Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:28

Навколо “Львівської газети”. За що насправді перед Новим роком заарештували Маркіяна Іващишина?


Зиновій Фрис Маркіян Іващишин - директор мистецького об’єднання "Дзига", співвласник "Львівської газети" (телефоном); Ярослав Рущишин - співвласник "Львівської газети" (телефоном); Олесь Старовойт - шеф-редактор "Львівської газети", колишній головний редактор Львівського комунального телебачення (телефоном); Галина Терещук - львівська кореспондентка радіо “Свобода” (телефоном).

Львів-Прага, 9 січня 2004 року.

Зиновій Фрис

Говорить радіо "Свобода"!

Перед мікрофоном празької студії Зиновій Фрис.

Вітаю вас, дорогі слухачі, з Різдвом Христовим!

Сьогодні Степана, останній день Різдвяних свят. Всім іменинникам найкращі і найтепліші побажання "Вечірньої Свободи"!

"Вечірня Свобода", 9-го січня, останнього дня Різдвяних свят. Ще раз наші щирі побажання добра, здоров’я, щастя всім слухачам з нагоди Різдва, окремі вітання іменинникам – сьогодні, нагадаю, Степана.

Наша розмова сьогодні навколо "Львівської газети" і, зокрема, про передноворічне затримання співвласника газети, директора мистецького об’єднання "Дзига" Маркіяна Іващишина. Що ж насправді трапилося? Чи є львівські події новою прелюдією до старої тенденції переслідування і залякування владою представників незалежних мас-медіа? Чи означає це, що перед президентськими виборами влада вирішила остаточно приборкати пресу? Це лише запитання. Відповіді попереду.

Наші гості: Маркіян Іващишин, директор мистецького об’єднання "Дзига", співвласник "Львівської газети"; ще один співвласник цієї газети Ярослав Рущишин і шеф-редактор "Львівської газети", колишній головний редактор Львівського комунального телебачення Олесь Старовойт. Всі телефоном зі Львова. З нами на зв’язку зі Львова також наша кореспондентка Галина Терещук.

З нами немає представників львівської влади. Це окрема тема, чому їх немає. Львівська влада взагалі вирішила мовчати. І, власне, ми з цього розпочнемо.

Галино, добрий вечір, ти сьогодні багато витратила часу на пошуки представників львівської влади. Що вдалося, що не вдалося і чому? | Галина Терещук

Добрий вечір, Зиновію. І вітаю всіх слухачів радіо “Свобода”.

Я хотіла подати думку стосовно ситуації затримання М.Іващишина й перших осіб міста Львова. Я мала розмову з міським головою Л.Буняком, який мені відмовився коментувати будь-що у мікрофон, зазначивши, що він не обізнаний зі скандалом довкола затримання М.Іващишина і тому не може давати якоїсь оцінки. Зрештою, я запитала, чи потрібне Львову мистецьке об’єднання “Дзига” і та робота, яку проводить мистецьке об’єднання щодо української культури (поширення фестивалів і таке інше), - і теж не почула.

Побувала я і в Львівській обласній адміністрації, але працівники прес-служби повідомили, що коментарі голова адміністрації О.Сендега не даватиме, натякаючи, що це може йому у якийсь спосіб зашкодити. Пройти у кабінет до голови не вдалося.

У Львові подейкують, що О.Сендега вже однією ногою у Києві, йому десь запропонована робота у міністерстві.

Сьогодні прес-служба податкової адміністрації розповсюдила заяву ДПА у Львівській області. В ній мовиться, що у ЗМІ поширюється повідомлення наклепницького характеру щодо діяльності податкової служби та її керівництва: мовляв, її читачів вводять в оману. “Юристи податкової служби області не залишать без уваги всі ці наклепницькі матеріали,” – сказано в заяві. Відтак, вже невдовзі й на “Львівську газету”, й на авторів матеріалів очікують нові судові позови податкової адміністрації.

Начальник слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області Василь Кундик, а, власне, до нього мені порекомендували звернутися у прес-службі, робочий телефон його по обіді не відповідав. Ми хотіли запросити його на прямий ефір. Але в сьогоднішньому інтерв’ю газеті “Поступ” він заявив, що затримання М.Іващишина не є жодним політичним замовленням, а чистим криміналом: ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах та вчинення службової фальсифікації.

Ось так у мене вийшло із представниками львівської влади.

Зиновій Фрис

Дякую, Галино. Отже, не дуже густо, якщо говорити відверто.

Я не хотів би робити якихось далекосяжних висновків з приводу того, що львівська влада так неохоче йде на контакт з пресою. В кожному разі не зрозуміло, чи ця влада боїться, чи чекає якоїсь вказівки з Києва, чи це ознака того, що вона не має серйозних контраргументів, не має, чим крити, чи це щось цілковито інше. Пане Іващишин, на Вашу думку, що це?

Маркіян Іващишин

З моєї точки зору, це була спроба залякування засновників “Львівської газети” безперечно з ціллю приструнчити людство, поставити в якісь рамки і позбавити нас права на свободу слова.

Зиновій Фрис

Ось у тій заяві, про яку говорила Галина, заяві Львівської податкової адміністрації мовиться про статті, за які податкова інспекція хоче порушити кримінальну справу чи, у всякому разі, як мовиться в заяві, вони не будуть мовчати і не залишать без уваги. Пане Старовойт, якщо Ви нас чуєте, йдеться тут і про те, що Ви надрукували якусь статтю буквально позавчора, яка, власне, і послужила приводом до того, щоб податкова адміністрація виступила саме з такою заявою. Що то була за стаття?

Олесь Старовойт

Я хочу сказати, що ми маємо кілька судових процесів зараз з податковою. З нами судиться й особисто С.В.Медведчук, й голова податківців з міста Львова пан Хом’як, й колишній заступник пана Медведчука, а зараз начальник митниці Тарас Козак.

Стосовно цієї статті, то це був абсолютно редакційний оціночний текст, де ми висловили свою позицію з приводу того затримання М.Іващишина, відомого лідера студентської революції початку 90-х, засновника і директора мистецького об’єднання “Дзига” і засновника “Львівської газети”. Ми просто прогнозували, що так спробують розправитися з найкращими людьми, то чи не така сама доля може чекати самого пана Сергія Медведчука. Адже не секрет, що дуже багато є закидів в його сторону, пов’язаних, скажімо так, з не найкращим виконанням своїх службових обов’язків. Саме про це йшлося в тексті. Це був суто оціночний текст.

Як на нас, то немає ніяких підстав подавати на нас до суду. Але ми готові відповідати, якщо це, звичайно, доведеться робити.

Зиновій Фрис

Пане Іващишин, хотілося б повернутися до 30-го грудня, коли Вас затримала податкова міліція з демонстрацією, як мовиться у всіх заявах “Львівської газети”, зброї. Як це відбувалося? Що вони Вам сказали? За що вони Вас затримували? Чим це мотивувалося?

Маркіян Іващишин

Ніби був примусовий привід як свідка. В нас є свої джерела інформації, і ми знали наперед, що є негласна вказівка засновників газети затримати в переддень Нового року і виділити запобіжне затримання на 72 години.

Мене залучали, як свідка вже прямо там в податковій, мені читали обвинувачення, як у кримінальному злочині.

Зиновій Фрис

Пане Іващишин, скажіть, будь ласка, все про що мовить податкова інспекція, чи є там правда? Чи все-таки це, на Вашу думку, виключно політичний крок, адже податкова звинувачує Вас у дуже серйозних злочинах? Що Ви на це скажете? Які Ваші контраргументи?

Маркіян Іващишин

Фальсифікація тої справи є очевидною тому, що паралельно з тим, що вони відкрили кримінальну справу, вони всяким чином відтягують судові позови, які ми, як заперечення, подали проти податкової інспекції.

Історії тягнуться вже з липня. З липня вони будь-яким чином (вже дійшло до того, що вони відкликають суддів, відзивають їх) ніяк не хочуть довести судові засідання до якогось логічного завершення. Тобто, вони би мали довести в суді, що вони є винні. Але в нас, на жаль, тільки законодавство, що податкова адміністрація може діяти лише декількома способами.

Зиновій Фрис

І поряд з Вами Ярослав Рущишин. Я вчора розмовляв з деякими журналістами. Вони кажуть, що Вас також, пане Рущишин, не залишають у спокої і Вам пред’являють якісь дуже також серйозні обвинувачення. Що це за звинувачення, пане Рущишин?

Ярослав Рущишин

Абсолютно аналогічні обвинувачення, що і Іващишину, оскільки нас звинувачують в тому, що я переказував кошти Іващишину, а Іващишин мені реклами не надавав.

Ну, можна собі уявити мистецьке об’єднання “”Дзиґа”, як можна надати реклами. Це просто- напросто абсурд, але хочу сказати, ще додати до цього всього, що протягом останніх років щомісяця фірма наша перевірялася на відшкодування ПДВ, тобто ми були перевірені. Чомусь претензій не виникало. Виникли претензії після того, як заснована нами “Львівська газета” опублікувала деякі матеріали, які зачепили тим чи іншим способом керівні посади влади.

Зиновій Фрис

І, можливо, Олесь Старовойт детальніше розповість, що то були за публікації, за які влада може Вас сьогодні переслідувати, пане Старовойт, будь ласка.

Олесь Старовойт

Ми намагаємося в своїх публікаціях бути максимально об’єктивними, для нас немає “священних корів”. Ми пишемо, як і позитивні, так і критичні матеріали. В тому числі і були критичні матеріали і про керівництво Львівської області. І, зокрема, про керівника податкової адміністрації у Львівській області Сергія Медведчука, проти керівника податкової місії у Львові пана Мирослава Хом’яка, проти начальника зараз західно-регіональної митниці Тараса Козака.

Були певні підстави для того, щоб писати. Ніхто не довів, що ми були не праві. Ми намагаємося належно перевіряти всю інформацію, яку ми подаємо в своєму друкованому органі.

І, зрештою, газета, оскільки вона викликає довіру у читачів, у нас росте тираж. Ось зараз ситуація з Маркіяном Іванишиним - ми отримали понад 500 листів підтримки. На електронну адресу, дуже багато людей дзвонить. Ми вважаємо, що ми цілком праві в цій ситуації. І ми вважаємо, що в будь-якій ситуації ми переможемо.

Зиновій Фрис

І я знову звертаюся до співзасновників, до Вас, пане Іващишин і пане Рущишин. Я уважно прочитав у зверненні “Львівської газети” з приводу Вашого, пане Іващишин, затримання. І там усе зло, що діється у Львові і у Львівській області, головним дестабілізатором Львівщини проходить Сергій Медведчук, котрий очолює обласну податкову інспекцію.

Ви особисто, пане Іващишин, вважаєте, що і “Дзиґа”, яку Ви очолюєте, і “Львівська газета”, співвласником якої Ви є, настільки все досконало робите, настільки чітко дотримуєтеся українського законодавства, що податкова інспекція в принципі не може мати до Вас жодних претензій і тим більше затримати?

Маркіян Іващишин

Претензії завжди виникають, і є відповідний процес перевірки, які ми проходимо періодично, тобто це не перша наша перевірка, напевно не остання, так?

Але розходяться, коли є спроба, знайшовши якісь дрібні порушення, які виникають. Основне завдання, яке ставилося податковій інспекції – це набрати таку кількість штрафів, яка би дала підстави відкрити кримінальну справу. Зробивши це, вони не йдуть далі, тому що перевірка , яка була по “Дзизі”, вона закінчилася в липні місяці. І в той день, як мене затримували, я отримав лист, що на мою скаргу податкова інспекція ще на місяць продовжує термін відповіді.

З одної сторони, вони ніби не заперечують, що ми праві, але з другої сторони податкова поліція, яка є автономним органом, яка має свої якісь інші повноваження, відкриває кримінальні справи.

Зиновій Фрис

Панове, дякую Вам і зараз я хочу дати слово Галині Терещук, нашій львівській кореспондентці. Галино, скажи, будь ласка, як колеги журналісти інших львівських видань ( а їх у Львові чимало, і не тільки газет, а і радіостанцій і телебачення), як вони реагують на все те, що відбувається навколо “Львівської газети” і, зокрема, з паном Іващишиним?

Галина Терещук

Перегорнувши газети львівські останніх днів, можна зауважити публікації і інтерв’ю з Маркіяном Іванишиним. І журналісти підписуються під зверненням. Тобто, сказати, що вони байдужі до цього, не можна.

Інша ситуація, що багато газет мають провладних власників, провладних політичних сил, звісно, що вони не можуть під цим підписуватися. І інші мас-медіа десь намагаються все-таки напередодні президентських виборів заробити певні кошти, і тому навряд чи вони це будуть постійно висвітлювати.

Але в принципі підтримка львівських журналістів є, тому що і Маркіяна Іващишина і Ярослава Рущишина дуже добре знають львівські журналісти і знають львівські митці. І тому це не ті особи, про яких не говорять. І тому підтримка є ,звісно.

Зиновій Фрис

Дякую. Галино, ти сказала, що пана Іващишина дуже добре знають у Львові, його знають добре і в Києві.

І я сьогодні розмовляв телефоном з київським журналістом, телеканал “1+1”, В’ячеславом Піховшеком. В’ячеслава відносять до тих журналістів, які нібито служать владі, я не беруся судити.

Отже моя коротка розмова з В’ячеславом Піховшеком.

Пане В’ячеславе, кажуть Ви були настільки стурбовані арештом пана Іващишина, що погрожували зателефонувати до Баден-Бадена?

В’ячеслав Піховшек

У мене було багато розмов. До Баден-Бадена я якраз не телефонував. Але я повторюю анекдот про нового руського, який у слові Баден-Баден просить не повторювати одне і теж слово двічі, що він розчув з першого разу. Ще далеко не вичерпані мирні вирішення цієї ситуації.

Зиновій Фрис

А що взагалі діється, якось не дуже весело, знову розпочинається новий рік для журналістів?

В’ячеслав Піховшек

Ну, я знаю Маркіяна мабуть багато років, більше двадцяти, ще коли він був у студентському братстві, я був у студентській спілці. І очевидно, я ціню його роботу дуже високо, і людина він, звичайно, непроста, така с кутками, своїми точками зору. З іншого боку, хто у нас простий?

Ви знаєте, я не робив би з цього таку велику подію, тим більше, я не підписував оце звернення, яке з’явилося, в якому було змішано всіх можливих коней і всі можливі теми.

Я не розцінював би це, як якийсь початок тенденцій, тому що Маркіян достатньо непроста людина, і в нього, і в Славка Рущишина виникали і раніше.

І я, правду кажучи, не бачу в цьому тенденції і не хотів би, щоб це було тенденцією. Я буду якось старатися, щоб ця ситуація просто ліквідувалася, зм”ягнилася, і дещо я в цьому плані вже роблю, це дійсно не для преси вже.

Мені просто шкода, що таке стається. Якщо Маркіян де-небудь порушив закон, то тоді відповідно не потрібно було застосовувати такі жорсткі заходи, як під зброєю, тому що він не є якимось кримінальником, він звичайно не є людиною, яка куди-небудь “вдариться в біга”, це абсолютно однозначно.

З іншого боку, Іващишин – це є певний символ, можливо не для всієї України, все ж таки для людей певного покоління, наприклад, для мене він є достатньо серйозною вагомою фігурою у львівському істеблішменті. І в даному випадку, я ніколи не був прихильником гострих політичних протистоянь, тому що як завжди на цьому починають спекулювати люди, які до цього не мають ніякого стосунку.

Я буду робити, щоб ця ситуація вирішилася до задоволення обох сторін, які вийшли в цьому конфлікті.

Зиновій Фрис

Нагадаю, це був В’ячеслав Піховшек, телеканал “1+1”. Пан Іващишин, отже пан Піховшек, як видно з цього інтерв’ю хоче допомогти Вам якось мирно вирішити цей конфлікт між Вами і львівською владою. Що означає це мирне вирішення? Що конкретно можна вирішити мирно, про що йдеться, пане Іващишин?

Маркіян Іващишин

Має якісь контакти, має вплив, напевно, у верхах української влади. Я наскільки знаю, він має доступ і до Віктора Медведчука. Напевно, саме це він має на увазі. Але проблема в іншому. Ми з Рущишиним цілком заявили, що ми цю газету будемо видавати, доки в нас вистачить сил. Газета буде до кінця правдивою, ніякої цензури чи замовчування ця газета не буде застосовувати. Це наша справа, на яку ми кладемося.

Зиновій Фрис

Але це тільки одна сторона справи, пане Іващишин. Добре, він вам допоможе, але ж завтра в подібній ситуації виявляться інші газети, і не лише у Львові. Що тут, на Вашу думку, треба робити, щоб ось подібні випадки не повторювалися і щоб такі питання не вирішувалися завдяки якимось зв’язкам чи оцьому совєтському “телефонному праву”?

Маркіян Іващишин

В мене і в нас, у нашого середовища є великі претензії до опозиції. Ми є якимось елементом цього середовища великого, всеукраїнського. Хоча рік тому ми говорили і зараз говоримо, що єдиний спосіб умовно цивілізованого спілкування зі владою, яка хоче втриматися будь-якими способами, є застосування всіх засобів, якими оперує громадянське суспільство.

Припустимо, те, що відбулося напередодні Нового року в парламенті, не можна було допускати. Зокрема, я вважаю, що Ющенко (це мої особисті претензії) мав закликати людей до виходу на вулиці, до референдуму і до вуличних акцій. Взяти на себе відповідальність за весь український народ – це не моя функція, на жаль. На жаль чи на щастя. Я не є професійним політиком, але свої принципи, принципи права нашого середовища, наших друзів ми будемо відстоювати до кінця. Якщо наші лідери опозиції закличуть нас на вулиці, то ми там будемо.

Зиновій Фрис

Пане Рущишин і пане Старовойт, скажіть, будь ласка, справа навколо “Львівської газети” вже досягла значного резонансу, про це мовиться в пресі, про це говорять багато, які ваші подальші кроки? Що ви маєте намір робити, аби якось все-таки цей конфлікт вирішити?

Олесь Старовойт

Тут є кілька напрямків дій. По-перше, це є апелювання до громадськості. Одна з таких спроб – це заява, яка активно зараз шириться і підписується. Крім того, очевидно, ми розраховуємо на те, що нас підтримають і журналістські середовища, і громадські організації, так само ми розраховуємо на підтримку певних політичних сил, політичних партій, які є близькими для нас по духу. Окрім того, ми не збавляємо свої обороти. Ми просто нормально видаємо щоденну газету. Вона не стає більш гострою чи менш гострою. Вона залишається такою, як вона була. Тобто в нас є матеріали певні, і ми їх публікуємо. Ми перевіряємо достатньо цю інформацію.

І крім того, ще одне. Можливо, це нас примусило б переглянути деякі свої позиції стосовно зовнішніх контактів. Ми зараз намагаємося активно просто контактувати з людьми абсолютно різними, доносити свою позицію. Річ у тім, що наш інформаційний ресурс є невеликий: це є наша газета і дружні нам медіа, які розповідають про цю справу достатньо об’єктивно. Ми намагаємося просто контактувати з людьми, з різними середовищами і доносити свою позицію, аби, по крайній мірі, не було перекручень.

Ярослав Рущишин

Я би ще хотів два слова сказати, що газета, як ЗМІ, є дуже важливим і дуже значним чинником демократії громадянського суспільства. Ми повинні це зробити, щоб у нас висловлювалися різні точки зору на шпальтах наших газет. Різні точки зору.

А з приводу В’ячеслава Піховшека – можливо, за якийсь час він буде просити у нас допомоги для себе.

Зиновій Фрис

Допоможете?

Олесь Старовойт

Як старий друг. Ми старі друзі.

Зиновій Фрис

Я мушу нагадати нашим шановним слухачам, що сьогодні у “Вечірній Свободі” ми обговорюємо події навколо львівської газети, яка так і називається “Львівська газета” , і недавнього затримання Маркіяна Іващишина, директора мистецького об’єднання “Дзиґа”, співвласника “Львівської газети”. Так ось, всі наші гості сьогодні телефоном зі Львова: Маркіян Іващишин, якого я щойно представив, Ярослав Рущишин, ще один співвласник цієї газети і шеф-редактор "Львівської газети", колишній головний редактор Львівського комунального телебачення Олесь Старовойт. З нами на зв’язку також наша колега Галина Терещук.

Пане Старовойт, отже, Ви колишній головний редактор Львівського комунального телебачення. Ми маємо інформацію про те, що і на телебаченні сьогодні дуже серйозні проблеми. Там, зокрема, нібито забороняють подавати інформацію, яка торкається партії “Наша Україна”. Що там відбувається, як би Ви могли це охарактеризувати? Оскільки ми вже сьогодні говоримо про Львів, то давайте зачепимо не лише газету (хоча ми до газети, звичайно, повернемося), а й телебачення. Пане Старовойт, будь ласка.

Олесь Старовойт

Мабуть, мені не дуже коректно буде оцінювати дії телебачення, оскільки зараз я не є структурним працівником, а тільки виконую певні функції ведучого за договором однієї політичної програми. Але можу сказати, що так, справді, є певні такі моменти, коли заборонено висвітлення діяльності політичних сил, які належать до опозиційного табору. З таких от яскравих прикладів, які я можу привести: під час візиту до Львова Віктора Андрійовича Ющенка було записано кілька програм. Зокрема, програма, яку саме я веду – “Діалоги”, після настирливих таких моїх питань, вийшла в ефір.

А ще одна програма (це інтелектуальна програма, яка називається “Політична шахівниця”, там чудовий ведучий Андрій Павлишин) була записана, підготовлена до ефіру, але в ефір так і не вийшла. Керівництво львівського телебачення так і не може дати мотивованих пояснень, чому ця програма в ефір не з’явилася, хоча були всі домовленості про те, що вона вийде. Ще я хочу сказати, що це не була якась програма (я присутній був при її записі), що там були якісь гострі вирази чи заклики до чогось. Це була просто розмова розумних людей про життя. Швидше, це була така філософічна програма. Але тим не менше, вона в ефір не з’явилася.

Так само й акції опозиції, які відбувалися у Львові, теж висвітлювалися, як на мене, однобоко на львівському телебаченні.

Зиновій Фрис

От у такі моменти, коли забороняють давати якісь фрагменти, якісь сюжети, з Вами особисто і з колегам Вашими ведеться якась розмова в кабінеті, скажімо, головного редактора? Як це все практично відбувається? Яка схема?

Олесь Старовойт

Ви розумієте, для мене, чесно сказати це трохи дивина, тому що я працював на львівському телебаченні 7 років, в тому числі працював і головним редактором Львівського державного телебачення (2 роки я працював на цій посаді) і не було таких моментів, як цензура. Тобто, є якась внутрішня редакційна цензура: матеріал добрий або поганий, але ні в якому разі не було якихось політичних замовлень. Це почалось тільки останнім часом. Дуже дивна така ситуація.

Це переважно відбувається таким чином, що через когось передається інформація просто про те, що та чи інша програма не вийде в ефір, або про те, що той чи інший сюжет буде знятий з інформаційного випуску. Тобто якихось таких довгих розмов, наскільки я знаю, не проводилося. По крайній мірі, зі мною їх ніколи не було. Але хочу знову ж підкреслити, що я не є зовсім компетентний, тому що от я зіштовхнувся з таким прямим втручанням і недопусканням програми в ефір тільки зараз, коли це стосувалося Віктора Андрійовича Ющенка.

Зиновій Фрис

Пане Іващишин, оцей тиск на “Львівську газету”, тиск на телебачення, чи не є це якоюсь репетицією влади, щоб перед президентськими виборами пресу, яка дозволяє собі, на думку влади, більше, аніж повинна дозволяти, якось її приборкати? Ви це якось пов’язуєте з президентськими виборами?

Маркіян Іващишин

Безперечно. Тільки я сказав би, що це не репетиція, це вже, як на мене (я трошки песиміст), такий завершальний етап приборкання інформаційного простору України. На жаль, різними способами: на Львівському телебаченні, безперечно, це державне телебачення, там прямий тиск влади, на “Львівську газету” – податкової адміністрації. Наскільки я знаю, інші ЗМІ потерпають від можливості такої справи. Мені здається, що це спроби винищувати залишки свободи слова.

Зиновій Фрис

А чи є (все ж таки, ви кажете, що і в інших ЗМІ львівських) ще якісь факти (це я до всіх звертаюся, включно з нашою колегою Галиною Терещук), чи ви знаєте якісь ще конкретні факти затискування незалежної преси у Львові? Хто з вас першим, може, з фактами якимись, прикладами конкретними?

Олесь Старовойт

Ви знаєте, таких прикладів є достатньо. Наприклад, напад на офіс газети “Молода Галичина”, скажімо, можна розцінювати як тиск, але дуже цікавий момент , що люди, які вчинили напад, були затримані міліцією. Про це було повідомлено. Відбувалися очні ставки, журналісти впізнали цих молодиків, які вчинили цей напад.

А далі дуже дивна ситуація, тому що далі ця справа не отримує резонансу, тобто до суду вона нібито не доходить, і міліція відмовляється оприлюднювати факти : насправді затримали чи не затримали цих людей. Цей один з таких фактів, як на мене, тиску на ЗМІ. Крім того, ми маємо інші ситуації, пов’язані з газетою “Експрес”.

Ми знаємо, що певні проблеми були в наших колег з інших видань. Я не хотів би їх просто підставляти, вони так само мали проблеми з податківцями, і після того вони, так скажімо, ставали трошки лояльнішими. Нічого дивного, адже всі розуміють, що нам ще треба пережити цей рік, і далі в нас наступить справжня свобода.

Зиновій Фрис

Галино, ти спілкуєшся, очевидно, багато з львівськими журналістами. І, вочевидь, вони розповідають тобі, я розумію, що ти не про все можеш розповісти. Але все-таки, можливо, в тебе є якісь приклади про те, про що ми говоримо, про утискування преси.

Галина Терещук

Зрештою, зрозумілою є ситуація, варто перегорнути львівську пресу і подивитися, як висвітлюється діяльність львівської податкової, чи, скажімо, західної регіональної митниці чи правоохоронних органів. До речі, і керівник західної регіональної митниці недавно був поставлений, Тарас Козак, і начальник управління міліції Олег Сало, які знаються між собою всі.

Не зустрінеш об’єктивної інформації. Як правило, зустрічається лише якесь вихваляння діяльності, якісь цифри, якісь звіти. Для простого громадянина Львова є абсолютно незрозумілі, хто затримав і скільки. Люди ходять вулицями і лише бачать, що їх грабують і таке інше. Чи ті самі проблеми на митниці, чи з податковою .

Під час цих різдвяних свят я мала розмову із працівниками податкової інспекції просто в товаристві. Звісно, вони боялися мені говорити в мікрофон про ті всі проблеми, але те, що я почула від звичайних інспекторів податкової, мене вразило. Вони говорять про те, що дуже важко їм стало працювати.

Я маю на увазі інспекторів технічних рангів. Що важка атмосфера, що важко працюється, що велике навантаження в роботі, що цинічне до них ставлення. І людина не може про це говорити вголос, тому що завтра вона там не працюватиме, в нашому безробітному Львові. Зрештою чимало працівників, добрих, фахових податкової адміністрації останнім часом звільнилися і переїхали працювати в податкові адміністрації інших областей України.

І це теж можна прослідкувати, власне, кадрову політику і діяльність. Про це не пишеться у львівській пресі.

Зиновій Фрис

Не пишеться, але ми про це знаємо тепер. Пане Іващишин, скажіть, будь ласка, все ж таки ми повертаємося до “Львівської газети”. Ми починали з цього і цим завершуємо. Це питання якось мусить вирішитися. Чи Ви шукаєте все ж таки якоїсь можливості ту справу закінчити якомога скоріше?

Чому б Вам не звернутися особисто до податкової і сказати: “Хлопці, давайте цю справу вирішимо, давайте ви мені остаточно скажете: ми винуваті, в чому наша вина і так далі”? Щоб якось це прискорити. Бо ж і Ви в такому стані, який Вас, мабуть, не вдовольняє. Пане Іващишин?

Маркіян Іващишин

Ми не просто про це говоримо, про це вже говорять судові виконавці, але, на жаль, у Львівській області виглядає так, що повну владу має тільки Сергій Медведчук. Є цивілізовані способи цього вирішення. Є суд, і, на жаль, податкова не йде на цей суд. Будь-яким чином пробуючи його відтягнути, створюючи якісь додаткові проблеми.

Це ж дуже просто. Раніше (не хочу казати, що ми такі прецедентні), але раніше пробували натиснути на журналістів, потім на власників. Власники мають свій бізнес, залежні від співпраці чи не співпраці з податковою. Податкова може робити багато проблем. І зараз скажімо, і справа “Дзиґи”, і Ярослава Рущишина, в котрого є великі проблеми.

Це пов’язано і з митницею, і йому приходять штрафи з-за кордону через затримку поставок. І “Львівська газета” з її рекламодавцями ведуть профілактичні розмови . Деякі рекламодавці йдуть на компроміс і починають відмовлятися від співпраці із “Львівською газетою”. Ті самі у нас проблеми і з нашим рекламодавцем, нашим спонсором. Мало того, це наша справа принципу.

Ми створили газету рік тому для того, щоб нарешті реалізувати свій потенціал як громадських діячів.

Зиновій Фрис

І пане Рущишин, і пане Старовойт, і пан Іващишин (в нас дуже мало часу залишилося), враховуючи те, що нас багато слухає, і можливо, з тих людей, які мають безпосереднє відношення до цієї справи, можливо, з врахуванням цього ви б хотіли щось сказати, з якоюсь короткою заявою? Пане Старовойт, що Вам би хотілося сказати на закінчення?

Олесь Старовойт

Я хотів би дуже коротко сказати про те, що ми не шукаємо для себе якихось дивідендів, ні в якому разі не збирається робити для себе якоїсь блискучої політичної кар’єри Маркіян Іващишин, не набирає собі додаткових читачів таким чином “Львівська газета”. У нас просто є ситуація, яка склалася в нашій країні, яка нас хвилює.

Ми просто вважаємо, що ми разом ,як громадськість, повинні на неї адекватно реагувати. Ми ,як журналісти, по-своєму, суспільство, безперечно, по-своєму.

Зиновій Фрис

Пане Рущишин.

Ярослав Рущишин

Я б все-таки хотів би сказати, що в першу чергу є ми, а потім є держава для нас. А в нас виходить навпаки. Ми повинні на цю державу працювати. Найбагатші, найкрутіші, найкращі люди – це, як правило, працівники чомусь державні, а не процвітаючі бізнесмени. Ми повинні цю систему зламати. Це є ментальна наша проблема. Я думаю, що ми її завдяки всій цій борні зламаємо.

Зиновій Фрис

Пане Рущишин, Ви говорили, чи, точніше, мали на увазі громадянське суспільство, до якого Україні ще треба дійти. Пане Іващишин, Ваші, можливо, в цій передачі останні побажання?

Маркіян Іващишин

Не побажання, я переконаний, що все буде добре. Це той етап, який ми не пройшли. Я думаю, що цей рік буде дуже важким, і його треба народові з гідністю витримати...

Олесь Старовойт

Я особисто вважаю, що ми зараз якраз стоїмо на Рубіконі, це якраз дуже важлива ситуація. Або Україна йде на Схід, або Україна йде на Захід. Ми повинні всі, не тільки ми особисто, включитися, щоб повернути цей вектор все-таки на Захід.

Зиновій Фрис

Дякую, дякую. Нагадаю нашим слухачам, що сьогодні гостями “Вечірньої Свободи” були: Маркіян Іващишин, директор мистецького об’єднання “Дзиґа”, співвласник “Львівської газети”, ще один співвласник цієї газети Ярослав Рущишин і шеф-редактор “Львівської газети”, колишній головний редактор Львівського комунального телебачення Олесь Старовойт. Всі телефоном зі Львова. З нами була наша львівська кореспондентка Галина Терещук.

Всім велика подяка за участь у нашій програмі. Ще раз вітання з Різдвом Христовим . Передачу вів Зиновій Фрис. Дякую вам за увагу. Хай вам щастить! Хай щастить Україні!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG