Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:07

"Круглий стіл" у Києві на тему: "Переосмислення кордонів між державами і кордонів між людьми: політика щодо подолання нових ліній поділу".


Сергій Кисельов "Круглий стіл" у Києві на тему: "Переосмислення кордонів між державами і кордонів між людьми: політика щодо подолання нових ліній поділу".

Київ, 22 грудня 2003 - Міжнародні відносини між Україною та Польщею вважаються традиційно добрими й витриманими в руслі стратегічного партнерства. За президентства Кваснєвського Варшава стала перед європейськими інституціями, такими як ЄС та НАТО чи не головним відстоювачем інтересів України. Тим не менше, введення Польщею з 1 жовтня хай і безкоштовного, та все ж таки візового режиму для українців, значною мірою ускладнило ситуацію по обидва боки кордону. Перебіг цих подій спробували дослідити науковці з фонду "Європа ХХІ" століття за підтримки організації "Польсько-американсько-українська ініціатива про співпрацю", яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку. На "круглому столі" на тему "Переосмислення кордонів між державами і кордонів між людьми: політика щодо подолання нових ліній поділу", де підбивалися підсумки дослідження, побував наш київський кореспондент Сергій Кисельов.

1 травня 2004 року Польща стане повноправним членом Європейського Союзу. А з 1 жовтня 2003-го, згідно з вимогами ЄС, Варшава запровадила для українців візовий режим. Численні запевнення, буцімто Україна лише виграє від того, що її найближчі сусіди Польща, Угорщина та Словаччина стануть членами ЄС, не виправдовуються: візові режими зменшують товарообіг, уже нині рух людей через українсько-польський кордон значно скоротився в обох напрямах. А із вступом Польщі до шенгенської системи, який має відбутися за 3-4 роки, візи для українців не будуть і безкоштовними.

Президент фонду "Європа ХХІ" століття Інна Підлуська: "Кілька місяців тому були запроваджені візи для громадян України з боку Польщі, Україна залишила для поляків безвізовий режим перетину кордону. Як саме це вплинуло на взаємні контакти, чи торкнулося це якимось чином інтенсивності цих контактів, чи більше стало їздити людей один до одного, чи менше, чи змінилася якимось чином ситуація на самому кордоні?"

Відповідь на це запитання виглядає приблизно так. Якщо за різними даними кількість перетинів українсько-польського кордону минулого року сягала більш як 6 мільйонів разів, то наступного року експерти прогнозують від одного до півтора мільйона перетинів. Від введення візового режиму особливо постраждали дрібні українські торгівці, а також заробітчани, що їздять до Польщі на сезонні роботи, скажімо, збирати малину у прикордонних районах. З іншого боку, у цих же таки районах значний обсяг виробничого і торговельного капіталу орієнтувався саме на співпрацю з українськими підприємцями. Скорочення руху через кордони вже призвело до зменшення прибутків власників бензозаправних станцій, паркінгів та готелів у прикордонній зоні.

Тому, за словами керівника проекту "Переосмислення кордонів між державами і кордонів між людьми: політика щодо подолання нових ліній поділу" Віктора Замятіна, по обидва боки українсько-польського кордону прагнуть знайти вихід із ситуації, що склалася: "... щоб наші народи, нарешті, подолали ту не завжди позитивну історичну пам''ять, наслідки якої ще й досі дають про себе знати – ну, як ми всі переконалися цього року, коли були тривалі дискусії в обох країнах з приводу значення волинських подій, як ми всі пересвідчилися на тих прикладах, коли українські заробітчани, скажімо, приїжджають до Польщі і зустрічаються із такою, з одного боку, позитивною оцінкою їхньої праці, з другого боку – з не дуже позитивним ставленням поляків як народу до українців як народу".

А втім, лінія на українсько-польському кордону наразі остаточно з’ясована. Ні у Києва, ні у Варшави нема щодо неї жодних сумнівів. Тим часом, як нагадав в інтерв’ю для радіо "Свобода" учасник "круглого столу", президент Атлантичної ради України, генерал-лейтенант Вадим Гречанінов, "ми маємо кордони із сімома державами. І тільки з трьома маємо узаконені кордони. Це Словаччина, Угорщина і Польща. А в інших є проблеми. Це дуже гірко, і це каже про те, що влада взагалі в цьому напрямі не працює... Проблема Тузли, з одного боку, сприяла консолідації населення, може, влада якась подумала про те, що треба це робити. Але взагалі, з натівських країн це показало те, що ми маємо дуже великі проблеми, що ми не вміємо їх вирішувати. Головне, ми не маємо розуміння, як їх передбачити", – додав генерал Вадим Гречанінов.

До речі, деякі експерти вважають принизливою для України й такою, що не відповідає світовій дипломатичній практиці, ситуацію, коли Київ залишив безвізові режими для громадян новоприйнятих до Європейського Союзу країн у той час, коли ті ввели для українців режими візові.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG