рабін. Він вирішив знищити Саддама не тільки через те, що той обстріляв Ізраїль ракетами “Скад” 1991 року, але й тому, що режим Саддама ніс собою постійну загрозу застосування неконвенціональної зброї проти Ізраїлю.
Операція зірвалася в останній момент. 5 листопада 1992 року командування армії оборони Ізраїлю зібралося на військовий полігон Це Елім у пустелі Негеф, щоб побачити генеральну репетицію операції. На полігоні був точно відтворений терен кладовища біля міста Тікрит, а 5 ізраїльських солдатів грали роль Саддама та його оточення. Всі вони були вбиті ізраїльської ракетою, яка планувалася для Саддама, бо через помилку на полігоні замість холостого заряду ракети був поставлений справжній.
Внаслідок трагедії операція була відмінена. Втім, через кілька тижнів Саддам особисто, як і передбачалось, взяв участь у церемонії похорону свого тестя.
Колишній прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заявив вчора, що він ніколи не дав би дозволу на таку операцію, бо Ірак міг би застосувати у відповідь біологічну зброю проти Ізраїлю. Одначе ізраїльські генерали твердять, що операція була доцільна, бо в будь-якому разі режим Іраку не вагався б у справі застосування такої зброї.
Місцеві коментатори вважають, що у разі успіху операції останнє десятиріччя на Близькому Сході виглядало б інакше, і друга війна у Перській затоці була б не потрібна.
