Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:51

Російська преса про перспективи створення Єдиного економічного простору та ставлення до ЄЕП в Україні.


Петро Кагуй Російська преса про перспективи створення Єдиного економічного простору та ставлення до ЄЕП в Україні.

Прага, 22 грудня 2003 року - Ще до кінця цього року президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану можуть підписати угоду про вже конкретні заходи зі створення Єдиного економічного простору, про це заявив віце-прем’єр Росії Віктор Христенко після того, як минулої п’ятниці у Москві представники чотирьох сторін врегулювали основні спірні питання і схвалили план зі створення ЄЕП. Українську делегацію очолював перший віце-прем’єр Микола Азаров.

Однак, не усе так гладко на шляху до реального можливого утворення Єдиного економічного простору, і на це звертає увагу російська преса.

Узгоджений минулої п’ятниці план зі створення Єдиного економічного простору передано на розгляд президентів «четвірки». Найближчими роками Росія буде змушена відмовитися від зняття податку на додану вартість із експорту енергоносіїв до України, Білорусі і Казахстану, а ці держави припинять субсидування своїх виробників, які поставляють товари до Росії, пише у понеділок московський часопис «Ведомости» у статті під промовистою назвою: «Безстроковий проект. Чиновники не знають, коли буде створено ЄЕП»

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Росії Дмитра Сухопарова, домовитися «четвірці» вдалося буквально в останній момент, коли Україна перестала наполягати на першочерговому створенні зони вільної торгівлі і погодилася скасувати субсидії своїм виробникам, що, за відсутності торговельних обмежень, давало їм перевагу над російськими підприємствами.

Поступитися довелося і Росії. Віце-прем’єр України Микола Азаров назвав «найважливішою» обіцянку російських чиновників не знімати податок на додану вартість із експорту російський енергоносіїв, а також уніфікувати ціни на послуги природних монополій.

Однак, в узгодженому плані створення ЄЕП взагалі не обумовлені терміни, наголошує московська газета «Ведомости», зауважуючи при цьому, що якщо ще влітку віце-прем’єр Росії Віктор Христенко говорив про створення ЄЕП через 5-7 років, то тепер він лише зауважує, що ухвалений у п’ятницю план утворення ЄЕП «нелегкий, непростий і нешвидкий».

Російські «Ведомости» звертають особливу увагу на ставлення до ЄЕП в Україні. Газета цитує українського політолога Віктора Небоженка, який зазначив, що є «дві сили: одна в особі МЗС України, яка виступає за інтеграцію до ЄС, а інша, в особі віце-прем’єра Азарова – за ЄЕП». І при цьому глава уряду Віктор Янукович, фактично, посередині між цими полюсами.

«Вєдомости» також наводять цифри, які оприлюднив керівник комітету Верховної Ради України Борис Тарасюк. За підрахунками Тарасюка, від участі в ЄЕП Україна втратить 9-12 мільярдів гривень, а безробіття зросте на 20-30 %.

Проти українсько-російської інтеграції в рамках ЄЕП виступає і Європа. Україні не варто заради короткочасних перспектив у відносинах із Росією знищувати довгострокову перспективу відносин із ЄС, наголошує член Європарламенту Ян Вірсма, слова якого наводять московські «Ведомости».

А вже «Независимая газета» пише у понеділок, що навіть якщо президенти і підпишуть узгоджений план створення ЄЕП, не можна впевнено сказати, що цей документ ратифікують національні парламенти. «У будь-якому випадку Верховна Рада України має намір провалити голосування з цього документа, наголошує автор статті, зауважуючи, що, з одного боку, усі великі фінансово-промислові групи, які стоять за впливовими парламентськими фракціями, зацікавлені у запровадженні зони вільної торгівлі усередині нового співтовариства. А з іншого боку, усі проекти економічних угод, котрі розглядають в рамках ЄЕП, не є повною лібералізацією ринків, у якій зацікавлені бізнесмени. Окрім цього українських лобістів насторожує той факт, що ставши учасником ЄЕП, Україна не зможе вступити наступного року до Світової організації торгівлі, як було заявлено раніше.

Створення ЄЕП розглядають в Україні більше як політичний, а не економічний фактор, мовиться у статті. Основні політичні сили, представлені в українському парламенті, впевнені, що менше, ніж за рік до президентських виборів, варто оцінювати угоду про створення ЄЕП із погляду зовнішньополітичної підтримки. Українські експерти кажуть, що спадкоємець Кучми буде орієнтуватися, перш за все, на допомогу Москви, а опозиція розраховує на підтримку Заходу.

В ситуації, що склалася, роблять висновки експерти, до президентських виборів Київ навряд чи зможе однозначно визначитися зі стратегією своєї зовнішньої економічної політики. Але решта учасників ЄЕП, очевидно, не стануть чекати на остаточне рішення України, і вже до середини наступного року ЄЕП може втратити одного зі своїх учасників (тобто Україну), перетворившись на «союз трьох», робить висновок у понеділок російська «Независимая газета».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG