Вашингтон, 18 грудня 2003 - Конституційний Суд не повинен займатися політикою і втручатися у вирішення політичних проблем – таку думку висловив суддя Федерального Апеляційного Суду США Богдан Футей, коментуючи останні рішення Конституціного Суду України. Суддя Футей входив у робочу групу з підготовки Конституції, ухваленої у 1996 році і надалі займається різними аспектами правової реформи в Україні.
Суддя Футей вважає, що надання Конституційним Судом України висновків про законопроекти політичної реформи є прикладом втучання у політичний процес. А тому такі дії суперечать попередньому рішенню цього ж суду не вирішувати політичних питань. Говорить Богдан Футей:
“У 1998 році Конституційний Суд ухвалив рішення, що питання прохідного бар”єру для політичних партій під час виборів є політичним питанням. Отже Конституційний Суд створив прецедент, щоб у ці питання не втручатися. Останнє рішення не сумісне з цим рішенням... Суть цієї справи – дотриматися чинної Конституції, вона ясно говорить ,яким має бути вибір президента – стаття 103. Я думаю, що це політичне питання, у США суди не втручаються у політичні питання, не втручаються у військові питання та справи закордонної політики держави”.
Окрім втручання у політику, Конституційний Суд України, на думку Футея, намагається своїми останніми рішення ще виконувати ті функції, які йому не належать.
“У системі розподілу влади законодавча влада пише закон, а судова тлумачить закон. Конституційний суд України не лише тлумачить закон, але й каже, як цей закон мусить бути написаний”.
Обрання президента парламентом, за словами Богдана Футея, порушуватиме низку важливих положень Конституції. Для прикладу, суддя Футей цитує текст присяги президента України.
“Я, волею народу обраний президентом України, ...” - якщо говориться “волею народу”, то як тоді можна сказати, що це воля народу? Парламент є представницьким органом, він не є посередницьким органом. А у Конституції зазначено, що народ обирає президента... Але я думаю, що треба поступати згідно з Конституцією, яка була ухвалена. І речі, які були проти Конституції, не можна вводити у життя”.
Суддя Богдан Футей закликає українських юристів серйозно прислухатися до думки Венеціанської комісії та інших міжнародних юристів і діяти із урахуванням їхніх висновків.
Суддя Футей вважає, що надання Конституційним Судом України висновків про законопроекти політичної реформи є прикладом втучання у політичний процес. А тому такі дії суперечать попередньому рішенню цього ж суду не вирішувати політичних питань. Говорить Богдан Футей:
“У 1998 році Конституційний Суд ухвалив рішення, що питання прохідного бар”єру для політичних партій під час виборів є політичним питанням. Отже Конституційний Суд створив прецедент, щоб у ці питання не втручатися. Останнє рішення не сумісне з цим рішенням... Суть цієї справи – дотриматися чинної Конституції, вона ясно говорить ,яким має бути вибір президента – стаття 103. Я думаю, що це політичне питання, у США суди не втручаються у політичні питання, не втручаються у військові питання та справи закордонної політики держави”.
Окрім втручання у політику, Конституційний Суд України, на думку Футея, намагається своїми останніми рішення ще виконувати ті функції, які йому не належать.
“У системі розподілу влади законодавча влада пише закон, а судова тлумачить закон. Конституційний суд України не лише тлумачить закон, але й каже, як цей закон мусить бути написаний”.
Обрання президента парламентом, за словами Богдана Футея, порушуватиме низку важливих положень Конституції. Для прикладу, суддя Футей цитує текст присяги президента України.
“Я, волею народу обраний президентом України, ...” - якщо говориться “волею народу”, то як тоді можна сказати, що це воля народу? Парламент є представницьким органом, він не є посередницьким органом. А у Конституції зазначено, що народ обирає президента... Але я думаю, що треба поступати згідно з Конституцією, яка була ухвалена. І речі, які були проти Конституції, не можна вводити у життя”.
Суддя Богдан Футей закликає українських юристів серйозно прислухатися до думки Венеціанської комісії та інших міжнародних юристів і діяти із урахуванням їхніх висновків.
