Прага, 18 грудня 2003 - Незважаючи на глобальну боротьбу з тероризмом, демократія та свобода сміливіше крокують світом, вважають фахівці американської правозахисної організації “Freedom House”. Україна ж, на їхню думку, поки що не долучилася до цієї ходи. А контроль над засобами масової інформації та переслідування опозиції структурами Служби національної безпеки взагалі загрожують її статусу «виборчої демократії» за класифікацією організації. Разом із цим становище України не безнадійне, все залежить від наступних президентських виборів, вважає “Freedom House”.
У своєму новому щорічному звіті правозахисна організація “Freedom House” ( “Дім Свободи”) зі штаб-квартирою у Нью- Йорку говорить про те, що протягом року, який минає, більше країн зробили поступ до розвитку свободи. 25 країн зробили відчутний поступ у напрямку до свободи, і лише 13 держав пішли у зворотному напрямку. Говорить речник організації Міхаел Ґольдфарб: «Незважаючи на репресивні заходи, які здійснювали багато держав для боротьби з тероризмом, загалом у світі свобода здобуває більше позицій. Тенденція, яка триває останніх 30 років, не припиняється».
Згідно з результатами дослідження, 88 країн, або 46 %, є вільними на 38% більше, ніж 10 років тому. Україна ж разом із такими державами, як Вірменія, Боснія-Гецеґовина, Грузія, Нігерія та деякими іншими, переважно африканськими та латиноамериканськими країнами, перебуває у списку «частково вільних» держав. При чому, незважаючи на те, що її рейтинг цього року залишається незмінним, “Дім Свободи” відчуває серйозне занепокоєння тенденціями, які панують в Україні. «Взяти хоча б минулий тиждень, - говорить старший аналітик організації та її колишній голова Адріян Каратницький, - було вбито ще одного інтернет-журналіста. Крім того, існує побоювання, що відбудуться спроби обійти демократичний політичний процес».
Взагалі, на думку американських правозахисників, дуже багато у стані свободи в Україні залежатиме від того, як відбудуться президентські вибори наступного року. У цьому зв’язку Адріян Каратницький наводить паралель із Грузією: «Серед 12 колишніх республік колишнього Радянського Союзу є дві, в яких існує можливість поступу. Одна - це, звичайно, Грузія. І друга, як не парадоксально, Україна. Якщо Україні вдасться пройти наступного року через відносно чистий виборчий процес, є ймовірність того, що тенденції до авторитаризму можна буде розвернути і зупинити».
За словами Адіяна Каратницького, після виборів, що відбулися нещодавно в Грузії та в Росії, на теренах СНД виникли дві моделі, які можуть впливати на подальший розвиток демократії у сусідніх країнах. «Одна – це російські вибори, коли правляча еліта контролювала, формувала та моделювала громадську думку і маніпулювала голосами під час підрахунку, і друга, коли владній еліті не вдалося цього зробити, як у Грузії. Чи вдасться елітам опанувати російську модель? Ніхто не заперечує особистої популярності президента Путіна, але надмірний контроль держави над засобами масової інформації, контрольовані повідомлення і спроби не дати ліберальним партіям пройти до парламенту – все це методи, якими би дуже радо скористалися лідери у псевдодемократичних чи слабких демократіях, що утворилися у колишньому Радянському Союзі», - зауважує експерт “Дому Свободи” Анріян Каратницький.
У своєму новому щорічному звіті правозахисна організація “Freedom House” ( “Дім Свободи”) зі штаб-квартирою у Нью- Йорку говорить про те, що протягом року, який минає, більше країн зробили поступ до розвитку свободи. 25 країн зробили відчутний поступ у напрямку до свободи, і лише 13 держав пішли у зворотному напрямку. Говорить речник організації Міхаел Ґольдфарб: «Незважаючи на репресивні заходи, які здійснювали багато держав для боротьби з тероризмом, загалом у світі свобода здобуває більше позицій. Тенденція, яка триває останніх 30 років, не припиняється».
Згідно з результатами дослідження, 88 країн, або 46 %, є вільними на 38% більше, ніж 10 років тому. Україна ж разом із такими державами, як Вірменія, Боснія-Гецеґовина, Грузія, Нігерія та деякими іншими, переважно африканськими та латиноамериканськими країнами, перебуває у списку «частково вільних» держав. При чому, незважаючи на те, що її рейтинг цього року залишається незмінним, “Дім Свободи” відчуває серйозне занепокоєння тенденціями, які панують в Україні. «Взяти хоча б минулий тиждень, - говорить старший аналітик організації та її колишній голова Адріян Каратницький, - було вбито ще одного інтернет-журналіста. Крім того, існує побоювання, що відбудуться спроби обійти демократичний політичний процес».
Взагалі, на думку американських правозахисників, дуже багато у стані свободи в Україні залежатиме від того, як відбудуться президентські вибори наступного року. У цьому зв’язку Адріян Каратницький наводить паралель із Грузією: «Серед 12 колишніх республік колишнього Радянського Союзу є дві, в яких існує можливість поступу. Одна - це, звичайно, Грузія. І друга, як не парадоксально, Україна. Якщо Україні вдасться пройти наступного року через відносно чистий виборчий процес, є ймовірність того, що тенденції до авторитаризму можна буде розвернути і зупинити».
За словами Адіяна Каратницького, після виборів, що відбулися нещодавно в Грузії та в Росії, на теренах СНД виникли дві моделі, які можуть впливати на подальший розвиток демократії у сусідніх країнах. «Одна – це російські вибори, коли правляча еліта контролювала, формувала та моделювала громадську думку і маніпулювала голосами під час підрахунку, і друга, коли владній еліті не вдалося цього зробити, як у Грузії. Чи вдасться елітам опанувати російську модель? Ніхто не заперечує особистої популярності президента Путіна, але надмірний контроль держави над засобами масової інформації, контрольовані повідомлення і спроби не дати ліберальним партіям пройти до парламенту – все це методи, якими би дуже радо скористалися лідери у псевдодемократичних чи слабких демократіях, що утворилися у колишньому Радянському Союзі», - зауважує експерт “Дому Свободи” Анріян Каратницький.
