Київ, 13 грудня 2003 року.
Наталія Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з радіо “Свобода”. В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші події в україні та світі. Перед мікрофоном Наталія Мусієнко.
На початку – огляд міжнародних подій, що його підготував Василь Дарчук.
Василь Дарчук
Почнемо від ситуації в Іраку, де минулий тиждень пройшов порівняно спокійно. Групи бойовиків прихильників режиму Саддама Гусейна продовжували напади на коаліційні підрозділи, особливо в містах навколо іракської столиці, де живуть мусульмани сунніти і звідки походить сам диктатор.
Так, у місті Рамаді на захід від Багдаду у середу внаслідок терористичного акту загинув один американський військовослужбовець і 14 були поранені. При цьому, в автомобілі з вибухівкою загинули троє терористів-смертників.
Протягом тижня у Багдаді під час перестрілок були поранені кілька військовослужбовців і фоторепортер американського журналу “Тайм”.
Тим часом у місті Текріт, звідки походить Саддам Гусейн, американські підрозділи затримали трьох командирів груп бойовиків, які регулярно нападали на коаліційні підрозділи. Знайдено також великі запаси зброї і боєприпасів. На початку тижня затримано понад 40 іракців разом з командиром групи, яких підозрюють у вбивстві сімох іспанських офіцерів 29 листопада.
Проте, увага світових ЗМІ минулого тижня була зосереджена не стільки на подіях в Іраку, скільки на заявах президента Буша про те, що компанії країн, які не підтримали воєнної акції в Іраку, не зможуть отримати контрактів на відбудову нафтовидубовної промисловості цієї країни.
Президент Буш підтвердив рішення Білого Дому у цій справі у середу. За його словами, першість в одержанні таких контрактів мали би отримати ті країни коаліції, які підтримали воєнну акцію проти диктаторського режиму і пізніше надіслали свої миротворчі підрозділи. Серед невдоволених залишилися провідні європейські союзники США – Франція і Німеччина, а також Росія. Керівники усіх трьох країн гостро скритикували рішення Вашингтона, а Франція заявила, що вона разом із партнерами в рамках ЄС вивчає юридичну правомірність такого кроку. За словами російських офіційних осіб, відбудова Іраку – це справа всієї міжнародної спільноти. В цьому процесі повинні мати право всі бажаючі.
Представник Єврокомісії Кенпінен назвав рішення Вашингтона “політичною помилкою”, а керівники ВТО заявили про можливість впровадження санкцій проти США. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав Вашингтон переглянути це рішення. У відповідь на це президент Буш заявив, що рішення не порушує міжнародних торгівельних правил. Воно є правильне і справедливе.
“Першість у відбудові Іраку повинні отримати ті, хто взяв на себе політичний ризик і пролив кров у справі усунення диктаторського режиму від влади.”
У телефонній розмові з лідерами Франції, Німеччини і Росії Буш натомість запропонував у рамках відбудови Іраку списати частину боргів колишнього режиму цим країнам за достави зброї і технічного устаткування.
Наступна наша тема – Близький Схід. Хоча минулий тиждень можна назвати успішним і конструктивним з огляду на міжнародну конференцію в Римі у справі фінансової допомоги Палестинській автономії, а також у зв’язку із зустріччю міністрів закордонних справ Ізраїлю і Палестинської автономії, сутички між палестинськими бойовиками і ізраїльськими підрозділами протягом тижня тривали.
Унаслідок четвергової перестрілки в біженському таборі Рафах на кордоні з Єгиптом загинули 4 палестинців і 16 було поранено. Палестинці відкрили вогонь по групі солдатів, які намагалися затримати одного з керівників екстремістського угруповання Хамас. У середу тут зруйновано споруду, яка була таємним входом до тунелю на єгипетську сторону, через який палестинські бойовики доставляли зброю до сектора Газа.
Прем’єр-міністр Палестинської автономії Кореї гостро осудив рейд ізраїльських підрозділів і закликав припинити подібні акції заради продовження мирних зусиль.
У п’ятницю збройна сутичка сталася і на західному березі Йордану, де палестинці обстріляли ізраїльський автомобіль. Ізраїльські підрозділи відразу ж здійснили відплатну акцію у біженському таборі Дженін, серед жителів якого багато членів Хамасу та ісламського Джихаду.
Тим часом, як уже було згадано, у середу в Римі відбулася зустріч представників 14 країн, а також міжнародних організацій, у справі фінансової допомоги Палестинській автономії. За словами палестинських представників, автономії негайно потрібен принаймні мільярд євро для підтримання фінансової інфраструктури, для зарплат службовцям і для гуманітарної допомоги. Після зустрічі на римській конференції міністрів закордонних справ Ізраїлю і Палестинської автономії, палестинські представники поставили вимогу обговорити питання будівництва прикордонного муру на західному березі Йордану. Ізраїльська сторона відмовилася обговорювати цю проблему.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Шалом заявив, що у випадку, якщо палестинська сторона не висуватиме дальших додаткових вимог, то переговори двох лідерів Шарона і Кореї відбудуться вже через кілька днів.
Коротко наведемо також ситуацію в Афганістані в контексті відкритого цієї суботи засідання Лоя-Джірге – всенаціональних зборів, тобто афганського парламенту. Минулої середи президент Афганістану Карзай звернувся до делегатів Лоя-Джірге із закликом якомога швидше ухвалити нову конституцію країни. При цьому Карзай заявив, що президентт повинен отримати широкі повноваження, щоб наступного року він міг організувати перші в Афганістані загальні вибори. Карзай виступив також проти заснування посади прем’єр-міністра на додаток до його президентської посади. Критики проекту нової конституції закидають Карзаєві, що передбачені повноваження президента межують із диктатурою.
До цього додаймо, що протягом тижня на сході країни американські підрозділи продовжували операції проти решток режиму Талібан і мережі Аль-Каїда.
Наталія Мусієнко
Парламентські вибори в Росії – тема, про яку говорять в усьому світі. Лідером на виборах стала партія “Єдина Росія”, на другомі місці – комуністи, і на третьому – Ліберально-демократична партія, четверте місце має блок “Родіна” (його підтримали 9% виборців). Вперше за 10 років існування Держдуми Росії в її складі не буде представлена фіракція демократичного спрямування. Розмовляє Віталій Портников з Москви з моєю колегою Людмилою Ваннек.
Віталій Портников
Результати цих виборів були дійсно передбачуваними, передбачуваними за багатьма моментами. По-перше, треба одразу сказати, що кількість голосів, яку отримала “Єдина Росія”, була не тільки підтримкою президента Росії Володимира Путіна. Це вперше в російській політичній історії президент втручається в передвиборчу кампанію і говорить на боці якої він партії.
Але й те, що їхні голоси – це практично сума голосів, які на попередніх виборах були подані за дві номенклатурних партії: “Єдність” і “Отєчєство”. Ці партії протягом цих років об’єдналися і з’єднали адміністративний ресурс, номенклатурний ресурс, ресурс зусиль федерального центру і губернаторів. Можна сказати, що вони навіть не збільшили кількість своїх прихильників – просто людей, які лояльні будь-якій владі, в Росії саме стільки, скільки проголосувало за “Єдину Росію”.
Що ж до КПР, ЛДПР і блоку “Родіна”, то тут треба відразу сказати, що в Росії існує певний протестний електорат. Цей електорат перерозподіляється між різними силами в залежності від того, як працюють ЗМІ. Комуністи самі підготували собі неуспіх. Вони протягом 10 років виступали, скоріше, не як комуністична, а як шовіністична партія. І коли з’явилася така шовіністична партія у чистому вигляді – блок “Родіна” – частина комуністичних прихильників переорієнтувалася на цей кремлівський проект.
Ну і успіх ЛДПР просто демонструє те, що соціальний рівень сьогодні в РФ все ж таки не такий прекрасний, як це здається президенту Путіну і прихильникам “Єдиної Росії”, які вважають, що в Росії все гаразд. Саме соціальні проблеми і спонукають людей голосувати за такі партії, як партія Володимира Жириновського.
Людмила Ваннек
Президент Путін переконаний, що ці результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян. Чи дійсно так вважають у Росії, чи це думка лише переможців виборів?
Віталій Портников
Президент Володимир Путін, як і інші громадяни РФ, всього тільки телеглядач. А телебачення, як відомо, досить серйозно контролюється сьогодні адміністрацією Володимира Путіна, створює для президента і для інших громадян Росії таку картинку, яку бажає все ж таки бачити влада. З логіки контрольованих ЗМІ, ті результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян.
Однак треба усвідомити, що за ці роки відбулася і певна криза демократичних переконань. Насамперед тому, що і демократичні партії виявилися такою органічною частиною усієї правлячої номенклатури. Було таке враження, що в цій номенклатурі кожен грає свою роль: хтось – представника партії влади, хтось – комуніста, хтось – шовініста, хтось – демократа.
І мислячі люди, звичайно, вже розчарувалися в тих, кому вони віддавали свої голоси протягом останніх 10 років. Так що можна сказати, що симпатії прихильників влади як такої залишилися на боці “Єдиної Росії”. А симпатії тих, хто мав би віддавати свої голоси за демократичні організації, вони виявилися невикористаними.
Людмила Ваннек
“Керована демократія”. Це, напевне, про таку демократію Ви зараз говорили, Віталію, чи ні?
Віталій Портников
Я сказав би, що зараз ми можемо сказати не про керовану демократію, а про дириговану, телевізійну демократію. Насправді є тільки демократія, якою керують на екрані телевізора, є повна байдужість суспільства до влади і повна байдужість влади до суспільства. Тобто дві планети, кожна з яких називається “Росія живе своїм життям”. Однак обидві ці планети дивляться одне і те ж саме телебачення. А це телебаче ння намагається їх переконати, що все ж таки вони живуть на одній планеті. Такий от російський політичний космос.
Людмила Ваннек
Скажімо, що стосується російського політичного космосу, то на нього дивляться західні оглядачі зовсім інакше. Скажімо, міджнародні спостерігачі, які мали змогу спростерігати за виборами, зокрема Брус Джордж, президент парламентської асамблеї Організації з безпеки та співпраці в Європі, на прес-конференції в Москві негативно оцінили характер парламентських виборів. А голова місії спостерігачів Ради Європи Девід Еткінсон піддав критиці використання політичними діячами державних ЗМІ (те, про що Ви зараз говорили, Віталію) і про гроші платників податків для реклами своїх партій. За словами цього спостерігача, "вибори можна вважати вільними, але не справедливими".
Віталію, чи так вважають і в Росії?
Віталій Портников
Треба сказати, що в Росії про таку реакцію міжнародних спостерігачів й не так багато повідомляють. Я бачив такий приємний телевізійний сюжет на одному із телеканалів про міжнародного спостерігача, яка, мовляв, раніше була на Східному Тіморі, спостерігала за виборами, а тепер приїхала до Росії. Звичайно, після Тімору в неї справжня зимова відпустка, так би мовити, тобто така в Росії демократія.
Так що для людей, які спостерігають за реальністю, скажемо, за телевізійними програмами, спостерігачі як якісь негативно налаштовані люди не існують.
В газетах, в інтернет-ресурсах про це, звичайно, можна прочитати. Але треба сказати відразу, що для ЗМІ друкованих те, що відбулося під час виборів не є секретом. Просто вони розраховані не на ту частину електорату, яка віддає свої голоси, скажімо, партії влади чи її національно-патріотичним сателітам. Саме тому для громадської думки все відбулося якнайкраще.
Наталія Мусієнко
Тим часом, у Європейській комісії до результатів виборів в Росії поставились індиферентно. І це попри те, що в заяві Ради з питань Безпеки і Співробітництва в Європі мовиться про те, що вибори в державну Думу Росії хоча були добре організовані, але ці вибори ще не відповідають міжнародним стандартам. У зв”язку з такою заявою ОБСЄ брюссельські журналісти поцікавились у представників Єврокомісії, як надалі розвиватимуться стосунки між Росією і Європейським Союзом. Відповідь чиновників була досить стриманою. З Брюсселя інформує Славко Волинський.
Славко Волинський
Під час брифінгу помічник Голови Європейської Комісії Рейо Кемпенін на поставлене йому запитання відповів так:
Рейо Кемпенін
Як правило, ми не даємо коментарів стосовно парламентських виборів у третіх країнах, але в даному випадку ми зробимо виняток і передамо слово речнику у справах зовнішньої політики Дієго де Охеді.
Славко Волинський
Говорить Дієго де Охеда.
Дієго де Охеда
Ну так ось: ми не маємо коментарів щодо результатів виборів. Єдине що ми можемо відзначити, що вибори відбулись без порушень, і це є добрим знаком. Ми ознайомились з рапортом ОБСЄ. В Москві з приводу виборів нині ОБСЄ провело прес-конференцію. А ми зі свого боку, те, що стосується зовнішньої політики, сподіваємось на продовження розвитку взаємин між ЄС і Росією, i що ці взаємини будуть такими, якими вони були і донині.
Наталія Мусієнко
А у Сеймі Литви керівники фракцій узгодили текст обвинувачення президентові країни Паксасу. Текст після тижневої праці у середу представила парламентська робоча група – представники правлячої коаліції соціал-демократів і соціал-лібералів, також представники чотирьох опозиційних фракцій. Згаданий текст зветься: “Пропозиція групи членів Сейму почати процес імпічменту проти президента Роландаса Паксаса”. З Вільнюса розповідає Альгімантас Літвінас.
Альгімантас Літвінас
У тексті пропозиції робочої групи є навіть шість пунктів обвинувачень у тяжкому порушенні президентом Паксасом конституції та президентської присяги. Раніше очікувалися три пункти обвинувачень.
Прихильники Паксаса вважають, що немає юридичних підстав чи доказів для обвинувачення президента у порушенні конституції. Проте, ось як керівник найбільшої фракції – соціал-демократів у Сеймі Литви Ірена Шяулєне:
“Коли сьогодні буде узгоджений текст обвинувачення, коли його підпишуть члени Сейму, тоді документ представлять Сеймові, а Сейм призначить ще одну дослідницьку групу. Ця група, інакше кажучи – комісія, представить висновок Сеймові, в якому буде сказано, чи починати процес імпічменту, чи є для цього достатня кількість юридичних підстав”.
Роландас Паксас ще два місяці тому був одним з найпопулярніших політиків у Литві. Тепер 57 % респондентів, які днями взяли участь у соціологічному опитуванні, вважаюь, що президент має подати у відставку. Подати у відставку президентові неодноразово радили й прем’єр Бразаускас, і глава парламенту Паулаускас. В Литві вже звичною стала фраза: “На місці президента я подав би у відставку”. Ієрархи литовської католицької церкви двічі закликали Паксаса подати у відставку.
Литовські політики побоюються, що через президентський скандал може початися міжнародна ізоляція Литви.
Наталія Мусієнко
Белградська полiцiя цього тижня заявила, що з’ясувала детіла вбивства журналiста Славка Чурувiї, якого невiдомi лiквiдували на Великдень 1999 року. Родичi й адвокати Чурувiї вважають, що його вбила полiтична полiцiя за дорученням екс-президента Слободана Мiлошевича.
З Белграда про це – Михайло Рамач.
Михайло Рамач
Спеціальний прокурор для боротьби проти організованої злочинності повідомляє, що очевидець злочину впізнав осіб, які скоїли злочин. У повідомленні зазначається, що йшлося про організоване політичне вбивство. Імен свідка та підозрюваних не оприлюдинили через те, що триває слідство щодо організаторів та замовників злочину.
Славко Чурувія – видавець газет “Європеєць” та “Денний телеграф” піддавав критиці режим Слободана Мілошевича. На початку повітряної кампанії НАТО проурядові газети надрукували памфлет проти Чурувії, в якому журналіста названо “однодумцем тих, хто бомбардує Сербію”. Був це смертний вирок. Чурувію вбили через два тижні. Опозиційні діячі і друзі загиблого стверджували, що журналіста ліквідували на вимогу Міріан Маркович, жінки тодішнього президента. Вона, кажуть, патологічно ненавиділа мужнього борця за свободу слова.
В поліцейських архівах згодом виявили документи, які свідчать, що представники служби безпеки у день вбивства від ранку слідкували за жертвою і повідомляли своїх керівників, де він перебував та з ким зустрічався. Слідкування припинили за кілька хвилин до вбивства.
Адвокат сім’ї Чурувія каже, що він і досі не сумнівався в тому, що вбивство скоїла політична поліція. Він ставить запитання: “Що це за очевидець, якого досі не згадували та який після 3,5 років впізнав маскованих вбивць? Чи не йдеться про передвиборчий фарс поліції?”
Прокурори поліції в офіційному повідомленні не уточнюють, чи анонімний свідок впізнав підозрюваних на фотографіях чи живцем. Отож, невідомо, чи їх затримали. Окремі газети повідомляють, що один з підозрюваних тим часом ніби-то загинув, інший переховується. Брат Славка Чурувії каже, що вбивці перебуватимуть на волі доти, доки слідство провадитимуть ті, що керували злочинною операцією.
Наталія Мусієнко
На разі – все у програмі “Моніторинг тижня”. З вами прощається Наталія Мусієнко. Щасти вам!
Наталія Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з радіо “Свобода”. В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші події в україні та світі. Перед мікрофоном Наталія Мусієнко.
На початку – огляд міжнародних подій, що його підготував Василь Дарчук.
Василь Дарчук
Почнемо від ситуації в Іраку, де минулий тиждень пройшов порівняно спокійно. Групи бойовиків прихильників режиму Саддама Гусейна продовжували напади на коаліційні підрозділи, особливо в містах навколо іракської столиці, де живуть мусульмани сунніти і звідки походить сам диктатор.
Так, у місті Рамаді на захід від Багдаду у середу внаслідок терористичного акту загинув один американський військовослужбовець і 14 були поранені. При цьому, в автомобілі з вибухівкою загинули троє терористів-смертників.
Протягом тижня у Багдаді під час перестрілок були поранені кілька військовослужбовців і фоторепортер американського журналу “Тайм”.
Тим часом у місті Текріт, звідки походить Саддам Гусейн, американські підрозділи затримали трьох командирів груп бойовиків, які регулярно нападали на коаліційні підрозділи. Знайдено також великі запаси зброї і боєприпасів. На початку тижня затримано понад 40 іракців разом з командиром групи, яких підозрюють у вбивстві сімох іспанських офіцерів 29 листопада.
Проте, увага світових ЗМІ минулого тижня була зосереджена не стільки на подіях в Іраку, скільки на заявах президента Буша про те, що компанії країн, які не підтримали воєнної акції в Іраку, не зможуть отримати контрактів на відбудову нафтовидубовної промисловості цієї країни.
Президент Буш підтвердив рішення Білого Дому у цій справі у середу. За його словами, першість в одержанні таких контрактів мали би отримати ті країни коаліції, які підтримали воєнну акцію проти диктаторського режиму і пізніше надіслали свої миротворчі підрозділи. Серед невдоволених залишилися провідні європейські союзники США – Франція і Німеччина, а також Росія. Керівники усіх трьох країн гостро скритикували рішення Вашингтона, а Франція заявила, що вона разом із партнерами в рамках ЄС вивчає юридичну правомірність такого кроку. За словами російських офіційних осіб, відбудова Іраку – це справа всієї міжнародної спільноти. В цьому процесі повинні мати право всі бажаючі.
Представник Єврокомісії Кенпінен назвав рішення Вашингтона “політичною помилкою”, а керівники ВТО заявили про можливість впровадження санкцій проти США. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав Вашингтон переглянути це рішення. У відповідь на це президент Буш заявив, що рішення не порушує міжнародних торгівельних правил. Воно є правильне і справедливе.
“Першість у відбудові Іраку повинні отримати ті, хто взяв на себе політичний ризик і пролив кров у справі усунення диктаторського режиму від влади.”
У телефонній розмові з лідерами Франції, Німеччини і Росії Буш натомість запропонував у рамках відбудови Іраку списати частину боргів колишнього режиму цим країнам за достави зброї і технічного устаткування.
Наступна наша тема – Близький Схід. Хоча минулий тиждень можна назвати успішним і конструктивним з огляду на міжнародну конференцію в Римі у справі фінансової допомоги Палестинській автономії, а також у зв’язку із зустріччю міністрів закордонних справ Ізраїлю і Палестинської автономії, сутички між палестинськими бойовиками і ізраїльськими підрозділами протягом тижня тривали.
Унаслідок четвергової перестрілки в біженському таборі Рафах на кордоні з Єгиптом загинули 4 палестинців і 16 було поранено. Палестинці відкрили вогонь по групі солдатів, які намагалися затримати одного з керівників екстремістського угруповання Хамас. У середу тут зруйновано споруду, яка була таємним входом до тунелю на єгипетську сторону, через який палестинські бойовики доставляли зброю до сектора Газа.
Прем’єр-міністр Палестинської автономії Кореї гостро осудив рейд ізраїльських підрозділів і закликав припинити подібні акції заради продовження мирних зусиль.
У п’ятницю збройна сутичка сталася і на західному березі Йордану, де палестинці обстріляли ізраїльський автомобіль. Ізраїльські підрозділи відразу ж здійснили відплатну акцію у біженському таборі Дженін, серед жителів якого багато членів Хамасу та ісламського Джихаду.
Тим часом, як уже було згадано, у середу в Римі відбулася зустріч представників 14 країн, а також міжнародних організацій, у справі фінансової допомоги Палестинській автономії. За словами палестинських представників, автономії негайно потрібен принаймні мільярд євро для підтримання фінансової інфраструктури, для зарплат службовцям і для гуманітарної допомоги. Після зустрічі на римській конференції міністрів закордонних справ Ізраїлю і Палестинської автономії, палестинські представники поставили вимогу обговорити питання будівництва прикордонного муру на західному березі Йордану. Ізраїльська сторона відмовилася обговорювати цю проблему.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Шалом заявив, що у випадку, якщо палестинська сторона не висуватиме дальших додаткових вимог, то переговори двох лідерів Шарона і Кореї відбудуться вже через кілька днів.
Коротко наведемо також ситуацію в Афганістані в контексті відкритого цієї суботи засідання Лоя-Джірге – всенаціональних зборів, тобто афганського парламенту. Минулої середи президент Афганістану Карзай звернувся до делегатів Лоя-Джірге із закликом якомога швидше ухвалити нову конституцію країни. При цьому Карзай заявив, що президентт повинен отримати широкі повноваження, щоб наступного року він міг організувати перші в Афганістані загальні вибори. Карзай виступив також проти заснування посади прем’єр-міністра на додаток до його президентської посади. Критики проекту нової конституції закидають Карзаєві, що передбачені повноваження президента межують із диктатурою.
До цього додаймо, що протягом тижня на сході країни американські підрозділи продовжували операції проти решток режиму Талібан і мережі Аль-Каїда.
Наталія Мусієнко
Парламентські вибори в Росії – тема, про яку говорять в усьому світі. Лідером на виборах стала партія “Єдина Росія”, на другомі місці – комуністи, і на третьому – Ліберально-демократична партія, четверте місце має блок “Родіна” (його підтримали 9% виборців). Вперше за 10 років існування Держдуми Росії в її складі не буде представлена фіракція демократичного спрямування. Розмовляє Віталій Портников з Москви з моєю колегою Людмилою Ваннек.
Віталій Портников
Результати цих виборів були дійсно передбачуваними, передбачуваними за багатьма моментами. По-перше, треба одразу сказати, що кількість голосів, яку отримала “Єдина Росія”, була не тільки підтримкою президента Росії Володимира Путіна. Це вперше в російській політичній історії президент втручається в передвиборчу кампанію і говорить на боці якої він партії.
Але й те, що їхні голоси – це практично сума голосів, які на попередніх виборах були подані за дві номенклатурних партії: “Єдність” і “Отєчєство”. Ці партії протягом цих років об’єдналися і з’єднали адміністративний ресурс, номенклатурний ресурс, ресурс зусиль федерального центру і губернаторів. Можна сказати, що вони навіть не збільшили кількість своїх прихильників – просто людей, які лояльні будь-якій владі, в Росії саме стільки, скільки проголосувало за “Єдину Росію”.
Що ж до КПР, ЛДПР і блоку “Родіна”, то тут треба відразу сказати, що в Росії існує певний протестний електорат. Цей електорат перерозподіляється між різними силами в залежності від того, як працюють ЗМІ. Комуністи самі підготували собі неуспіх. Вони протягом 10 років виступали, скоріше, не як комуністична, а як шовіністична партія. І коли з’явилася така шовіністична партія у чистому вигляді – блок “Родіна” – частина комуністичних прихильників переорієнтувалася на цей кремлівський проект.
Ну і успіх ЛДПР просто демонструє те, що соціальний рівень сьогодні в РФ все ж таки не такий прекрасний, як це здається президенту Путіну і прихильникам “Єдиної Росії”, які вважають, що в Росії все гаразд. Саме соціальні проблеми і спонукають людей голосувати за такі партії, як партія Володимира Жириновського.
Людмила Ваннек
Президент Путін переконаний, що ці результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян. Чи дійсно так вважають у Росії, чи це думка лише переможців виборів?
Віталій Портников
Президент Володимир Путін, як і інші громадяни РФ, всього тільки телеглядач. А телебачення, як відомо, досить серйозно контролюється сьогодні адміністрацією Володимира Путіна, створює для президента і для інших громадян Росії таку картинку, яку бажає все ж таки бачити влада. З логіки контрольованих ЗМІ, ті результати віддзеркалюють справжню картину симпатій громадян.
Однак треба усвідомити, що за ці роки відбулася і певна криза демократичних переконань. Насамперед тому, що і демократичні партії виявилися такою органічною частиною усієї правлячої номенклатури. Було таке враження, що в цій номенклатурі кожен грає свою роль: хтось – представника партії влади, хтось – комуніста, хтось – шовініста, хтось – демократа.
І мислячі люди, звичайно, вже розчарувалися в тих, кому вони віддавали свої голоси протягом останніх 10 років. Так що можна сказати, що симпатії прихильників влади як такої залишилися на боці “Єдиної Росії”. А симпатії тих, хто мав би віддавати свої голоси за демократичні організації, вони виявилися невикористаними.
Людмила Ваннек
“Керована демократія”. Це, напевне, про таку демократію Ви зараз говорили, Віталію, чи ні?
Віталій Портников
Я сказав би, що зараз ми можемо сказати не про керовану демократію, а про дириговану, телевізійну демократію. Насправді є тільки демократія, якою керують на екрані телевізора, є повна байдужість суспільства до влади і повна байдужість влади до суспільства. Тобто дві планети, кожна з яких називається “Росія живе своїм життям”. Однак обидві ці планети дивляться одне і те ж саме телебачення. А це телебаче ння намагається їх переконати, що все ж таки вони живуть на одній планеті. Такий от російський політичний космос.
Людмила Ваннек
Скажімо, що стосується російського політичного космосу, то на нього дивляться західні оглядачі зовсім інакше. Скажімо, міджнародні спостерігачі, які мали змогу спростерігати за виборами, зокрема Брус Джордж, президент парламентської асамблеї Організації з безпеки та співпраці в Європі, на прес-конференції в Москві негативно оцінили характер парламентських виборів. А голова місії спостерігачів Ради Європи Девід Еткінсон піддав критиці використання політичними діячами державних ЗМІ (те, про що Ви зараз говорили, Віталію) і про гроші платників податків для реклами своїх партій. За словами цього спостерігача, "вибори можна вважати вільними, але не справедливими".
Віталію, чи так вважають і в Росії?
Віталій Портников
Треба сказати, що в Росії про таку реакцію міжнародних спостерігачів й не так багато повідомляють. Я бачив такий приємний телевізійний сюжет на одному із телеканалів про міжнародного спостерігача, яка, мовляв, раніше була на Східному Тіморі, спостерігала за виборами, а тепер приїхала до Росії. Звичайно, після Тімору в неї справжня зимова відпустка, так би мовити, тобто така в Росії демократія.
Так що для людей, які спостерігають за реальністю, скажемо, за телевізійними програмами, спостерігачі як якісь негативно налаштовані люди не існують.
В газетах, в інтернет-ресурсах про це, звичайно, можна прочитати. Але треба сказати відразу, що для ЗМІ друкованих те, що відбулося під час виборів не є секретом. Просто вони розраховані не на ту частину електорату, яка віддає свої голоси, скажімо, партії влади чи її національно-патріотичним сателітам. Саме тому для громадської думки все відбулося якнайкраще.
Наталія Мусієнко
Тим часом, у Європейській комісії до результатів виборів в Росії поставились індиферентно. І це попри те, що в заяві Ради з питань Безпеки і Співробітництва в Європі мовиться про те, що вибори в державну Думу Росії хоча були добре організовані, але ці вибори ще не відповідають міжнародним стандартам. У зв”язку з такою заявою ОБСЄ брюссельські журналісти поцікавились у представників Єврокомісії, як надалі розвиватимуться стосунки між Росією і Європейським Союзом. Відповідь чиновників була досить стриманою. З Брюсселя інформує Славко Волинський.
Славко Волинський
Під час брифінгу помічник Голови Європейської Комісії Рейо Кемпенін на поставлене йому запитання відповів так:
Рейо Кемпенін
Як правило, ми не даємо коментарів стосовно парламентських виборів у третіх країнах, але в даному випадку ми зробимо виняток і передамо слово речнику у справах зовнішньої політики Дієго де Охеді.
Славко Волинський
Говорить Дієго де Охеда.
Дієго де Охеда
Ну так ось: ми не маємо коментарів щодо результатів виборів. Єдине що ми можемо відзначити, що вибори відбулись без порушень, і це є добрим знаком. Ми ознайомились з рапортом ОБСЄ. В Москві з приводу виборів нині ОБСЄ провело прес-конференцію. А ми зі свого боку, те, що стосується зовнішньої політики, сподіваємось на продовження розвитку взаємин між ЄС і Росією, i що ці взаємини будуть такими, якими вони були і донині.
Наталія Мусієнко
А у Сеймі Литви керівники фракцій узгодили текст обвинувачення президентові країни Паксасу. Текст після тижневої праці у середу представила парламентська робоча група – представники правлячої коаліції соціал-демократів і соціал-лібералів, також представники чотирьох опозиційних фракцій. Згаданий текст зветься: “Пропозиція групи членів Сейму почати процес імпічменту проти президента Роландаса Паксаса”. З Вільнюса розповідає Альгімантас Літвінас.
Альгімантас Літвінас
У тексті пропозиції робочої групи є навіть шість пунктів обвинувачень у тяжкому порушенні президентом Паксасом конституції та президентської присяги. Раніше очікувалися три пункти обвинувачень.
Прихильники Паксаса вважають, що немає юридичних підстав чи доказів для обвинувачення президента у порушенні конституції. Проте, ось як керівник найбільшої фракції – соціал-демократів у Сеймі Литви Ірена Шяулєне:
“Коли сьогодні буде узгоджений текст обвинувачення, коли його підпишуть члени Сейму, тоді документ представлять Сеймові, а Сейм призначить ще одну дослідницьку групу. Ця група, інакше кажучи – комісія, представить висновок Сеймові, в якому буде сказано, чи починати процес імпічменту, чи є для цього достатня кількість юридичних підстав”.
Роландас Паксас ще два місяці тому був одним з найпопулярніших політиків у Литві. Тепер 57 % респондентів, які днями взяли участь у соціологічному опитуванні, вважаюь, що президент має подати у відставку. Подати у відставку президентові неодноразово радили й прем’єр Бразаускас, і глава парламенту Паулаускас. В Литві вже звичною стала фраза: “На місці президента я подав би у відставку”. Ієрархи литовської католицької церкви двічі закликали Паксаса подати у відставку.
Литовські політики побоюються, що через президентський скандал може початися міжнародна ізоляція Литви.
Наталія Мусієнко
Белградська полiцiя цього тижня заявила, що з’ясувала детіла вбивства журналiста Славка Чурувiї, якого невiдомi лiквiдували на Великдень 1999 року. Родичi й адвокати Чурувiї вважають, що його вбила полiтична полiцiя за дорученням екс-президента Слободана Мiлошевича.
З Белграда про це – Михайло Рамач.
Михайло Рамач
Спеціальний прокурор для боротьби проти організованої злочинності повідомляє, що очевидець злочину впізнав осіб, які скоїли злочин. У повідомленні зазначається, що йшлося про організоване політичне вбивство. Імен свідка та підозрюваних не оприлюдинили через те, що триває слідство щодо організаторів та замовників злочину.
Славко Чурувія – видавець газет “Європеєць” та “Денний телеграф” піддавав критиці режим Слободана Мілошевича. На початку повітряної кампанії НАТО проурядові газети надрукували памфлет проти Чурувії, в якому журналіста названо “однодумцем тих, хто бомбардує Сербію”. Був це смертний вирок. Чурувію вбили через два тижні. Опозиційні діячі і друзі загиблого стверджували, що журналіста ліквідували на вимогу Міріан Маркович, жінки тодішнього президента. Вона, кажуть, патологічно ненавиділа мужнього борця за свободу слова.
В поліцейських архівах згодом виявили документи, які свідчать, що представники служби безпеки у день вбивства від ранку слідкували за жертвою і повідомляли своїх керівників, де він перебував та з ким зустрічався. Слідкування припинили за кілька хвилин до вбивства.
Адвокат сім’ї Чурувія каже, що він і досі не сумнівався в тому, що вбивство скоїла політична поліція. Він ставить запитання: “Що це за очевидець, якого досі не згадували та який після 3,5 років впізнав маскованих вбивць? Чи не йдеться про передвиборчий фарс поліції?”
Прокурори поліції в офіційному повідомленні не уточнюють, чи анонімний свідок впізнав підозрюваних на фотографіях чи живцем. Отож, невідомо, чи їх затримали. Окремі газети повідомляють, що один з підозрюваних тим часом ніби-то загинув, інший переховується. Брат Славка Чурувії каже, що вбивці перебуватимуть на волі доти, доки слідство провадитимуть ті, що керували злочинною операцією.
Наталія Мусієнко
На разі – все у програмі “Моніторинг тижня”. З вами прощається Наталія Мусієнко. Щасти вам!
