Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:50

Про презентацію альбому Опанаса Заливахи.


Тарас Марусик Про презентацію альбому Опанаса Заливахи.

Київ, 23 грудня 2003 року.

Тарас Марусик

Нещодавно в столиці України відбулася презентація альбому одного за найцікавіших українських художників, дисидента, члена руху шістдесятників Опанаса Заливахи. Попри його поважний вік (а в кінці листопада Опанасові Заливасі сповнилося 78 років), це перший альбом митця.

Опанас Заливаха – родом з Харківщини. Понад 40 років митець мешкає в Івано-Франківську, якщо до цього додати 5 років ув’язнення в таборах суворого режиму. А заарештували його в серпні 1965 року разом з Іваном Світличним в Івано-Франківську. Не минула даремно співпраця Заливахи з Аллою Горською та Людмилою Семикіною під час створення вітражу в 1964 році у вестибулі Київського університету. В основу вітражу була покладена мозаїка митця “Борітеся – поборете” з грізною фігурою Тараса Шевченка, на якій поет розриває кайдани.

Сам митець не зміг приїхати на презентацію. Занедужав. Але зібралися його друзі. Один з них, Євген Сверстюк, у передмові написав таке: “Україна на його полотнах дивиться нам у душу не очима селян, робітників чи історичних постатей, але дивиться очима вічності, що зупинилася на мить”.

Говорить лауреат премії імені Василя Стуса, художник Валерій Франчук.

Валерій Франчук

Щоразу в своєму житті, зустрічаючись з непересічними особистостями нашої землі української, даєшся диву, наскільки багатюща і талантами, і душами людськими наша земля. Опанас Заливаха – це та яскрава, величезна українська душа. Яскрава тим, що він знайшов свій, ніким не перейдений не буде ніколи, акт дії митця з душею.

Тарас Марусик

За цим – величезна праця Заливахи і його самозречення в ім’я України і мистецтва.

Валерій Франчук

Та його дорога - хресний шлях, по якому він пройшов, випробовуючи на міць свою душу, свій шлях в мистецтві, дає нам повне право говорити, що серед нас живе дивна людина, дивна своїм величезним самобутнім талантом. Яку картину О.Заливахи ви не роздивилися б, не ввійшли б в неї, то ви завжди відчуєте оту українську струну. Вона в нього знизу доверху, вона виходить за простір рами. Це є діалог. Коли є діалог митця з полотном, і він в тому діалозі передає свою душу, отоді зв’язок глядача картини і митця стопроцентний. От О.Заливаха – це стопроцентний український сучасний геніальний художник.

Тарас Марусик

Валерій Франчук зізнався, що він перебуває нерідко під впливом образів Опанаса Заливахи, хоча це не заважає йому шукати і знаходити власну дорогу в мистецтві.

Виступаючи на вечорі від імені і за дорученням Опанаса Заливахи, Валерій Франчук зробив серйозний закид Національній спілці художників України, яка фактично не помічає творчості такого висококласного митця.

На запитання, з чим пов’язаний його закид, Валерій Франчук сказав наступне:

Валерій Франчук

З одним пов’язано: така величина, як О.Заливаха, відверто ігнорується спілчанськими керівниками. Це та сіра заздрість людей, які ніколи не досягнуть висот О.Заливахи. І чим вони його не закривали б, якби не давали можливість виставитися в залах Спілки художників, він не знеціниться. Вони не зроблять вже нічого такого О.Заливасі, що стало б невидимим. Його знає весь світ. І це найважливіше.

Тарас Марусик

Це був лауреат премії імені Василя Стуса, художник Валерій Франчук.

Альбом Опанаса Заливахи побачив світ у видавництві “Смолоскип”. Це перший альбом не лише для самого митця, але й, по суті, для цього відомого видавництва.

Я поцікавився в директора видавництва Осипа Зінкевича, чому “Смолоскип” взявся за такий непростий з поліграфічного погляду продукт?

Осип Зінкевич

Ми колись, як ще були у США, видавали твори українського “Самвидаву”. Так ми видали великий альбом “Нездоланний дух”. Це твори Ірини Сеник, інших, які були ув’язнені. Вони вишивали різні історичні пам’ятки. Все це дісталося на Захід, і ми видали двомовний англійсько-український. Наше спрямування було видавати твори “Самвидаву”. Тоді, коли Заливаха є, в першу чергу, художник №1 в нас сьогодні, один з найкращих, політв’язень, такого другого ми не маємо. Завжди було нашою мрією, щоб видати його альбом.

Тарас Марусик

Осип Зінкевич розповів і про передісторію видання творів Опанаса Заливахи.

Осип Зінкевич

Перші його речі дісталися на Захід ще в 70-х роках. Він все це переслав у двох ляльках. Те все було дуже гарно зроблено, і ми навіть не знали, що там всередині є. І коли ми розрізали все те через певний час, то ми побачили, що там його діапозитиви є. Але склалися так обставини, що з’явилися люди, які казали, що вони мають право видавати, ніхто інший, альбом Заливахи. А контакту ми з ним не мали, щоб це вияснити. І так воно тягнулося майже 25 років. Отже, моєю мрією було, щоб ми все-таки видали альбом Заливахи. І це сьогодні здійснилося тут при допомозі фонду ім. Багряного в США, головою якого був О.Скоп. Він нещодавно помер. Він навіть не бачив цього альбому. Нам вдалося видати непоганим тиражем 2 тисячі примірників.

Тарас Марусик

Говорив директор видавництва “Смолоскип” Осип Зінкевич.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG