Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:08

На дострокових парламентських виборах, що в недiлю вiдбулися у Сербiї, найбiльше голосiв здобула ультранацiоналiстична Сербська радикальна партiя. Проте вона не в змозi сформувати владу, яка мала б пiдтримку бiльшостi депутатiв.


Михайло Рамач На дострокових парламентських виборах, що в недiлю вiдбулися у Сербiї, найбiльше голосiв здобула ультранацiоналiстична Сербська радикальна партiя. Проте вона не в змозi сформувати владу, яка мала б пiдтримку бiльшостi депутатiв.

Белград, 29 грудня 2003 – “Хто каже, що Сербiя мала? Вона не мала! Вона тричi воювала й знову буде воювати, бо не хоче рабства!” Пiд звуки такого вiйськового маршу заступник голови Радикальної партiї Томислав Николич у белградському передмiстi Земун вiдкоркував шампанське, щоб вiдзначити перемогу. Вiн сказав, що партiя готова взяти на себе вiдповiдальнiсть, яку iз собою несе перемога.

Радикали здобули 28 % голосiв і одну третину депутатських мiсць. Партiя перемогу присвятила своєму лiдеровi Воїславу Шешелю, який перебуває у в’язницi Мiжнародного трибуналу з воєнних злочинiв у Гаазi. Генеральний секретар радикалiв Александар Вучич каже: “Ми нiкуди не поспiшаємо. Ми запропонували свою програму. У разi, якщо буде готовність, ми сформуємо владу. А якщо нi, то ми чекатимемо ще шiсть мiсяцiв, вiсiм мiсяцiв”... Соцiалiсти Слободана Милошевича, також гаазького в’язня, опинилися на останньому мiсцi: в новому скликаннi парламенту вони мають 22 депутатiв. Отож, партiї колишнього режиму не мають необхiдної бiльшостi для сформування стабiльного уряду.

Щодо чотирьох партiй демократичного блоку, єдиною новиною є повернення на полiтичну сцену Сербського руху оновлення Вука Драшковича. Вiн каже, що його партiя нi в якому разi не пiдтримає ультранацiоналiстiв. На пiдставi такого розкладу сил оглядачi припускають, що нову владу сформують Демократична партiя Сербiї Воїслава Коштуницi, Демократична партiя Бориса Тадича, Г 17 плюс Миролюба Лабуса та Драшковичевi монархiсти. Вони разом мають 140 з-помiж 250 депутатських мiсць. Проте згаданi партiї в передвиборчiй кампанiї виступали як непримиреннi вороги. У разi ,якщо їм вдасться подолати розбiжностi й сформувати уряд, то такий уряд буде нестабiльним. Зрештою, Кабiнет мiнiстрiв Зорана Живковича скинула не опозицiя, а окремi реформаторськi партiї, якi сподiвалися, що критикою неефективної влади здобудуть прихильнiсть виборцiв. Та цього не сталося ,й наразi їхнi лiдери мали б забути усi образи і ще раз почати вiд нуля.

Три роки тому, коли скинули режим Милошевича, демократичнi партiї разом мали 176 депутатiв. Тодi коалiцiя складалася з дев’ятнадцяти партiй. Наразi їх є набагато менше, але ними керують тi самi лiдери, якi розбили коалiцiю.

Все ж лiдер Демократичної партiї Борис Тадич висловлює оптимiзм: “Громадяни Сербiї не повиннi боятися. Радикали не перемогли, хоча й здобули найбiльше голосiв. Я упевнений, що про сформування уряду будемо розмовляти рацiонально, без пристастей і важких слiв”.

Основною причиною успiху радикалiв стала економiчна криза й шалена антизахiдна пропаганда, яку разом з ультранацiоналiстами вели численнi культурнi й громадськi дiячi та церковнi кола. Радикали упевненi, що криза буде поглиблюватися , через кiлька мiсяцiв будуть призначені новi надзвичайнi вибори, на яких вони сподiваються отримати ще бiльше голосiв.

Успiх радикалiв, як кажуть у перших коментарях сербськi оглядачi, негативно впливатиме не лише на iмiдж Сербiї, а й на стосунки з Чорногорiєю та на мiжнародну позицiю країни. На їхню думку, радикалiзацiя Сербiї призведе до сповiльнення переговорiв про приєднання до програми НАТО Партнерство заради миру та про вступ до Європейського союзу. Нестабiльнiсть також впливатиме на скорочення закордонних iнвестицiй, оскiльки iнвестори не поспiшають туди, де спiвають про готовнiсть воювати. А без iнвестицiй i кредитiв сербська економiка неспроможна рушити з мiсця.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG