Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:22

“Тиждень регіонів”


Тарас Марусик “Тиждень регіонів”

Київ, 3 січня 2004 року. Тарас Марусик

Ви слухаєте першу в цьому році оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.

Особливістю нинішньої програми є те, що перша половина тижня, який минає, пройшла у 2003 році, а друга половина – вже в цьому. За цією ж, скажімо так, перехідною формулою розвиваються події у Львові, з яких розпочнемо сьогоднішню передачу.

Ми повідомляли про те, що 30 грудня працівники податкової міліції Львова прибули в офіс мистецького об’єднання “Дзиґа” і без пред’явлення жодних документів змусили його директора, співвласника “Львівської газети” Маркіяна Іващишина поїхати разом із ними до податкової адміністрації. Завдяки втручанню десятків журналістів, політиків податківці ввечері того ж дня затриманого відпустили. Як стверджує сам Маркіян Іващишин, його затримали після особистої вказівки начальника ДПА області Сергія Медведчука.

За ґрати щонайменше на 72 години мав також потрапити інший співвласник “Львівської газети”, підприємець Ярослав Рущишин. Однак цього підприємця врятувало те, що він перебував у лікарні.

Докладніше про ці події розповідає наша львівська кореспондентка Галина Терещук.

Галина Терещук

Перш, ніж його відпустити, засновникові та директору мистецького об’єднання “Дзига” Маркіянові Іващишину представники міської податкової міліції Львова висунули звинувачення по трьох статтях Кримінального кодексу. І це попри те, що правомірність порушення кримінальної справи Маркіян Іващишин оскаржує нині у суді. Однак Сихівський місцевий суд зволікає з рішенням.

Іващишина звинувачують у внесенні ним буцімто неправдивих даних до документації “Дзиги” та “Троттоли” та несплаті податків у великих розмірах. До речі, і власник швейного підприємства “Троттола” Ярослав Рущишин теж оскаржує висунуті проти нього звинувачення у господарському суді Львова. Але і цей суд зволікає із ухваленням рішення.

За словами народного депутата України Тараса Чорновола, який після затримання Маркіяна Іващишина, все ж таки прорвався у приміщення податкової адміністрації, згадані кримінальні справи безпідставні, тому суди й не призначають засідань. До того ж, про заведення кримінальних справ оголошено навмисне, щоб заздалегідь вплинути на думку громадськості, аби та гостро не реагувала на репресії проти підприємців.

Затримання директора мистецького об’єднання “Дзига” та співвласника опозиційної до влади “Львівської газети” Тарас Чорновіл називає політичним замовленням начальника ДПА області Сергія Медведчука.

Тарас Чорновіл

Цей арешт мав тільки психологічне підґрунтя. Перше – гра нервів, тому що заарештувати людину перед самим Новим роком з тим, щоб 72 години, потім всі вихідні дні, коли навіть не буде кому підписати вказівку про звільнення, протримати через всі свята, знаєте, це розбиває людину психологічно, особливо в тому протистоянні, яке зараз є між “Дзигою” та “Львівською газетою” і ДПА з іншого боку.

Галина Терещук

Однак на думку парламентарія, акція щодо арешту на 72 години не була продумана львівськими податківцями, які сьогодні у регіоні виконують роль карального загону, тому вона і не вдалася. До того ж, на затримання Маркіяна Іващишина блискавично відреагувала громадськість.

Тарас Чорновіл

Очевидно, телефонний дзвінок С.Медведчука з вказівкою зробити таку дію, він був моментально реалізований. Коли розпочався шум, то під нього почали підганяти якусь правову базу: відразу було запущено версію, що це ніяке ні затримання, ні арешт, а тільки привід у зв’язку з тим, що він відмовився, мовляв, прийти на абсолютно незаконно, неправомірно подану йому повістку попередньо, ще там інші речі. Тобто явно вже на ходу розкручувалася певна система підбою, тому що видно, що не чикали, що відразу так все рване. Принаймні, таке в мене враження.

Галина Терещук

Пригадується, як кілька років тому одне з українських інтернет-видань поширило неперевірену інформацію про арешт начальника ДПА у Львівській області Сергія Медведчука. Того ж дня приголомшений податківець скликав прес-конференцію, на якій зазначив, що ми, на щастя, живемо не в 1937-му році, і що такі арешти були можливі лише у часи сталінізму. Однак, проводячи паралель із сьогоднішніми подіями у Львові, можна сказати про те, що 1937 рік таки може повторитися. Особливо для опонентів нинішньої влади.

Тарас Марусик

Політичні пристрасті, за якими стоїть протистояння між “Нашою Україною” та Соціал-демократичною партією (об’єднаною), з новою силою спалахнули на Закарпатті. Не встиг осісти пил після боротьби за ужгородські ринки, внаслідок чого чемпіон з переходів, народний депутат України Сергій Ратушняк уп’яте змінив фракцію, покинувши “Нашу Україну” і припливши до берега “Реґіонів України”, як конфлікт перенісся до сусіднього Мукачева, причому із застосуванням, образно кажучи, “важкої артилерії” у вигляді президентського указу.

Перед тим, як поїхати на відпочинок до закордонного Баден-Бадена, Леонід Кучма створив прецедент у юриспруденції, підписавши указ “Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізації життєдіяльності міста Мукачева Закарпатської області”.

Виявляється, останнім часом з цього приводу до Президента України, за словами його прес-секретаря Олени Громницької, почали надходити численні звернення громадських організацій та окремих громадян. На жаль, що це за організації, так і невідомо досі.

Нагадаю, що 29 червня 2003 року на виборах міського голови Мукачева переміг представник “Нашої України” Василь Петьовка. На підставі протесту його суперника, представника СДПУ (О) Ернеста Нусера Сихівський районний суд Львова двічі визнавав вибори недійсними на частині дільниць. З цим не погодилася Мукачівська територіальна виборча комісія. Нарешті справа дійшла до Верховного Суду України, і 14 листопада ця вища судова інстанція залишила результати виборів у силі. От тоді і вдарила ота “важка артилерія” у вигляді президентського указу.

Блок “Наша Україна” зібрав підписи, необхідні для подання до Конституційного Суду України. Народний депутат Юрій Ключковський вважає антиконституційним Указ Президента щодо усунення з посади мера Мукачева і про призначення на його місце виконувача обов''язків міського голови. На його думку, ситуація довкола повторних виборів міського голови (цитую): “взагалі абсурдна з точки зору законодавства, оскільки в жодному законі України Президент не має повноважень усувати обраного мера і призначати когось виконувачем обов''язків”. За словами парламентаря, (знову цитую): “якщо Конституційний Суд хоч трохи залишається судом, який базується на Конституції України”, то він однозначно визнає неправомірність дій Президента”.

Як повідомив інший член фракції “Наша Україна” Юрій Оробець, 31 грудня міліція міста Мукачева розпочала масові арешти депутатів міськради і представників приватних підприємств, які брали участь у мітингу протесту під стінами мерії. “Міліціонери не мали жодних документів, оформлених на те, щоб вести такі дії. Зараз все відбувається за сценарієм 1937 року. Ми звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової та до секретаря Ради національної безпеки Володимира Радченка, щоб він негайно вжив необхідних заходів, аби усунути неправомірні дії міліції”, - повідомив депутат. На його думку, “обласні представники СДПУ(О) навмисно провокують перед святами масові протистояння, вводячи елементи надзвичайного стану, щоб таким чином нібито легітимізувати явно не правовий указ Президента. Масові арешти викликають сильну негативну реакцію всіх жителів міста”.

Мабуть, подібні укази відповідають новим правилам української влади, згідно з якими такі сюрпризи приносять українському народові під Новий рік. Згадаймо тут, окрім призначення виконувача обов’язків міського голови Мукачева при живому міському голові, і політичну реформу, і, зрештою, можливість Леоніда Кучми балотуватися втретє на посаду Президента України.

А тепер перенесімося на Рівненщину, про політичне життя якої в передостанні дні року розповіла наша власна кореспондентка Валентини Одарченко.

Валентина Одарченко

Більше 100 000 рівнян поставили свої підписи під вимогою до уряду і парламенту залишити в силі конституційне положення про всенародне обрання Президента України.

Маючи такі результати громадського волевиявлення, на передноворічній зустрічі з головою облдержадміністрації Миколою Сорокою журналісти запитали його, чи хотів би він сам голосувати на виборах Президента. І почули непряму відповідь. Мовляв, за 2 роки важко стати справжнім Президентом, тим часом, як нинішній Гарант Конституції має і досвід, і світове визнання.

З чого мас-медіа зробили висновок, що Микола Петрович за третій президентський термін. Власне, по-іншому член президентської команди відповісти не міг.

А ось, як відповідали громадяни, які біля наметів на Театральному майдані поставили свої підписи:

Рівнянин

Мені здається, що це неправильно, тому що народ повинен вибирати, а не парламент. Чому парламент, народні депутати мають за мене відповідати? Адже ми вибираємо одних депутатів, а там вибирають інших депутатів, а ті інші повинні за мене голосувати. Це не правильно. Я повинен внести свою карточку, свою міточку, що я обираю того чи іншого Президента.

Володимир Провчина

Чому це раптом в такий перехідний етап, коли Україна ще не стала на ноги, треба відбирати це право? Очевидно, ми не є будівничі своєї держави. Хтось хоче відібрати у нас таку можливість, про яку говорить Конституція. І знову ж таки, нам обрізають права для того, щоб зробити якийсь тимчасовий парламент дійсно.

Я вважаю, що Україна знаходиться в перехідному періоді, тому не думаю, що хтось так раптово захотів змінити. Очевидно якийсь план, який у когось є, був реалізований окремо. Тобто люди самі по собі кредит недовіри дають, скажімо, одному, а якась кучка олігархів, скажімо, 2-3% вирішує свої питання політичні так, що ... у цих людей, як би їх не називали: клани, олігархи, немає підтримки народу людей. Якщо вони забудуть і це право, тобто обирати Президента, то я не думаю, що народ буде “безмолствовать”.

Рівнянка

З ким я спілкуюся, то всі проти, щоб парламент обирав Президента. Кожен хоче користуватися тим правом.

Рівнянин

Самі, врешті-решт, повинні відстоювати свої потреби. Говорити треба, а не сидіти, а ще й діяти, щоб було не гірше, ніж було, але краще, ніж сьогодні.

Рівнянин

Одного автора так підштовхнули у велику літературу, що в нього вилетіли передні зуби, і він, коли став класиком, почав сміятися на кутні. Тобто хочеться, щоб менше ми сміялися на кутні, і менше нас підштовхували до добра таким чином.

Валентина Одарченко

Все ж напередодні Нового року, переживши потрясіння у вигляді політичної реформи Медведчука-Симоненка, рівненці стали більш обережними і менш довірливими. Мабуть тому, на останній сесії Рівненська рада не ухвалила пропонованої “нашоукраїнцями” заяви про неприйняття ухваленого в парламенті у першому читанні законопроекту, на відміну від депутатів сусідньої Тернопільської міськради. Однак ухвалила заяву до земляків, у якій депутати відмежовуються від кострубатого бюджету обласного центру, який посварив медиків з освітянами, мовляв, такі відсотки нам спустив Кабмін.

З цього приводу мій колега Юрій Береза пожартував...

Юрій Береза

Якщо Дід Мороз подарував тобі 7 мішків подарунків, і всі вони неповні, то значить їх спочатку було 6, і всі вони були повні.

Валентина Одарченко

Рівненський режисер, драматург і актор Олексій Заворотній, котрий у 2003-му році створив і подав глядачам свій образ Нестора Махна, вважає, що цьогоріч українці мало зверталися до історії, тому набили собі гуль.

Олексій Заворотній

Махно боровся за свободу, а ми так і досі боремося за нашу свободу, незалежність. І це якраз актуально. Махно - це неординарна особистість. Якби вони об’єдналися б тоді з Петлюрою, то все зараз по-іншому виглядало б.

Валентина Одарченко

А от Ви східняк, який живе і творить на заході. Чи Ви ділите так для себе Україну, як багато хто з політиків сьогодні ділить: Схід-Захід?

Олексій Заворотній

Нас більше об’єднує те, що ми українці, те, що ми повинні робити. На Сході більше російської мови чому, тому що там все керівництво спілкується російською мовою.

Валентина Одарченко

Так чи інакше, а мої земляки, як і всі, собі чогось бажають.

Юрій Береза

Ми ж знаємо, який парламент в нас, і що воно далі буде – це дуже важко передбачити. Але будемо сподіватися, що рік мавпи нам не буде коників викидати. Щоб ми завжди були і в житті, і в журналістській праці, і в письменницькій завжди розкуті і вільні. Нехай нам там лоскоче біля серця, де почухати не можна. Нехай у нас буде здоров’я, ну не таке, як у Кличка, але схоже на його. Ну, а гроші Лазаренка ми не заберемо, а спробуємо їх самі заробляти.

Валентина Одарченко

Ось такими міркуваннями і побажаннями рівняни зустрічають Новий рік.

Тарас Марусик

Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.

Минулого понеділка в Симферополі відбулося представлення нового прокурора АРК. Перед цим Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв призначив на цю посаду свого земляка, донеччанина Володимира Гальцова, а Верховна Рада Криму на своїй сесії дала згоду на це призначення.

Деталі - в матеріалі нашого кримського кореспондента Володимира Притули, який прозвучав 29 грудня минулого року.

Володимир Притула

Олександр Доброріз, якого вважали представником дніпропетровської групи й обіймав цю посаду з 2000 року, звільнений з органів прокуратури за станом здоров’я. А його наступник, 50-річний Володимир Гальцов до нового призначення працював першим заступником прокурора Донецької області.

Місцеві спостерігачі відзначають значне зростання впливу донецьких груп на політичні та економічні процеси в автономній республіці, наводячи, як один з прикладів, останнє призначення в кримській прокуратурі. Каже відомий кримський журналіст і політолог Микола Семена.

Микола Семена

Як видно, в Криму і з останніх кадрових призначень, і з рішень державних органів влади на всі сфери життя, в тому числі й на економіку і на адміністративне управління, значно посилюється вплив донецької фінансово-промислової групи. Зокрема, представники донецьких компаній і донецьких кланів активно працюють в приватизації підприємств, в тому числі й землі. Донецькими представниками або вже куплені, або вже очолюють такі ключові підприємства в Криму, як завод шампанських вин “Новий світ”, як багато оздоровниць, як багато інших промислових комплексів.

Призначення прокурором Криму В.Гальцова, який до цього працював заступником прокурора в Донецькій області, є теж подією з цієї сфери.

Я думаю, що це призначення покликане допомогти донецькій фінансово-промисловій групі у вирішенні їхнього генерального завдання на кримських теренах.

Володимир Притула

Це була думка кримського журналіста Миколи Семени.

Володимиру Гальцову дісталася непроста спадщина. Після вересневих перевірок, проведених Генпрокуратурою на Південному узбережжі Криму, за "недобросовісне ставлення до своїх службових обов’язків" були покарані десятки прокурорських працівників високого рангу, звільнені з посад кілька заступників кримського прокурора і ціла низка керівників та їхніх заступників районних і міських прокуратур в автономії.

Не всі, правда, з цим погодилися і зараз у кримській прокуратурі виникла досить пікантна ситуація, коли на два крісла заступників прокурора АРК цілком законно претендує 4 особи: два працівника, надісланих із Києва (Олексій Денисюк і Василь Драган) і два раніше звільнених заступника, відновлених на посадах за рішенням місцевих судів: Володимир Ребров та Олексій Домников.

Як повідомила місцева преса, підставами для звільнень серед інших недоопрацювань стали "зниження розкриття злочинів", "послаблення боротьби з організованою злочинністю" і "відсутність прокурорського реагування на цю тенденцію".

Крім усього іншого, у кримській прокуратурі були виявлені "ліві" справи, тобто такі, що не проходили за жодним обліком.

Загалом завжди у досить нестабільному Криму прокуратура відігравала стабілізуючу роль і була дуже впливовою структурою, але останнім часом під керівництвом Олександра Доброріза вплив прокуратури послабшав, до її діяльності, вірніше, бездіяльності, висувалося все більше претензій.

Втім, як зміниться ситуація з приходом Володимира Гальцова, і чи принесе він до Криму донецькі традиції, покаже час.

Тарас Марусик

Напередодні Нового року Луганська обласна держадміністрація ініціювала нараду лідерів обласних партійних організацій. Але запропонована владою тема пенсійного реформування була зустрінута опозиційними силами, як то кажуть, неадекватно. Водночас, вони наполягали на обговоренні конституційної реформи, але їхні пропозиції були відкинуті.

Подробиці – у матеріалі нашого луганського кореспондента Василя Соколенка.

Василь Соколенко

За декілька днів до цієї наради місцева преса надрукувала звернення до мешканців Луганської області анонімної ініціативної групи з підготовки й проведення Всеукраїнського громадського форуму. Нікому невідомий оргкомітет запропонував, як було зазначено, здоровим політичним силам провести всенародне обговорення подальшої долі української держави. “Сильна централізація влади при президентсько-парламентській формі правління була необхідна в перші роки існування незалежної України для зміцнення держави”. “А сьогодні, - зазначається у зверненні, - назріла необхідність переходу до парламентсько-президентської форми правління”. А це, мовляв, неможливо без політичної реформи.

Ініціативна група запропонувала представниками політичних партій, громадським організаціям та жителям регіону взяти участь у форумі і висловити свою позицію стосовно політичної реформи.

Отже, лідери обласних партійних організацій, яких запросили до обласної адміністрації, були налаштовані на обговорення саме згаданого звернення. Але влада, як не дивно, запропонувала інший варіант: висловити свою точку зору на пенсійну реформу в Україні.

Голова обласної організації УНП Валентин Ткалич відразу наголосив на тому, що зараз актуальна тема конституційної реформи, а не пенсійної, і саме її слід всебічно обговорити. Але керівництво області вміло ухилилося від запропонованої розмови.

Валентин Ткалич

Готуючись до цього засідання круглого столу, ми попередньо із суб’єктами опозиційних партій і блоків домовилися, що саме на цьому круглому столі ми піднімемо питання так званої конституційної реформи. Попередньо це було узгоджено. І коли я прийшов і підняв це питання, то побачив, що влада шалено злякалася і зробила все, аби цього не сталося. На жаль, мої колеги по блоку не підтримали мене. Можливо, це влада більш вдало сприяла цьому випадку.

Я хочу сказати, що на майбутнє нам вдалося переламати цю ситуацію, і ми примусили владу, інші партії призначити обговорення цього питання на лютий місяць. Але я більше хочу сказати, що на теренах Луганщини сьогодні є потреба у виборців, у громадян в більш активних наших діях, як це зробили наші колеги в парламенті, як ми в свій час це робили в 89-му, 91-му роках.

Василь Соколенко

У схваленні резолюції всі лідери партійних обласних організацій Луганщини вирішили все-таки обговорити конституційну реформу, але наприкінці лютого.

Але чи буде вона на той час актуальною, це питання залишається відкритим.

Тарас Марусик

Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. Веселих свят вам, шановні слухачі!

Звучить пісня Лесі Горової “Не бійся”, яку композиторка і співачка дарує всім нам.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG